Постанова

від 18.03.2024 по справі 640/24964/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/24964/20

адміністративне провадження № К/9901/44562/21 К/9901/44987/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокобан» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 (суддя - Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 (судді - Грибан І.О., Епель О.В., Парінов А.Б.)

у справі за позовом Кам`янської міської ради до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рокобан», Громадська організація «Комфортне місто», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Кам`янська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокобан», висновок від 29.09.2020 №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2».

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 29.09.2020 видало Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокобан» (ЄДРПОУ 42747947) висновок №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2».

Вважаючи, що відповідачем порушено процедуру видачі такого висновку, зокрема: необґрунтовано відхилено більшість пропозицій та зауважень громадськості; не з`ясовано статусу території, можливості та правомірності скиду господарсько-фекальних вод через каналізаційні мережі та правомірність підключення до електромереж, що полягає у відсутності у ТОВ «Адрастея» права розпоряджатись переданим в оренду ТОВ «Рокобан» майном та відсутності документів стосовно електрозабезпечення; надання недостовірної інформації щодо договору ТОВ «Рокобан» та ТОВ «Адрастея» стосовно надання послуг водовідведення, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.09.2020 №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2», виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокобан».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не в повній мірі було дотримано процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Рокобан», яке полягало у недотриманні порядку громадського обговорення та фактичного не надання оцінки всім зауваженням, невідповідність даних у звіті з оцінки впливу на довкілля до реальних даних та обставин, що стало наслідком недотримання справедливого балансу між загальним суспільним інтересом мешканців м. Кам`янське із ТОВ «Рокобан» та є підставами для скасування оскаржуваного висновку.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що до звіту з оцінки впливу на довкілля не додано документів, які б підтведжували право позивача користування земельню ділянкою та виробничими приміщеннями, каналіаційною та електромережами.

Також суди виходили з того, що згідно акта комісійного обстеження від 10.09.2020, обладнання ТОВ «Рокобан» розміщено на відстані 600 - 650 метрів від садівничого товариства «МетаДург» та від залізничної станції «Запоріжжя - Кам`янське», на якій розташовано зупинки громадського транспорту ті заклади громадського харчування, що є порушенням вимог вищевказаного п.5.4 Державних санітарних правил.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційних скарг відповідач та третя особа ТОВ «Рокобан» покликаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, відповідач покликається на те, що всі зауваження та пропозиції громадськості були розглянуті, частина врахована, частина обґрунтовано відхилена, що свідчить про відсутність з його боку порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля та видачі спірного висновку.

Також покликається на відсутність порушеного права Кам`янської міської ради оскаржуваним висновком, а отже й відсутність підстав для звернення до суду з цим позовом.

ТОВ «Рокобан» в обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідків.

Також покликається на безпідставне врахування судами попередніх інстанцй непідтвердженої доказами інформації, викладеної у листі Департаменту екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради від 29.03.2021 №01-08/193вих «Поглиблений аналіз звіту з ОВД».

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо порушеного права Кам`янської міської ради у цій справі

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст. 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Верховний Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до ст. 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через представницький орган територіальної громади м. Кам`янська, яким є Кам`янська міськрада.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18, від 21.02.2024 у справі №460/9602/20.

Крім того, питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані ст. 12 Закону №2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Враховуючи викладене, покликання відповідача на відсутність у Кам`янської міської ради порушеного права, та як наслідок права звернення до суду з цим позовом, є безпідставним.

Щодо суті спору

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII).

Стаття 3 Закону №2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша).

Відповідно п. 2 ч. 2 цієї статті перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення).

Судами встановлено, що планована діяльність ТОВ «Рокобан» зі здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням мясокісткової муки, тваринних кормів підлягає оцінці впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 1 п. 1 Додатку 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13.12.2017 №1026 звіт з оцінки впливу на довкілля включає: 1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб`єкта господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення).

За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Отже, підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.

В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.

Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20) зазначивши наступне:

« 94. Положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.

95. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною.»

Враховуючи викладене, в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 12 Закону №2059-VIII суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частина друга).

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (частина третя).

За правилами ч. 1 ст. 5 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження (ч. 6 ст. 5 Закону №2059-VIII).

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання. (ч. 7 ст 5 Закону №2059-VIII) у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу (ч. 3 ст. 6 Закону №2059-VIII).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (ч. 5 ст. 6 Закону №2059-VIII).

За правилами ч.ч 5-7 ст. 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій.

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону (ч. 1 ст. 8 Закону №2059-VIII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, п. 8 якого передбачено, що кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу, а також таких умов: якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності; якщо вплив планованої діяльності поширюється на дві та більше областей, але менше ніж на третину областей України, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності та в адміністративних центрах адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, кожної з таких областей.

Розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій (п. 26 цього Порядку).

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження (ч. 1 ст. 9 Закону № 2059-VIII).

Дотримання відповідачем порядку оприлюднення повідомлення про плановану діяльність Товариства, зауважень та пропозицій громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень, звіту з ОВД та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту, сторонами не заперечується.

Натомість, порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля позивач вбачає в необґрунтованому відхиленні більшості пропозицій та зауважень громадськості щодо планованої діяльності ТОВ «Рокобан» на території м. Кам`янське, а також оскільки такий прийнято за результатами аналізу звіту з ОВД, що містив недостовірну інформацію.

Відповідно до п. 26 Порядку №989 розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.

Під час розгляду справи судами першої та апеляціної інстанцій встановлено, що наявна в матеріалах справи Таблиця врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення, додана до Звіту про громадське обговорення планованої діяльності, не містить інформації про врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення щодо усіх зауважень та пропозицій, які надійшли від громадськості в процесі громадського обговорення Звіту з ОВД.

Також судами попередніх інстаній встановлено, що до звіту з оцінки впливу на довкілля не додано документів, які б підтведжували право позивача користування земельню ділянкою та виробничими приміщеннями, каналізаційною та електромережами. Позивачем такі обставини справи не спростовано і докази, які б вказували на протилежне судам не надано.

Покликання відповідача в обґрунтування своїх доводів на те, що у Таблиці врахування зауважень та пропозицій відсутні відомості про розгляд частини зауважень, оскільки такі зауваженя мали подібні обставини, є безпідставним, оскільки це не звільняє відповідача від обов`язку надати відповідь на кожне зауваження та зазначити інформацію про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.

Покликання відповідача в обґрунтування своїх доводів на наявність у ТОВ «Рокобан» договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Адрастея» є безпідставним, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність у звіті з оцінки впливу на довкілля доказів надання останньому у постійне користування земельної ділянки у м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2, зміни її цільового призначення та відповідно наявність повноважень на передачу її в оренду позивачу.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що відповідачем належним чином не розглянуто усі отримані в ході громадських слухань зауваження і пропозиції, а також про відсутність в звіті з оцінки впливу на довкілля документів, які б підтверджували право позивача на користування земельню ділянкою та виробничими приміщеннями, каналізаційною та електромережами, що відповідно до статті 12 Закону №2059-VIII є підставою для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Покликання третьої особи ТОВ «Рокобан» в обґрунтування доводів касаційної скарги на врахування судами непідтвердженої доказами інформації, викладеної у листі від 29.03.2021 є безпідставним, оскільки висновки судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтуються на відсутності у звіті необхідних документів, зокрема, щодо користування позивачем земельною ділянкою, приміщеннями, каналізаційними та електромережами, однак позивачем такі висновки судів попередніх інстанцій не спростовано і доказів на їх спростування не надано.

Також безпідставним є покликання третьої особи ТОВ «Рокобан» в обґрунтування доводів касаційної скраги на відхилення судами клопотання про виклик свідків, оскільки відповідно до частини 2 статті 72 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, а третьою особою не доведено, що зібраних у справі доказів було недостатньо для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доводи касаційних скарг в цілому не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись ст. ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокобан» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук