Ухвала

від 25.09.2019 по справі 760/26427/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/278/19

Справа №760/26427/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва С.І. Кушнір розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-консультаційна агенція «ТЕРРА» про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

23.09.2019 р. до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-консультаційна агенція «ТЕРРА» про стягнення заборгованості за договором позики, в якій останній просить:

вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на: нежиле приміщення загальною площею 48,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594405980000; нежиле приміщення загальною площею 196,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594382980000; нежиле приміщення загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594364080000, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви мотивована наступним.

Так, позивач має намір подати позовну заяву до ОСОБА_2 , ТОВ «Експертно-консультаційна агенція «ТЕРРА», у зв`язку з там, що ОСОБА_2 не виконала повністю свої зобов`язання за Договором позики грошових коштів від 23.01.2019 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за № 105, а ТОВ «Експертно-консультаційна агенція «ТЕРРА» є поручителем ОСОБА_2 за виконання Договору позики грошових коштів від 23.01.2019 р.

Відповідно до п. 1. Договору, Позикодавець при укладенні цього договору передав у власність Позичальникові терміном до 23 липня 2019 р. грошові кошти в розмірі 5579160 грн. 00 коп., що є еквівалентом 200000,00 доларів США (за офіційним курсом НБУ на день підписання цього договору 1 долар - 27,8958 грн.). Таку ж саме суму грошових коштів без нарахування процентів Позичальник зобов`язався повернути Позикодавцеві у термін 23 липня 2019 р.

Станом на день подання позову ОСОБА_2 зобов`язання перед позивачем по оплаті грошових коштів згідно умов Договору виконано частково.

Таким чином, сума часткової заборгованості ОСОБА_2 перед позивачем складає 79000 доларів США, що в еквіваленті на 20.09.2019 року становить 1941820 грн. 00 коп.

Також, 23 січня 2019 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНА АГЕНЦІЯ «ТЕРРА» було укладено Договір поруки, відповідно до п.п. 1.1. Договору поруки, ТОВ «ЕКСПЕРТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНА АГЕНЦІЯ «ТЕРРА» поручається перед позивачем за виконання обов`язку ОСОБА_2 щодо належного виконання зобов`язань за Договором позики грошових коштів від 23.01.2019 року в повному обсязі.

Отже, враховуючи невиконання своїх зобов`язань ОСОБА_2 , сума процентів за користування коштами позивача у розмірі 1947350 грн., становить 9443,31 грн., що разом становить 1956793,31 грн.

Тому, ОСОБА_1 вважає, що з відповідачів підлягає стягненню грошові кошти в розмірі 1956793,31 грн.

Заявник звернув увагу суду на те, що на його вимоги та звернення повернути решту грошових коштів, ОСОБА_2 жодним чином не реагує та ухиляється від виконання своїх зобов`язань та враховуючи те, що пройшло майже два місяці прострочення зобов`язання, вважає, що можна прийти до висновку про небажання відповідача виконувати свої зобов`язання.

При цьому, перевіряючи наявність нерухомого майна відповідачу ОСОБА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, було встановлено, що відповідач має кредитні зобов`язання перед AT «УКРСИББАНК» в розмірі майже 3000000 грн. та частина нерухомого майна перебуває в іпотеці.

Майно, яке належить відповідачу та яке не обтяжене іпотекою: нежиле приміщення загальною площею 48,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594405980000; нежиле приміщення загальною площею 196,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594382980000; нежиле приміщення загальною площею 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 594364080000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому, враховуючи кредитні зобов`язання відповідача перед АТ «УКРСИББАНК» та небажання сплачувати заявнику свій борг в розмірі 1947350,00 грн. за Договором позики грошових коштів від 23.01.2019 р., є підстави вважати, що після отримання даної позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 буде вчиняти усі можливі дії, спрямовані на переоформлення права власності на наявне у неї нерухоме майно, а саме на нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , за іншою особою з метою уникнення відповідальності та унеможливлення виконання рішення суду.

Таким чином, з метою уникнення зазначених вище негативних наслідків та запобігання унеможливленню виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів заявника, останній вважає за доцільне накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності відповідачу, за рахунок реалізації якого в рамках виконавчого провадження, у разі відсутності у нього коштів для погашення заборгованості, буде можливість стягнути на його користь суму заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Частиною 9 ст. 153 ЦПК України встановлено правило, відповідно до якого, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Так, ст. 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналогічні вимоги до заяви про забезпечення позову містяться і у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.), а саме, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, поданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, вважаю, що вона вищевказаним вимогам не відповідає.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, суд задовольняє клопотання про забезпечення позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 4 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.

Суддя зауважує на тому, що заявником не надано доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову саме у обраний позивачем спосіб у цій справі.

Згідно із ч. 4 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.

Заявником не дотримано вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки заява не містить пропозиції, щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з імперативними приписами ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Зустрічне забезпечення врегульовано статтею 154 ЦПК України, у сенсі положень якої застосування зустрічного забезпечення передбачає певну мету, а саме забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому, суд звертає увагу заявника на тому, що питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов`язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Таким чином, суддя дійшла висновку, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України.

Отже, на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-консультаційна агенція «ТЕРРА» про стягнення заборгованості за договором позики повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.