Рішення

від 18.03.2024 по справі 560/883/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/883/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС-ПАК" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС-ПАК" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Хмельницькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 №UA400000/2023/000238/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, відтак є належними та допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару та не мають розбіжностей, а їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей. Зазначає, що визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Вказує, що рішення, які оскаржуються, не містять жодних пояснень, щодо зроблених контролюючим органом коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що що в результаті опрацювання документів, поданих згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ виявлено розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

10 серпня 2022 року між Компанією ЗАО Softkartonas (Еглинай, Литва), як Продавцем, та ТОВ "МАКС-ПАК" (Хмельницький, Україна), як Покупцем, укладено контракт №VIR-006, за умовами якого Продавець продає Покупцю на умовах FСA BIDDINGHUIZEN, Нідерланди, у відповідності до правил Інкотермс 2010, товар згідно діючих Додатків, які являються невід`ємною частиною Контракту.

Згідно п. 4.1 Контракту Покупець проводить оплату за партію товару шляхом 100% передоплати безготівковим розрахунком в Євро.

Згідно п. 5 доповнення № 10 до Контракту №VIR-006 від 10.08.2022 р., вантажовідправником товару є Remako Paper Board BV (Нідерланди).

На виконання умов вказаного Контракту Remako Paper Board BV на адресу ТОВ "МАКС-ПАК" поставило товар загальною вагою 14587 кг., а саме:

"Крафт-папір не крейдований, в рулонах, в якому 100 мас.% загальної маси волокна становлять волокна деревини хвойних порід, одержані хімічним сульфатним чи натроним способом Brown Kraft. Маса 1 м.кв. становить 60г, 70г, 80г. Нефарбований, неперфорований, негофрований, без малюнку, непропітаний, без покриття. Паперова маса містить неоднорідні суміші целюлозних волокон листяних і хвойних порід, деревину масу та домішки. Розмелена волокниста маса утворена з регенерованих паперу чи картону (з відходів чи маколатури). Призначений для плоских шарів гофрованого картону. У рулонах, ширина 830 мм, 970 мм, 1530 мм, 840 мм, 1570 мм, 1250 мм, 975 мм, 1055 мм, діаметр 1200 мм, 1100 мм, 1360 мм, 950 мм, 1180 мм. Вага 14587 кг. Дана партія паперу виготовлена шляхом переробки (перемотай та нарізки на формат паперу) та позиціонується як товар 2-го сорту. Торгова марка: Mondi. Виробник: Mondi Paper Sales GmbH".

З метою митного оформлення вказаного товару 19.09.2023 уповноважена позивачем особа, ФОП ОСОБА_1 (митний брокер), подав до Хмельницької митниці митну декларацію №23UA400040031049U7, в якій митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (11104,47 Євро).

В підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано митному органу документи, надання яких передбачено ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- рахунок-фактуру (інвойс) Е SOF 0249 від 12.09.2023;

- автотранспортну накладну NL 3309750 від 12.09.2023;

- декларацію про походження товару Е SOF 0249 від 12.09.2023;

- банківський платіжний документ MUR 30 від 14.09.2023;

- заявку на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №841/1 від 12.09.2023;

- зовнішньоекономічний контракт №VIR-006 від 10.08.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 04.09.2023, від 27.09.2022, від 31.05.2023, від 01.02.2023;

- лист продавця товару від 12.09.2023;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №194 від 08.09.2023.

На вимогу Хмельницької митниці уповноваженою особою декларанта 20.09.2023р. надано додатково:

- лист від продавця товару від 19.09.2023;

- експертний висновок Хмельницької ТПП №В-128 від 20.09.2023;

- заявку на перевезення вантажу 841/1 від 08.09.2023;

- експортну митну декларацію №23NLLMG3FKASROWD51 від 12.09.2023.

20.09.2023 Хмельницькою митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000715, якою ТОВ "МАКС-ПАК" відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з порушенням ст. 257 МК України та неподанням до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України.

Того ж дня, Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 №UA400000/2023/000238/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом - резервним.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 20.09.2023 №UA400040/2023/000715 митним органом зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- банківські платіжні документи не містять печаток, підписів, передбачених формою даних документів;

- вартість товару в експортній митній декларації вища, ніж в поданих до митного оформлення документах;

- відповідно до пунктів 2.1.5 та 2.1.6 договору перевезення забезпечення завантаження покладається на отримувача вантажу. При цьому, дана складова відсутня. У митного органу наявні сумніви щодо достовірності включення складових митної-вартості товарів транспортування, оскільки відповідно до рахунку на перевезення, транспортні витрати місця, відвантаження до кордону України, як такі, що відповідно до цієї статті не мають додаватися, становлять 31,22 грн./км. Таким чином, до митної вартості не включено всі складові митної вартості;

- відповідно до договору транспортування надається рахунок на перевезення, акт виконаних робіт. Дані документи не подані до митного оформлення;

- висновок ТПП не містить опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладення змісту застосованих методичних, підрахунків, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, інформаційних джерел, які роз`яснюють та підтверджують вартість товару;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених ч.10 ст:58 МК України числових значень складових митної вартості (вартості навантаження, комісійної винагороди посередника).

За висновками митного органу, наявні обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 31.08.2023 №23UA204020035338U8, згідно якої за рівнем митної вартості 1,35 дол. США/кг. здійснено митне оформлення товару крафт-папір походженням з ЄС.

Вважаючи вказане рішення протиправним, а свої права порушеними ТОВ "МАКС-ПАК" звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пунктів 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1 та 2 ст. 51 МК України).

У ч. 2 ст. 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 ст. 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч. 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (ч. 5 ст. 53 МК України).

Частиною 5статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 у справі № 803/1212/14, від 12.03.2019 у справі № 820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі № 821/107/16.

Статтею 57 МК України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, в обґрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Згідно з частиною 4статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок № 684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, за даною митною декларацією посадовою особою Хмельницької митниці, яка здійснювала митне оформлення вказаної митної декларації, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано форми митного контролю, в тому числі за напрямком контролю правильності визначення вартості: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно до частини 4статті 320 МК України, форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1статті 337 МК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10статті 58 МК України.

Судом встановлено, що в декларації країни відправлення (експортній митній декларації) № 23NLLMG3FKASR0WD51 від 12.09.2023 вказана вартість товару відрізняється від зазначеної вартості товарів, в той час як вага товарів співпадає. Зокрема, в ЕМД шляхом додавання вартості товарів отримаємо суму 11394 євро. У той час декларантом до митного оформлення надана вартість товару 11104,47 євро, що нижче на 289,53 євро, хоча відомості стосовно ваги і співпадають.

Представник в позовній заяві стверджує про відсутність розбіжностей та відповідно не надає пояснень щодо причин їх виникнення.

Суд приходить до висновку, що вказана обставини сама по собі не є підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості, натомість, оскільки зазначена розбіжність все ж мала місце, у митного органу виникла необхідність перевірки спірних відомостей.

Відповідно до п. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів. Подана під час митного оформлення позивачем платіжна інструкція в іноземній валюті не містить печаток і підписів.

Відсутність в Митному кодексі України вимог щодо форми та змісту банківських документів не є підставою для неврахування інших норм законодавства, якими регулюються такі вимоги.

Пунктом 14 (розділу II) Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ №216 від 28.07.2008 передбачено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити обов`язкові реквізити, серед яких, унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище. власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; підпис(и) власноручний(і)/електронний(і) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Таким чином, вказана платіжна інструкція не оформлена належним чином. Її не можливо однозначно ідентифікувати з оцінюваним товаром, адже предметом цього контракту є не одна поставка, а невизначена кількість таких поставок, а платіжна інструкція не містить жодних уточнень та посилань на номер та дату доповнення до контракту, відповідно до якого здійснюється оплата.

Щодо підтвердження транспортних витрат суд зазначає, що декларантом не надано обґрунтування (калькуляція) транспортних витрат. Митницею під час перевірки встановлено різницю у вартості перевезення шляхом порівняння кілометражу (відтані) за інформацією з мережі Інтернет та розміру транспортних витрат від місця відвантаження до кордону України та від місця перетину кордону до місця доставки. Так, згідно Довідки про транспортні витрати №841 від 12.09.2023 р. можна вирахувати, що транспортні витрати місця відвантаження до кордону України, як такі, що відповідно до статті 58 МКУ включаються до митної вартості товару, становлять 29,02 грн/км; та від місця перетину митного кордону України, як такі, що відповідно до цієї ж статті не мають додаватись становлять 31,22 грн/км (інформація з мережі Інтернет щодо відстані додаються).

Значна різниця у вартості перевезення одного і того самого товару на одному і тому самому транспортному засобі в один і той самий час за межами України та по території України за умови відсутності обґрунтування такої різниці, на думку суду, є причиною для сумнівів щодо достовірності визначення декларантом митної вартості оцінюваного товару.

Наданий позивачем рахунок-фактура № 841/1 від 21.09.2023 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 841/1 від 21.09.2023 щодо транспортних витрат не спростовує сумнівів щодо достовірності розподілу таких витрат.

Щодо неврахування митницею висновку Хмельницької торгово-промислової палати № В-128 від 20.09.2023, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що даний висновок також не містить опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; викладення змісту застосованих методичних, підрахунків, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок, інформаційних джерел, які роз`яснюють та підтверджують вартість товару.

Суд зазначає, що даний висновок за своїм змістом не розглядає вартісні характеристики товару, а лише описує якість картону та дефектами зовнішнього вигляду, отже не може бути врахований як доказ підтвердження вартості товару.

Щодо твердження митниці про митні оформлення ідентичних товарів іншими митницями за визначеним рівнем митної вартості: 1,16 1,14 дол. США/кг, слід вказати наступне.

Копія рішення про коригування митної вартості, надано до суду позивачем та відповідачем відрізняються. Суд не може брати до розгляду дане твердження у зв`язку з його відсутністю в копії рішення, наданому контролюючим органом. Це викликає у суду обґрунтований сумнів щодо достовірності твердження позивача та відповідності змісту оригіналам наданого ним документу.

Позивачем не надано до суду інших доказів, щоб підтверджували дане твердження.

Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Враховуючи те, що декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, Хмельницькою митницею правомірно було винесено рішення про коригування митної вартості від №UA400000/2023/000238/2 від 20.09.2023.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, за приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Матеріалами справи встановлено, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органами митних вартостях, що і було здійснено у даному випадку (джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 31.08.2023 №23UA204020035338U8 згідно якої за рівнем митної вартості 1,35 дол. США/кг здійснене митне оформлення товару крафт-папір, походження з ЄС).

Суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості від 20.09.2023 №UA400000/2023/000238/2 міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 "Коригування" (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) євро за 1 кг товару; - у графі 31 "Код методу визначення вартості митного органу" - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме 6 - резервний метод; - в графі 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд вважає, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, протиправності у його діях підчас прийняття спірного рішення судом не встановлено.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС-ПАК" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС-ПАК" (вул. Свободи, 19, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 41431582) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя П.І. Салюк