Рішення

від 29.02.2024 по справі 554/11814/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.02.2024Справа № 554/11814/23 Провадження № 2/554/661/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді- Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря судових засідань - Діменко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки в праві власності на земельну ділянку ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, в якому просила визнати за нею, право власності на 13/25 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею, право власностіна 1/2ідеальну часткуземельної ділянки, яка надана для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог позивачка вказує, що з метою оформлення спадкових прав на нерухоме майно в порядку спадкування вона звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Касьяненко Л.В. Нотаріусом було повідомлено про неможливість оформлення в порядку встановленому Законом України «Про нотаріат» свідоцтва про право на спадщину, що стало підставою подання даного позову, про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.05.2023р. за № 124/02-31.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_4 (спадкодавець)помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні відносини спадкодавця та позивачки підтверджуються копією свідоцтва про одруження від 04.02.2005 р. серія НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 залишив заповіт серія АВА № 102202 від 18.05.1999 року, яким все своє майно залишив дружині.

Заяви про прийняття спадщини після померлого подали ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 . Син спадкодавця та позивачки - ОСОБА_2 від права на обов`язкову частку відмовився на користь матері. На момент смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, з ним була зареєстрована ОСОБА_1 .

Співвласником спірнихземельних ділянокта будинкуза адресою: АДРЕСА_1 є відповідач у справі ОСОБА_3 .

Рішенням Октябрської районної у м. Полтаві ради № 212 від 13.05.2008 року у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передано спірні земельні ділянки.

Державним актом серія ЯЗ № 017242 від 10.02.2009 року підтверджується, що земельна ділянка яка надана дляіндивідуального садівництваплощею 0,0347га,кадастровий №5310137000:18:002:0070,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що також підтверджено витягом із ДЗК від 12.12.2023р. про земельну ділянку.

За життя співвласники не досягали домовленості, щодо визначення часток у праві спільної власності на земельні ділянки. Також не було рішення суду, щодо визначення часток та/або виділення в натурі частки щодо вказаної ділянки.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 017240 від 10.02.2009 р. вбачається, що земельна ділянка яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий №5310137000:18:002:0068, передана у спільну сумісну власність ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , що також підтверджено витягом із ДЗК від 12.12.2023р. про земельну ділянку.

При цьому, частка у праві власності не зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка успадкувала після померлого 13/25 часток на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 ).

Оскільки допозивачки,в порядкуспадкування перейшлоправо власностіна 13/25ідеальну часткуу правівласності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю, то вона вважає, що до неїтакож перейшлов порядкуспадкування правона земельнуділянку длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд зацією адресою пропорційно до частки в праві власності на житловий будинок, а саме - 13/25, згідно норм ч.4 ст.120 Земельного кодексу України та норм ст. 377 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05.01.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального провадження, призначено відкрите підготовче судове засідання.

23.01.2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки в праві власності на земельну ділянку, в якій він прохає визначити,що частка ОСОБА_3 , в праві спільної власності, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 017241 від 11.02.2009 р., на земельну ділянку надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 12/25; визначити,що частка ОСОБА_3 , в праві спільної власності, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 188826 від 25.05.2009р., на земельну ділянку надану для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить - .

В обгрунтування своїх позовних вимог вказує, що за життя вони з нині померлим ОСОБА_4 не визначили частки в праві власності на земельну ділянку яка надана длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі спорудплощею 0,1000га,кадастровий №5310137000:18:002:0068,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, яка надана для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Як підставу позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що за життя співвласники не досягали домовленості, щодо визначення часток у праві спільної власності на земельні ділянки та обґрунтовує свої вимоги тим, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070, становить , а частка в праві власності на земельну ділянку яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий № 5310137000:18:002:0068, за цією адресою становила - 13/25, тобто пропорційно частці у праві власності на будинок.

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 017241 від 11.02.2009 р. позивач за зустрічним позовом вказує, що він є власником земельної ділянки яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, яка була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та йому - ОСОБА_3 .

На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 188826 від 25.05.2009р. вказує, що він є власником земельної ділянки яка надана для ведення садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070, яка була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та йому - ОСОБА_3 .

На підставі рішення суду від 08.12.1999р. у справі № 2-459/99 він набув права власності на 12/25 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано, що доводиться реєстраційним написом на рішенні суду від 21.09.2000 р. та вбачається з інформації № 3602 від 14.04.2023р. наданої ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор».

За життя нині померлого співвласника частки у праві власності на земельні ділянки не були визначені, оскільки вони не могли досягти згоди щодо підписання нотаріального договору.

Оскільки намомент виникненняправа власностіна присадибнуділянку,він володівта володієдо цьогочасу часткоюв правівласності урозмірі 12/25в житловому будинкуза адресою: АДРЕСА_1 ,вважає,що йогочастка в правіна земельнуділянку длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд зацією адресою визначається пропорційно до частки в праві власності на житловий будинок, та становить - 12/25.

Щодо визначення розміру частки в праві власності на землю, яка надана для ведення садівництва, то чинним законодавством не передбачено випадків відступу від рівності часток у праві власності на земельну ділянку надану для ведення садівництва, а тому вважає, що його частка становить у праві власності на земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.01.2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення частки в праві власності на земельну ділянку прийнятодо спільногорозглядузісправою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, згідно якої визнає в повному обсязі позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову, справу прохає розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 (позивач за зустрічним позовом) у судове засідання не з`явився, направив до суду заява в якій він прохає проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, підтримує зустрічну позовну заяву та прохає проводити розгляд справи за його відсутності.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткаченко С.В. до суду надійшла заява про визнання зустрічного позову, в якій вона не заперечувала проти його задоволення. Прохала справу розглянути за відсутності позивачки ОСОБА_1 та її представника.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно доч.3,4ст.200ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207цього Кодексу.

Згідно ч.1ст. 206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4ст. 206 ЦПК Українивстановлено, що у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.19 ЦПК Українисуди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межахзаявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 47 Конституції Українигарантовано, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В силу ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що як первісний позов, так і зустрічний позов підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 01.06.2022 р. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16). Спадкодавець ОСОБА_4 залишив заповіт серія АВА № 102202 від 18.05.1999 року, яким все своє майно заповів дружині (а.с. 20).

Згідно з копією свідоцтва про одруження від 04.02.2005 р. серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 01.11.1978 р.н. Прізвище після одруження « ОСОБА_6 » (а.с.18). Від шлюбу у них народився син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.07.1999 р. серія НОМЕР_3 (а.с.19).

Згідно постановинотаріуса провідмову увчиненні нотаріальноїдії від30.05.2023року,заяви проприйняття спадщинипісля померлого ОСОБА_4 подали ОСОБА_1 та син - ОСОБА_2 . Син спадкодавця - ОСОБА_2 від права на обов`язкову частку відмовився на користь матері ОСОБА_1 (а.с.13-14).

Позивачка після смерті успадкувала та оформила спадкове майно на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що доводиться свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.11.2023р. (а.с.22) та витягом з Державного реєстру речових прав від 29.11.2023р. (а.с. 23).

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 017242 від 10.02.2009 року підтверджується, що земельна ділянка, яка надана для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий №5310137000:18:002:0070, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.24).

З витягу з ДЗК від 12.12.2023р. про земельну ділянку, вбачається, що земельна ділянка для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0070, належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.25-30).

При цьому, частка у праві власності не зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЗ № 017240 від 10.02.2009 р. вбачається, що земельна ділянка яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, передана у спільну сумісну власність: ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (а.с.31).

З витягу з ДЗК від 12.12.202 3р. про земельну ділянку, вбачається, що земельна ділянка яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, належить: ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (а.с.32-37).

При цьому, частка у праві власності не зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка успадкувала після померлого 13/25 часток на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 ) (а.с.22).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Касьяненко Л.В. від 30.05.2023 року № 124/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка, ОСОБА_4 , на 13/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , стара адреса АДРЕСА_2 . Відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка, ОСОБА_4 , на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий №5310137000:18:002:0068, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), що розташоване : АДРЕСА_1 , стара адреса АДРЕСА_2 . Відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка, ОСОБА_4 , на земельну ділянку площею 0,0347 га, №5310137000:18:002:0070, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові нотаріус зазначила, що оскільки вище вказані земельні ділянки перебувають у спільній сумісній власності, так як набуті в інший спосіб, визначити частку померлого ОСОБА_4 не вбачається за можливе, а тому, як наслідок неможливо встановити склад спадкового майна після його смерті (а.с.23-24) .

Відповідно до рекомендацій викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.06.2008 : у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно п.1 ч. 2ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимогст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За приписами ч.9ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 1ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 1 ст.369, ч. 1,2ст.372 ЦК Українипередбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.21Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Відповідно до ч. 1ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Положеннями ст.1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1277 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.1 ст.81, ст.131 Земельного кодексу Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на спадкове майно, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1статті 356 ЦК Українивизначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч. 1 та ч. 2ст. 357 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Положеннями ч. 3 цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1ст.356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

На підставі частини 1статті 358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

При цьому, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина 1статті 368 ЦК України).

За нормою частин 1, 2статті 369 ЦК Україниспіввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями частин 1, 2статті 370 ЦК Українипередбачається, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем за первинним позовом ОСОБА_1 ( відповідач за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ОСОБА_3 позовних вимог та задоволення позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.16, 328, 1218, 1258, 1259, 1261, 1268, 1269, 1277 ЦК України, ст.ст.12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та зустрічнийпозов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначеннячастки вправі власностіна земельнуділянку- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/25 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власностіна 1/2 ідеальну часткуземельноїділянки, яка надана для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий №5310137000:18:002:0070 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 12/25 ідеальних частокземельноїділянки, яка надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий № 5310137000:18:002:0068, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власностіна 1/2 ідеальну часткуземельноїділянки, яка надана для індивідуального садівництва площею 0,0347 га, кадастровий №5310137000:18:002:0070 яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

представник позивача адвокат Ткаченко Світлана Василівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

(позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Т.М. Черняєва