Рішення

від 18.03.2024 по справі 922/5458/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5458/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/5458/23

за позовом Публічного акціонерного товариства СУМИХІМПРОМ (код ЄДРПОУ 05766356, юридична адреса: 40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12)

до відповідача Товариства обмеженою відповідальністю ЗАВОД СПІРОПЛАСТ (код ЄДРПОУ 43451464, юридична адреса: 61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, літ. У-1)

про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки товару в сумі 59554,87 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ СУМИХІМПРОМ звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 5458/23 від 28.12.2023) до відповідача - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за прострочення поставки товару в сумі 59554,87 грн, з яких: 23923,75 грн - пеня та 35631,12 грн - штраф; а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки від 03.04.2024 № 27/18 в частині здійснення поставки товару в строк, передбачений зазначеним договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2023 у справі № 922/5458/23 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, з наданням позивачу 10-тиденного строку з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: оригіналів або належно засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024 у справі № 922/5458/23 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу і відповідачу в електронному вигляді до їх зареєстрованих електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань на адресу суду станом на день прийняття судом цього рішення не надходило. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі позивач - ПАТ СУМИХІМПРОМ та відповідач - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ отримали 10.01.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення учасників справи, в т.ч. відповідача - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ, про розгляд даної справи й надання відповідачу можливості висловити свою позицію щодо заявлених до нього позовних вимог та звернутись до суду із заявами по суті справи, також із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, із заявами або клопотаннями по суті справи чи з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного та законного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2023 між позивачем - ПАТ СУМИХІМПРОМ (Покупцем) та відповідачем - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ (Постачальником) укладено договір поставки № 27/18 (далі по тексту - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар, зазначений в п. 1.2 цього Договору, а Покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Пунктом 1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.05.2023 до зазначеного Договору) сторони визначили найменування, кількість та ціну Товару, який має поставити Постачальник Покупцю, а саме: 1) Труба РР-r PN6 110х6,3 Спіропласт у кількості 400 шт., ціна за одиницю - 497,50 грн без ПДВ на суму 199000,00 грн без ПДВ; 2) Труба РР-r PN6 160х9,1 Спіропласт у кількості 180 шт., ціна за одиницю - 1251,00 грн без ПДВ на суму 225180,00 грн без ПДВ. Всього: на загальну суму 509016,00 грн, в т.ч. ПДВ 84836,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 02.05.2023 до зазначеного Договору), ціна Договору становить 509016,00 грн, в т.ч. ПДВ 84836,00 грн і включає в себе собівартість Товару на умовах EXW, м. Харків (склад «ПОСТАЧАЛЬНИКА»).

У відповідності до п. 4.1. Договору, поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом згідно з Правил ІНКОТЕРМС - 2000 на умовах EXW, м. Харків (склад «ПОСТАЧАЛЬНИКА») протягом 30 календарних днів з моменту 100% оплати за Товар (партію Товару).

Порядок та умови оплати за Договором визначений в п. 3.1 Договору, згідно з яким: Покупець здійснює попередню оплату за Товар (партію Товару) шляхом перерахування 100% вартості Товару (партії Товару) на підставі оформленого належним чином рахунку-фактури Постачальника.

Згідно з п. 6.1, 6.2 Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (порушення Договору), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором. У разі порушення строків постачання Товару (партії Товару) по Договору Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк Товару (партії Товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості не поставленого Товару (партії Товару) згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України». У разі здійснення Покупцем попередньої оплати Постачальник, крім зазначених штрафних санкцій, повертає Покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з п. 11.1, 12.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині зобов`язань щодо оплати - до повного їх виконання. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору оформлюються додатковими угодами та підписуються обома сторонами.

Як вбачається з наданої позивачем до позовної заяви копії Договору, вказаний Договір підписаний обома сторонами та скріплений відтисками їх печаток. Докази внесення сторонами змін у Договір щодо строку його дії в матеріалах справи відсутні, а отже цей Договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

На виконання вимог умов п. 3.1 Договору позивач - ПАТ СУМИХІМПРОМ (Покупець) перерахував відповідачу - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ (Постачальнику) попередню оплату за Товар у розмірі 100% вартості, що становить 509016,00 грн, а саме: 209016,00 грн по платіжній інструкції № 3297 від 08.05.2023 (а.с. 46) та 300000,00 грн по платіжній інструкції № 3353 від 10.05.2023 (а.с. 47).

Отже, враховуючи, що остання частина попередньої оплати за Товар була позивачем внесена 10.05.2023, у відповідності до умов п. 4.1 Договору, відповідач мав поставити Товар у строк до 09.06.2023 включно (протягом 30 календарних днів з моменту 100% оплати за Товар).

Втім, відповідачем лише 27.07.2023 було поставлено відповідачу Товар, передбачений умовами Договору, на загальну суму 509016,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви копією видаткової накладної № 183 від 27.07.2023 на загальну суму 509016,00 грн, яка підписана представниками обох Сторін (а.с. 48).

У зв`язку з порушенням відповідачем строків постачання Товару позивач направив на адресу відповідача засобами поштового зв`язку вимогу від 14.12.2023 № 1824/85 щодо сплати штрафних санкцій на підставі п. 6.2 Договору в загальному розмірі 59554,87 грн, з яких: пеня в сумі 23923,75 грн та штраф у розмірі 35631,12 грн. Проте вказана вимога залишилась без реагування з боку Відповідача, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - ПАТ СУМИХІМПРОМ та відповідачем - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ на підставі укладеного між ними договору поставки від 03.04.2023 № 27/18, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позивач - ПАТ СУМИХІМПРОМ свої зобов`язання за вказаним Договором виконав належним чином, у відповідності до умов п. 3.1 Договору перерахував відповідачу - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ попередню оплату за Товар у розмірі 509016,00 грн, що становить 100% від вартості Товару, що підтверджується платіжними інструкціями № 3297 від 08.05.2023 на суму 209016,00 грн (а.с. 46) та № 3353 від 10.05.2023 на суму 300000,00 грн (а.с. 47).

Відповідач - ТОВ ЗАВОД СПІРОПЛАСТ поставив відповідачу Товар на загальну суму 509016,00 грн лише 27.07.2023, тобто з порушенням 30-тиденного строку, визначеного п. 4.1 Договору, на 47, що підтверджується наданою позивачем до позову копією видаткової накладної № 183 від 27.07.2023 на загальну суму 509016,00 грн, яка підписана представниками обох Сторін (а.с. 48).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Умовами п. 6.2 Договору сторони передбачили обов`язок Постачальника у разі порушення строків постачання Товару (партії Товару) по Договору сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк Товару (партії Товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% вартості не поставленого Товару (партії Товару).

У зв`язку з порушенням відповідачем строків постачання Товару позивач направив на адресу відповідача листом з описом вкладення від 14.12.2023 № 4050112569733 вимогу від 14.12.2023 № 1824/85 щодо сплати штрафних санкцій на підставі п. 6.2 Договору в загальному розмірі 59554,87 грн, з яких: пеня в сумі 23923,75 грн та штраф у розмірі 35631,12 грн.

Вказана вимога відповідачем не отримана та повернулась за зворотною адресою до позивача у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою довідки про відстеження поштового відправлення № 4050112569733 з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА».

Станом на день прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих позивачем на підставі п. 6.2 Договору у зв`язку з порушенням відповідачем строків постачання Товару, в загальному розмірі 59554,87 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок порушенням строків постачання Товару по Договору, перевіривши наданий позивачем розрахунок ціни позову, шляхом здійснення власного перерахунку сум пені та штрафу, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок виконаний вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 59554,87 грн, в т.ч.: 23923,75 грн пені та 35631,12 грн штрафу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє зазначені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складав 2684,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві, поданій до суду 28.12.2023, заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 59554,87 грн), та сплачено за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2684,00 грн, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною Випискою про зарахування судового збору.

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю ЗАВОД СПІРОПЛАСТ (код ЄДРПОУ 43451464, юридична адреса: 61106, м. Харків, вул. Індустріальна, буд. 3, літ. У-1) на користь Публічного акціонерного товариства СУМИХІМПРОМ (код ЄДРПОУ 05766356, юридична адреса: 40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12) штрафні санкції за прострочення поставки товару в сумі 59554,87 грн, з яких: 23923,75 грн - пеня та 35631,12 грн - штраф; а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відрядженням та відпусткою судді повний текст рішення складено і підписано 18.03.2024.

СуддяН.А. Новікова