Постанова

від 18.03.2024 по справі 560/14515/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14515/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

18 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №10 від 24 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Подільський Земельний Центр" звернулося до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 №8971022/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 09.09.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 №8971023/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 19.05.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 №8971203/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 23.05.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.06.2023 №8977516/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 23.05.2023;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.06.2023 №8977515/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 24.05.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що 10.04.2023 між позивачем та акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" укладений договір про розроблення документацій із землеустрою, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення документацій із землеустрою (проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та/або технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та/або матеріалів із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), та/або технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняти та оплатити виконані роботи (послуги). За змістом актів приймання наданих послуг від 09.05.2023 № 1 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 4 об`єктів, загальною вартістю 52 800,00 грн з ПДВ, від 19.05.2023 № 2 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 6 об`єктів, загальною вартістю 88 800,00 грн з ПДВ, від 23.05.2023 № 3 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 1 об`єкта, загальною вартістю 13 200,00 грн з ПДВ, від 23.05.2023 № 4 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 2 об`єктів, загальною вартістю 26 400,00 грн з ПДВ, від 24.05.2023 № 5 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 2 об`єктів, загальною вартістю 26 400,00 грн з ПДВ. На підстави вказаних актів замовник оплатив виконані послуги відповідно до платіжних інструкцій від 31.05.2023 № 83862 на суму 13200,00 грн з ПДВ, від 31.05.2023 № 83863 на суму 141 600,00 грн з ПДВ, від 24.05.2023 № 81843 на суму 52 800,00 грн, за результатами яких складені податкові накладні від 09.09.2023 № 6, від 19.05.2023 № 7, від 23.05.2023 № 8, від 23.05.2023 № 9, від 24.05.2023 № 10. Контролюючий орган зупинив реєстрацію зазначених податкових накладних, у зв`язку з чим позивач надав пояснення до комісії регіонального рівня разом із первинними документами, але в реєстрації податкової накладної відмовлено. Позивач вважає, що надав контролюючому органу всі необхідні документи, яких достатньо для підтвердження реальності господарських операцій, по результатах яких була сформовані податкові накладні, тому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними.

Ухвалою від 04.08.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд роз`єднав в окремі провадження зазначені позовні вимоги.

На виконання ухвали суду у справі № 560/13148/223 про роз`єднання позовних вимог, адміністративній справі, предметом якої є позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.06.2023 № 8977515/37971513 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 24.05.2023 присвоєний єдиний унікальний номер 560/14515/23.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 12.06.2023 № 8977515/37971513 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 №10, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.05.2023 №10, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр".

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" 2684,00 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Так, апелянт вказав на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що на час реєстрації податкових накладних позивача віднесено до реєстру ризикових платників податку відповідно до Рішення про відповідність критеріям ризиковості від 22.11.2022 №2941, яке є чинним на час прийняття рішення судом першої інстанції, що, в свою чергу, при здійсненні автоматичного моніторингу щодо наявності підстав для безумовної реєстрації податкової накладної, є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п.5 Порядку №1165.

23 лютого 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній сказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.11.2011, здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

10.04.2023 між позивачем та акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" укладений договір про розроблення документацій із землеустрою, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення документацій із землеустрою (проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та/або технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та/або матеріалів із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), та/або технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняти та оплатити виконані роботи (послуги).

На підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 24.05.2023 позивач виконав, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняв роботи щодо 2 об`єктів, загальною вартістю 26400,00 грн.

31.05.2023 акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" здійснило оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 83863. За фактом виконаних робіт позивач склав податкову накладну від 24.05.2023 № 10 на загальну суму 26 400,00 грн. в т. ч. ПДВ.

02.06.2023 позивач отримав квитанції та повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 № 10, оскільки податкова накладна складена та подана платником, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Долучив договір про розроблення документацій із землеустрою від 10.04.2023 № ТБ-132, акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.05.2023 на суму 26400,00 грн, витяг з ЄДР.

Рішеннями від 12.06.2023 № 8977515/37971513 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовила в реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 №10. Підстава відмови - ненадання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформацій вказано, що платник не надав завдання на виконання робіт відповідно до пункту 1.2 Договору про розроблення документації із землеустрою від 10.04.2023 № ТБ-132 та землевпорядну документацію що розробляється ТОВ "Подільський земельний центр". Крім того, платник не надав інформацію щодо необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів для надання послуг відображених у податковій накладній.

Вважаючи протиправним рішення від 12.06.2023 № 8977515/37971513, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 №10 відповідач зазначив про наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначив, які саме документи складені із порушенням законодавства та яка норма законодавства порушена. Водночас, відповідачі жодним чином не спростували достовірності інформації, зазначеної в наданих позивачем первинних документах, а лише посилалася на відсутність певних документів, не обґрунтувавши їхню необхідність при винесенні оскаржуваного рішення. Відтак, оскаржуване рішення прийняте з порушенням принципу "належного урядування", без дотримання процедур, визначених законодавством, а відтак підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Згідно з пунктами 12, 13 та 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування (далі по тексту квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

У квитанції від 02.06.2023 №9128980103 про зупинення реєстрації податкової накладної від 24.05.2021 №10 відповідач запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надіслав пояснення та копії документів щодо виконання проектно-вишукувальних робіт розроблення документацій із землеустрою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної від 24.05.2023 №10 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідач, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів. При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, яка подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. (Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 140/506/22).

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначений вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Отже, вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків щодо повідомлення про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 24.05.2023 №10 відповідач зазначив про наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначив, які саме документи складені із порушенням законодавства та яка норма законодавства порушена.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20).

За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Обов`язок суб`єкта владних повноважень виносити лише належним чином вмотивовані рішення випливає із змісту статті 2 КАС України, яка є за своєю юридичною суттю нормою матеріального права і встановлює універсальні вимоги до змісту будь-якого управлінського акту, які має перевіряти адміністративний суд під час оцінки правомірності такого акту.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На переконання колегії суддів, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

З огляду на вищевикладене та відсутність конкретних пропозицій контролюючого органу у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 24.05.2023 року щодо подання необхідних документів, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанцуії, що позивачем було надано всі необхідні документи, які були достатніми для реєстрації податкової накладної № 10 від 24.05.2023 року:

Відповідачі жодним чином не спростували достовірності інформації, зазначеної в наданих позивачем первинних документах, а лише посилалася на відсутність певних документів, не обґрунтувавши їхню необхідність при винесенні оскаржуваного рішення. Відтак, оскаржуване рішення прийняте з порушенням принципу "належного урядування", без дотримання процедур, визначених законодавством.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що рішення від 12.06.2023 № 8977515/37971513 прийнято з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому воно підлягає скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.05.2023 №10, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр", колегія суддів зважає на таке.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі №200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 24.05.2023 датою її подання на реєстрацію.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.