УХВАЛА
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 380/10344/22
адміністративне провадження № К/990/9668/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 380/10344/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Орус» до Львівської митниці визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточненням позовних вимог, просило:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару.1 №UA209000/22/000010, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 15.06.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/064837 від 27.06.2021 за рахунком-фактурою № 19 від 25.06.2022 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UА209140/2021/049816 від 20.05.2021 за рахунком-фактурою № 16 від 19.05.2021;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000005, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою.1 від 29.04.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/046611 від 12.05.2021 за рахунком-фактурою № 14 від 28.04.2021;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 №UA209000/22/000006, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 19.05.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД №А209140/2021/049814 від 20.05.2021 за рахунком-фактурою № 17 від 19.05.2021;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1, відповідно до поданої позивачем заяви для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02.02.2022 та зобов`язати відповідача видати такий сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД№ UА209140/2021/046535 від 12.05.2021 за рахунком-фактурою № 12 від 28.04.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000010 від 15 червня 2022 року.
Зобов`язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/064837 від 27 червня 2021 року за рахунком-фактурою № 19 від 25 червня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000007 від 20 травня 2022 року.
Зобов`язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049816 від 20 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 16 від 19 травня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000005 від 30 квітня 2022 року.
Зобов`язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/046611 від 12 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 14 від 28 квітня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про відмову у видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № UA209000/22/000006 від 19 травня 2022 року.
Зобов`язано Львівську митницю видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» сертифікат з перевезення товару EUR.1, ретроспективно, на експортну операцію, що відбулась за МД № UA209140/2021/049814 від 20 травня 2021 року за рахунком-фактурою № 17 від 19 травня 2021 року.
Визнано протиправною бездіяльність Львівської митниці щодо розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» заяви про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року.
Зобов`язано Львівську митницю розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Орус» про видачу сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою EUR.1 від 02 лютого 2022 року та прийняти рішення відповідно до Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Водночас установлено, що відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 05 грудня 2023 року, від 17 січня 2024 року та від 19 лютого 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначеної підстави для касаційного оскарження.
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з абстрактним зазначенням, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 380/10344/22 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Дашутін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2024 |
Оприлюднено | 19.03.2024 |
Номер документу | 117730128 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення коду товару за УКТЗЕД |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дашутін І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні