Постанова

від 11.03.2024 по справі 200/4169/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року справа №200/4169/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Азарова К.В., за участю представника позивача Каморнікова Ю.С., представника відповідача Моткової Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Шинкарьова О.В.), складене в повному обсязі 29 грудня 2023 року, у справі № 200/4169/23 за позовом Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просить суд:

визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати відповідача відкликати (скасувати) наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань заперечення щодо боргу зі сплати ЄСВ за формою 5-ЄСВ та заперечення проти проведення державної реєстрації припинення Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, як юридичної особи, за формою 27-ОПП.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Маріупольський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач з 17.11.2015 перебуває у стані припинення. В межах строку визначеного для заявлення кредиторських вимог відповідачем не були і сформовані кредиторські вимоги, які б в порядку визначеному ст.112 ЦК України мали бути заявлені ліквідаційній комісії позивача.

Зазначає, що суд першої інстанції не застосував ст. 112 ЦК України та ст. 97 ПК України, в силу яких дії відповідача є протиправними, оскільки наведені норми не передбачають право контролюючого органу перешкоджати припиненню юридичної особи, через використання статусу і повноважень органу державної влади.

Крім того, вказано, що оскільки відповідачем не заявлені кредиторські вимоги, а у розпорядженні ліквідаційної комісії вже не має майна і коштів, податковий борг, визначений відповідачем, є безнадійним і підлягає списанню в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Вважає, що висновки Верховного Суду у справі № 200/12532/19-а мають бути застосовані до спірних правовідносин в частині тлумачення ст. 97 Податкового Кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Маріупольський міжрайонний відділ Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (станом на час виникнення спірних правовідносин) перебуває в стані припинення, з 17.11.2015, номер запису №12741100003008484, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для задоволення кредиторами своїх вимог становить 19.01.2016.

23.11.2015 відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань були внесені заперечення щодо проведення державної реєстрації припинення позивача, дана обставина визнається сторонами.

Відповідач зазначає, що після прийняття рішення про припинення у позивача обліковувалась заборгованість по:

- «єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (71010000), яка виникла 21.12.2015 у сумі 2283,75 грн. за рахунок несплати нарахування єдиного внеску згідно декларації № 1527259251 від 20.12.2015. Вказана заборгованість сплачена платіжними дорученнями від 18.02.2016 № 34 та від 20.09.2016 № 7121;

- «рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення)» (13020100), яка виникла 19.02.2016 у сумі 140,28 грн. за рахунок несплати зобов`язань відповідно до Розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води від 09.02.2016 № 9275449106. Вказана заборгованість обліковувалась до 21.03.2018. Платником надано уточнюючий Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води від 21.03.2018 № 9277026065 та зменшено зобов`язання.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка за період діяльності з 01.0.2017 по 14.12.2021 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 14.12.2021.

За результатами перевірки складено Акт №15129/05-99-07-17/37885304 від 28.12.2021 та прийнято рішення від 25.01.2022 №854/05-99-07-11 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму штрафної санкції 51160,29 грн.

Позивачем було оскаржено до Донецького окружного адміністративного рішення відповідача від 25.01.2022 № 854/05-99-07-11 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платникам своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 51160,29 грн.

Рішенням суду від 30.05.2023 у справі 200/2118/22 позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково визнано протиправним та скасовано рішення № 854/05-99-07-11 від 25.01.2022 про застосування до Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платникам своєчасно не нарахованого єдиного внеску за травень 2015 року в сумі 36733,59 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Позивач, листом від 04.05.2023 віх. № 4/лк звернувся до відповідача, у якому зазначив, що в межах строку для заявлення кредиторських вимог, тобто з 17.11.2015 по 19.01.2016, відповідачем не проведено обов`язкову перевірку та не заявлено ліквідаційній комісії Маріупольського МВДСО своїх кредиторських вимог. Натомість, отримавши відомості про ліквідацію Маріупольського МВДСО у листопаді 2015 року відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань заперечення щодо проведення державної реєстрації припинення Маріупольського МВДСО, що унеможливило виконання наказу МВС України від 07.11.2015 № 1399. Ґрунтуючись на правовій позиції наведеній у судових рішеннях Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/3099/19, позивач вважає, що дії відповідача по забороні проведення державної реєстрації припинення, не узгоджуються з приписами ст.110,111,112 ЦК України і ст.97 Податкового кодексу України, а тому було запропоновано відкликати (скасувати) наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань заперечення проти проведення державної реєстрації припинення позивача.

Відповіді на дане звернення позивача до матеріалів справи не додано.

Відповідачем до матеріалів справи додано повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 09.12.2015 №1505812700628 та 16.08.2016 №1605812700746.

У повідомленні від 09.12.2015 №1505812700628 зазначено, що підставою заперечення проти проведення державної реєстрації припинення:

1) неможливість провести документальну позапланову перевірку у зв`язку із відсутністю відповіді з Держмайна, з земельних ресурсів.

У повідомленні від 16.08.2016 №1605812700746 зазначено підставою заперечення проти проведення державної реєстрації припинення:

2) наявність податкового боргу, грошових зобов`язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов`язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам.

Спірним у даній справі є правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, щопозовні вимоги не підлягають задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з аб. 7-9 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (в редакції станом на 19.01.2016, далі Закон № 755-IV) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей:

про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації;

про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

про узгодження плану реорганізації юридичної особи - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи - у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 28 Закону № 755-IV підстави для відмови у державній реєстрації: документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані, зокрема:

щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутні відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи.

Згідно з п. 3.1 наказу Мінфіну від 09.12.2011 року №1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" (в редакції станом на 19.01.2016) повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) за формою № 27-ОПП направляється державному реєстратору органом державної податкової служби у разі наявності заперечень щодо проведення державної реєстрації припинення:

у триденний строк після набрання чинності Законом України від 19.05.2011 №3384-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур припинення юридичних осіб та підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за їх рішенням", якщо сплив двомісячний строк з дати публікації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

у строки, встановлені розділом XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого п.1 цього наказу, якщо не сплив двомісячний строк з дати публікації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 11.14 Порядку у разі надсилання державному реєстратору повідомлення за формою № 25-ОПП таке повідомлення не пізніше двох місяців з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи має бути замінено контролюючим органом повідомленням про проведення позапланової перевірки за формою № 26-ОПП (додаток 18) або повідомленням про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за формою № 27-ОПП (додаток 19) із зазначенням причин заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи згідно з п.11.27 цього розділу. Зазначені повідомлення надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Згідно з п. 11.27 Порядку обставинами заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи можуть бути, в тому числі, 2) наявність податкового боргу, грошових зобов`язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов`язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам.

Причини заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи формуються за результатами аналізу даних про платника податків відповідних підрозділів контролюючого органу за основним місцем обліку та контролюючими органами за неосновним місцем обліку платника податків і за місцями обліку відокремлених підрозділів платника податків -юридичної особи.

Згідно з п. 11.8, 11.10 чинної редакції Порядку передбачено за результатами проведення відповідних заходів у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів.

До завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб`єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості: про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 14).

Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015 вирішено ліквідувати відділ Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37885304).

Оскільки, позивач з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, а ліквідація платника податків не пов`язана з банкрутством, то строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 19.01.2016.

Згідно з повідомленням відповідача від 09.12.2015 №1505812700628 зазначено підставою заперечення проти проведення державної реєстрації припинення:

1) неможливість провести документальну позапланову перевірку у зв`язку із відсутністю відповіді з Держмайна, з земельних ресурсів.

У повідомленні від 16.08.2016 №1605812700746 зазначено підставою заперечення проти проведення державної реєстрації припинення:

2) наявність податкового боргу, грошових зобов`язань, щодо яких проводиться адміністративне або судове оскарження, грошових зобов`язань та податкового боргу та несплати податку з доходів фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам.

Відповідач заяву про включення до реєстру кредиторів своїх вимог не надавав.

Рішенням суду від 30.05.2023 у справі 200/2118/22 адміністративний позов Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково та визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 25.01.2022 № 854/05-99-07-11 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платникам своєчасно не нарахованого єдиного внеску за травень 2015 року в сумі 36 733,59 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач 30.05.2023 подав апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду (далі ПААС).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 по справі №200/2118/22 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн., 21.08.2023 апеляційну скаргу відповідача повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.

31.08.2023 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду від 30.05.2023, Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу залишено без руху, 26.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись із ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 касаційну скаргу відповідача задоволено та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 скасовано, справу №200/2118/22 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, станом на 19.01.2016 у відповідача були підстави для направлення державному реєстратору повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи позивача за формою №27-ОПП із зазначенням причин заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи, оскільки були наявні спори щодо податкової заборгованості.

Відповідно, підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання відкликати наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань заперечення проти проведення державної реєстрації припинення позивача як юридичної особи за формою 27-ОПП також відсутні, оскільки наявні невирішені судові спори, що не охоплюються сумою кредиторської заборгованості.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача щодо посилання на постанову Верховного суду від 24.11.2021 у справі № 200/12532/19-а оскільки предмет спору у справі № 200/12532/19-а відрізняються від предмету даної справи. Предметом спору в цій справі є накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах наявних на рахунках коштів, тобто і застосування норм права, зокрема, ст. 97 ПК України, не відноситься до спірних правовідносин.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського міжрайонного відділу Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 200/4169/23 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11 березня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 березня 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В.Сіваченко