Ухвала

від 06.03.2024 по справі 756/2888/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.03.2024 Справа № 756/2888/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/2888/24

1-кс/756/627/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023100050001539 від 19.04.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 , одруженого, офіційно непрацевлаштованого, раніше несудимого,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

підозрюваний ОСОБА_6 ,

захисник ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

06.03.2024 слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100050001539 від 19.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 191 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2021 укладено договір поставки №052 між ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» та ТОВ «ЦЕНТР БІОПАЛИВА» (код ЄДРПОУ 40220010, м. Київ, просп. Степана Бандери, 11) на опалювальний сезон 2021-2022, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити покупцю паливну гранулу (пеллету), у кількості 250 тон, вартістю 4 600 грн за 1 тону на загальну суму 1 380 000,00 грн. (Платіжним дорученням від 29.09.2021 №9074). В цей період у ОСОБА_6 , який був матеріально відповідальною особою, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Слідчий у клопотанні вказує, що реалізуючи вищезазначений умисел, ОСОБА_6 у період часу з 09.11.2021, але не пізніше 05.04.2022, перебуваючи на робочому місці, а саме в приміщенні котельної за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 15а, діючи з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем на виконання договору поставки №052 між ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» та ТОВ «ЦЕНТР БІОПАЛИВА» відобразив у видаткових накладних факт отримання ним паливної гранули у кількості 250 тон, на загальну суму 1 380 000,00 грн., та право оперативного управління цим майном. Проте, згідно записів «змінного Журналу» підпорядкованих ОСОБА_6 працівників котельні встановлено, що з початку опалювального сезону 09.11.2021 по 14.02.2022 в бункер котла завантажено бегів загальною вагою 135 т 540 к, в грошовому еквіваленті на 748 180,80 грн. При цьому, залишків паливних гранул на кінець опалювального періоду у ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» не залишилось. Крім того, на виконання умов основного договору поставки №052 від 20.09.2021 ОСОБА_6 у видатковій накладній від 05.04.2022 №РН-00044 відображено факт отримання ним паливної гранули у кількості 27 тон, і тим самим 05.04.2022 договір поставки №052 від 20.09.2021 було виконано в повному обсязі. Тобто, фактична кількість паливних гранул, яка була доставлена, є меншою ніж та, що відображена у видаткових накладних, засвідчених підписом ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_6 , з метою отримання прибутку від реалізації паливних гранул, та не використав у процесі обігріву приміщень, залучив до процесу збуту гранул невстановлених досудовим розслідуванням осіб (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які в подальшому вказані паливні гранули реалізовували за готівку, без документального оформлення, розподіливши прибуток між собою та ОСОБА_6 за попередньою домовленістю.

Внаслідок вчиненого злочину ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» заподіяно майнову шкоду на суму 631 819,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, задля уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у кримінальному провадженні. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваному вручено копії протоколів допиту із зазначенням анкетних даних таких осіб, а тому підозрюваний шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти вказаних учасників кримінального провадження до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та подальший судовий розгляд;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 не має постійного місця роботи, стабільного матеріального забезпечення, що, на думку слідчого, свідчить про те, що підозрюваний може продовжити злочинну діяльність.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під домашнім арештом, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник ОСОБА_7 вважала, що ризики, заявлені прокурором є необгрунтованими, а тому просила застосувати стосовно її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

01.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні клопотання слідчим суддею встановлено, що, обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сторона обвинувачення посилається на те, що «вина підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового слідства».

Разом із цим, відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 11 Загальної декларації прав людини, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, а поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Твердження сторони обвинувачення про підтвердження наявності вини ОСОБА_6 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України ураховується при застосуванні норм кримінального процесуального законодавства України, так як п. 2 ст. 6 Конвенції забороняє передчасне вираження судом думки про те, що той «кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення», є винним або винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (рішення ЄСПЛ у справах «Мінеллі проти Швейцарії» від 25.03.1983, «Пеша проти Хорватії» від 08.04.2010). Право на презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява державного посадовця щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відображає думку про її вину до того, як її буде доведено відповідно до закону. Навіть за відсутності будь-якого формального висновку достатньо того, що існують певні міркування, які дозволяють припустити, що суд або посадова особа вважають особу, яка обвинувачується, винною. Необхідно встановити принципову відмінність між твердженням про те, що хтось тільки підозрюється у вчиненні злочину, та чіткою заявою, що особа вчинила злочин, за відсутності остаточного вироку.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості вибору державними посадовцями слів у своїх заявах до судового розгляду та визнання особи винною у вчиненні конкретних кримінальних правопорушень (рішення у справах «Бьомер проти Німеччини» від 03.10.2002, «Нештяк проти Словаччини» від 27.02.2007, «Лада проти України» від 06.02.2018).

Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протоколи допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

- протоколи допиту представника потерпілого ОСОБА_13 ;

- довідка спеціаліста №15/12-1 від 15.12.2023, наданою представником ТОВ «РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У.»;

- висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30.01.2024;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , суворість можливого покарання, дані про особу останнього (вік, наявність постійного місця проживання, що у своїй сукупності свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків), слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Доведеність вказаних ризиків в повній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як домашній арешт, забезпечить належне виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Таким чином, зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання в певний період доби, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Керуючись статтями 132, 177-179, 181, 193, 194, 196, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 до 06:00 в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12023100050001539 від 19.04.2023, а саме до 01.05.2024 включно, за виключенням необхідності отримання будь-якого виду медичної допомоги, передбаченої Законом України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (екстреної, первинної, спеціалізованої, паліативної), а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у місті Києві, зобов`язавши ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) утримуватись від спілкування з представником потерпілого та зі свідками у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом передати для виконання до Подільського УП ГУНП у м. Києві.

Подільському УП ГУНП у м. Києві негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_14 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної особи мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_15 покладеного на нього обов`язку до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1