Ухвала

від 18.03.2024 по справі 916/1096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"18" березня 2024 р. Справа № 916/1096/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши матеріали заяви (вх.№ 1122/24 від 14.03.2024) Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (Овідіопольська дорога, 3, м. Одеса, 65036, код ЄДРПОУ 00494628) про видачу судового наказу до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» ЛТД (вул. Промислова, № 1, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ 13879991) про стягнення 279 029,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.03.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» ЛТД заборгованості в сумі 279029,94 грн за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 20/45-06 від 01.08.2006, яка підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 16 від 28.01.2022, № 65 від 25.02.2022, № 95 від 30.03.2022.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Заяву про видачу судового наказу подано з порушенням п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у заяві про видачу судового наказу заявником зазначено невірне найменування боржника та його місцезнаходження.

У заяві визначено адресу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» ЛТД - Овідіопольська дорога, 3, м. Одеса, 65036.

Проте, відповідно до даних, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірною адресою місцезнаходження боржника є вул. Промислова, № 1, м. Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68000.

Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, заявником у поданій заяві не зазначено інформації щодо наявності у нього та боржника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Відтак, судом встановлено, що заявником не дотримано вимог п.2 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, оскільки у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вірне місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання боржника, а також відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.

За ч.2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч.2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, господарський суд встановив, що заявником в порушення вимог ст. 150 ГПК України не вірно зазначена адреса місцезнаходження боржника відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Селекційно-генетичному інституту Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (вх. №1122/24 від 14.03.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсберг» ЛТД заборгованості в сумі 279029,94 грн - відмовити.

2. До уваги заявника, згідно ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили 18.04.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський