Рішення

від 19.02.2024 по справі 752/13200/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13200/20

Провадження № 2/752/270/24

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

при секретарі судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

у липні 2020 року представник позивачів ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаними позовними вимогами і просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги на користь КП «Голосіївжитлосервіс» у розмірі 90421,09 грн та на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у розмірі 17847,72 грн, а також судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивачів вказав, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 , проживають в ній і користуються послугами, що надавалися/надаються позивачами. Також зазначив, що будинок АДРЕСА_2 з 01.05.2015 року перебуває на обслуговуванні та утриманні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», що утворене на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», та до 01.05.2015 року перебував на утриманні КП «Голосіївжитлосервіс», що утворене на підставі рішення сесії Голосіївської районної ради м. Києва від 25 листопада 2004 року № 30/07.

Відповідачі не у повному обсязі та несвоєчасно сплачують квартирну плату та плату за надані послуги, внаслідок чого мають заборгованість перед КП «Голосіївжитлосервіс» за період з 01.10.2010 року по 01.01.2020 року в загальному розмірі 90421,09 грн та перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» за період з 01.05.2015 року по 01.01.2020 року - у загальному розмірі 17847,72 грн, а тому представник позивачів звернувся до суду з даним позовом про стягнення сум заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 4 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом КП «Голосіївжитлосервіс», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи (а.с. 40).

1 лютого 2021 року суддя Голосіївського суду м. Києва вирішивши питання про витребування доказів у справі, витребував з Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації інформацію щодо осіб зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 із зазначенням прізвища, імені та по батькові, а також дати та місця народження; інформацію про тату та причини зняття з реєстрації за вказаною адресою відповідачів у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 53).

Станом на день розгляду справи Голосіївська районна державна адміністрація витребувану інформацію до суду не надіслала.

Справа неодноразово відкладалась у зв`язку з неявкою у судове засідання сторін.

У судовому засіданні 19.02.2024 року сторони відсутні, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивачів надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі причини неявки не повідомили, своїм правом на подання відзиву у справі не скористались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Голосіївжитлосервіс», яке утворене на підставі рішення 11 сесії Голосіївської районної ради м. Києва від 25 листопада 2004 № 30/07, здійснювало утримання будинків та прибудинкової території зокрема будинок АДРЕСА_4 до 01.05.2015 р.

Відповідно п.2.2 Статуту, основними напрямами діяльності КП «Голосіївжитлосервіс» є: утримання та експлуатація житлового і нежитлового фонду на підставі замовлення; технічне обслуговування будівель, споруд, окремих будівельних конструкцій та інженерного обладнання будинків; санітарне обслуговування приміщень будинків та прибудинкових територій; здійснення аварійно-диспетчерського обслуговування житлових будинків; збирання квартирної плати (плати за утримання житла), плати за комунальні послуги, плати за обслуговування внутрішньо будинкових мереж, частини у спільних витратах по утриманню будинку з власників нежитлових будинків та інших платежів (а.с. 13).

Позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву», утворене на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва», з 01.05.2015 року здійснює утримання будинків та прибудинкової території, в тому числі і будинку АДРЕСА_2 .

Вказане не заперечено, в матеріалах справи докази на підтвердження зворотного відсутні.

Відповідно до п.2.2. Статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва», предметом його діяльності є: утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності м.Києва, на договірних засадах у встановленому законом порядку; надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договір на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку (а.с. 6-7).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є наймачами квартири АДРЕСА_1 відповідно до ордеру № 21673 серії Б від 21 березня 1979 року, який виданий на підставі Рішення виконкому Радянської районної ради від 12 березня 1979 року № 82/14 (а.с. 20). Зазначена квартира загальною площею 62,30 кв.м, яка складається з трьох кімнат, є не приватизованою, наймачем особового рахунку є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією КК «Центр комунального сервісу» від 22.08.2019 № 02/01/05-776 (а.с. 21).

Відповідно до інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 16.11.2020 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 не значаться (а.с. 49,50).

Згідно з інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 16.11.2020 року відповідачка ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрована за вказаною вище адресою з 25.05.1995 року (а.с. 51).

Відповідно до довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 02.11.2020 року ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрована за вказаною адресою з 29.09.1988 року (а.с. 36).

Жодних повідомлень про непроживання у квартирі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на адресу суду не надходило.

Разом з тим суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за адресою: АДРЕСА_3 та отримують житлово-комунальні послуги, а тому позивачем не доведено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за вказаною адресою.

Отже, суд приходить до висновку, що саме відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є належними відповідачами у даній справі, а також споживачами житлово-комунальних послуг.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що зазначений вид послуг не надається, або ж надається не в повному обсязі, або ж неналежної якості, або ж їх звернень у спірний період до обслуговуючої організації або балансоутримувача будинку з приводу неналежного надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Водночас факт ненадання послуг або зниження якості послуг (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №640/18143/16-ц).

У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі №521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акта-претензії.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки, регламентуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу Української РСР, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами договір про обслуговування прибудинкової території та надання комунальних послуг не укладався, але обов`язок сплачувати квартплату та надані комунальні послуги в даному випадку виникає в силу положень спеціального закону, який регулює даний вид правовідносин.

В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.525,526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг у повному обсязі.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18).

Згідно зі ст.509 ЦК України цивільні права та обов`язки вникають з підстав, передбачених законодавством, а в силу зобов`язання одна особа зобов`язана вчинити на користь іншої особи певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (пункт 45)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань, виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед КП «Голосіївжитлосервіс» за період з 01.10.2010 року по 01.05.2015 року, яка складає 38965,95 грн, яку просило стягнути з разом з 3% річних за весь час прострочення, що становить 9156,77 грн, та інфляційними втратами, що становлять 42298,37 грн, всього 90421,09 грн.

Крім цього, у зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань, виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги перед КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» за період з 01.05.2015 року по 01.01.2020 року, яка складається з 14164,56 грн - основної заборгованості, 3% річних за весь час прострочення - 931,94 грн, та інфляційних втрат- 2751,22 грн, що разом складає 17847,72 грн.

На підтвердження своїх доводів позивачі надали суду розрахунки заборгованості (а.с. 27-28, 29).

Контррозрахунку з посиланням на відповідні докази, який давав би підстави стверджувати зворотне, відповідачами суду не надано, що в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України є їх процесуальним обов`язком.

Разом з тим, за відсутності відзиву відповідачів суд позбавлений можливості перевірити зазначені позивачами розрахунки та підстави для позову, а також позбавлений можливості розглянути питання щодо застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Оцінивши надані розрахунки боргу, приймаючи до уваги те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, суд вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» - 17847,72 грн, на користь КП «Голосіївжитлосервіс» - 90421,09 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідачами, всупереч вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачами по оплаті цих послуг, як і не надано доказів необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними і обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» сплачено 346,51 грн судового збору, КП «Голосіївжитлосервіс» - 1755,49 грн.

Вказані суми підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів у рівних частках, адже Законом України «Про судовий збір» не передбачено солідарного стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» (код ЄДРПОУ 32375554, адреса: 03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 17-Б) заборгованість за період з 01.10.2010 року по 01.05.2015 року в розмірі 38965,95 грн, 3% річних за весь час прострочення в розмірі 9156,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 42298,37 грн, що разом складає належну до стягнення суму 90 421 (дев`яносто тисяч чотириста двадцять одна) гривня 09 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, МФО 322669) заборгованість за період з 01.05.2015 року по 01.01.2020 року в розмірі 14164,56 грн, 3% річних за весь час прострочення в розмірі 931,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 2751,22 грн, що разом складає належну до стягнення суму 17 847 (сімнадцять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Голосіївжитлосервіс» (код ЄДРПОУ 32375554, адреса: 03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 17-Б) судовий збір у розмірі 877 (вісімсот сімдесят сім) гривень 75 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП не відомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, МФО 322669) судовий збір у розмірі 173 (сто сімдесят три) гривні з кожного.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк