Вирок

від 18.03.2024 по справі 541/790/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/790/24

№ провадження 1-кп/541/144/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого -філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України» - ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород Полтавської області кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024170550000022 від 04.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бакал, Челябінської області, рф, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого конюхом у філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

1 січня 2024 року близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, правомірно перебуваючи на території філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України», що розташована за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Дібрівка, вул. Кіннозаводська 2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, діючи в умовах воєнного стану, що введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому Указом Президента України від 19 лютого 2023 року №58/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та по теперішній час, шляхом вільного доступу, оскільки працює конюхом у філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України», викрав з приміщення конюшні десять тюків сіна з багаторічних трав зібраних восени 2023 року загальною вагою 160 кг. Ринкова вартість якого відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-24/964-ТВ від 17.01.2024 за результатами товарознавчої експертизи на момент вчинення кримінального правопорушення становить 560 гривень 00 копійок;, власником якого є філія «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України». Після цього, ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, завдавши тим самим філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України» матеріальних збитків на загальну суму 560 гривень 00 копійок.

Правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення: ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану.

18 березня 2024 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк - 1 рік. На підставі ст. 75,76 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 буде звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням відповідних обов`язків.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.

Захисник ОСОБА_6 також підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.

Представник потерпілого -філії «Дібрівський кінний завод №62» КП «Конярство України» - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди та просив її затвердити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно. Надав суду заяву представника потерпілого , який не заперечує проти затвердження угоди.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали , які надані прокурором, приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відноситься до тяжких злочинів, санкція яких не передбачає інших видів покарання, окрім позбавлення волі.

Представником потерпілого надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, адже при визначенні покарання враховано вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховано також і загальні вимоги, щодо призначення покарання, такі як ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання

Затверджуючи угоду про визнання винуватості та призначаючи обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у ч. 4 ст. 185 КК України, у виді одного року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік,, суд переконаний, що таке покарання буде відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Покарання, яке узгоджене сторонами є достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 373, 374, 474,475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.03.2024 року, укладену між прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Із застосуванням ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи ;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 1514 ( одну тисячу п`ятсот чотирнадцять ) гривень 56 копійок.

Речові докази: десять тюків сіна, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого філії «Дібрівський кінний завод № 62» КП «Конярство України» ОСОБА_4 - залишити у власності підприємства.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_1