Рішення

від 12.03.2024 по справі 914/392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2024 Справа № 914/392/24

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Яремко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Транс» , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал», м. Самбір, Львівська обл.,

про: стягнення 55 711,58 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Клепач М.Б.;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Караван Транс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал» про стягнення 55 711,58 грн.

Ухвалою від 13.02.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у справі та призначив судове засідання на 12.03.2024 року.

07.03.2024 через систему Електронний суд подано відзив на позовну заяву (Вх. № 6686/24).

В судове засідання 12.03.2024 з`явився представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити. Представник позивача не з`явився, подала клопотання про розгляд справи без її участі, в клопотанні позовні вимоги підтримала просила такі задоволити (Вх. № 5839/24 від 28.02.2024).

В судовому засіданні 12.03.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» своїх зобов`язань за договором №148 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів щодо оплати за надані послуги перезення вантажу за замовленням №71 та №72 за маршрутом Надьканіжа (Угорщина) Львів (Україна) на загальну суму 29 890,72 грн.

Станом на момент подання позову Відповідач заборгованості за надані транспортні перевезення не оплатив.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, позивач нарахував відповідачу 20 701,91 грн пені, 3 743,42 грн інфляційних втрат та 1 375,53 грн - 3% річних.

Правова позиція відповідача.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги ТОВ «Караван Транс» не визнає та заперечує в повному обсязі з огляду на наступне.

Перевезення було здійснене без укладення між сторонами будь-яких договорів. Додана позивачем до позовної заяви копія договору № 148 від 27.08.2021 не підписана уповноваженою особою відповідача, підпис на даному документі зі сторони ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» - відсутній, а отже не може вважатись укладеним.

Також як і долучена копія замовлення на перевезення № 72 від 19.07.2022 дане замовлення не було підписане уповноваженою особою відповідача, підпис на даному документі зі сторони ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» - відсутній, а отже даний правочин не може вважатись чинним. Таким чином послуги перевезення позивачем були надані без укладення договірних зобов`язань та визначення умов Договору.

Відтак, відсутній термін оплати узгоджений сторонами, порушення якого тягне за собою підстави для визначення заборгованості. Відсутність узгоджених термінів оплати за надані послуги перевезення не дає змоги вважати суму належну до оплати за надані послуги заборгованістю. А отже і відсутні підстави для визначення дати з якої можна проводити розрахунок неустойки (штрафних санкцій) за порушення термінів оплати.

Враховуючи те, що між сторонами не було укладено договору, домовленість сторін щодо неустойки за порушення терміні оплати не досягнуто, відтак, пеня за порушення термінів оплати не може бути застосовано.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що залишок заборгованості станом на 29.07.2022 становить 29890,72 грн. Проте, зазначену суму не можна вважати заборгованістю в силу відсутності узгоджених сторонами термінів оплати за надані послуги. Крім того, вказаний залишок суми оплати за надані послуги перевезення є невірним, адже в подальший період після 29.07.2022 відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг на суму 12 000,00 грн. і станом на 06.03.2024 залишок суми належної до оплати становить

17 890,72 грн.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Як зазначає позивач, 27 серпня 2021 року між ТОВ «Караван Транс» та ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» укладено договір №148 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні. На виконання договору, 19.07.2022 року між сторонами було підписане замовлення на перевезення №72 за маршрутом Надьканіжа (Угорщина) Львів (Україна). Судом встановлено, що в Договорі та замовленні на перевезення № 72 відсутні підписи уповноваженої особи ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал».

Для оплати замовлення перевезень позивачем був виписаний відповідачу рахунок №201 від 22.07.2022 на суму 89445,36 грн.

26.07.2022 між ТОВ «Караван Транс» та ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» підписано акт здачі-приймання №201 на суму 89 445,36 грн, замовник прийняв прийняв роботи, претензій ро якості та обсягу робіт не мав.

Листом від 25.07.2022 року відповідач надав гарантійний лист та повідомив позивача, що до 29.07.2022 року ним буде здійснена оплата двох рахунків: зокрема рахунку №201 від 22.07.2022 року на суму 89445,36 грн.

Як зазначив позивач, з 26.07.2022 року по день подання позову відповідач оплатив за за рахунком №201 від 22.07.2022 року 59554,64 грн., тобто заборгованість склала 29890,72 грн. (89445,36-59554,64 грн.). Останній платіж відповідачем здійснено 19.05.2023 року. Зазначене підтверджується випискою по рахунку за період з 26.07.2022 року по 25.01.2024 року, долученою до матеріалів справи позивачем.

Оскільки відповідач у добровільному порядку залишок боргу не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Відповідача 29890,72 грн заборгованості за надані послуги перевезення.

За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань щодо оплати наданих послуг, позивач нарахував відповідачу 20 701,91 грн пені, 3 743,42 грн інфляційних втрат та 1 375,53 грн - 3% річних.

Після відкриття провадження у справі, ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» сплачено на користь ТОВ «Караван Транс» 12 000,00 грн, зазначено призначення платежу: оплата за перевезення зг. рах. № 201 від 22.07.2022 без ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 9911 від 20.02.2024 та № 9957 від 01.03.2024.

Оцінка суду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Позовні вимоги ТОВ «Караван Транс» заявлено на підставі, як зазначає позивач, не виконання умов Договору № 148 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 27.08.2021 та замовлення на перевезення №72 від 19.07.2022.

За положенням частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказано, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням. Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третій статті 203 ЦК України: волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи: договір № 148 на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 27.08.2021 в графі замовник не підписано уповноваженою особою відповідача, лише наявний відтиск печатки товариства.

Будь-яких інших повідомлень чи листів про укладення між позивачем та відповідачем Договору на транспортне обслуговування та замовлення на перевезення, які направлені на адресу відповідача (Боржника) в матеріалах справи відсутні.

Судом не береться до уваги проставлення печатки ТОВ «Самбірський радіозавод «Сигнал» на договорі та замовленні, оскільки наявність відбитку печатки на спірних документах не спростовує факт не підписання вказаних документів уповноваженою особою відповідача і не впливає на результат вирішення справи.

Дійсність або недійсність договору не пов`язується з наявністю чи відсутністю на договорі печатки юридичної особи з урахуванням приписів частини третьої статті 58-1 Господарського кодексу України. Так, відповідно до змісту вказаної статті, наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 902/439/19, від 04.12.2019 у справі № 910/17687/18.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що договір №148 від 27.08.2021 є не укладеним.

Натомість між сторонами було підписано Акт про здачу прийняття виконаних робіт № 201 від 26.07.2022 на суму 89 445,36 грн, що не заперечується відповідачем. Як встановлено судом, по даному Акту відповідач заборгованість частково оплатив, станом на дату подання позовної заяви до суду становила 29 890,72 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив на рахунок позивача

12 000,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 9911 від 20.02.2024 та № 9957 від 01.03.2024. Відтак стягнення в частині 12 000,00 грн підлягає закриттю.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в розмірі 17 890,72 грн.

За несвоєчасну та часткову оплату за надані послуги Позивачем нараховано Відповідачу 20 701,91 грн пені, 3 743,42 грн інфляційних втрат та 1 375,53 грн - 3% річних.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за вказаний позивачем період, дійшов висновку що такий здійснено вірно та підлягає до задоволенні у повному обсязі в розмірі 3 743,42 грн інфляційних втрат та 1 375,53 грн - 3% річних.

Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як встановлено судом вище, договір між сторонами не укладено, тому об`єктивних та правових підстав для задоволення судом пені немає, відтак суд відмовляє в стягненні 20 701,91 грн пені.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі: 17890,72 грн сума основного боргу, 3 743,42 грн інфляційних втрат та 1 375,53 грн - 3% річних. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю. В частині стягнення 12000,00 грн основної заборгованості закрити провадження.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір підлягає до стягнення з Відповідача в сумі 1902,82 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал» (81400, Львівська обл., місто Самбір, вул. Виговського, 7, код ЄДРПОУ 37752996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван Транс» (88002,Закарпатська область, м. Ужгород вул. Шумна, 25/403, код ЄДРПОУ 39402353) 23 009,67 грн та 1902,82 грн судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 12 000,00 грн.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2024 р.

Суддя Запотічняк О.Д.