Рішення

від 06.03.2024 по справі 915/1401/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року Справа № 915/1401/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28,

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": office@udp.one

представник позивача, Вишневська Ганна Валеріївна

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ", 54029, м.Миколаїв, вул. 8-го Березня, буд.34 А, оф.305

електронна пошта: office@noteshipping.com

про: стягнення 4 004 261,70 грн.

Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №1594/01-11.1/01-11.1 від 06.09.2023 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" неустойку у розмірі 4 004 261,70 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 18.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" було укладено Договір на відфрахтування флоту №425/КФО. Згідно умов Договору позивач зобов`язався надати відповідачу ліхтер типу ДМ «UDP-DM-2309-УДП» для використання. На виконання умов Договору ПАТ "Українське Дунайське пароплавство" передало ТОВ "НОТА ШИППІНГ" ліхтер ДМ «UDP-DM-2309-УДП» згідно Акту приймання-передачі судна від 26.06.2018, у подальшому ліхтер введено в експлуатацію згідно Акту вводу в експлуатацію ліхтера від 25.07.2018. Вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за використання ліхтера більше ніж на 30 календарних днів, відсутністю полісів страхування з моменту прийняття ліхтера в експлуатацію, позивачем направлено відповідачу нотис від 23.10.2018 №СЕФ-1544, в якому зазначено про розірвання договірних відносин між сторонами у порядку п.9.4 Договору. Зазначає, що договір на відфрахтування флоту №425/КФО від 18.06.2018 припинив свою дію з 23.10.2018, за умовами Договору відповідач мав повернути позивачу майно з користування. Вказує, що зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 у праві №915/1042/21, яке залишено в силі постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2023. Вказаним рішенням ТОВ "НОТА ШИППІНГ" зобов`язано повернути ліхтер типу ДМ «UDP-DM-2309-УДП» позивачу. Проте, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення майна позивача. У зв`язку з неповернення майна, позивач на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень 257 Цивільного кодексу України, нарахував неустойку в загальній сумі 109 500,00 дол. США, що станом на 06.09.2023 еквівалентно 4 004 261,70 грн. без ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2023 позовну заяву №1594/01-11.1/01-11.1 від 06.09.2023 Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25.09.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 12606/23).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.10.2023. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеного для проведення підготовчого засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м. Миколаїв"), підготовче засідання 30.10.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.10.2023 підготовче засідання призначено на 28.11.2023.

Ухвалою суду від 28.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 14.12.2023.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеного для проведення підготовчого засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м.Миколаїв"), підготовче засідання 14.12.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 14.12.2023 підготовче засідання призначено на 25.01.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№1033/24 від 25.01.2024) в якій просить суд провести підготовче засідання призначене на 25.01.2024 без участі позивача, у зв`язку з технічними неполадками у роботі он-лайн сервісу «Електронний суд».

Ухвалою суду від 25.01.2024, занесену до протоколу судового засідання, ухвалено розглянути справу поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, у «розумний строк» та у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№1743/24 від 13.02.2024) в якому на підставі ст.216 ГПК України просить суд відкласти розгляду справи на іншу дату, оскільки представник позивача буде приймати участь в іншому судовому засіданні, призначеному раніше на ту ж саму дату та час.

Ухвалою суду від 13.02.2024, занесену до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 06.03.2024.

Ухвалою суду від 04.03.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено та ухвалено судове засідання призначене на 06.03.2024 об 11:00 проводити в режимі відеоконференції.

Відповідач в підготовчі засідання 28.11.2023, 25.01.2024 та судові засідання 13.02.2024 та 06.03.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа в електронний кабінет ТОВ "НОТА ШИППІНГ" в системі «Електронний суд».

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№2723/24 від 06.03.2024) в якій просить суд розглянути справу №915/1401/23 за відсутності позивача за наявними матеріалами. Зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

18 червня 2018 року між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (надалі - позивач, судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" (надалі - відповідач, фрахтувальник) було укладено Договір №425/КФО на відфрахтування флоту (надалі - Договір), у відповідності п.1.1 якого, судновласник надає фрахтувальнику ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП" для використання під накопичення зернових й інших навалочних вантажів в українських портах чорноморського басейну, внутрішніх водах України, за винятком портів Криму та азовського басейну, перевезення накопичених партій між зазначеними портами та перевалки вантажу.

У відповідності до п.1.2 Договору, період використання ліхтера: 12 послідовних календарних місяців у 2018-2019 роках від дати Акту приймання-передачі ліхтера від Судновласника Фрахтувальнику, але в періоді дії цього договору. Період використання може бути змінений за згодою сторін.

Згідно п.2.1 та 2.2 Договору, місце приймання/передачі ліхтера від Судновласника Фрахтувальнику ? порт Миколаїв. Місце прийому/передачі ліхтера від Фрахтувальника Судновласнику ? порт Ізмаїл.

Відповідно до п.2.3 Договору, приймання-передача ліхтера оформлюється двостороннім Актом приймання-передачі з описом технічного стану ліхтера, терміну дії реєстраційних документів тощо. Акти приймання-передачі оформлюються у двох примірниках по одному для кожної зі сторін. Ініціатором складання Актів приймання-передачі ліхтерів від Судновласника Фрахтувальнику є Судновласник, а від Фрахтувальника Судновласнику ? Фрахтувальник.

Пунктом 2.7 Договору визначено, що фрахтувальник власним коштом і самотужки оформлює дозвіл на перехід ліхтера від місця його дислокації до бази ремонту ліхтера, до порту експлуатації та в порт Ізмаїл після закінчення терміну дії договору, якщо такий дозвіл необхідний.

У відповідності до п.2.10 Договору, буксирування ліхтера від бази ремонту або відстою після ремонту до місця експлуатації ліхтера, а також повернення ліхтера до порту Ізмаїл після завершення передбаченого договором терміну використання ліхтера, організовується Фрахтувальником його силами, коштами та за його рахунок. Для виконання цієї операції можуть бути використані буксири Фрахтувальника, а також буксири, найняті Фрахтувальником у третіх осіб. Повернення ліхтерів з порту експлуатації в порт Ізмаїл виконується силами, коштами та за рахунок Фрахтувальника без додаткового погодження з Судновласником протягом максимально 30 днів після закінчення терміну використання ліхтера, передбаченого договором. При доставленні ліхтера з порту експлуатації Фрахтувальник несе повну відповідальність за збереження ліхтера та його технічний стан. Фрахтувальник інформує Судновласника про дати відправки ліхтера з порту експлуатації до порту Ізмаїл не менше, ніж за 7 робочих днів.

Відповідно до п.2.21 Договору, фрахтувальник зобов`язаний повернути ліхтер судновласнику у придатному технічному стані.

Пунктом 2.22 Договору визначено, що фрахтувальник несе повну відповідальність за збереження ліхтера, його технічний стан, а також можливу загибель протягом періоду дії цього Договору.

Згідно п.4.1 Договору, ставка фрахту за використання ліхтера для виконання функцій за цим Договором складає еквівалент у національній валюті USD 50 плюс ПДВ за ліхтер на добу за послідовний календарний період, починаючи від дати підписання Акту введення ліхтера в експлуатацію до дати підписання Акту приймання-передачі ліхтера від фрахтувальника судновласнику. Неповна доба вважається повною.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що фрахтові рахунки виставляються Судновласником щомісячно на протязі перших 5 днів поточного календарного оплачуваного місяця передплатою до кінця поточного оплачуваного календарного місяця. Оплата рахунків здійснюється на протязі 5 робочих днів від дати фактичного отримання рахунка Фрахтувальником. Банківські перекази без витрат Бенефіціара. Рахунки, направлені по електронній пошті, факсу або іншими засобами зв?язку, використовуваними сторонами договору, приймаються до оплати. Оригінали рахунків, актів виконаних робіт та інших документів Судновласник направляє Фрахтувальнику поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.9.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 15.06.2019.

Згідно п.9.2 Договору, договір може бути продовжений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін шляхом надання письмового повідомлення про це іншій стороні не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії або розірвання договору із зазначенням дати повернення ліхтера в порт Ізмаїл.

У відповідності до п.9.4 Договору, у разі порушення Фрахтувальником умов цього Договору, а саме: несвоєчасної оплати платежів, передбачених цим договором (при затримці оплати більш, ніж на 30 календарних днів щодо дати оплати, зазначеної в рахунку), недотримання збереження ліхтерів та безпечного їх використання, відсутність полісів страхування, Судновласник має право в односторонньому порядку, достроково, не вдаючись до судового розгляду, розірвати даний договір.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" передало ТОВ "Нота Шиппінг" спірний ліхтер згідно Акту приймання-передачі судна від 26.06.2018; у подальшому ліхтер введено в експлуатацію згідно Акту вводу в експлуатацію ліхтера від 25.07.2018 (а.с.19, 20, 29, 30).

У подальшому позивачем направлено відповідачу нотис від 23.10.2018 № СЕФ-1544, в кому зазначено про розірвання договірних відносин між сторонами у порядку п. 9.4 договору ? у зв?язку з порушенням Фрахтувальником строків оплати за використання ліхтера більше ніж на 30 календарних днів, відсутністю полісів страхування з моменту прийняття ліхтера в експлуатацію (а.с.31).

У зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору, 08.07.2021 Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Нота Шиппінг" заборгованості у загальному розмірі 1500686,82 грн., у тому числі: 1272713,30 грн. ? основного боргу, 96216,81 грн. ? пені, 96578,58 грн. ? інфляційних втрат, 35178,13 грн. - 3% річних, розірвати договір № 425/КФО на відфрахтування флоту від 18.06.2018 та зобов?язати повернути ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 у справі №915/1042/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2023 позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Нота Шиппінг" повернути ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» в порт Ізмаїл ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП". У задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення ліхтера типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП" позивачу.

З огляду на те, що зазначене майно не було повернуто ПАТ «Українське Дунайське пароплавство», позивач в порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу неустойку, розмір якої, згідно наданого розрахунку (а.с.51), становить 4 004 261,70 грн., яку просить суд стягнути на його користь.

Згідно ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.763 Цивільного Кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст.785 Цивільного Кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Відповідно до ч.2 ст.795 Цивільного Кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 у справі №915/1042/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2023 встановлено обставини: - припинення дії Договору №425/КФО на відфрахтування флоту, саме з 23.10.2018 та обов`язок щодо повернення спірного майна позивачу. Також, зазначено, що укладений між сторонами у справі Договір фрахтування судна належить до групи договорів майнового найму;

У відповідності до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене, обставини встановлені рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2023, не підлягають доказуванню у даній справі.

Самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, є неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, що є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору оренди, коли користування майном стає неправомірним.

Отже, правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору оренди не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України).

У цих висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що сформульована в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Згідно ч.1 ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, з припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

У відповідності до ч.2 ст.785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного Кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

У розумінні загальних та спеціальних норм права санкція (неустойка), яка передбачена ст. 785 ЦК України, є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч.2 ст.785 ЦК України обов`язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як орендаря за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 904/3315/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір №425/КФО на відфрахтування флоту припинив свою дію з 23.10.2018, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 у справі №915/1042/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2023 зобов`язано ТОВ "Нота Шиппінг" повернути ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» в порт Ізмаїл ліхтер типу ДМ "UDP-DM-2309-УДП", який відповідач не повернув і станом на дату звернення з позовом до суду.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення майна за період з 06.09.2020 по 06.09.2023 у розмірі 4 004 261,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом враховано, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо нарахованої позивачем неустойки, та будь - яких доказів того, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання з повернення майна, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 75-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОТА ШИППІНГ" (54029, м.Миколаїв, вул. 8-го Березня, буд.34 А, оф.305, код ЄДРПОУ 41501319) на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул.Пароходна, 28, код ЄДРПОУ 01125821) неустойку в розмірі 4 004 261,70 грн. та судовий збір у розмірі 60 063,93 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повне рішення складено 18.03.2024.

Суддя Н.О. Семенчук