Рішення

від 18.03.2024 по справі 460/1641/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2024 року м. Рівне№460/1641/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 в своїх інтересах та одночасно в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 доУправління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в своїх інтересах та одночасно в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 13.06.2023 та зобов`язання здійснити нарахування та виплату такої допомоги.

За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що позивачі мають статус осіб, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, проживають в населеному пункті, що віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають право на виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі №6-р/2018, відповідач повинен був відновити виплату такої допомоги, проте всупереч цьому допускає протиправну бездіяльність. За таких обставин, просили позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 05.03.2024 позовну заяву у справі №460/1641/24 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 13.06.2023 по 11.08.2023 - повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 05.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав через підсистему Електронний суд. У встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Позивачі є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У спірний період позивачі зареєстровані та проживають в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Листом № 2423/05-22/23 від 14.12.2023 у відповідь на заяву позивача Управління повідомило, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключена, а тому, Управління не має підстав для нарахування і виплати позивачу і дітям вказаної щомісячної грошової допомоги.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги у належному розмірі, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує та виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, а також соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до положень статті 37 цього Закону (у редакції, чинній із 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання.

У свою чергу, підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" №107-VI від 28.12.2007, текст статті 37 Закону №796-XII було викладено в новій редакції, за якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, положення пункту 28 розділу ІІ Закону №107-VI визнані неконституційними.

Разом з тим, у 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону №796-XII застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, статті 31, 37, 39 та 45 Закону №796-XII виключено.

Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною.

Враховуючи те, що позивачі проживають в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, то з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто із 17 липня 2018 року, відновлено їхнє право на отримання щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у рішенні від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, яка є зразковою, позивач, відповідно до рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 та статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 має право на нарахування та виплату з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 09 липня 2007 року). При цьому у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016, яким на даний час установлено розрахункову величину в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, а застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня календарного року.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000, незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України, зокрема, порядок його виконання, відповідні державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 17.07.2018 відповідач повинен був відновити виплату громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Оскільки позивачам зазначену виплату відновлено не було, то це може доводити існування протиправної бездіяльності відповідача.

Разом з тим, преамбулою Закону №796-XII визначено, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ст.1 Закону №796-XII).

За змістом статті 37 Закону №796-XII (в редакції, чинній з 09.07.2007) щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, для реалізації конституційного права громадянина України на отримання вищевказаної щомісячної грошової допомоги Закон №796-XII пов`язує із наявністю у такого громадянина двох обставин: 1) належність до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, або до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) проживання на територіях радіоактивного забруднення.

Підстави визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, регламентовані статтею 11 Закону №796-XII, згідно з якою до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).

Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі Порядок №551), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Пунктом 8 Порядку №551 визначено, що неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д жовтого кольору.

При цьому, особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються після досягнення повноліття (в разі одруження або укладення трудового договору в передбачених законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з дати реєстрації шлюбу або укладення трудового договору згідно із законодавством) відповідно до статті 14 Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком.

Крім того, пунктом 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936, встановлено, що виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.

Тобто, саме посвідчення є документом, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підставою для отримання, зокрема, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

Судом встановлено, що 26.12.2006 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Рівненською обласною державною адміністрацією видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 із строком дії до повноліття дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

За змістом частини першої статті 34 Цивільного кодексу України повноліття настає у фізичної особи, яка досягла вісімнадцяти років.

Станом на 13.06.2023 (дата, з якої позивач просить призначити їй грошову допомогу) позивачу виповнилося 32 роки.

Таким чином, посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 , видане 26.12.2006 Рівненською обласною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_8 , втратило чинність у 2008 році.

Разом з тим, суду слід зазначити, що позивачем не надано, повідомлень про неможливість надання додаткових доказів із зазначенням причин.

Крім того, не надано суду доказів того, що після досягнення позивачем повноліття йому встановлювався відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, яке є документом, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підставою для отримання, зокрема, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

Також, позивачем не надано доказів щодо встановлення відповідного статусу постраждалої особи і видання відповідного посвідчення, яке є документом, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підставою для отримання, зокрема, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ для неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з чим, суд бере до уваги викладене в листі Управління СЗН Вараської РДА від 14.12.2023 №2423/05-22/23 повідомлення про те, що позивач не звертавлая до управління із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, та не перебуває на обліку як отримувач даної допомоги.

При цьому, посилання позивача на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено будь-якого обліку (перебування та/або неперебування у відповідача), суд вважає необґрунтованим та безпідставним, з огляду на таке.

Статтею 16 Закону №796-ХІІ визначено, що з метою найбільш ефективного вирішення завдань медико-соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, створюється Державний реєстр України (єдина інформаційна система), до складу якого входять соціологічні, дозиметричні і медичні підреєстри.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські організації передають у Державний реєстр України повну і вичерпну інформацію щодо осіб, визначених статтями 10, 11, 27 цього Закону, для включення в банк даних необхідних відомостей про календарні строки їх роботи, період проживання на радіоактивно забруднених територіях, про місце роботи, про дози опромінення.

Громадянам гарантується збереження лікарської таємниці щодо відомостей, які знаходяться в Державному реєстрі України.

Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України розробляється центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах охорони здоров`я, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, 09.06.1997 Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог ст.16 Закону №796-ХІІ, прийнято постанову №571 Про затвердження Положення про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з п.1 якого це Положення визначає основи організації та функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Державний реєстр), як єдиної інформаційної системи державного обліку зазначених осіб.

Відповідно до п.17 вказаного Положення, облік осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідними спеціалізованими підрозділами, зазначеними у пункті 11 цього Положення згідно з посвідченням і реєстраційною карткою цих осіб. Зразок зазначеної реєстраційної картки затверджується МОЗ. Заповнення реєстраційних карток згідно із статтею 16 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виконуються відповідними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Заповнені реєстраційні картки надсилаються до відповідних спеціалізованих підрозділів Державного реєстру.

Враховуючи відсутність у позивача та її неповнолітньої дитини ОСОБА_5 посвідчення, що підтверджує віднесення їх до осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, або до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а для позивача виданого після досягнення нею повноліття, беручи до уваги неперебування їх на обліку у відповідача, як одержувачів щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства України вони не набули права на отримання вказаної щомісячної грошової допомоги із зазначеної дати, що є підставою для відмови у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Щодо позову в частині нарахування та виплати позивачу означеної грошової допомоги за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд зазначає таке.

Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).

За змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (далі Порядок №551), посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Пунктом 8 Порядку №551 визначено, що неповнолітнім дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, видаються посвідчення Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д жовтого кольору.

При цьому, особам, зазначеним у статті 27 Закону, категорії встановлюються після досягнення повноліття (в разі одруження або укладення трудового договору в передбачених законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з дати реєстрації шлюбу або укладення трудового договору згідно із законодавством) відповідно до статті 14 Закону, а посвідчення видаються згідно з цим Порядком.

Тобто, саме посвідчення є документом, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підставою для отримання, зокрема, щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ.

Наявність посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 , виданого 26.04.2010, № НОМЕР_3 , виданого 01.09.2011, № НОМЕР_4 , виданого 01.10.2014, №888253, виданого 07.10.2019 підтверджує право ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на отримання компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг як дитині, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з дня видачі таких посвідчень відповідно.

Разом з тим, пунктом 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 №936 (далі Порядок №936), встановлено, що виплата компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення встановленого зразка.

Тобто, виплата означеної грошової допомоги проводиться відповідним органом на підставі заяви особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка подається нею до такого органу при встановлені їй відповідного статусу вперше і видано відповідне посвідчення.

За змістом абзацу 1 пункту 3 Порядку №936 призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за заявою, форма якої затверджується Мінсоцполітики.

До 2015 року форму заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг була затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 №96, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №418/20731.

Форма вказаної заяви в розділі 5 Компенсаційні виплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи містила графу, в якій заявник міг проставити позначку та при підписі такої заяви реалізувати своє право на призначення щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 22.02.2012 №96 втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №475/26920, яким було затверджено форму заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг.

Форма вказаної заяви в розділі 5 Компенсаційні виплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не містить графи щодо призначення заявнику щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Таким чином, з 2015 року чинне законодавство України не визначає форми заяви щодо призначення особі щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Крім того, як зазначалося судом вище по тексту рішення, з 01.01.2015 стаття 37, яка передбачала право осіб на отримання означеної грошової допомоги, була виключена із Закону №796-XII та відновлена лише 17.07.2018 на виконання Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не подавала до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації її та її неповнолініх дітей заяви щодо призначення їй, як отримувачу за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Вказане підтверджується також змістом листа від 14.12.2023, у якому відповідач зазначив, що позивач не перебувала на обліку (в Управлінні соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації) та не отримувала означену допомогу відносно неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки не було письмового звернення щодо отримання такої допомоги.

Однак, при зверненні до Управління СЗН Вараської РДА із заявою позивач просила нарахувати та виплати їй за неї та її неповнолітніх дітей, зокрема, і за ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII.

Враховуючи, що підставою для отримання щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, є відповідне посвідчення, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідна заява про її призначення, а з 2015 року чинне законодавство України не визначає форми заяви щодо призначення такої допомоги, суд дійшов висновку, що заява позивача щодо призначення їй за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 означеної допомоги є такою, що подана на виконання вимог пункту 3 Порядку №936.

Відтак, з урахуванням вимог пункту 3 Порядку №936 позивач набула право на отримання такої допомоги за неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 15.11.2023.

Проте, як встановлено судом призначення такої виплати позивачу відповідачем не здійснено. Більше того, відповідачем у листі від 14.12.2023 взагалі заперечується право позивача на отримання такої допомоги за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивача щодо нарахування та виплати за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 компенсації від держави, як дитині, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та які постійно проживають на території радіоактивного забруднення, повинно здійснюватися судом з 15.11.2023.

Враховуючи викладене, позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, у визначеному законом розмірі, як отримувачу такої допомоги за її неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за період з 13.06.2023 по 14.11.2023 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як отримувачу такої допомоги за неповнолітніх ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вищевказаної допомоги за вказаний період задоволенню не підлягають.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 15.11.2023 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_6 , законним представником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 15.11.2023, щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , законним представником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 15.11.2023, щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 15.11.2023, щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_4 , законним представником якого є ОСОБА_1 , починаючи з 15.11.2023, щомісячну грошову допомогу, встановлену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 18 березня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації (вул.Соборна,23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300, ЄДРПОУ/РНОКПП 44130979)

Суддя Д.П. Зозуля