Рішення

від 18.03.2024 по справі 520/31459/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 березня 2024 року Справа № 520/31459/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 30038604, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 83А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61144) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.01.2022 року № 4/20-40-18-16 року про виключення з реєстру платника єдиного податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» (податковий номер 30038604) як платника єдиного податку третьої групи з 01 січня 2022 року.

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ПРОГРЕС» судові витрати у розмірі 2147,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є платником єдиного податку 3 групи, проте відповідачем прийнято рішення анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити в задоволені позов.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління ДПС у Харківській області № 4/20-40-16-18 від 04.01.2022 року ТОВ «ПРОГРЕС» виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01 січня 2022 року. Вказане Рішення ухвалено Відповідачем на підставі Акту перевірки від 31.12.2021 року № 24977/20-40-18-16-06/30038604.

ТОВ «ПРОГРЕС» зареєстровано та здійснює свою діяльність на території України з 1998 року. Перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області. Позивач з 01.05.2013 року був зареєстрований платником єдиного податку третьої групи.

На виконання приписів п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, ТОВ «ПРОГРЕС» подано податкові декларації платника єдиного податку третьої групи: 13.12.2022 року, за 1 квартал 2022 року, 1 півріччя 2022 року, 3 квартал 2022 року, 11.01.2023 року за рік 2022. Зазначені декларації контролюючим органом прийнято без зауважень.

16.03.2023 року ТОВ «ПРОГРЕС» отримано лист ГУ ДПС в Харківській області від 28.02.2023 року № 9080/6/20-40-04-15-12, яким повідомлено, що поданим Позивачем деклараціям надано статус «не визнано як податкову декларацію».

З метою з`ясування причин щодо неприйняття податкової звітності ТОВ «ПРОГРЕС» неодноразово зверталося до ГУ ДПС в Харківській області з заявами щодо надання інформації (звернення вих. № 03/20-4 від 20.03.2023, вих.№ 03/27-1 від 27.03.2023, вих. № 04-03-1 від 03.04.2023 року додаються).

З листа ГУ ДПС у Харківській області від 29.03.2023 року № 14506/6/20-40-04- 15-12 ТОВ «ПРОГРЕС» дізналося про існування Рішення № 4/20-40-16-18 від 04.01.2022 року, яким ТОВ «ПРОГРЕС» виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01 січня 2022 року та про Акт від 31.12.2021 року № 24977/20-40-18-16-06/30038604.

10.04.2023 року ТОВ «ПРОГРЕС» отримало копію вказаного Акту та Рішення, як додаток до відповіді ГУ ДПС у Харківській області № 17577/6/20-40-04-15-12 від 07.04.2023 року. Також до даної відповіді було додану ксерокопію поштового конверта, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119), довідки пошти про причини повернення (ф.20) щодо відправлення № 6130121431710.

ТОВ «ПРОГРЕС», не погоджуючись з Актом та рішенням Відповідача, здійснювало процедуру адміністративного оскарження. Скарга ТОВ «ПРОГРЕС» на оскаржуване рішення залишена без задоволення.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Положеннями підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України зазначено, що до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні позивачем порушено вимоги абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

У свою чергу, згідно абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Приписами п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Водночас, суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача.

Положеннями ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції чинній на момент проведення перевірки), - камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог

іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України (в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути помилки (порушення) у податковій звітності та/ або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі №813/87/16.

Судом встановлено, що відповідачем документальна перевірка ТОВ «ПРОГРЕС» з питань, що стали підставою для прийняття оскаржуваного Рішення, не проводилася.

Щодо оформлення матеріалів перевірки.

В Акті від 31.12.2021 року № 24977/20-40-18-16-06/30038604 визначено: «Старшим державним інспектором Київського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Харківській області … на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено перевірку ТОВ «ПРОГРЕС» (податковий номер 30038604) щодо порушень умов перебування на спрощеній системі оподаткування платників єдиного податку…

За результатами перевірки встановлено наступне:

Відповідно до інтегрованої картки платника ТОВ «ПРОГРЕС» (п.н. станом на 31.12.2021 обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості з 29.04.2021 року, протягом двох послідовних кварталів чим порушено абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ та абз.3 п.299.10 ст. 299 ПКУ…».

Далі наведено загальні фрази, які на думку контролюючого органу, є підтвердженням можливості ТОВ «ПРОГРЕС» виконати обов`язок щодо погашення податкового боргу.

З наведеного випливає, що Відповідач при оформленні результатів перевірки, не визначив:

1. вид перевірки, що проводилася (камеральна, документальна, фактична) ст. 75 ПК України;

2. підстави для проведення перевірки згідно ПК України;

3. що саме перевірялося з урахуванням особливостей виду перевірки визначеної в

главі 8 ПК України, та якими доказами підтверджено висновки контролюючого

органу щодо встановлених порушень.

4. наявність переплати на код класифікації доходів бюджету 18010100 в розмірі 15

870,00 грн.

Позивач відзначає, що вважає вказані дії Відповідача щодо оформлення Акту перевірки такими, що не відповідають приписам глави 8 розділу ІІ ПК України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів

України від 14.06.2013 №165, Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень», затверджених наказом ДФС від 01.06.2017 № 396, та ін.

Наведені ГУ ДПС у Харківській області у вступній частині Акту (в якості підстави проведення перевірки) посилання на п. 299.11 ст. 299 ПК України, - суд вважає некоректним, оскільки приписи п. 299.11 ст. 299 ПК України встановлюють наслідки та регламентують порядок дій органів Державної податкової служби України у разі виявлення під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПК України, проте у жодний спосіб не встановлює підстави для проведення перевірок.

Позивач відзначає, що перевірити достовірність вказаного посилання є ускладненим, оскільки інформація на офіційному сайті «Укрпошти» щодо відстеження поштового відправлення за № 6130121431710 не відображається. З доданої до відповіді ксерокопії конверта з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) та довідкою пошти про причини повернення (ф.20) неможливо перевірити дату відправлення даного поштового відправлення та дату повернення.

Суд вважає, що такими діями Відповідач порушив приписи ст. 86 ПК України, не надавши Позивачу можливості подати свої заперечення до Акта та/або додаткові документи, одразу прийнявши Рішення на основі такого Акту.

Так, зокрема, відповідно до абз 1 п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст.58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 цього Кодексу.

Таким чином, станом на день прийняття оскаржуваного Рішення, тобто 04.01.2022 року, ще не сплинув встановлений ПК України строк для реалізації Позивачем права на подання заперечень до вказаного акту перевірки, а також додаткових документів та на їх розгляд, в тому числі за його участі.

Крім того, залишаючи без розгляду заперечення Позивача на Акт, що подані до ГУ ДПС у Харківській області 12.04.2023 року, Відповідачем проігноровано приписи пп. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

З наведеного явно вбачається порушення Відповідачем процедури прийняття Рішення про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо ТОВ «ПРОГРЕС», оскільки оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо доведеності позиції Відповідача про підтвердження наявності податкового боргу суд зазначає наступне.

В описовій частині Акту перевірки при викладенні встановлених обставин, які стали підставою для складання Акту та як результат, прийняття оскаржуваного Рішення відзначено: «Відповідно до інтегрованої картки платника ТОВ «ПРОГРЕС» (п.н. станом на 31.12.2021 обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості з 29.04.2021 року, протягом двох послідовних кварталів чим порушено абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ та абз.3 п.299.10 ст. 299 ПКУ».

При цьому, даний Акт не містить посилань на інші джерела, які б могли надати додаткову інформацію та посилити позицію контролюючого органу з приводу обставин події зафіксованих в Акті.

Вказаний Акт не містить ані дати узгодження податкового боргу, ані суми заборгованості Позивача, яка має статус податкового боргу. В ньому не відображено показники поданих ТОВ «ПРОГРЕС» декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки у розрізі визначених законодавством звітних періодів та грошових одиницях, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату Позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання.

Позивач вважає, що посилання Відповідача в якості єдиної підстави для висновків про порушення ТОВ «ПРОГРЕС» умов перебування на спрощеній системі на дані інтегрованої картки інтегрованої картки платника ТОВ «ПРОГРЕС» не є достатнім та належним доказом наявності порушень ч. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України, оскільки інтегрована картка платника ТОВ «ПРОГРЕС» за своєю суттю, змістом та визначенням не є податковою звітністю ТОВ «ПРОГРЕС», яка підлягає перевірці суцільним порядком при проведенні камеральної перевірки, як це визначено в ст. 76 ПК України.

Крім того, оскільки абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а ст. 59 п. 59.1 ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою, відповідно Позивач вважає, що у разі наявності протягом 2021 року у нього податкового боргу, Відповідач повинен був надіслати йому податкову вимогу.

Відсутність вказаної дії, на думку Позивача, підтверджує помилковість припущення контролюючого органу щодо допущених порушень в Акті перевірки, результатом чого стало протиправне виключення ТОВ «ПРОГРЕС» з Реєстру платників єдиного податку.

Так, зокрема, згідно приписів ст.14 п. 14.1. пп. 14.1.175 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (ст. 59 п. 59.1. ПК України). Не надсилається податкова вимога тільки у випадку передбаченому абз. 3 п. 59.1 ст. 59 ПК України, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач зауважує, що сума податкового боргу, про наявність якої зазначено в Акті перевірки, перевищує 180 НМДГ, відповідно направлення контролюючим органом, на виконання вищенаведених приписів, податкової вимоги було б обов`язковим.

Разом з тим, ТОВ «ПРОГРЕС» у період з 2021 року по 2023 рік жодних податкових вимог щодо сплати боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості не отримувало.

Відсутність формування та направлення податкових вимог також підтверджено в листі ГУ ДПС у Харківській області № 19899/6/20-40-24-20-14 від 17.04.2023.

Щодо наявності податкового боргу суд зазначає наступне.

ТОВ «ПРОГРЕС» неодноразово заявляло про відсутність зі сторони підприємства протиправних дій щодо несплати узгоджених податкових зобов`язань.

Позивач відзначає, що під час розгляду скарги в ДПС України порушувалося питання можливої помилки під час здійснення сплати ТОВ «ПРОГРЕС» податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, об`єктами якого є оподаткування житлової та нежитлової нерухомості (п. 266.2.1) і контролюючим органом фактично було визнано факт переплати та помилковість визначення Позивачем рахунку при сплаті своїх зобов`язань в рамках одного податку.

В рішенні ДПС України, прийнятому за результатом розгляду скарги № 28573/6/99- 00-06-02-01-06 від 27.09.2023 року підтверджено, що ТОВ «ПРОГРЕС» починаючи з 19.02.2021 року здійснювало сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на код класифікації доходів бюджету 18010100. Станом на 31.12.2021 року за вказаним кодом обліковувалася переплата в сумі 15 870,00 грн.

Стверджено факт помилковості перерахування коштів (копія додається). Згідно абзацу 3 пункту 87.1 статті 87 ПК України сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Водночас, порядок зарахування контролюючим органом податкового боргу визначений нормами п. 87.9 ст. 87 ПК України, згідно з якими у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

При цьому, слід вказати, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм ПК України, законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з календарною черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 березня 2020 року у справі №826/12529/18.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Так, за усталеною практикою Верховного Суду здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування санкцій для платника.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 2 червня 2020 року по справі №808/3455/15, від 29 січня 2020 року по справі №824/2467/15-а.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Відповідачем зроблено неправомірний висновок про наявність податкового боргу ТОВ «ПРОГРЕС» та порушення ним умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Щодо поданої податкової звітності суд зазначає наступне.

ТОВ «ПРОГРЕС» подано податкові декларації платника єдиного податку третьої групи: 13.12.2022 року за 1 квартал 2022 року, 1 півріччя 2022 року, 3 квартал 2022 року, 11.01.2023 року за рік 2022. Зазначені декларації контролюючим органом прийнято без зауважень.

16.03.2023 року ТОВ «ПРОГРЕС» отримано лист ГУ ДПС в Харківській області від 28.02.2023 року № 9080/6/20-40-04-15-12, яким повідомлено, що поданим Позивачем деклараціям присвоєно ознаку «Історія подання».

Разом з тим, Позивач вважає, що даний лист, з урахуванням положень п. 49.11 ст. 49 ПК України не може розглядатися, як належне письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, у тому числі з огляду на пропуск строків передбачених у вказаній нормі ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що наведені вище підстави в сукупності свідчить про безпідставність та протиправність дій Відповідача щодо виключення ТОВ «ПРОГРЕС» з реєстру платника єдиного податку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 30038604, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 83А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61144) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04.01.2022 року № 4/20-40-18-16 року про виключення з реєстру платника єдиного податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» (податковий номер 30038604) як платника єдиного податку третьої групи з 01 січня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ТОВ «ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 30038604, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 83А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61144) судові витрати у розмірі 2147,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.