Рішення

від 14.03.2024 по справі 500/7101/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7101/23

14 березня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФИНТРЕЙД" до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ФИНТРЕЙД" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 11 травня 2023 року за №UA403030/2023/000038/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2023 року за №UA403030/2023/000040/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД».

Позов обґрунтований тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними в даній справі рішеннями про коригування митної вартості та просить врахувати, що відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Вважає, що на виконання вимог ст. 53 Митного Кодексу України, позивачем, ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», разом із вантажними митними деклараціями надані всі необхідні документи для визначення вартості товарів за основним методом визначення вартості товарів (за ціною договору на підставі ст. 58 Митного Кодексу України). На думку позивача, подані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ФИНТРЕЙД» документи повністю підтверджують митну вартість імпортованих товарів за основним методом визначення митної вартості товарів, а також всі її складові станом на дату митного оформлення імпортованих товарів.

Ухвалою суду від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, шляхом доплати судового збору у розмірі 7634,18 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує та в обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийняті спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Вказав, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000038/2 від 11.05.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 15.03.2023 №UA403030/2023/007229 на рівні 2,5499 дол. США/кг. Також, зазначив, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403030/2023/000040/2 від 17.05.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 13.10.2022 №UA403030/2022/021516 на рівні 2,55 дол. США/кг.

Ухвалою суду від 29.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що між позивачем, ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», (Покупець) та «SHREE NILKANTH POLYTEX», Індія (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №27/10 від 27 жовтня 2022 року на поставку товарів згідно Додатків до Контракту у власність Покупця.

Відповідно до укладеного між Сторонами контракту №27/10 від 27 жовтня 2022 року додаткової угоди №1 від 01.02.2023 року та доповнення №1 від 05.03.2023 року до зазначеного контракту визначено асортимент та кількість товарів, що поставляється, а також базис поставки товару (CIF порт Гданськ, Польща) та строки поставки і оплати поставленого товару.

На виконання вищезазначеного контракту №27/10 від 27.10.2022 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.02.2023 року та доповнення №1 від 05.03.2023 року позивачем, ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», в травні 2023 року було імпортовано на митну територію України товари - мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток в асортименті.

11.05.2023 уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 23UA403030011993U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки. прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550x1030мм - 67500шт. Мішки поліпропіленові розміром 500х750мм - 36000шт. Мішки поліпропіленові розміром 550x1100мм - 92000шт. Мішки поліпропіленові розміром 300x450мм -68000шт. Мішки поліпропіленові розміром 400x550мм -46000шт. Мішки поліпропіленові розміром 550x1100мм - 87000шт. Всього-396500шт. Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва: Індія/IN.».

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030011993U9 від 11.05.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: відповідно до додатку до доповнення №1 від 05.03.2023 до контракту № 27/10 від 27.10.2022 здійснюється передоплата за товар у розмірі 20000 доларів США, остаточний розрахунок здійснюється у строк до 01.06.2023. У той же час наданий до митного оформлення банківський платіжний документ датований 10.11.2022, містить посилання на доповнення №1 від 27.10.2022 до контракту №27/10 від 27.10.2022 і не містить посилання на додаток до доповнення №1 від 05.03.2023, зазначене вище; рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 313 від 04.05.2023 містить посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ» Саммит Логістик» та ТОВ «Торговий дім «Финтрейд». Відповідно до п.п. 4.1.3 А,Б Замовник (ТОВ «Торговий дім «Финтрейд») здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором (ТОВ "Саммит Логістик») рахунків. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення надано не було.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до поданих Вами товаросупровідних документів встановлено наступні розбіжності: Згідно доповнення до додатку №1 від 05.03.2023 до зовнішньоекономічного договору № 27/10 від 27.10.2023 поставка товару здійснюється на протязі 20-25 днів від дати заявки, оплата здійснюється у формі передоплати у розмірі 20 000 доларів США, решта виплачується у строк до 01.06.2023 року. Заявку на товар та банківський платіжний документ, що стосується передоплати за товар надано не було. Копія МД країни відправлення № SB22080320231611 від 06.03.2023 вказана у митній декларації, але не додана до митного оформлення. Відсутній договір про транспортне перевезення, укладений з ПП «Мороз Андрій», який є перевізником товарів згідно з CMR №SL3079-1 від 05.05.2023 Тому, відповідно до встановлених вищезазначених розбіжностей, прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2, 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково було надано: Swift платіж № б/н від 10.11.2022.

Інших документів, зазначених у вимозі митниці, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарі додатково не було надано.

Також, листом від 11.05.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000038/2 від 11.05.2023. З даного рішення вбачається, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403030/2023/000038/2 від 11.05.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 15.03.2023 № UA403030/2023/007229 на рівні 2,5499 дол. США/кг.

Також, 16.05.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403030012442U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Мішки для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток, молочно-білого кольору, з верху термообріз зигзаг, один раз прошитий подвійним рядком унизу, 50мм вільний залишок нитки, прямокутної форми, без кришки, різних параметрів: Мішки поліпропіленові розміром 550x900мм - 90000шт. Мішки поліпропіленові розміром 550x980мм - 97500шт. Мішки поліпропіленові розміром 1000х1500мм - 9000шт. Виробник: SHREE NILKANTH POLYTEX; Торгова марка: нема даних; Країна виробництва: Індія/IN.».

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403030012442U4 від 16.05.2023 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: відповідно до додатку до доповнення №1 від 05.03.2023 до контракту №27/10 від 27.10.2022 здійснюється передоплата за товар у розмірі 20000 доларів США, остаточний розрахунок здійснюється у строк до 01.06.2023. У той же час наданий до митного оформлення банківський платіжний документ датований 10.11.2022 (правильна дата 01.11.2022), містить посилання на доповнення № 1 від 27.10.2022 до контракту №27/10 від 27.10.2022 і не містить посилання на додаток до доповнення № 1 від 05.03.2023, зазначене вище; рахунок-фактура про надання транспортних послуг №312, 313 від 04.05.2023 містить посилання на договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 1008/139 від 10.08.2022, укладений між ТОВ «Самміт Логістик» та ТОВ «Торговий дім «Финтрейд». Відповідно до п.п. 4.1.3 А, Б Замовник (ТОВ «Торговий дім «Финтрейд») здійснює оплату наданих транспортно-експедиційних послуг протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором (ТОВ «Самміт Логістик») рахунків. Банківських документів, що підтверджують сплату транспортно- експедиційних послуг до митного оформлення надано не було.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею 28.08.2022 було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до поданих Вами товаросупровідних документів встановлено наступні розбіжності: Згідно доповнення до додатку №1 від 05.03.2023 до зовнішньоекономічного договору № 27/10 від 27.10.2023 поставка товару здійснюється на протязі 20-25 днів від дати заявки, оплата здійснюється у формі передоплати у розмірі 20 000 доларів США, решта виплачується у строк до 01.06.2023 року. Заявку на товар та банківський платіжний документ, що стосується передоплати за товар надано не було. Копія МД країни відправлення № SB22080320231611 від 06.03.2023 вказана у митній декларації, але не додана до митного оформлення. Тому, відповідно до встановлених вищезазначених розбіжностей, прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2, 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. Попереднє повідомлення вважати не дійсним».

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково не було надано жодного документа.

Також, листом від 17.05.2023 декларант повідомив митницю про те, що всі документи подані в повному обсязі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2023/000040/2 від 17.05.2023. З даного рішення вбачається, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000040/2 від 17.05.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, за ЕМД від 13.10.2022 №UA403030/2022/021516 на рівні 2,55 дол. США/кг.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 за №UA403030/2023/000038/2 та від 17.05.2023 року за №UA403030/2023/000040/2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Як слідує з матеріалів справи, уповноваженою особою позивача до митного оформлення разом із митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA403030011993U9 були подані наступні документи: сертифікат якості № QC/12 від 05.03.2023; пакувальний лист №б/н від 05.03.2023; раxунок-фактура (інвойс) №SNP/037/2022-23 від 05.03.2023; коносамент №225415156 від 15.03.2023; автотранспортна накладна - CMR № SL3079-1 від 05.05.2023; сертифікат про поxодження товару № 40398 від 09.03.2023; раxунок-фактура про надання транcпoртно-екcпедицiйниx послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №313 від 04.05.2023; калькуляція транспортних; витрат № б/н від 11.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 05.03.2023; страxовий поліс № C001113020 від 17.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 1 від 27.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Доповнення до додатку №1 від 05.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним поcередницькиx (зовнiшньоекономiчниx та/або внутрiшнix) договорів № 27/10 від 27.10.2022; договір про надання послуг митного брокера № МП-02/20-05-22 від 20.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 010523-1 від 01.05.2023; договір (контракт) про перевезення № 010822-1 від 01.08.2022; договір (контракт) про перевезення № 1008/139 від 10.08.2022; договір (контракт) про перевезення № 2804/229 від 28.04.2023; договір (контракт) про перевезення № 3003/2023-9 від 30.03.2023; інші некласифіковані документи - специфікація № 1 від 04.05.2023; інші некласифіковані документи - фото № б/н від 11.05.2023; копія митної декларації країни відправлення № SB22080320231611 від 06.03.2023.

Також, уповноваженою особою позивача до митного оформлення разом із митною декларацією типу ІМ40ДЕ №23UA403030012442U4, були подані наступні документи: сертифікат якості № QC/12 від 05.03.2023; пакувальний лист № б/н від 05.03.2023; рахунок-фактура (інвойс) № SNP/037/2022-23 від 05.03.2023; коносамент № 225415156 від 15.03.2023; автотранспортна накладна - CMR №SL3079-2 від 08.05.2023; сертифікат про походження товару № 40398 від 09.03.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 10.11.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №312 від 04.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №313 від 04.05.2023; калькуляція транспортних витрат №б/н від 16.05.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.03.2023; страховий поліс №C001113020 від 17.03.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.02.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №1 від 27.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Доповнення до додатку № 1 від 05.03.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 27/10 від 27.10.2022; договір про надання послуг митного брокера №МП-02/20-05-22 від 20.05.2022; договір (контракт) про перевезення №0805-23/3924 від 08.05.2023; договір (контракт) про перевезення №1008/139 від 10.08.2022; договір (контракт) про перевезення №1508/143 від 15.08.2022; договір (контракт) про перевезення №8822 від 01.07.2022; інші некласифіковані документи - специфікація №2 від 04.05.2023; копія митної декларації країни відправлення №SB22080320231611 від 06.03.2023.

Проте, відповідачем прийняті оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 року за №UA403030/2023/000038/2 та від 17.05.2023 за №UA403030/2023/000040/2.

Підставами для відмови відповідачем позивачу, ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», у визнанні митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору) згідно вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів стало наступне: відповідно до додатку до доповнення №1 від 05.03.2023 року до контракту №27/10 від 27.10.2022 року здійснюється передоплата за товар у розмірі 20000 доларів США, остаточний розрахунок здійснюється у строк до 01.06.2023, однак наданий до митного оформлення банківський платіжний документ датований 10.11.2022 року (правильна дата 01.11.2022), містить посилання на доповнення №1 від 27.10.2022 до контракту №27/10 від 27.10.2022 року і не містить посилання на додаток до доповнення №1 від 05.03.2023; не надання банківських документів про сплату транспортно-експедиційних послуг за рахунками-фактурами №312 та №313 від 04.05.2023 року про надання транспортно- експедиційних послуг.

Щодо посилання митного органу на можливість коригування митної вартості імпортованих товарів через не зазначення у банківському документі від 01.11.2022 №221101/CRE/78236 доповнення до контракту від 05.03.2023, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому митному законодавству України, з огляду на наступне.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав відповідачу банківський документ (SWIFT) від 01.11.2022 року за №221101/CRE/78236, що, на думку суду, підтверджує часткову передоплату за імпортований товар в сумі 20000 дол. США (призначення платежу - передоплата поліпропіленових мішків згідно до контракту №27/10 від 27.10.2022, додаток 1 від 27.10.2022)

В подальшому, 05.03.2023 року між сторонами контракту №27/10 від 27.10.2022 року (ТОВ «Торговий Дім «ФИНТРЕЙД», та нерезидентом "SHREE NILKANTH POLYTEX") було укладено доповнення №1 від 05.03.2023 року.

Відтак, суд вважає, що в платіжному дорученні в іноземній валюті (SWIFT) від 01.11.2022 не могло бути посилання на доповнення від 05.03.2023 до контракту від 27.10.2022, оскільки станом на дату платежу (01.11.2022) доповнення від 05.03.2023 року між сторонами контракту підписано ще не було.

До того, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що митний орган в своєму рішенні не зазначив яким саме чином не зазначення в призначенні платежу платіжного доручення від 01.11.2022 доповнення від 05.03.2023 до контракту вплинуло на митну вартість імпортованого товару.

Суд також зазначає, що станом на дату митного оформлення імпортованого за інвойсом від 05 березня 2023 року за №SNP/037/2022-23 товару (11.05.2023 та 16.05.2023) повна оплата за імпортований товар не була проведена за умовами поставки.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги те, що повна вартість імпортованого товару згідно доповнення №1 від 05.03.2023 до контракту №27/10 від 27.10.2022 року та інвойсу SNP/037/2022-23 від 05.03.2023 року в сумі 47983 долари США 50 центів сплачено позивачем, що підтверджується SWIFT до платіжних доручень в іноземній валюті: від 01.11.2022 за №221101/CRE/78236 на суму платежу - 20000 дол. США, від 14.08.2023 року №230814/001056490 на суму 20000,00 дол. США, від 14.09.2023 року №230914/001084547 на суму 7983,50 дол. США.

З приводу зазначеної митним органом підстави ненадання банківських документів про сплату транспортно-експедиційних послуг за рахунками-фактурами №312 та №313 від 04.05.2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг, суд вважає таку необґрунтованою та такою, що не відповідає діючому митному законодавству України, з огляду на наступне.

У спірному випадку, на думку суду, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних (імпортованих) товарів (мішків для пакування, полотняного переплетення зі стрічкових поліпропіленових ниток в асортименті) є саме рахунок на оплату №312 від 04.05.2023 року та рахунок на оплату №313 від 04.05.2023 року транспортного експедитора ТОВ «САММІТ ЛОГІСТІК», які містять детальний опис та відомості щодо вартості перевезення імпортованих товарів.

Зазначені рахунки, на переконання суду, відповідно до норм п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що рахунок №312 від 04.05.2023 року був оплачений на користь транспортного експедитора ТОВ «САММІТ ЛОГІСТІК» відповідно до платіжної інструкції від 17.05.2023 року №2657 на суму 282548,90 грн., а рахунок №313 від 04.05.2023 року був оплачений на користь транспортного експедитора ТОВ «САММІТ ЛОГІСТІК» відповідно до платіжної інструкції №2639 від 11.05.2023 року на суму 199952,10 грн.

У сукупності наведеного вище, на переконання суду, декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 за №UA403030/2023/000038/2 та від 17.05.2023 за №UA403030/2023/000040/2, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 11.05.2023 за №UA403030/2023/000038/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.05.2023 за №UA403030/2023/000040/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФИНТРЕЙД" 10318,18 (десять тисяч триста вісімнадцять) грн. 18 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 14 березня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФИНТРЕЙД" (місцезнаходження: вул. Робоча, 82А, м. Херсон, Херсонська обл., Херсонський р-н,73011 код ЄДРПОУ 41908814);

відповідач - Тернопільська митниця Держмитслужби (місцезнаходження:вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.