Рішення

від 18.03.2024 по справі 520/9658/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 р. № 520/9658/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Південної міської ради Харківського району Харківської області до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області "ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА", третя особа: відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Південна міська рада Харківського району Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 82,м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, код 04058700) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області "ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА" (вул. Тасуя, буд. 56,м. Південне, Харківський район, Харківська область,62461, код ЄДРПОУ 39186836), третя особа: відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області, в якому просить суд:

- припинити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області «ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА» (62461. Харківська обл., Харківський р-н., місто Південне, вулиця Бориса Тасуя, код за ЄДРПОУ 39186836). шляхом примусового розпуску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області "ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА" не здійснює свою статутну діяльність, відтак порушує вимоги чинного законодавства.

Представник відповідача, на адресу суду, відзив на адміністративний позов надав. Проти задоволення позовних вимог - заперечував.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області "ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА" зареєстроване та здійснює свою діяльність з 15.04.2014.

Згідно положенням Статуту Громадського формування, Основним завданням зазначеного громадського формування є надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку, профілактиці правопорушень.

Статут Харківського обласного громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону узгодженно Південною міською радою в Харківській області 03.01.2017, погоджено Начальником Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області, погоджено з Начальником Харківського прикордонного загону - 03.01.2017.

Південна міська рада звернулась до відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області з запитом про надання інформації щодо здійснення конкретних заходів Відповідачем на виконання своїх статутних обов`язків.

Третя особа, надала відповідь, що відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області не відомо про будь-які заходи з охорони громадського порядку, які могли проводитися відповідачем на території громади.

Доказів безпосереднього звернення до Відповідача за звітом по його статутній діяльності матеріали справи не містять.

На підставі викладеного позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд припинити діяльність відповідача.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22.06.2000 року №1835-III (далі - Закон №1835-III), правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.

Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань (частина 1 статті 3 Закону № 1835-III).

Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (частина 2 статті 3 Закону № 1835-III).

Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України (частина 3 статті 3 Закону № 1835-III).

Згідно із статтею 6 Закону № 1835-III громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до статті 8 Закону № 1835-III:

- діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону;

- у разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.

Статтею 9 Закону № 1835-III визначено, що основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

1) у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

2) у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;

3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.

Відповідно до статті 11 Закону № 1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:

1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;

2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;

3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, згідно із статтею 13 Закону № 1835-III, зобов`язані:

1) брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;

2) під час виконання обов`язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов`язку;

3) доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим;

4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.

Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об`єднань встановлені статтею 4 Закону України "Про громадські об`єднання" від 22.03.2012 року №4572-VI (далі - Закон №4572-VI), зокрема, згідно із частиною першою вказаної норми утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, забороняються.

Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина 3 статті 4 Закону № 4572-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону № 4572-VI припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.

Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (частина 2 статті 25 Закону № 4572-VI).

Згідно із частиною 1 статті 28 Закону № 4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Справа про заборону громадського об`єднання розглядається у порядку, встановленому КАС України (частина 2 статті 28 Закону № 4572-VI).

У разі прийняття рішення про заборону громадського об`єднання майно, кошти та інші активи громадського об`єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету (частина 3статті 28 Закону № 4572-VI).

Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті, не допускаються (частина 5 статті 28 Закону № 4572-VI).

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон № 755-IV) систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації:

- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань, відомостей про дату початку обліку/дату припинення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток) та пов`язаних із цим змін згідно з вимогами цього Закону;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;

- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" від 11.02.2016 року № 99 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозиціями Міністерства юстиції щодо покладення виконання функцій з державної реєстрації громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об`єднань, з підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання на відповідні головні територіальні управління юстиції.

Предметом спору у цій справі є питання наявності правових відстав для припинення діяльності Громадського формування з охорони громадського порядку на території Південної міської ради Харківського району Харківської області.

Судом встановлено, що позивач заявив до суду вимогу про припинення діяльності громадського формування шляхом його примусового розпуску у зв`язку із порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності відповідно до статті 8 Закону № 1835-III.

Підставою для звернення до суду із цим позовом позивач визначив нездійснення громадським формуванням заходів щодо забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки, запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, співпраці з органами Національної поліції.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що статтею 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а також статтею 28 Закону України "Про громадські об`єднання" встановлено право на звернення уповноваженого органу з питань реєстрації до суду із позовом про заборону діяльності громадського об`єднання.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема пунктом 14 частини статті 1, визначено, що реєструючим органом стосовно громадських об`єднань є територіальні органи Міністерства юстиції України в областях.

Отже, суд акцентує увагу, що за правилами чинного на час звернення позивача з цим позовом законодавства реєструючим органом стосовно громадських об`єднань є територіальні органи Міністерства юстиції України, а не виконавчі комітети міських рад.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Харківська районна військова (державна) адміністрація Харківського району Харківської області не є тим уповноваженим реєструючим органом, який станом на дату звернення до суду із цим позовом наділений повноваженнями реєструвати діяльність відповідача, у зв`язку із цим у заявника відсутнє право подання позову про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку у порядку статті 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №160/10251/20 від 16 лютого 2023 року.

Крім цього, вважає за необхідне зазначити, що у спірних правовідносинах позивачем не надано доказів існування підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а саме: порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності.

Згідно із частиною першою статті 28 Закону №4572-VI громадське об`єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об`єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, статті 4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об`єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Інші підстави для заборони діяльності громадського об`єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті статі 28 Закону № 4572-VI, не допускаються (частина 5 статті 28 Закону № 4572-VI).

Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина 3 статті 4 Закону № 4572-VI).

Доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для примусового зупинення діяльності відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Південної міської ради Харківського району Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 82,м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, код 04058700) до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону в Харківській області "ГРОМАДСЬКА САМООБОРОНА" (вул. Тасуя, буд. 56,м. Південне, Харківський район, Харківська область,62461, код ЄДРПОУ 39186836), третя особа: відділ поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов