Постанова

від 13.03.2024 по справі 906/304/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/304/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Тимошенко О.М.)

від 07.08.2023

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Петухов М.Г., судді: Мельник О.В., Олексюк Г.Є.)

від 28.11.2023

у справі № 906/304/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Войцещук В.В. ,

відповідача - Ляшенко Р.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до суду, у якому просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (далі - ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи") від 03.10.2022, що оформлене протоколом №1/2022;

- скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), що проведені 05.10.2022 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г.А., номер запису 1003051070011013085 щодо ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40358580).

1.2. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що:

- його як учасника товариства про скликання зборів не повідомляли, у зборах він участі не приймав;

- зборами вирішено питання, яке не було включено до порядку денного, а саме питання про визнання роботи виконавчого органу незадовільною;

- рішення зборів в частині підстави звільнення директора не узгоджується зі статутом;

- збори проведені не за місцем знаходження товариства;

- зборами вирішено передати безоплатно активи товариства іншій особі;

- рішення зборів спрямоване на нейтралізацію позивача як директора з метою заволодіння активами товариства.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023, у справі №906/304/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

2.2. Відмовляючи у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів, суди дійшли висновку, що обставини, на які вказує позивач і які можуть бути підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не знайшли свого підтвердження, з огляду на що і відсутні підстави для скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №906/304/23 скасувати повністю, ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (щодо застосування статті 79 ГПК України);

- від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20 (щодо застосування статті 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України));

- від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 у справі № 916/58/18 (щодо застосування статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю");

- від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17 (щодо застосування статті 167 ГК України);

- від 23.02.2021 у справі №753/17776/19 (щодо застосування статті 99 ЦК України).

3.2.1. Також підставою касаційного оскарження касатор зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування:

- частин п`ятої та дев`ятої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у випадку надсилання вимоги про скликання загальних зборі учасників Товариства не за місцем перебування виконавчого органу Товариства, а за місцем реєстрації керівника Товариства;

- частини дев`ятої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у випадку самостійного скликання загальних зборів учасників Товариства за умови відсутності повноважень у представника на подання вимоги про скликання зборів та надсилання вимоги не за місцем перебування виконавчого органу Товариства;

- статей 237, 244, 245 ЦК України та частини п`ятої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" за умови відсутності у представника нотаріально посвідченої довіреності.

3.2.2. ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі наголошує, що протягом судового розгляду справи судами авторство скликання зборів Товариства залишилося не встановленим. Так, серед наданих відповідачем документів наявна копія опису вкладення поштового відправлення, в якому зазначено, що лист направляється (якщо він дійсно направлявся) представником. Проте - ні повноважень такого представника, ні навіть його особи судом не встановлено, а відповідачем - не зазначено. В матеріалах справи відсутньою є довіреність, яка б посвідчувала повноваження таємничого «уповноваженого представника».

Тож, навіть не вдаючись до з`ясування обставин дотримання порядку скликання загальних зборів Товариства, очевидним є те, що, з врахуванням відсутності ОСОБА_3 в Україні, природньо, не існує підстав ідентифікувати таке повідомлення ні як повідомлення уповноваженої особи з огляду на відсутність довіреності, ні як повідомлення самої ОСОБА_3 з огляду на її відсутність в Україні.

Крім того, скаржник, оспорюючи факт отримання повідомлення про скликання загальних зборів, вказує, що якби поштове відправлення №1002402696555 дійсно адресувалося би ОСОБА_1 , в оператора поштового зв`язку залишився б підпис ОСОБА_1 в книзі форми 8, власноруч виконане прізвище та, що головне - сама книга форми 8 з відомостями про поштове відправлення №1002402696555.

Тож, оскільки в оператора поштового зв`язку таких документальних відомостей немає, слід констатувати те, що поштове відправлення №1002402696555 (якщо таке дійсно існувало) ОСОБА_1 не адресувалося.

Одночасно, скаржник вказує, що були відсутні підстави для звільнення позивача із займаної посади, матеріали справи відповідних доказів не містять.

3.3. ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" 12.02.2024 подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. Як убачається з відомостей ЄДР ОСОБА_1 був директором ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", а вказане Товариство зареєстроване за адресою: 10025, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Промислова, будинок 10.

4.2. Відповідно до пунктів 4.2.1, 4.5 Статуту ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи", затвердженого рішенням загальних зборів, оформленого протоколом від 30.08.2018 № 1, учасниками Товариства є:

1) ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі в розмірі 37,9 %,

2) ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 37,9 %,

3) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 24,2%.

4.3. Відповідно до пункту 8.1.2 Статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності Товариства;

2) внесення змін до статуту Товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу Товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками Товариства у випадках, передбачених цим Статутом та Законом;

6) визначення порядку виплати учасникам частини прибутку в натуральному та/або грошовому вигляді;

7) обрання одноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу Товариства;

9) створення інших органів Товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання Товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності Товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку Товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) утворення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положення про них;

15) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

16) обрання та відкликання директора, ревізійної комісії;

17) встановлення розміру, форми і порядку внесення додаткових вкладів;

18) виключення учасника з Товариства;

19) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

20) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, віднесенні до виключної компетенції Загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.

4.4. Згідно із пунктом 8.2.1 Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених Законом або Статутом Товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу Товариства;

2) на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства.

У відповідності до пункту 8.2.6 Статуту вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників Товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган Товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено Статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно (пункти 8.2.9 - 8.2.10 Статуту).

Відповідно до пункту 8.4.5 Статуту повноваження директора можуть бути тимчасового призупинені або достроково припинені у разі порушення ним законодавства України, вимог цього Статуту, рішень Загальних зборів Учасників, у передбачених контрактом випадках або якщо він своїми діями або бездіяльністю завдає шкоди Товариству. Рішення про це може бути прийняте Загальними зборами Учасників Товариства за поданням будь-якого учасника або самого директора.

4.5. Учасник Товариства - ОСОБА_3 10.08.2022 направила директору ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку, зокрема вимогу про проведення позачергових загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" від 04.08.2022, в якій просила:

1) Скликати на вимогу учасника загальні збори ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" в найкоротший строк з урахуванням вимог чинного законодавства.

2) Включити до порядку денного загальних зборів такі питання:

1. Обрання лічильної комісії.

2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.

3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.

4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.

5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.

6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам.

4.5.1. Матеріали справи не містять доказів реагування виконавчого органу ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" на вказану вимогу, у порядку встановленому законодавством та Статутом відповідача.

4.6. Учасник Товариства - ОСОБА_3 26.08.2022 направила учасникам Товариства повідомлення про проведення загальних зборів ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» від 26.08.2022 відповідно до якого, ОСОБА_3 , керуючись частиною дев`ятою статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та вимогами Статуту Товариства, повідомляє про проведення загальних зборів Товариства 03.10.2022 о 10:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 .

Порядок денний загальних зборів:

1. Обрання лічильної комісії.

2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.

3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.

4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.

5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.

6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам.

Таке повідомлення направлялося позивачу, на підтвердження чого матеріали справи містять копії фіскального чеку на ім`я ОСОБА_6 , опису вкладення в цінний лист на ім`я ОСОБА_1 , трекінгу поштового відправлення з номером 1002402696555. Крім того, зі змісту опису вкладення вбачається, що відправку повідомлення здійснював представник ОСОБА_3 .

4.7. Спірні загальні збори ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" відбулися 03.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , з таким порядком денним:

1. Обрання лічильної комісії.

2. Розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року.

3. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку Товариства.

4. Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір.

5. Прийняття рішення про зміну керівника (директора) Товариства.

6. Прийняття рішення про передачу інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам.

В загальних зборах брали участь: ОСОБА_3 через уповноваженого представника - Розенблата Борислава Соломоновича, який діяв на підставі довіреності від 09.08.2022, та ОСОБА_4 . Крім того, були присутні запрошені особи.

На вказаних загальних зборах Товариства були прийняті, зокрема, такі рішення, оформлені протоколом від 03.10.2022 № 1/2022, загальних зборів ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи":

- не розглядати звіт керівника, а роботу директора - ОСОБА_1 за результатами розгляду звітності (звіту/балансу за 2021 рік) Товариства - незадовільною (по другому питанню порядку денного);

- звільнити ОСОБА_1 з посади директора 03.10.2022 та обрати директором Товариства Арапова Олександра Олександровича з 04.10.2022 та уповноважити останнього на подання документів та внесення необхідних змін до державних реєстрів (по п`ятому питанню);

- передати інтелектуальні та всі інші майнові і немайнові права на БПАК "HAWK", в т.ч. права на технічні умови ТУ У 30.3 - 40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00.000ТУ) на безпілотний авіаційний комплекс "HAWK" іншій юридичній особі, а саме - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіасистем" (код 39774879), уповноважити Розенблата Борислава Соломоновича на укладення відповідного договору від імені Товариства та узгодження умов такого договору на власний розсуд. З метою реалізації вказаного права надати Розенблату Бориславу Соломоновичу право підпису від імені Товариства та внести про нього, як про підписанта відомості до державного реєстру (по шостому питанню).

4.8. Державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Оліївської сільської ради Житомирського району Чернишовою Г. А. 05.10.2022 внесено зміни до відомостей щодо ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів), номер запису 1003051070011013085.

4.9. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:

1) щодо належного/неналежного повідомлення позивача про проведення загальних зборів:

- докази, які надані відповідачем, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування;

- відповідачем надано оригінали документів національного оператора поштового зв`язку (фіскальний чек та опис вкладення). Позивач ставлячи їх достовірність під сумнів, не заявив клопотання про призначення технічної експертизи цих документів;

- позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів Товариства, які мали відбутися 03.10.2023;

- сама лише по собі відсутність у книзі форми 8 запису про вручення позивачу відповідного відправлення не є беззаперечним доказом такого неповідомлення позивача, поза як може бути наслідком роботи оператора поштових послуг;

- відсутність в системі трекінгу АТ "Укрпошта" відомостей щодо відправлення 1002402696555, станом на момент розгляду справи, не є доказом його не направлення, оскільки такі відомості у відповідності до пункту 121-124 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, доступні протягом шести місяців з дня прийняття відправлення до пересилання;

2) щодо правомірності/неправомірності рішення загальних зборів в частині визнання незадовільної роботи директора Товариства та звільнення останнього із займаної посади:

- оскаржуване рішення загальних зборів Товариства в частині звільнення директора та призначення нового директора жодним чином не мотивоване. Мотивація (посилання на пункти статуту) є лише пропозицією, яка надійшла від учасника зборів, однак ця мотивація не відображена у прийнятому рішенні;

- вказана позивачем обставина, якою він обґрунтовує позов в цій частині, не знайшла свого підтвердження;

- за умови дотримання вимог закону, який регулює порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, призначення/звільнення керівника товариства є виключною компетенцією загальних зборів (стаття 99 ЦК України) і таке рішення не потребує мотивації;

- відсутність в матеріалах справи доказів порушення позивачем вимог законодавства та Статуту Товариства не вливає на безумовне право загальних зборів Товариства на звільнення директора і не може бути підставою для скасування рішення загальних зборів;

- зміст другого питання порядку денного (розгляд звіту керівника за результатами роботи Товариства протягом 2021 року) передбачає прийняття рішення за наслідками обговорення цього питання. Одним з таких рішень може бути оцінка роботи керівника. Така оцінка і була дана рішенням зборів шляхом визнання роботи керівника незадовільною;

3) щодо правомірності/неправомірності рішення загальних зборів в частині передання прав на безпілотний авіаційний комплекс іншій юридичній особі:

- рішення у цій частині ухвалене уповноваженими особами з дотриманням норм закону, вказівка в рішенні про безоплатність відсутня;

- представник учасника зборів при вирішенні цього питання порядку денного запропонував уповноважити на укладення договору Арапова О.О. , однак зборами ухвалено рішення про уповноваження на укладення такого договору іншу особу - Розенблата Б.С . Позивач не зазначає цю обставину як підставу позову, тому суд її не досліджує;

4) щодо місця проведення загальних зборів:

- загальні збори Товариства 03.10.2022 проведені не за місцезнаходженням Товариства, що є порушенням вимог норм Закону;

- вказане порушення не могло вплинути на волевиявлення учасників товариства на прийняття ними рішень, тому це порушення не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.12.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №906/304/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №906/304/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі №906/304/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №906/304/23.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №906/304/23, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Крім того, касаційне провадження у цій справі відкрито і на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відтак, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а, по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у постанові від 08 червня 2021 року у справі №662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі та застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повному і всебічному з`ясуванні обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованішим, ніж закон. Більше того, виходячи з положень ЦПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.

Тому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

6.3. Таким чином, оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги (див. розділ 3 даної Постанови), колегія суддів доходить висновку, що фактично перед Судом поставлені такі питання:

1) щодо наявності/відсутності повноважень в учасника Товариства на ініціювання скликання загальних зборів;

2) щодо дотримання/недотримання порядку скликання загальних зборів за ініціативою учасника Товариства;

3) щодо належного/неналежного повідомлення позивача (як учасника Товариства) про проведення загальних зборів;

4) щодо належного/неналежного місця проведення загальних зборів;

5) щодо чинності/недійсності прийнятих рішень загальними зборами.

З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.

6.4. Щодо наявності/відсутності повноважень в ОСОБА_3 на ініціювання скликання загальних зборів

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначається Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (частина п`ята статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Положення Статуту Товариства (пункт 8.2.1, 8.2.6) кореспондуються з наведеними вище нормами Закону та передбачають, зокрема можливість скликання загальних зборів учасників на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства. Така вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій учасник Товариства - ОСОБА_3 (що володіє часткою статутного капіталу у розмірі 37, 9 %) 10.08.2022 через свого представника направила директору ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку вимогу про проведення позачергових загальних зборів ТОВ НВП "Українські авіаційні системи".

ОСОБА_1 протягом розгляду даної справи наголошував, що судами авторство скликання зборів Товариства залишилося не встановленим. Позивач вказував, що ОСОБА_3 у спірний період часу перебувала за кордоном, а відтак не могла особисто підписувати та направляти вимогу. При цьому в матеріалах справи відсутня довіреність уповноваженого представника ОСОБА_3 на вчинення тих, чи інших дій. Відтак неможливо ідентифікувати таке повідомлення ні як повідомлення уповноваженої особи з огляду на відсутність довіреності, ні як повідомлення самої ОСОБА_3 з огляду на її відсутність в Україні.

У контексті доводів касаційної скарги, ураховуючи, що позивач протягом усього часу розгляду справи ставив під сумнів автентичність підпису ОСОБА_3 на вказаній вимозі з огляду на відсутність її територіально в Україні; ураховуючи, що як вимогу, так і повідомлення про скликання загальних зборів ОСОБА_3 не направляла особисто; ураховуючи, що на спірних загальних зборах ОСОБА_3 не приймала участь особисто; ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні довіреності від імені ОСОБА_3 на уповноваження будь-яких осіб на вчинення від її імені та в її інтересах представницьких повноважень щодо ТОВ НВП "Українські авіаційні системи", колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій належно не встановили автора/ініціатора скликання загальних зборів, у зв`язку з чим обґрунтовано не відхили доводи позивача у цій частині, а відтак дійшли до передчасних висновків щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, передбачених пунктом 3 частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пункту 8.2.1 Статуту Товариства.

З огляду на не встановлення наведених обставин суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання позивача про витребування доказів на підтвердження обставин, передбачених пунктом 3 частини першої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та пунктом 8.2.1 Статуту Товариства.

6.5. Щодо дотримання/недотримання порядку скликання загальних зборів за ініціативою учасника Товариства (як необхідної передумови чинності/недійсності рішень, ухвалених за результатом проведення таких зборів)

Згідно із частинами першою - п`ятою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Відповідно до частини восьмої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників (частина дев`ята даного Закону).

Аналогічні положення містяться і у Статуті Товариства, зокрема у пунктах 8.2.6, 8.2.9, 8.2.10.

За змістом статей 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» порядок скликання загальних зборів включає в себе як (1) визначення органу чи особи з відповідними повноваженнями, так і (2) дотримання ними належної процедури/порядку скликання загальних зборів, (3) строку та способу повідомлення учасників товариства про такі збори та відповідно (4) порядку проведення загальних зборів.

Ці елементи є логічно-послідовними у часових рамках та підлягають окремому покроковому встановленню судами, адже кожна з них може бути окремою підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

При цьому такі складові не є похідними одна від одної, а тому законність/незаконність однієї не впливає жодним чином на правомірність/неправомірність вчинення іншої.

Так, відповідно до частини четвертої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

З огляду на наведене колегія суддів відзначає, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає саме директора Товариства (що є виконавчим органом) уповноваженим органом на скликання та проведення загальних зборів учасників.

Разом з тим, таке право на скликання та проведення загальних зборів може виникнути і в учасника/учасників Товариства, що ініціюють скликання та проведення таких загальних зборів, але лише в разі якщо виконавчий орган (директор) після отримання вимоги:

1) письмово не відмов у їх проведенні;

2) протягом 10 днів не направив повідомлення учасникам про скликання загальних зборів;

3) не вчинив всіх дій для скликання загальних зборів учасників у строк 20 днів.

Тобто визначальним у даному випадку є:

- факт отримання директором (виконавчим органом) вимоги про проведення загальних зборів, що підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами;

- ігнорування обов`язку щодо скликання та проведення загальних зборів на вимогу учасника/учасників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається, виконавчим органом ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» є директор, що здійснює свої функції одноособово. Таким директором ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи» до проведення спірних загальних зборів (до 03.10.2022) був позивач - ОСОБА_1 , що також є учасником Товариства із часткою в статутному капіталі - 37,9%.

Вимога ОСОБА_3 (учасника Товариства) про проведення загальних зборів була направлена засобами поштового зв`язку 10.08.2022 директору Товариства - ОСОБА_1 на юридичну адресу ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи».

Разом з тим, судами не встановлено коли (та чи була взагалі) дана вимога отримана ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи», а саме її виконавчим органом - директором (на якого покладений обов`язок зі скликання загальних зборів), а відтак і не встановлено з якого часу в учасника Товариства - ОСОБА_3 як ініціатора скликання загальних зборів виникло право (та чи виникло таке право взагалі) на скликання, підготовку до проведення таких зборів самостійно у порядку, передбаченому статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Колегія суддів наголошує, що факт направлення поштового листа (вимоги) не може свідчить про беззаперечне його отримання адресатом. Дані обставини не презюмуються як доведені, а підлягають доказуванню відповідно до вимог статей 76-78 ГПК України. Такими доказами можуть бути, зокрема, але не виключно, зворотне повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.

Водночас суди попередніх інстанцій залишили поза увагою дані обставини та відповідно не надали належної оцінки доводам позивача, в яких останній послідовно вказував на необізнаність з фактом скликання та проведення загальних зборів.

Колегія суддів зазначає, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №911/2525/19, від 24.10.2019 у справі № 927/807/18).

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (схожі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №910/10275/20).

Таким чином, колегія суддів виходить з того, що у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів.

Адже підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час як скликання, так і проведення загальних зборів товариства.

А відтак необхідною передумовою для законності рішень, ухвалених за результатом проведення будь-яких загальних зборів, є дотримання процедури/порядку і скликання, і проведення загальних зборів.

Таким чином, для правильного вирішення цієї справи з`ясуванню підлягають обставини наявності підстав для самостійного скликання, а в подальшому і проведення загальних зборів учасником Товариства - ОСОБА_3 .

6.6. Щодо належного/неналежного повідомлення позивача (як учасника Товариства) про проведення загальних зборів (як необхідної передумови чинності/недійсності рішень, ухвалених за результатом проведення таких зборів)

Порядок повідомлення учасників Товариства про проведення загальних зборів унормовано статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Як уже відзначалось за змістом статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» порядок скликання загальних зборів включає в себе як визначення органу чи особи з відповідними повноваженнями на скликання загальних зборів, так і дотримання ними належної процедури щодо строку та способу повідомлення учасників товариства про проведення таких зборів.

Таким чином, рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути визнанні недійсними з підстав порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання загальних зборів товариства, у разі, зокрема:

1) порушення вимог статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо визначення органу чи особи з відповідними повноваженнями на скликання загальних зборів;

2) порушення вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо належного повідомлення учасника/учасників Товариства про проведення загальних зборів, що стало наслідком позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах.

У свою чергу, обставини належного/неналежного повідомлення учасника/учасників Товариства про проведення загальних зборів підлягають встановленню як такі, що наповнені правовим сенсом, лише за умови дотримання виконавчим органом чи особою з відповідними повноваженнями вимог статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Водночас, оскільки у даній справі колегія суддів дійшла висновку, що господарськими судами на підставі належних, допустимих та достовірних доказів не встановлено обставин дотримання вимог статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ініціатором скликання спірних загальних зборів, тобто наявність у останньої правових підстав для самостійного скликання загальних зборів учасником Товариства, відтак висновки судів попередніх інстанцій щодо належного/неналежного повідомлення позивача (як учасника Товариства) про проведення спірних загальних зборів є передчасними.

6.7. Щодо місця проведення загальних зборів

Відповідно до частини сьомої статі 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні загальні збори, що відбулись 03.10.2022, проводились не за місцем знаходження ТОВ «НВП «Українські авіаційні системи», тобто у порушення вимог статті 33 вказаного Закону.

При цьому суди відзначили, що таке порушення норм Закону не могло вплинути на волевиявлення учасників Товариства на прийняття ними рішень, а відтак це порушення не може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.

У розгляді даного питання, колегія суддів відзначає, що дійсно порушення вимог закону та/або установчих документів під час проведення загальних зборів товариства в частині їх проведення не за місцезнаходженням товариства не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними.

Разом з тим, у сукупності з іншими обставинами справи, зокрема іншими порушеннями щодо порядку скликання та проведення загальних зборів, така обставина може бути додатковою підставою для визнання спірних рішень, ухвалених за результатом проведення загальних зборів, недійсними.

У будь-якому разі порушення відповідних норм Закону та Статуту має бути належним чином обґрунтовано та доведено, зокрема неможливість проведення таких загальних зборів за місцем знаходження Товариства.

Адже у зворотному випадку такі дії порушують принцип правової визначеності та надають учасникам право вільного розсуду тлумачити ту чи іншу норму права на предмет її обов`язковості, чи то необов`язковості.

У контексті наведеного через призму доводів касаційної скарги колегія суддів відзначає, що зміст оскаржуваних судових рішень не містить обґрунтувань підставності проведення спірних загальних зборів не за місцезнаходженням Товариства. Тобто судами попередніх інстанцій не встановлювались причини та обставини неможливості проведення спірних загальних зборів у відповідності до вимог частини сьомої статі 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а відтак рішення судів попередніх інстанцій у цій частині не можуть бути обґрунтованими.

6.8. Щодо дотримання/недотримання порядку проведення спірних загальних зборів

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), де унормовано порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю, та, зокрема вказано, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Отже, за змістом статті 34 Закону основним критерієм для прийняття загальними зборами рішень є кількість голосів, необхідна для прийняття зборами рішення в залежності від змісту рішення.

Слід зазначити, що кворум загальних зборів та загальна кількість голосів учасників, необхідна для прийняття рішення, не є тотожними поняттями. Кворум - встановлена законом, статутом юридичної особи або регламентом найменша кількість учасників зборів (засідання), необхідна для визнання зборів правомочними ухвалювати рішення з питань порядку денного. Кворум є завжди безпосередньо пов`язаним з присутністю учасників (членів) на зборах. Натомість така категорія, як кількість голосів, необхідна для прийняття рішення, не завжди пов`язана з присутністю на зборах. Зокрема, визначена у статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кількість голосів учасників, необхідна для прийняття тих, чи інших рішень, не залежить від присутності учасників на зборах, а визначається з голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (див. постанову Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №910/671/22).

Як встановлено судами попередніх інстанцій у спірних загальних зборах брали участь:

1) ОСОБА_3 , через уповноваженого представника, з часткою в статутному капіталі - 37, 9 %,

2) ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі - 24,2%.

Судами відзначено, що від імені ОСОБА_3 діяв її представник - Розенблат Борислав Соломонович на підставі довіреності від 09.08.2022.

Водночас колегія суддів критично оцінює наявність повноважень у Розенблата Борислава Соломоновича на участь в спірних загальних зборах від імені та в інтересах ОСОБА_3 як учасника Товариства, адже матеріали справи не містять копії довіреності від 09.08.2022, на яку посилаються суди, а зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди досліджували її оригінал.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень представника ОСОБА_3 на участь у спірних загальних зборах з урахуванням вимог статей 244, 245 ЦК України, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомочної кількості голосів для прийняття спірних рішень є передчасними та такими, що не підтверджені матеріалами справи.

6.8.1. Щодо ухвалених рішень за результатами проведення спірних загальних зборів

6.8.1.1. Щодо звільнення директора із займаної посади

Як встановлено судами попередніх інстанцій спірним рішенням було звільнено ОСОБА_1 з посади директора та обрано нового директора Товариства - Арапова Олександра Олександровича .

ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі вказав, що відповідач у своєму рішенні, безпідставно послався на пункт 8.4.5 Статуту як на підставу для звільнення позивача, адже правові підстави для звільнення позивача із займаної посади за порушення умов Статуту були відсутні, матеріали справи відповідних доказів не містять. Відтак, скаржник вважає, що рішення загальних зборів в цій частині не відповідає вимогам Статуту в частині його обґрунтування (мотивації).

Так, частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону).

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

З огляду на це зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не будуть зазначені такі підстави.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Схожа правова позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.11.20218 у справі №667/1/16, від 23.02.2021 у справі №753/17776/19.

Таким чином, здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення/звільнення з посади відповідно до статті 99 ЦК України можливе в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом.

Відтак з огляду на викладене колегія суддів, відзначає, що припинення повноважень члена виконавчого органу (директора) Товариства можливе:

- у порядку частини третьої статті 99 ЦК України (якщо інше не передбачено Статутом);

- у порядку визначеному Статутом.

У разі припинення повноважень директора відповідно до положень Статуту, необхідним для судів є встановлення відповідних обставин (порушення законодавства та/або положень Статуту Товариства) як необхідної передумови для правомірності рішення загальних зборів щодо припинення повноважень/звільнення такої особи із займаної посади.

Так, у справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 8.4.5 Статуту повноваження директора можуть бути тимчасового призупинені або достроково припинені у разі порушення ним законодавства України, вимог цього Статуту, рішень Загальних зборів Учасників, у передбачених контрактом випадках або якщо він своїми діями або бездіяльністю завдає шкоди Товариству. Рішення про це може бути прийняте Загальними зборами Учасників Товариства за поданням будь-якого учасника або самого директора.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуване рішення загальних зборів Товариства в частині звільнення директора та призначення нового директора жодним чином немотивоване.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, адже останні не містять належного відхилення/спростування доводів позивача щодо посилання у спірному протоколі загальних зборів на порушення директором підпункту 8.4.5 Статуту як на підставу для звільнення останнього із займаної посади.

При цьому колегія суддів враховує, що зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що при звільненні позивача із займаної посади загальні збори Товариства керувались частиною третьої статті 99 ЦК України.

Таким чином, судами попередніх інстанцій належно не встановлено правові підстави для звільнення позивача - ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства, а відтак і не встановлено дотримання загальними зборами вимог законодавства та положень установчих документів юридичної особи, які регламентують процедуру звільнення директора. Висновки судів попередніх інстанцій у цій частині є передчасними та належно необґрунтованими.

6.8.1.2. Щодо передання інтелектуальних та всіх інших майнових і немайнових прав на БПАК "HAWK" іншим особам

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України, в редакції чинній на момет виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судами попередніх інстанцій спірним рішенням загальних зборів було, зокрема, вирішено передати інтелектуальні та всі інші майнові і немайнові права на БПАК "HAWK", в т.ч. права на технічні умови ТУ У 30.3 - 40358580 - 001:2017 (УАСМ-1.00.00.000ТУ) на безпілотний авіаційний комплекс "HAWK" іншій юридичній особі, а саме - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіасистем" (код 39774879), уповноважити Розенблата Борислава Соломоновича на укладення відповідного договору від імені Товариства та узгодження умов такого договору на власний розсуд. З метою реалізації вказаного права надати Розенблату Бориславу Соломоновичу право підпису від імені Товариства та внести про нього, як про підписанта відомості до державного реєстру (по шостому питанню).

Ухвалюючи оскаржувані рішення у справі у цій частині, господарські суди дійшли висновку, що рішення ухвалене уповноваженими особами з дотриманням норм закону, вказівка в рішенні про безоплатність відсутня.

При цьому судами відзначено, що представник учасника зборів при вирішенні цього питання порядку денного запропонував уповноважити на укладення договору Арапова О.О. , однак зборами ухвалено рішення про уповноваження на укладення такого договору іншу особу - Розенблата Б.С . Водночас, оскільки позивач не вказував конкретно на цю обставину як на підставу позову, суди попередніх інстанцій вказані обставини не досліджували.

Колегія суддів виходить з того, що у даній справі позивачем оскаржувалось рішення загальних зборів в цілому з підстав порушення норм права та приписів Статуту порядку скликання та проведення загальних зборів. Крім того, позивач окремо наголошував, що дане рішення в частині передання всіх прав на безпілотний авіаційний комплекс порушують його права та законні інтереси як учасника Товариства на володіння вказаними активами Товариства та відповідно на отримання прибутку від реалізації такого майна. ОСОБА_1 вказував, що фактично дане рішення направлено на безоплатне виведення майна із Товариства.

Разом з тим, господарські суди, установивши факт порушення порядку проведення загальних зборів у цій частині, не надали юридичну кваліфікацію/оцінку таким обставинам у контексті спірних правовідносин та не встановили як це порушення виливає на правомірність прийняття спірного рішення.

Фактично судами не встановлено правомірності визначення особи на вчинення дій з підписання правочину на передання прав щодо безпілотного авіаційного комплексу, які належали Товариству, ураховуючи, що у порядку денному не було пропозиції щодо такої особи.

Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою правовий зміст «передання» всіх прав на безпілотний авіаційний комплекс (нематеріальні активи якого оцінювались у 11 520 779, 24 грн), та як відповідне «передання» вплинуло на обсяг майнових прав та законних інтересів учасників Товариства, зокрема позивача.

У контексті наведеного судам, окрім іншого, необхідно було встановити обставини укладення/неукладення правочину на виконання вказаного пункту рішення загальних зборів та зміст такого правочину, з огляду на що і встановити чи було порушено право/законний інтерес позивача вказаним рішенням загальних зборів.

Отже, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій у цій частині також ухвалені з порушенням норм права.

6.9. Таким чином, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

6.10. Таким чином, доводи касаційної скарги з підстав касаційного оскарження, визначених у розділі 3 даної Постанови, знайшли своє часткове підтвердження.

Скаржник обґрунтовано послався на постанови Верховного Суду у справах:

- № 917/1523/21, № 910/14910/18, № 910/807/17, № 916/58/18, у яких наголошено на необхідності дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства;

- № 904/10956/16, № 923/876/16, № 910/10275/20 у частині висновків щодо того, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

- № 753/17776/19 щодо застосування статті 99 ЦК України;

- № 910/18036/17, № 917/1307/18, №902/761/18, № 917/2101/17, № 129/1033/13-ц, у справі № 904/2104/19, в яких наголошувалось на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та принципу змагальності сторін, що забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Наведені висновки судами попередніх інстанцій у повній мірі не були враховані.

Крім того, з огляду на те, що спочатку судом першої інстанції, а потім і судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального, а саме статей 31, 32, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 99 ЦК України, та норм процесуального права - статей 13, 14, 73-74,76-79, 86, 236-238 ГПК України, що призвело до неповноти встановлення обставин у справі за доводами сторін та доказів наданих ними судами попередніх інстанцій та до необґрунтованого відхилення клопотання позивача про витребування доказів, що також, виходячи зі змісту касаційної скарги та вимог частини третьої статті 310 ГПК України, є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, у зв`язку з чим Верховний Суд не формує остаточного висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, з мотивів наведених скаржником у касаційній скарзі (див. розділі 3 даної Постанови).

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

6.11. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду щодо порушення судами попередніх інстанцій знайшли своє часткове підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.

7.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

7.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи мотиви цієї Постанови та доводи сторін, оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 6 цієї Постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій Постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

8. Судові витрати.

8.1. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної/касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №906/304/23 скасувати, а справу №906/304/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова