Постанова

від 14.03.2024 по справі 910/10742/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10742/21(910/2324/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Парадайз Фінанс"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 13.11.2023

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Копитової О.С.,

Сотнікова С.В.

у справі за позовом

ОСОБА_1

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Парадайз Фінанс",

Державного підприємства "Сетам"

про визнання недійсним акта

у справі № 910/10742/21

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог і руху справи

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/10742/21 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, позивач) про неплатоспроможність на стадії процедури реструктуризації боргів боржника, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021.

2. 15.02.2023 до Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс"), Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") про визнання недійсним акту № 6511942/21-2 від 07.12.2021.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/10742/21 (910/2324/23) позовні вимоги задоволено, визнано недійсним акт № 6511942/21-2 від 07.12.2021 про реалізацію предмета іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондаренко Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 4381, присуджено до стягнення з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. в дохід Державного бюджету України 1 342,00 грн. судового збору; присуджено до стягнення з ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" в дохід Державного бюджету України 1 342,00 грн судового збору.

4. Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/10742/21 (910/2324/23) та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

5. За наслідками розгляду матеріалів поданої апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/10742/21 (910/2324/23) залишено без руху у зв`язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та неповажності причин пропуску такого строку, а також неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги (граничний строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів є 16.10.2023).

6. 23.10.2023, через відділ документального забезпечення суду, тобто поза межами встановленого судом строку, скаржником на виконання ухвали суду від 03.10.2023 подано клопотання про усунення недоліків, до якого додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0267610009 про сплату судового збору у розмірі 4 026,00 грн. та вказано підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/10742/21 (910/2324/23);

апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслано ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс".

7.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в судовому засіданні 15.05.2023, в якому було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, був присутній представник відповідача-2 - Загрійчук С.С. Тому суд дійшов висновку, що про обізнаність скаржника про прийняття оскаржуваного рішення саме з 15.05.2023.

7.2. Крім того, в матеріалах справи наявні докази направлення 08.06.2023 оскаржуваного рішення скаржнику на його офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3, яка відповідає електронній адресі скаржника, відомості про яку містяться у відритому доступі в мережі Інтернет, а також представнику скаржника на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі №910/10742/21 (910/2324/23) було оприлюднено 09.06.2023.

7.3. Суд апеляційної інстанції зверну увагу, що у листі про направлення рішення суду електронною поштою секретарем судового засідання зазначено, що з огляду на обмеженість фінансування відправка поштовою кореспонденції засобами поштового зв`язку не здійснюється та звернута увага отримувачів, що паперовий примірник рішення сторони можуть отримати нарочно у приміщенні суду.

7.4. Разом з тим, приймаючи участь 15.05.2023 в судовому засіданні при прийнятті оскаржуваного рішення, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та отримавши 08.06.2023 повний текст рішення засобами електронного зв`язку, скаржник не скористався своїм правом на вчасне подання апеляційної скарги. Водночас скаржником жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження обставин неотримання відповідного судового рішення електронною поштою, а також неможливості подати апеляційну скаргу протягом тривалого періоду часу з дня складення повного тексту судового рішення та його оприлюднення.

7.5. Отже, за висновками апеляційного господарського суду, несвоєчасне оскарження судового акта місцевого господарського суду, з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлене не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру. Суд дійшов висновку, що скаржник мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу відомої йому справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту прийнятого за його участю рішення.

7.6. Дослідивши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням поданого на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2023 у якості усунення недоліків апеляційної скарги клопотання з додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ньому доводи та причини обґрунтування неповажними.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

8. ТОВ ФК "Парадайз Фінанс" 11.12.2023 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 у справі № 910/10742/21 (910/2324/23).

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10742/21 (910/2324/23) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.12.2023.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

11. 30.01.2024 ТОВ ФК "Парадайз Фінанс" засобами електронного зв`язку подало Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги на суму 2 684,00 грн., що підтверджується квитанцією № 5761-6130-6247-4801 від 30.01.2024.

12. Ухвалою від 14.02.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 у справі № 910/10742/21;

ухвалив здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 у справі № 910/10742/21 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

13. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

14. 04.03.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що касаційна скарга у справі № 910/10742/21 (910/2324/23) надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК України та не завізована КЕП представника Заявника, то касаційне провадження підлягає закриттю, а касаційна скарга підлягає поверненню.

14.1. Колегія суддів звертає увагу, що не зважаючи на наявність вимог, зазначених у частині шостій статті 6 ГПК України щодо забезпечення обміну документами в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд", учасники справи, з огляду на положення частини першої статті 257, частини першої статті 258 ГПК України, не позбавлені права здійснити подання апеляційної скарги у паперовому вигляді безпосередньо до апеляційного господарського суду.

14.2. З огляду на зазначене, не спростовані права скаржника на подання апеляційної скарги у паперовому вигляді безпосередньо до апеляційного суду.

15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/10742/21(910/2324/23) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс")

16. Представниця Скаржника аргументувала, що суд апеляційної інстанції не врахував, що сплив двадцятиденного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 256 ГПК України, почався з 12.09.2023, а також те, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 у справі № 910/10742/21 (910/2324/23) подана 14.09.2023, тобто, без пропуску строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 256 ГПК України чим допустив порушення норм процесуального права.

16.1. Також скаржник аргументував, що суд першої інстанції направив копію оскаржуваного рішення суду на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3, яка не є офіційною адресою і не за допомогою засобів ЄСІТС, як це вказується у частині одинадцятій статті 242 ГПК України. Адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 не належить представнику скаржника. В паперовій формі оскаржуване рішення скаржнику не направлялось, однак копію оскаржуваного рішення в паперовій формі представник скаржника отримав 11.09.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. Відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

20. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

22. За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

24. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ГПК України).

25. Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

26. Водночас статтею 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

27. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

28. Наведеними процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, у передбачені законодавством строки.

28.1. Водночас інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

28.2. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дотримання дисципліни учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

29. Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

29.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 119 ГПК України).

29.2. Аналіз змісту частини першої статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк був пропущений та чи підлягає він поновленню.

29.3. ГПК України не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили.

29.4. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

30. Частиною першою статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

30.1. Відповідно до частин другої, третьої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

31. Відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

31.1. Суд апеляційної інстанції, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними, залишив апеляційну скаргу без руху відповідно до частини третьої статті 260 ГПК України.

31.2. Частина четверта статті 260 ГПК України передбачає, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.261 цього Кодексу

32. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

33. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України, згідно з якими суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

34. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

35. Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

36. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Водночас ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

37. Положеннями статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

37.1. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

38. Розглядаючи клопотання скаржниці про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 12.07.2023 та оцінюючи поважність вказаних нею причин пропуску такого строку, апеляційний суд виходив з того, що повний текст оскаржуваного рішення складено 25.05.2023, тому останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 є 14.06.2023.

38.1. Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду лише 15.09.2023, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження більш ніж на три місяці.

39. Колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 не можна вважати офіційною адресою, оскільки в поданих скаржником процесуальних документах така адреса не зазначалася, можливість перевірити її актуальність відсутня.

39.1. Разом з тим, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що можливість отримання нарочно копії рішення з часу отримання повного його тексту на електронну адресу (08.06.2023) або ознайомлення з ним в Єдиному державному реєстрі судових рішень (починаючи з 09.06.2023) та подальше подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

39.2. Так, матеріалами справи підтверджуєтесь, що в судовому засіданні 15.05.2023, в якому було проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, був присутній представник скаржника - Загрійчук С.С. Разом з тим, приймаючи участь 15.05.2023 в судовому засіданні при прийнятті оскаржуваного рішення, скаржник не скористався своїм правом на подальше вчасне ознайомлення з матеріалами справи.

39.3. Крім того за наявною у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст судового рішення був надісланий для оприлюднення 08.06.2023, а загальний доступ забезпечено 09.06.2023.

39.4. Отже, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржник не був позбавлений права вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки скаржником жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження не лише обставин неотримання відповідного судового рішення електронною поштою, але також і необґрунтовано неможливість ознайомлення з повним текстом оскаржуваного судового рішення протягом тривалого періоду часу з дня складення повного тексту судового рішення та його оприлюднення (понад 3 місяці).

40. Також колегія суддів враховує, що відповідно до частин першої, п`ятої, сьомої статті 6 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів); особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

40.1. Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

40.2. Суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційний ресурс, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

40.3. Разом з тим, обґрунтованих пояснень того, чому скаржник не зміг понад три місяці скористатися такими джерелами доступу до судової справи, про яку він був обізнаний, окрім посилання на надсилання судом судового рішення на неофіційну адресу, скаржником у порядку, передбаченому положеннями стате1 74, 76 - 77 ГПК України, не надано.

41. Також Колегія суддів враховує, що частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

41.1. У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Водночас практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

41.2. З огляду на зазначене та наведені скаржником доводи, за відсутності доказів тривалої/безперервної дії об`єктивно непереборних обставин на волевиявлення відповідача, що призвело до неможливості вчинення процесуальної дії протягом 3 місяців, не можна вважати поважними з огляду на їх суб`єктивний характер. Водночас Суд враховує, що, судом апеляційної інстанції встановлено, що в частині доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник не надав суду належних, допустимих, достовірних, вірогідних доказів щодо підстав поновлення процесуального строку, що у цьому випадку є підставою передбаченою пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відтак, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог чинного законодавства, що не спростовано скаржником.

41.3. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини першої статті 261 ГПК України, оскільки скаржницею не доведено існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та об`єктивно свідчили би про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Висновки за результатами касаційного провадження

42. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

43. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

44. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Щодо судових витрат

46. У зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України покладається на ТОВ "ФК "Парадайз Фінанс".

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Парадайз Фінанс" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 у справі № 910/10742/21 (910/2324/23) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере