Рішення

від 15.03.2024 по справі 380/20933/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 року м. Львівсправа № 380/20933/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід» (Позивач/ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід»;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13 (далі також оскаржуване/спірне податкове повідомлення-рішення), прийнятим на підставі акта камеральної перевірки від 03 травня 2023 року № 11242/13-01-04-07/44729571 (далі також акт перевірки), до ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» застосовано штраф у розмірі 23933,99 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 02 листопада 2022 року № 1, від 07 листопада 2022 року № 2, від 08 листопада 2022 року № 3, від 08 листопада 2022 року № 4, від 11 листопада 2022 року № 5, від 14 листопада 2022 року № 6, від 15 листопада 2022 року № 7, від 15 листопада 2022 року № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН).

Позивач зауважує, акт камеральної перевірки від 03 травня 2023 року № 11242/13-01-04-07/44729571 він не отримував.

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, уважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки кожна із вищевказаних податкових накладних була подана ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» на реєстрацію в ЄРПН за допомогою функціоналу Електронного кабінету в межах граничних строків, встановлених Податковим кодексом України (далі ПК України), протягом 29 листопада 2022 року 30 листопада 2022 року.

Позивач підкреслює, що квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції № 1) надійшли до ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» лише 01 грудня 2022 року всупереч приписам пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), та пункту 201.10 статті 201 ПК України. Тобто, склалась ситуація, за якої подання податкових накладних відбулось протягом операційних днів 29 листопада 2022 року 30 листопада 2022 року, водночас квитанції про прийняття документу сформовані та надійшли аж 01 грудня 2022 року.

У пункті 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки протягом операційних днів, протягом яких вищезгадані податкові накладні були скеровані на реєстрацію в ЄРПН ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» не отримало перші квитанції, то такі податкові накладні на підставі пункту 201.10 статті 201 ПК України належить вважати зареєстрованими датами їх подання на реєстрацію.

Позивач також зауважує, що у період листопада початку грудня 2022 року непоодинокими були випадки відключення електроенергії внаслідок масованих обстрілів зі сторони Російської Федерації та, відповідно, неналежного функціонування систем реєстрації податкових накладних. Додатково наголошує, що рахунок ПДВ на суму 253100,00 грн ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» поповнило 30 листопада 2022 року, що підтверджується платіжним дорученням від 30 листопада 2022 року № 1.

Позивач відзначає, що навіть за умови припущення про імовірне порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (яке він не визнає), накладення на ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» штрафу відповідно до оскаржуваного податкового-повідомлення рішення суперечить пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

У зв`язку з наведеним просить адміністративний позов задовольнити повністю.

У позовній заяві позивач вказує, що ним будуть понесені витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 8000,00 грн, докази на підтвердження чого будуть подані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення у цій справі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що ГУ ДПС у Львівській області виконало вимоги статті 42 ПК України в частині надіслання акта перевірки за місцезнаходженням платника податку, зазначеним в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення повернуто службою зв`язку із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Зазначає, що порушення встановлених строків реєстрації податкових накладних платником податків свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу залежно від терміну такого порушення, що передбачено підпунктом 120-1.1 пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Відзначає, що компетенцією в частині видачі квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної наділений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, а саме Державна податкова служба України. Водночас обставини щодо своєчасності видачі квитанції, з якою абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядок № 1246 пов`язують факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не входять до предмету доказування в цій справі, оскільки в межах камеральної перевірки інспектор перевіряє дотримання строків реєстрації накладних з урахуванням сформованих даних ЄРПН, який наповнює Державна податкова служба України у спосіб видачі відповідних квитанцій, та позбавлений компетенції досліджувати питання подання таких податкових накладних на реєстрацію.

Відповідач просить суд взяти до уваги, що дані спеціалізованого програмного забезпечення чи витяг з іншої системи є неналежним та не може бути достовірним доказом фіксації дати та часу реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Покликається на те, що вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документа КП «М.Е.DOC». Дата та час відправлення, що фіксується КП «М.Е.DOC», залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу, та зазначається у вкладці «Очікується доставка». Отже, дата та час, зазначені у витягах, наданих позивачем, можуть відрізнятися від фактичних, оскільки такі залежать від системних налаштувань комп`ютерної системи позивача, у зв`язку з чим не є належними та допустимими доказами виконання позивачем обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних. У цій справі позивач не надав належних та допустимих доказів наявності збоїв в роботі сервера ДПС України та протиправної бездіяльності з боку податкового органу, так само як не надав суду доказів вжиття всіх залежних від нього заходів з метою своєчасного виконання обов`язку щодо реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН та не обґрунтував зволікання з надісланням таких податкових накладних на реєстрацію, з огляду на той факт, що реєстрація податкової накладної є передбачуваною подією.

Наголошує, що єдиним належним та достовірним доказом відповідно до статті 201 ПК України є квитанція, яка надіслана платнику податків у електронний кабінет, однак позивачем відповідні документи не долучені до матеріалів справи.

Щодо покликань позивача на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України відповідач зазначає, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260), який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи. До спірних правовідносин необхідно застосувати підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене відповідач уважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.

На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково, крім аргументів, наведених у позовній заяві, вказує, що ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» здійснює подання податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН за допомогою функціоналу Електронного кабінету, який є інформаційно-телекомунікаційною системою саме Державної податкової служби України, а не КП «М.Е.DOC», тому аргументи відповідача у цій частині є необґрунтованими. Відзначає, що інформація в Електронному кабінеті ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» щодо дати та часу надіслання податкових накладних на реєстрацію є належним та достовірним доказом вчинення таких дій.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача акт камеральної перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення та докази його направлення на адресу позивача; усі докази, які слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року у задоволенні клопотань представника відповідача про перехід в загальне позовне провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі відмовлено.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Головним державним інспектором Дрогобицького відділу податків і зборів юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Дудоровою Анжелою Миколаївною проведено перевірку в приміщенні Дрогобицької ДПІ платника податку ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведення указаної перевірки складено акт від 03 травня 2023 року № 11242/13-01-04-07/44729571 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проведеною камеральною перевіркою встановлено, що з порушенням пункту 201.10 статті 201 розділу ІІ ПК України платник ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» несвоєчасно зареєстрував в ЄРПН такі податкові накладні:

- від 02 листопада 2022 року № 1 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 6666,74 грн;

- від 07 листопада 2022 року № 2 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 5724,73 грн;

- від 08 листопада 2022 року № 3 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 2748,41 грн;

- від 08 листопада 2022 року № 4 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 3270,00 грн;

- від 11 листопада 2022 року № 5 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 2329,85 грн;

- від 14 листопада 2022 року № 6 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 1922,79 грн;

- від 15 листопада 2022 року № 7 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 1071,63 грн;

- від 15 листопада 2022 року № 8 дата реєстрації: 01 грудня 2022 року, кількість днів затримки: 1; розмір штрафної санкції: 10%; сума штрафної санкції: 199,84 грн.

Загальна сума штрафної санкції становить 23933,99 грн.

13 червня 2023 року ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення № 013592/13-01-04-13, яким згідно з підпунктом 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України застосувало до ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» штраф у сумі 23933,99 грн за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13, однак рішенням Державної податкової служби України від 28 серпня 2023 року № 24945/6/99-0006030106 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Уважаючи податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 13 червня 2023 року № № 013592/13-01-04-13 протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13 про застосування до ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» штрафу у сумі 23933,99 грн за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За змістом абзаців четвертого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом тринадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у визначений ПК України строк, а доказом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної є квитанція, в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення ними вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з підпунктом 120-1.1 пункту 120-1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі Порядок № 1246, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 3 Порядку № 1246 передбачає, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пункту Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (пункти 14, 15 Порядку № 1246).

Аналіз наведених норм права вказує, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до абзацу першого пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд відзначає, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18.

Водночас з огляду на положення пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН датою її надсилання.

Суд встановив, що в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» граничних термінів реєстрації кожної з податкових накладних від 02 листопада 2022 року № 1, від 07 листопада 2022 року № 2, від 08 листопада 2022 року № 3, від 08 листопада 2022 року № 4, від 11 листопада 2022 року № 5, від 14 листопада 2022 року № 6, від 15 листопада 2022 року № 7, від 15 листопада 2022 року № 8 в ЄРПН на 1 один день.

Оскільки кожна із вищевказаних податкових накладних складена позивачем у першій частині календарного місяця (з 01 по 15 листопада 2022 року включно) граничним строком подання їх на реєстрацію в ЄРПН є останній день відповідного календарного місяця, а саме 30 листопада 2022 року включно.

До позовної заяви позивач додав роздруківку з Електронного кабінету платника ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» (а.с.8), зі змісту якої видно, що описані в акті перевірки податкові накладні надсилалися позивачем на реєстрацію в ЄРПН у такі дати та час:

- податкова накладна від 02 листопада 2022 року № 1 30 листопада 2022 року об 11:16 год.;

- податкова накладна від 07 листопада 2022 року № 2 30 листопада 2022 року об 11:17 год.;

- податкова накладна від 08 листопада 2022 року № 3 29 листопада 2022 року о 14:18 год.;

- податкова накладна від 08 листопада 2022 року № 4 29 листопада 2022 року о 14:33 год.;

- податкова накладна від 11 листопада 2022 року № 5 29 листопада 2022 року о 15:03 год.;

- податкова накладна від 14 листопада 2022 року № 6 29 листопада 2022 року о 15:21 год.;

- податкова накладна від 15 листопада 2022 року № 7 29 листопада 2022 року о 18:57 год.;

- податкова накладна від 15 листопада 2022 року № 8 29 листопада 2022 року о 15:53 год.

З наведеного слідує, що описані в акті перевірки податкові накладні, позивач надіслав на реєстрацію в ЄРПН у межах операційного дня граничного строку. Однак квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції № 1) сформовані та надійшли до ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» лише 01 грудня 2022 року.

Тобто, склалася ситуація, за якої подання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН відбулось протягом операційного дня граничного строку (протягом 29 листопада 2022 року 30 листопада 2022 року), а квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції № 1) сформовані та надійшли до позивача тільки 01 грудня 2022 року.

Зважаючи на викладене, суд резюмує, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного надіслання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 02 листопада 2022 року № 1, від 07 листопада 2022 року № 2, від 08 листопада 2022 року № 3, від 08 листопада 2022 року № 4, від 11 листопада 2022 року № 5, від 14 листопада 2022 року № 6, від 15 листопада 2022 року № 7, від 15 листопада 2022 року № 8, однак до завершення операційного дня ДПС не надіслало йому квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН цього ж дня, є поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних належить до повноважень саме ДПС.

Посилання відповідача на функціональні особливості КП «М.Е.DOC» суд відхиляє, оскільки у спірній ситуації податкові накладні, описані в акті перевірки, позивач подавав на реєстрацію в ЄРПН за допомогою Електронного кабінету платника, а не КП «М.Е.DOC».

Водночас офіційний статус інформації, відображеної в Електронному кабінеті платника, підтверджується приписами пункту 20 розділу ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 637, згідно із яким платникам податків та уповноваженим посадовим особам державних, у тому числі контролюючих, органів надається право перегляду журналу всіх дій (подій), що відбуваються у приватній частині Електронного кабінету (особистому кабінеті), включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.

Отже, інформація, відображена в Електронному кабінеті ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» щодо дати та часу надіслання спірних податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, є належним та достовірним доказом вчинення зазначеним платником податків таких дій.

Жодних доказів на спростування вказаних обставин відповідач не надав.

Стосовно аргументів відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності збоїв у роботі сервера ДПС України суд зазначає, що відсутність факту надіслання позивачу протягом операційного дня граничного строку квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних не може беззаперечно свідчити про наявність збоїв у роботі сервера ДПС, а може бути пов`язана також з іншими непередбачуваними обставинами. Однак у будь-якому випадку такі обставини не залежать від волі позивача, з огляду на належне підтвердження ним факту надіслання податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН протягом операційного дня у межах граничних строків, визначених статтею 201 ПК України.

Ураховуючи наведене, а також те, що позивач вжив всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації спірних податкових накладних, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов переконання, що вказане виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН.

За цих обставин податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за податкове порушення, склад якого визначений статтею 120-1 ПК України.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені обставини та наведені правові положення, суд доходить висновку, що відповідач не дотримав наведені приписи частини другої статті 2 КАС України, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13 про застосування до ТОВ «Торговий Дім «Топаз-Захід» штрафу у сумі 23933,99 грн за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо інших доводів сторін, які викладені заявах по суті справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для ухвалення рішення у цій справі.

Відповідно до вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо розподілу судових витрат суд ураховує таке.

За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь позивача належить стягнути 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує таке.

11 жовтня 2023 року позивач подав до суду заяву про врахування витрат на правову допомогу та їх подальший розподіл, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до вимог пункту першого частини третьої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження розміру та реальності понесення витрат на правничу допомогу у цій справі позивач подав до суду такі докази:

1. Договір про надання правової допомоги від 18 квітня 2023 року б/н, укладений між ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Західна правова група» (Адвокатське об`єднання), згідно із яким за правову допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням через його учасників відповідно до умов цього Договору, Клієнт сплачує грошову суму у розмірі, передбаченому актом виконаних робіт, що є невід`ємним додатком до цього Договору.

2. Додаток № 2 від 05 вересня 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 18 квітня 2023 року, відповідно до якого вартість правової допомоги у цій справі становить 5000,00 грн; оплата здійснюється на підставі рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом трьох банківських днів з моменту отримання таких Клієнтом.

3. Детальний опис виконуваних робіт (надаваних послуг) адвокатами Адвокатського об`єднання «Західна правова група» в рамках представництва інтересів ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» у справі № 380/20933/23 у Львівському окружному адміністративному суді від 03 жовтня 2023 року, згідно з яким Адвокатське об`єднання надало Клієнту такі послуги (виконало роботи): консультування Клієнта щодо порядку/строків оскарження спірного податкового повідомлення-рішення 1 год.; підготовка та подання позовної заяви і відповіді на відзив у справі № 380/20933/23 разом 3,5 год. Загальна вартість виконуваних робіт (надаваних послуг) становить 5000,00 грн.

4. Рахунок-фактуру від 04 вересня 2023 року № СФ-000083 на суму 5000,00 грн.

5. Платіжну інструкцію від 05 вересня 2019 року № 19 про сплату ТОВ «Торговий Дім «Топаз Захід» на користь Адвокатського об`єднання «Західна правова група» 5000,00 грн витрат за надану правничу допомогу у справі № 380/20933/23.

Суд зазначає, що принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Одночасно з цим розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що, крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в тому числі неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п`ятій цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За змістом частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, згідно з практикою якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За цих обставин суд зазначає, що ця адміністративна справа згідно з положеннями статей 4, 12 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі й Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені в адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката під час підготовки цього адміністративного позову.

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена до відшкодування сума витрат на її підготовку у розмірі 5000,00 грн є значно завищеною.

Отже, заявлені позивачем до відшкодування 5000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

За цих обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід» (вул. Мазепи І., 21Е, м. Трускавець, Дрогобицький район, Львівська область, 82200) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 13 червня 2023 року № 013592/13-01-04-13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Топаз Захід» (вул. Мазепи І., 21Е, м. Трускавець, Дрогобицький район, Львівська область, 82200, код ЄДРПОУ 44729571) 2684,00 грн сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд.VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 15 березня 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна