Ухвала

від 11.03.2024 по справі 916/4405/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"11" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4405/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

при розгляді справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Хутірська, буд. 3-А)

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-А" (65041, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хуторська, буд. 3)

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідачів 1,2: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-А" та ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу 23/1000 частин у праві власності на нежилі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-А" та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. 18.05.2016, зареєстрований в реєстрі за №820.

Ухвалою суду від 01.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4405/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "27" листопада 2023 р. о 15:00.

20.11.2023 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотаннями про витребування доказів, клопотанням про виклик експерта, клопотанням про об`єднання позовів та клопотанням про призначення комплексної судово-технічної та почеркознавчої експертизи.

25.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.01.2024 призначено судове засідання по справі №916/4405/23 на "12" лютого 2024 р. о 15:00.

В судове засідання 12.02.2024 з`явилися представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 до суду не з`явився.

Протокольною ухвалою від 12.02.2024 судом було задоволено клопотання відповідача та зобов`язано позивача надати оригінал договору про спільну діяльність.

Крім того, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з підстав недоведення позивачем неможливості розгляду вказаної справи до розгляду справи №916/2900/23, а також залишив клопотання про об`єднання позовів без розгляду.

Протокольною ухвалою від 12.02.2024 судом відкладено підготовче засідання при розгляді справи на 06.03.2024 о 16:00.

В судове засідання 06.03.2024 з`явилися представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 до суду не з`явився.

У судовому засіданні представник відповідача-1 надав суду уточнене клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні судом було поставлене питання щодо підсудності даної справи.

Представник позивача просив суд надати час для подання позиції щодо підсудності справи. Відповідач зазначив, що справа підсудна Суворовському районному суду м.Одеси.

Протокольною ухвалою від 06.03.2024 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні при розгляді справи до 11.03.2024 о 17:00.

Крім того, судом було запропоновано сторонам надати пояснення щодо підсудності даної справи.

В судове засідання 11.03.2024 позивач та відповідачі не з`явилися.

При цьому, суд зазначає, що після розгляду справи у судовому засіданні 11.03.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через проведення ревізії окремих питань фінансового-господарської діяльності підприємства, інтереси якого представляє представник позивача. Пояснень щодо підсудності справи позивачем надано не було.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.2 ст. 231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

При цьому у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спір про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Разом з тим частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Так, при визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц).

За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Тобто сторонами в судовому процесі можуть бути фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (зокрема, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини друга та третя статті 4 ГПК України).

У Постанові від 04.03.2020 у справі №299/451/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що фізичні особи, які на час пред`явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу 23/1000 частин у праві власності на нежилі будівлі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-А" та ОСОБА_1 , заявлені, зокрема, до фізичної особи ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що такі правовідносини не виникли за наслідком господарської діяльності відповідача та даний спір не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності фізичної особи, з огляду на що справа підсудна районному суду з дотриманням правила територіальної підсудності.

Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Приймаючи до уваги відсутність поданого позивачем відповідного клопотання, судом наразі не вирішується питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору з бюджету.

Керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №916/4405/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МБФ Трейдінг Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-А" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору закрити.

Ухвала набирає законної сили 11.03.2024 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.03.2024р.

Суддя Ю.М. Щавинська