Постанова

від 18.03.2024 по справі 420/29603/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29603/23

Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Дата і місце ухвалення: 28.12.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКССТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКССТРОЙ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 39977 від 03 жовтня 2023 року відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким товариство з обмеженою відповідальністю ЕКССТРОЙ віднесено до ризикових;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю ЕКССТРОЙ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме податкова інформація про здійснення позивачем ризикових операцій наявна в контролюючого органу, а також спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКССТРОЙ» задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 28.12.2023 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ТОВ «ЕКССТРОЙ» відмовити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС «Податковий блок» податкової узагальненої інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів платника податку.

Крім того, апелянт звертає увагу, що формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт/послуг).

Таким чином, на переконання апелянта рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ «ЕКССТРОЙ» винесено відповідно до діючого законодавства та є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначається про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.02.2019 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю ЕКССТРОЙ (код ЄДРПОУ 42802104).

26 серпня 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 52820 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ ЕКССТРОЙ критеріям ризиковості платника податку (а.с. 32 т. 1, а.с. 164).

18 вересня 2023 року ТОВ ЕКССТРОЙ подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 (а.с. 86-163 т. 2).

03 жовтня 2023 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 18.09.2023 року № 1, прийнято рішення № 39977 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ ЕКССТРОЙ критеріям ризиковості платника податку (а.с. 54 т. 1, а.с. 164 з.б. -165).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірне рішення відповідача, виходив з того, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення містяться і у п.201.10 ст.201 ПК України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом підстав для прийняття такого рішення.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість встановлені Додатком 1 до Порядку №1165. Пункт 8 Критеріїв визначає наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Як вже зазначалося колегією суддів, рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 03.10.2023 р. №39977 ТОВ «ЕКССТРОЙ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, не зазначено жодної наявної у податкового органу інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

У рішеннях лише зазначено « 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції; 13 (придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку); 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; » (а.с.164-165).

Крім того, з оскаржуваного рішення від 03.10.2023 року № 39977 вбачається, що в графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», вказано тип (придбання/постачання) та дата операцій, проведених позивачем з його контрагентами, а також зазначені коди ЄДРПОУ контрагентів, а саме придбання в період з 06.04.2023 року по 03.10.2023 року у платника податку код ЄДРПОУ 44009898, постачання в період з 06.04.2023 року по 03.10.2023 року у платника податку код ЄДРПОУ 42802104.

В розділі «Ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» вказано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції.

Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

В даному випадку, відповідні поля про податкову інформацію, які наявні в оскаржуваному рішенні, мають лише загальне посилання на наявність податкової інформації, без будь-якого тлумачення такої інформації, або зазначення посилань на службові документи, які містять таку інформацію, що безумовно свідчить про дефектність оскаржуваного рішення. Спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено податкову інформацію зазначену вище, а саме пункти 07, 03, 13.

З приводу доводів відповідача щодо недостатності кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції), судова колегія зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

Щодо доводів апелянта про те, що позивач здійснює придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Слід звернути увагу на принцип індивідуальної відповідальності платника. Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

При цьому, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Щодо доводів апелянта на відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, судова колегія зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

Як вже встановлено судом, ТОВ «ЕКССТРОЙ» здійснює такі види діяльності за КВЕД є: «Будівництво житлових і нежитлових будівель» (код КВЕД 41.20). Окрім основного виду господарської діяльності ТОВ «ЕКССТРОЙ» також займається: Організацією будівництва будівель (Код КВЕД 41.10); Будівництвом доріг і автострад (Код КВЕД 42.11); Будівництвом трубопроводів (Код КВЕД 42.21); Будівництвом споруд електропостачання та телекомунікацій (Код КВЕД 42.22); Будівництвом водних споруд (Код КВЕД 42.91); Електромонтажними роботами (Код КВЕД 43.21); Монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (Код КВЕД 43.22); Іншими будівельно-монтажними роботами (Код КВЕД 43.29); Іншими роботами із завершення будівництва (Код КВЕД 43.39); Покрівельними роботами (Код КВЕД 43.91); Іншими спеціалізованими будівельними роботами, н.в.і.у. (Код КВЕД 43.99); Діяльністю посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (Код КВЕД 46.13); Іншими видами роздрібної торгівлі поза магазинами (Код КВЕД 47.99); Вантажним автомобільним транспортом (Код КВЕД 49.41).

Так, відповідачем не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності, які подають платники податків, зокрема повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТОВ «ЕКССТРОЙ».

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що доводи апелянта про відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності є обґрунтованими.

При цьому, слід зазначити, що в оскаржуваному рішенні, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішення від 03.10.2023 року № 39977 прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, які надавались ТОВ ЕКССТРОЙ у зв`язку з прийняттям рішення № 52820 від 26.08.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням № 52820 від 26.08.2022 року податковим органом ТОВ ЕКССТРОЙ до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, а саме встановлено операції з придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості (а.с. 32 т. 1).

Однак, в рішенні № 52820 від 26.08.2022 року не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б ТОВ ЕКССТРОЙ надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.

При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у постанові від 05.01.2021р. по справі №640/11321/20.

Між тим, як вже зазначалося, способом здійснення податкового контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп.61.1.3 п.61.1 ст.61 ПКУ).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1428 від 23.12.2022р., яка набрала чинності 11.01.2023р., пункт 6 Порядку №1165 доповнено абзацом наступного змісту: «У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції».

Також, затверджено нову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 Порядку №1165), яка передбачає обов`язкове заповнення контролюючим органом вищезазначеної інформації, у разі його прийняття.

Вказана постанова КМУ набрала чинності після прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного позивачем рішення, проте додатково свідчить про необхідність прийняття суб`єктом владних повноважень лише вмотивованого рішення.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області про відповідність ТОВ «ЕКССТРОЙ» критеріям ризиковості платника податків податку № 39977 від 03.10.2023 року не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2024 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук