Рішення

від 18.03.2024 по справі 926/5501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/5501/23

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю помічниці судді Олесі Віщук, розглянувши матеріали справи

за позовом управління комунальної власності Чернівецької міської ради

до державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України»

про звільнення приміщення та стягнення неустойки в сумі 8971,67 грн

Представники сторін не з`явилися.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) звернулося з позовом до державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» (58005, м. Чернівці, вул. Гакмана Євгена Митрополита, 7, код ЄДРПОУ 38453009) у змісті якого просить суд ухвалити рішення про звільнення відповідачем приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі його актом приймання-передання позивачу, а також стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне звільнення приміщення в розмірі 8971,67 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що 31.01.2013 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № 17 за адресою: вул. Ткача Михайла, 18, загальною площею 41,8 м2. У зв`язку із ненаданням у встановлений строк відповідачем заяви про продовження договору оренди, договір оренди нерухомого майна від 31.01.2013 № 17 було припинено з 29.10.2021 на підставі закінчення строку, на який його було укладено, про що відповідача було повідомлено листом від 06.09.2021 № 14/03/400/1.

Враховуючи те, що відповідачем станом на дату закінчення договору оренди приміщення не було звільнено, то з 30.10.2021 позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне звільнення приміщення відповідно до пункту 5.6 договору оренди, яка за період з 30.10.2021 по 31.12.2022 відповідачем сплачена в повному обсязі.

За період з 01.01.2023 по 31.11.2023 позивачем нараховано неустойку в сумі 8971,67 грн, яка є предметом позову.

Окрім того, оскільки станом на дату подання позовної заяви відповідач добровільно не звільнив приміщення, площею 41,8 м2, на АДРЕСА_1 та не передав його позивачу за актом повернення майна, останній також просить суд зобов`язати відповідача звільнити орендоване ним приміщення.

2. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.01.2024.

17.01.2024 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшла заява в якій просить суд відкласти підготовче засідання у зв`язку з врегулюванням спору мирним шляхом.

У судовому засіданні, 17.01.2024, суд постановив протокольну ухвалу якою відкладено підготовче засідання на 06.02.2024.

У судовому засіданні, 06.02.2024, суд постановив протокольну ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.02.2024.

У судовому засіданні, 27.02.2024, суд оголосив перерву з розгляду справи по суті до 11.03.2024.

06.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява в якій зазначає, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 відповідачем звільнено та передано управлінню комунальної власності міської ради відповідно до акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади від 27.02.2024.

У зв`язку з чим просить суд прийняти відмову від позовної вимоги щодо звільнення відповідачем приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі його актом приймання-передання позивачу.

Крім того, посилається на пункт 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України в якій зазначено, що Господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Так, відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У зв`язку з чим просить суд стягнути судовий збір по позовній вимозі щодо звільнення вищевказаного приміщення з відповідача в сумі 2684,00 грн, у зв`язку із поверненням спірного приміщення після пред`явлення позивачем позову. Щодо позовної вимоги про стягнення неустойки, то в цій частині позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути неустойку у сумі 8971,67 грн та стягнути судовий збір в сумі 2684 грн.

Крім того, просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.

11.03.2024 представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з`явився, конституційним правом на захист своїх прав не скористався, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення та довідками про доставку документів до електронного кабінету відповідача.

Згідно частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.02.2014 Чернівецька міська територіальна громада є власником нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 м2.

31.01.2013 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна № 17 за адресою: м. Чернівці, вул. Ткача Михайла, 18, загальною площею 41,8 м2 та згідно акту приймання-передавання від 31.01.2013 державній установі «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» було передано приміщення в орендне користування за вказаним договором.

У зв`язку із ненаданням у встановлений строк відповідачем заяви про продовження договору оренди, договір оренди нерухомого майна від 31.01.2013 № 17 було припинено з 29.10.2021 на підставі закінчення строку, на який його було укладено, про що відповідача було повідомлено листом від 06.09.2021 № 14/03/400/1.

Враховуючи те, що відповідачем станом на дату закінчення договору оренди приміщення не було звільнено, то з 30.10.2021 позивачем нарахована неустойка за несвоєчасне звільнення приміщення відповідно до пункту 5.6 договору оренди, яка за період з 30.10.2021 по 31.12.2022 відповідачем сплачена в повному обсязі.

За період з 01.01.2023 по 31.11.2023 позивачем нараховано неустойку в сумі 8971,67 грн, яка є предметом позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Судом встановлено, що 27.02.2024 державна установа «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» звільнила та передала нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 41,8 м2 управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради, що підтверджується актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що провадження по справі № 926/5501/23 в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з заявою позивача.

Крім того, суд зазначає, що стягненню підлягає неустойка в сумі 8971,67 грн за період з 01.01.2023 по 31.11.2023, яка є предметом позову.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Орендодавцями комунального майна, згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 287 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є органи, уповноважені представницьким органами місцевого самоврядування управляти майном, що перебуває у комунальній власності.

Департамент розвитку міської ради був уповноважений на виконання функцій щодо управління майна до 01.07.2021.

Рішенням Чернівецької міської ради від 15.04.2021 № 177 утворено управління комунальної власності міської ради з 15.06.2021.

Цим же рішенням міської ради департамент розвитку міської ради ліквідовано з 01.07.2021.

Відповідно до пункту 1.6. Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання в новій редакції від 22.02.2022 № 692 управління є правонаступником представництва Фонду державного майна України в місті Чернівцях, Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад в частині укладених до дати затвердження цього Положення договорів купівлі-продажу майна комунальної власності Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад, патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень), договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільських рад та обліку комунального майна територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільської рад, в тому числі в частині договорів оренди, по яких необхідно стягнути заборгованість з орендної плати за комунальне майно, та виявлених порушень і недоліків під час здійснення перевірок відповідними контролюючими органами.

А тому, управління комунальної власності міської ради є належним позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8971,67 грн неустойки, нарахованої в порядку статті 785 Цивільного кодексу України за не повернення об`єкту оренди після припинення дії договору оренди № 17 за період з 01.01.2023 по 31.11.2023 судом враховується, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Підпунктом 7.2 пункту 7 договору № 17 від 31.01.2013 вказується, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною другою статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.

Пунктом 5.6 договору зазначено, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цих Договорів, він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день його передачі орендодавцеві за актами приймання-передання.

Рішенням міської ради від 27.07.2023 № 1345 затверджено нове «Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі)», відповідно до пункту 8.10.1 якого за несвоєчасне звільнення об`єкта оренди при припиненні або розірванні договору оренди, орендар сплачує неустойку (компенсацію) за використання об`єкта оренди в розмірі подвійної орендної плати по день його передачі орендодавцеві за актом приймання-передання.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За змістом наведених вище норм чинного законодавства із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, такий договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Таким чином, договір найму (оренди) є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном протягом строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Натомість, із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

В силу частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, право на стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Вказана неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 Цивільного кодексу України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом поверненням об`єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов`язку, передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України, закон визначає можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов`язання щодо повернення об`єкта оренди.

Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, пов`язується з простроченням орендарем виконання зобов`язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Згідно з частинами першою, другою статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. При цьому, для застосування відповідальності, передбаченої наведеною нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов`язку.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що він здійснений вірно, а тому до стягнення з відповідача підлягає 8971,67 грн за період з 01.01.2023 по 31.11.2023.

Згідно частини другої та третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, а відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в сумі 8971,67 грн за період з 01.01.2023 по 31.11.2023.

5. Висновки за наслідками розгляду справи.

За результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що відповідачем станом на дату закінчення договору оренди приміщення не було звільнено, а тому нарахована позивачем неустойка за несвоєчасне звільнення приміщення відповідно до пункту 5.6 договору оренди за період з 01.01.2023 по 31.11.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 5368,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь управління комунальної власності Чернівецької міської ради.

З урахуванням положення частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасники справи в судове засідання 11.03.2024 не з`явилися, рішення складено та підписано 18.03.2024.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Закрити провадження у справі стосовно вимоги про звільнення державною установою «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» приміщення, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Ткача Михайла, 18, шляхом передачі його актом приймання-передання управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради.

2.Решту позову управління комунальної власності Чернівецької міської ради до державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення неустойки в сумі 8971,67 грн задовольнити.

3.Стягнути з державної установи «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» (58005, м. Чернівці, вул. Гакмана Євгена Митрополита, 7, код ЄДРПОУ 38453009) на користь управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) неустойку за період 01.01.2023 по 31.11.2023 в сумі 8971,67 грн. Також, судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Позивач управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619).

Відповідач державна установа «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» (58005, м. Чернівці, вул. Гакмана Євгена Митрополита, 7, код ЄДРПОУ 38453009).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи з дня складання повного судового рішення).

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/