Рішення

від 07.03.2024 по справі 460/23002/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2024 року м. Рівне№460/23002/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В. за участю секретаря судового засідання Яцюк К.Р.; позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача-1: Каленюк О.О., представника відповідача-2: Накопалова Є.О., представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни (далі - відповідач-2), у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення № РВ-5600116722023 від 04.09.2023 Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності кадастровий номер 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га, яка розташована в с. Розсошенці, Полтавська область, Полтавський район;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснити в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га, яка розташована в с. Розсошенці, Полтавська область, Полтавський район, з існуючого цільового призначення "01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на цільове призначення "02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5324087705:05:006:0042, цільове призначення якої - 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. 28.08.2023 позивач, користуючись правом на зміну цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності, без розроблення проекту землеустрою, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру звернувся із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, однак державний кадастровий реєстратор, визначений за принципом випадковості, відмовив позивачу у зміні цільового призначення земельної ділянки. Підставою такою відмови є: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; невідповідність поданих документів законодавству. Позивач стверджує, що така відмова є протиправною, оскільки зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті Земельного кодексу України та на підставі витягу з містобудівної документації. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

26.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від Державного кадастрового реєстратора надійшов відзив на позовну заяву, у якому у якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно вимог законодавства Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації. Зауважує, що позивачем до заяви про внесення змін до Державного земельного кадастру було долучено витяг з містобудівної документації, який не відповідав чинному законодавству, з огляду на що і було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Звертає увагу суду, що позивач має намір змінити цільове призначення земельної ділянки без розроблення проекту землеустрою, що не узгоджується з нормами земельного законодавства. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

27.10.2023 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що земельним законодавством чітко встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури, однак позивачем не дотримано відповідних вимог в частині надання документів для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Вважає рішення державного кадастрового реєстратор законним та обґрунтованим, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 06.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. підготовче засідання призначено на 07.11.2023.

07.11.2023 справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відрядженні з 07 листопада 2023 року до 09 листопада 2023 року. Справу призначено до розгляду на 28.11.2023.

Ухвалою суду від 28.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено до 01.12.2023.

26.10.2023 до суду надійшло клопотання від Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни, у якому вона просить суд залучити Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі.

27.10.2023 до суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, у якому відповідач просить суд залучити Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2023 клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено.

Залучено до участі в адміністративній справі № 460/23002/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Щербанівську сільську раду Полтавського району Полтавської області. Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання у справі на 26.12.2023.

У порядку статті 165 КАС України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача скористались правом на подання письмових пояснень щодо позову.

Пояснення третьої особи Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області:

Земельним законодавством встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності здійснюється за проектами землеустрою або без розроблення таких - на підставі витягу з містобудівної документації та з дотриманням відповідної процедури. Відповідно до витягу з містобудівної документації, виданого відділом містобудування, земельних ресурсів та природокористування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.11.2021 № 02-29/44 вид функціонального призначення території, функціональної зони, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 5324087705:05:006:0042 - «Садибна забудова. Розташування одноквартирних житлових будинків включно із земельними ділянками та зблокованих одноквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках». Тобто, вид функціонального призначення території, функціональної зони, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером відповідає виду цільового призначення земельної ділянки, вказаному позивачем в заяві про зміну цільового призначення. Оскаржуване рішення не містить належного обгрунтування відмови відповідача у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно приватної земельної ділянки. При цьому, витяг з містобудівної документації, який був отриманий ОСОБА_1 самостійно відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та слугував підставою для звернення позивача до кадастрового реєстратора із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки, оформлено у встановленому законодавством порядку. Враховуючи наведене, на думку третьої особи, відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв не на підставі та у спосіб, що визначені статтею 19 Конституції України.

26.12.2023 представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання у якому просить суд підготовче засідання проводити без участі позивача та його представника.

Ухвалою суду від 26.12.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання у справі та призначено розгляд справи по суті на 10.01.2024.

10.01.2024 представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав клопотання у якому просить суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.

10.01.2024 суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення, проте під час ухвалення рішення, суд дійшов висновку про необхідність з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

Ухвалою суду від 10.01.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, судовий розгляд адміністративної справи поновлено у відповідності до частини другої статті 227 КАС України. У судовому засіданні оголошено переву до 08.02.2024.

08.02.2024 представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань, на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 08.02.2024 визнано явку представника позивача у наступне судове засідання обов`язковою. Розгляд справи відкладено на 07.03.2024.

07.03.2024 на підставі статей 243, 245 КАС України, у судовому засіданні було проголошено вступну і резолютивну частини судового рішення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 274437977) земельна ділянка з кадастровим номером 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9926900802023 від 28.08.2023 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га - «01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

28.08.2023 позивач звернувся до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру за допомогою засобів програмного забезпечення кваліфікованого інженера-землевпорядника із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки.

04.09.2023 рішенням № РВ-5600116722023 Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (визначеного за принципом випадковості) відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зі змісту рішення № РВ-5600116722023 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 04.09.2023 вбачається, що Державним кадастровим реєстратром Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксаною Олександрівною розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 28.08.2023 (реєстраційний номер 3В-9201998862023) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав:

електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа;

невідповідність поданих документів законодавству, а саме Земельному кодексу України, Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про землеустрій».

Рекомендовано: статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. Пунктом 23 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу встановлено, що до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, затверджується органом, що приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки. Витяг з містобудівної документації, який надається уповноваженим структурним підрозділом виконавчого органу сільської, селищної, міської ради оформити відповідно до Постанови КМУ № 926 від 01.09.2021 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації».

У протоколі № ПП-5600032562023 проведення перевірки електронного документа, що складений 04.09.2023, зазначено: електронний документ не відповідає наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки); установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель.

Не погоджуючись з рішенням Державного кадастрового реєстратора та вважаючи, що відповідачем-2 протиправно відмовлено в зміні цільового призначення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначеніЗаконом України "Про державний земельний кадастр" від 07.07.2011(далі - Закон № 3613-VІ) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051(далі - Порядок № 1051).

Відповідно до статей10,11 Закону № 3613-VІземельні ділянки є об`єктами Державного земельного кадастру, відомості про які під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 3613-VІвнесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, серед іншого: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (абзац 11 статті 15 Закону № 3613-VІ).

Відповідно до частини другої статті статті21 Закону № 3613-VІ відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, змін до таких відомостей, документація із землеустрою, документація з оцінки земель та інші документи, які відповідно до цього Закону є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подаються до органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку. Визначення державного кадастрового реєстратора, уповноваженого на розгляд таких документів та внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у їх внесенні, здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості (частина вісімнадцята статті 21 Закону № 3613-VІ).

Згідно частини дев`ятнадцятої статті 21 Закону № 3613-VІ подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель.

На виконання вимог частини третьої статті 5 Закону № 3613-VI постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (надалі - Порядок № 1051), яким визначено процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 66 Порядку № 1051 визначено основні вимоги щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про його об`єкти.

Так, пунктом 67 Порядку передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбаченихЗаконом України "Про Державний земельний кадастр".

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам:

текст документів має бути написаний розбірливо;

документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

документи мають відповідати вимогамЗакону України "Про Державний земельний кадастр"та цього Порядку.

Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель в електронній формі засвідчуються шляхом накладення сертифікованим інженером-землевпорядником кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимогЗакону УкраїниПро електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Містобудівна документація в електронній формі засвідчується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб, які її розробили.

Відповідно до пункту 70 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє:

1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та наявність електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи у зверненні;

2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

5) наявність накладеного на документацію із землеустрою, технічну документації з оцінки земель в електронній формі електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з використанням кваліфікованої електронної позначки часу.

У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.

Пунктом 74 Порядку № 1051 визначено, що державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Згідно з пунктом 74 Порядку № 1051 державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів.

У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність електронного документа установленим вимогам, до рішення про відмову Державний кадастровий реєстратор додає протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбаченіпунктом 78цього Порядку та вичерпний перелік виявлених невідповідностей з посиланням на відповідний пункт вимог до змісту, структури і технічних характеристик такого документа, наведеним удодатку 1 (пункт 74-1 Порядку № 1051).

Відтак, аналіз наведених вище приписів Закону № 3613-VI та Порядку № 1051 свідчить про те, що у разі отримання заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, Державний кадастровий реєстратор протягом 14 робочих днів з дня прийняття такої заяви розглядає її та перевіряє відповідність поданих документів вимогам, що визначені пунктом 67 Порядку № 1051, а також перевіряє електронний документ на відповідність його пункту 74 Порядку № 1051. За результатами розгляду та перевірки поданих документів державний кадастровий реєстратор або вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру, або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей.

Крім того, абзацом 2 пункту 74-1 Порядку №1051 передбачено можливість відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстави невідповідності електронного документа установленим вимогам, що визначені пунктом 74 Порядку № 1051. В такому разі державний кадастровий реєстратор додає до рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа, у якому має бути чітко зазначено, яким відомостям не відповідає поданий електронний документ.

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок регулюєтьсястаттею 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок приватної власності - їх власниками (частина друга статті 20 ЗК України).

Частиною третьою статті 20 ЗК Українивизначено, що категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Відповідно до частиничетвертої статті 20 ЗК України, при внесені до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Разом з тим, відповідно до пункту 23Перехідних положень Земельного кодексу Українидо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо:

земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - сільськими, селищними, міськими радами, на території яких розташована відповідна земельна ділянка.

Зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу:

у разі якщо відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, внесені до Державного земельного кадастру;

до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації. Форма витягу повинна містити відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначені у містобудівній документації, та затверджується Кабінетом Міністрів України уПорядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов`язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно доЗакону України"Про доступ до публічної інформації". У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 року, визначається відповідно до:

плану зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території);

генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території);

детального плану території;

містобудівної документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території).

Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності здійснюється за проектами землеустрою, або без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - на підставі витягу з містобудівної документації та з дотриманням відповідної процедури.

Судом досліджено витяг з графічної частини містобудівної документації, виданий відділом містобудування, земельних ресурсів та природокористування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського район Полтавської області 08.11.2021 за № 02-29/44, згідно якого вид функціонального призначення території, функціональної зони, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 5324087705:05:006:0042 відповідає виду цільового призначення земельної ділянки, вказаному позивачем в заяві про зміну цільового призначення. При цьому, генеральний план села Розсошенці-Горбанівка Полтавського району Полтавської області був затверджений до набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від17.06.2020№711-IX.

З огляду на наведене, необґрунтованими є доводи відповідачів про те, що маючи намір змінити цільове призначення земельної ділянки позивач повинен був надати Державному кадастровому реєстратору розроблений проект землеустрою, оскільки функціональні зони, в межах яких розташована земельна ділянка, були визначені затвердженим до 17.06.2020 генеральним планом населеного пункту.

Разом з тим, порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затверджено Постановою КМУ від 01.09.2021 № 926.

Вимоги до витягу з містобудівної документації встановлені п. 91-94 зазначеного Порядку.

Форма витягу з містобудівної документації, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, передбачає наявність таких відомостей щодо території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації:

інформацію про містобудівну документацію:

територія, на яку розроблено містобудівну документацію;

дата, назва органу та номер рішення про затвердження містобудівної документації (останні зміни на час надання витягу);

функціональна зона (назва виду функціонального призначення території функціональної зони (функціональних зон), код (номер) функціональної зони, площа функціональної зони, перелік можливих переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок (сформованих та таких, що можуть бути сформовані) на території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації;

посилання на опубліковану містобудівну документацію на відповідному веб-сайті та геоінформаційну систему, що забезпечує її відображення;

графічну частину витягу з містобудівної документації (із зазначенням масштабу), яка повинна відображати:

частину території розроблення містобудівної документації, яка включена у функціональну зону;

межі функціональної зони (функціональних зон) із зазначенням координат;

всі існуючі та проектні об`єкти, розташовані в межах функціональної зони (функціональних зон);

всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), що розповсюджуються на територію в межах функціональної зони;

експлікацію з переліком відображених об`єктів;

умовні позначення, якими відображена функціональна зона, та всі обмеження;

перелік переважних та супутніх видів використання території (земельної ділянки) та перелік категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони.

Витяг з містобудівної документації формується на основі бази геоданих та надається у вигляді електронного документа, що створюється у вигляді файла (пакета файлів) у форматі Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові, табличні та графічні матеріали документації, та шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідно до вимогЗакону УкраїниПро електронні довірчі послуги, керівника уповноваженого структурного підрозділу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Ще однією причиною для відмови позивачу Державним кадастровим реєстратором у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стало те, що витяг з містобудівної документації, який надається уповноваженим структурним підрозділом виконавчого органу сільської, селищної, міської ради не відповідає вимогам Порядку № 926.

Зокрема, як стверджують відповідачі, витяг з містобудівної документації виданий відділом містобудування, земельних ресурсів та природокористування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 08.11.2021 за № 02-29/44 оформлений не у відповідності до Порядку № 926 та не містить наявність відомостей щодо території, стосовно якої надійшов запит, а саме: відсутня функціональна зона (назва виду функціонального призначення території функціональної зони (функціональних зон), код (номер) функціональної зони, площа функціональної зони, перелік можливих переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок (сформованих та таких, що можуть бути сформовані) на території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації; відсутнє посилання на опубліковану містобудівну документацію на відповідному веб-сайті та геоінформаційну систему, що забезпечує її відображення; відсутня графічна частину витягу з містобудівної документації.

Проте, суд не погоджується з такими аргументами відповідача і з цього приводу зауважує що відповідно до п. 94 Порядку № 926 витяг з містобудівної документації, розробленої до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р.№ 711-IXПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель, надається з урахуванням наявних даних містобудівної документації.

Як встановлено судом, рішенням Щербанівської сілської ради Полтавського району Полтавської області від 27.12.2013 затверджено містобудівну документацію «Проект внесення змін до генерального плану с. Розсошенці-Горбанівка Полтавського району Полтавської області», тобто відповідна містобудівна документація була розроблена до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р.№ 711-IXПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстава для відмови позивачу щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме невідповідність витягу з містобудівної документації вимогам п. 91 - 93 Порядку № 926 є необґрунтованою та не відповідаєвимогам закону. Позивачем разом із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру був наданий витяг з містобудівної документації з урахуванням наявних даних містобудівної документації.

При цьому, у протоколі № ПП-5600032562023 проведення перевірки електронного документа від 04.09.2023 зазначено, що електронний документ не відповідає наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), відомостям про інші об`єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки); установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа; даним документації із землеустрою або оцінки земель.

Однак, ані у протоколі № ПП-5600032562023 проведення перевірки електронного документа від 04.09.2023, ані у рішенні № РВ-5600116722023 від 04.09.2023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не зазначено яким саме даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів), відомостям про вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, а також даним документації із землеустрою та оцінки земель не відповідає поданий електронний документ.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що здійснюючи перевірку Державним кадастровим реєстратором електронного документа на відповідність згаданим вище вимогам, п. 74-1 Порядку № 1051 передбачає, що у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів.

Відтак, вказівка у протоколі проведення перевірки електронного документа на невідповідність електронного документа усім вимогам, що визначені пунктом 74 Порядку № 1051, без конкретизації змісту таких невідповідностей свідчить про його невмотивованість, а тому відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа передбаченим пунктом 74 Порядку № 1051 вимогам є необґрунтованою та сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння заявником, яким саме нормативно-правовим актам не відповідають подані ним документи.

Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні по справі Звежинський проти Польщі (Заява N 34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Оцінючи наведені в оскаржуваному рішенні підстави для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, суд дійшов висновку, що приймаючи таке рішення, Державний кадастровий реєстратор діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідачами не доведено правомірності оскаржуваного рішення у порядку статті 77 КАС України, за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснити в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності кадастровий номер 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га, яка розташована в с. Розсошенці, Полтавська область, Полтавський район, суд зазначає таке.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № РВ-5600116722023 від 04.09.2023 державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксани Олександрівни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності кадастровий номер 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га, яка розташована в с. Розсошенці, Полтавська область, Полтавський район.

Зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Каленюк Оксану Олександрівну повторно розглянути заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності кадастровий номер 5324087705:05:006:0042 площею 2,7435 га, яка розташована в с. Розсошенці, Полтавська область, Полтавський район, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 37,м. Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39768252) Відповідач - Державний кадастровий реєстратор Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненської області Каленюк Оксана Олександрівна (вул. Симона Петлюри, 37,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області Адреса: вул. Центральна, 2. с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750.

Повний текст рішення складений 18 березня 2024 року

Суддя Ольга ПОЛІЩУК