Постанова

від 11.03.2024 по справі 299/6051/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 299/6051/21

провадження № 51-5160 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Виноградів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2

ст. 310, ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 грудня 2021 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 310 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 1 ст. 317 КК до покарання за у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК.

2. Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та інших заходів забезпечення кримінального провадження.

3. Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.

4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_6 , будучи засновником фермерського господарства «Кевер Жолт», господарські будівлі якого розташовані на трьох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами: 2121282400:01:003:0065, 2121282400:01:003:0066, 2121282400:01:003:0004., у невстановлений органом досудового розслідування час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, збудував на цих земельних ділянках спеціальне замасковане приміщення, яке обладнав системами кондиціонування, крапельного поливу, підтримання температурного та світлового режимів для вирощування рослин коноплі.

5. В подальшому, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 здійснив посів зерен конопель, після чого, без передбаченого законом дозволу, з метою незаконного вирощування, доведення до стадії достигання і подальшого використання з метою збуту та незаконного збагачення, вирощував рослини коноплі, до того як 29 вересня 2021 року під час проведення санкціонованого обшуку працівниками поліції їх було вилучено у кількості 626 рослин.

6. Відповідно до висновків експерта надані на експертизу рослини, є рослинами роду коноплі, які в своєму складі містять психоактивний компонент - тетрагідроканабінол та інші канабіноїди (канабінол, канабідіол).

7. Крім того, для здійснення та реалізації своєї злочинної діяльності, спрямованої на виготовлення наркотичного засобу - канабісу, на території вказаного фермерського господарства, ОСОБА_6 утримував спеціально замасковане двоповерхове приміщення, яке обладнав системами кондиціонування, крапельного поливу, підтримання температурного та світлового режимів для вирощування рослин коноплі, та які забезпечували створення сприятливих та необхідних умов для вирощування рослини коноплі, де його зберігав до того, як 29 вересня 2021 року вказане обладнання було вилучено працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.

8. Таким чином, ОСОБА_6 вчинив дії спрямовані на незаконний посів та незаконне вирощування конопель, у кількості п`ятдесят і більше рослин, а також утримання місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

9. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

10. Обґрунтовуючи доводи прокурор вказує, що місцевий суд не навів достатніх підстав, які б давали можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, не надав належної оцінки показанням обвинуваченого, безпідставно вказав на його щире каяття, не врахував обставин вчинення кримінального правопорушення та його суспільну небезпечність.

11. Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, не навів достатньо переконливих мотивів на їх спростування, що призвело до безпідставного звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

12. На адресу Суду від захисника ОСОБА_8 надійшли заперечення на касаційну скаргу у яких він, наводячи відповідні аргументи, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Позиції учасників судового провадження

13. Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.

Мотиви Суду

14. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

15. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317 КК в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

16. Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

17. Згідно зі ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

18. Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винуватого, обставин, що впливають на покарання.

19. Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченому вид та розмір покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини (форму вини, корисливий мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на утриманні та вихованні має одного неповнолітнього сина. Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив. Як пом`якшуючі обставини суд врахував те, що обвинувачений повністю визнав себе винним, у скоєному щиро розкаявся.

20. Урахувавши викладене, а також позицію прокурора висловлену в судових дебатах, який просив застосувати до ОСОБА_6 положення ст. 75 КК, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням положень статей 75, 76 КК.

21. Апеляційний суд, розглянувши скаргу прокурора, який просив вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати й ухвалити новий вирок та призначити ОСОБА_6 покарання, яке слід відбувати реально, визнав доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Приймаючи таке рішення апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про можливість застосування до

ОСОБА_6 положень статей 75, 76 КК, із посиланням на встановлені судом першої інстанції обставини справи, характеризуючі дані про особу засудженого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують та дійшов обґрунтованого висновку, що призначене ОСОБА_6 покарання у повній мірі відповідає вимогам закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

22. При цьому, приймаючи таке рішення апеляційний суд також виходив з позиції прокурора, який брав участь в кримінальному провадженні в суді першої інстанції.

23. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК колегія суддів вважає необґрунтованими, а призначене покаранням зі звільненням від його відбування з випробуванням є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, адже згідно з вимогами ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

24. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, а доводи апеляційної скарги прокурора були ретельно перевірені судом та обґрунтовано залишені без задоволення.

25. Доводи прокурора у касаційній скарзі щодо відсутності щирого каяття, як обставини, що пом`якшує покарання є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки така обставина встановлена не лише вироком суду, але й визнана органом досудового розслідування в обвинувальному акті (т. 1 а. с. 5), а справа судом першій інстанції розглядалась в порядку передбаченому ст. 349 КК, зокрема прокурор у судовому засіданні 29 грудня 2021 року ставив питання про недоцільність дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні та просив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його особу.

26.Неприйнятними є також доводи прокурора про неврахування судами суспільної небезпечності вчинених діянь та кількості вилучених рослин, оскільки ці обставини враховані судом першої інстанції під час призначення покарання, з чим погодився й апеляційний суд, а самі по собі вони, з урахуванням встановлених позитивних характеризуючих даних про особу, обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин що його обтяжують, не свідчать про безпідставність застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75, 76 КК.

27. Ураховуючи, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, а призначене покарання та звільнення від його відбування відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3