Справа № 761/7147/24
Провадження № 1-кс/761/5115/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000001023 від 06.10.2023,
ВСТАНОВИЛА:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023000000001023 від 06.10.2023, в якому прокурор просив накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 та вилучене 20.02.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1) ноутбук марки «Huawei» темно-зеленого кольору с.н. 7UTBB21305800230;
2) жорсткий диск «Seagate» 2 ТВ c.н. NA7V4B5P;
3) грошові кошти долари США у загальній сумі 110 380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) доларів США, а саме: купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1100 шт.; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 5 шт.; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 1 шт.; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 4 шт.;
4) грошові кошти Євро у загальній сумі 5 275 (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро в кількості 25 шт.; купюри номіналом 50 Євро в кількості 50 шт.; купюри номіналом 20 Євро в кількості 12 шт.; купюри номіналом 10 Євро в кількості 3 шт.; купюри номіналом 5 Євро в кількості 1 шт.;
5) грошові кошти українські гривні у загальній сумі 103 000 (сто три тисячі) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 гривень в кількості 84 шт.; купюри номіналом 500 гривень в кількості 36 шт.; купюри номіналом 200 гривень в кількості 5 шт.;
6) копію договору оренди квартири від 12.01.2022 на 1 арк.
Дане клопотання обгрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000001023 від 06.10.2023 за ч. 1 ст. 111-2 КК України за фактом надання громадянами України (засновниками, співробітниками, керівниками, фактичними керівниками ТОВ Телерадіокомпанія «СОНІКО-Связь», ТОВ «СОНІКО-Связь», ТОВ «МЕШНЕТ») послуг зв`язку, а також телекомунікаційних послуг представникам органів держави-агресора.
Відповідно до повідомлення оперативного підрозділу СБ України від 19.02.2024 №30/1/1-2455 встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є одним із засновників та бенефіціарних власників ТОВ «МЕШНЕТ» (ЄДРПОУ 34053888) та ТОВ «ІНТС», який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_6 та являється місцем проживання ОСОБА_5 .
Беручи до уваги достатність підстав вважати, що речі, предмети та документи, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 містять відомості, що можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні №22023000000001023 від 06.10.2023, а також те, що вказане майно, може бути знищене, 20.02.2024 у зв`язку із невідкладним випадком, з метою врятування (збереження) майна, окремих речей, предметів та документів, у вказаному кримінальному провадженні слідчим ГСУ СБ України, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання фігуранта провадження ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено вищезазначені речі, предмети та документи.
20.02.2024 вилучені під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , речі, предмети та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023000000001023 від 06.10.2023 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначив, що ОСОБА_5 в рамках даного кримінального не має статусу підозрюваного. Вважає, що вилучені грошові кошти могли бути отримані від суб`єкта господарювання, що зареєстрований на ОСОБА_5 . Разом з тим, зазначив, що проведено огляд ноутбуків та жорсткого диску, які направлені на експертизу. Також вказав, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року було надано дозвіл на проведення цього обшуку, про що надав відповідні документи.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора заперечував. Зазначив, що підстави, на які посилається прокурор у своєму клопотанні формальні. Так, ОСОБА_5 є засновником ТОВ «МЕШНЕТ» формально, участі в діяльності даного суб`єкта господарювання не брав. Гроші отримані законним шляхом на території України. Дохід ОСОБА_5 складає 98000 доларів, разом з тим, органом досудового розслідування вилучено 110000 доларів, що є грошовими коштами, які були заощаджені дружиною. Так, вважає, що вилучені речі не є речовими доказами в рамках даного кримінального провадження, оскільки не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Власник майна ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що фактичною діяльністю товариства займався директор та засновник ОСОБА_7 . Вийти зі складу засновників не міг, оскільки виїхав. Разом з тим, доходів від діяльності товариства не отримував.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до таких висновків.
У ході судового розгляду клопотання встановлено, що головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000001023 від 06.10.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
20.02.2024 в рамках даного кримінального провадження проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, що належить ОСОБА_5 , а саме:
1)ноутбук марки «Huawei» темно-зеленого кольору с.н. 7UTBB21305800230;
2)жорсткий диск «Seagate» 2 ТВ c.н. NA7V4B5P;
3)грошові кошти долари США у загальній сумі 110 380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) доларів США, а саме: купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1100 шт.; купюри номіналом 50 доларів США в кількості 5 шт.; купюри номіналом 20 доларів США в кількості 1 шт.; купюри номіналом 10 доларів США в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 доларів США в кількості 4 шт.;
4) грошові кошти Євро у загальній сумі 5 275 (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро в кількості 25 шт.; купюри номіналом 50 Євро в кількості 50 шт.; купюри номіналом 20 Євро в кількості 12 шт.; купюри номіналом 10 Євро в кількості 3 шт.; купюри номіналом 5 Євро в кількості 1 шт.;
5) грошові кошти українські гривні у загальній сумі 103 000 (сто три тисячі) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 гривень в кількості 84 шт.; купюри номіналом 500 гривень в кількості 36 шт.; купюри номіналом 200 гривень в кількості 5 шт.;
6) копію договору оренди квартири від 12.01.2022 на 1 арк.
20.02.2024 постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22023000000001023 від 06.10.2023 року.
Разом з тим, долученою в судовому засіданні прокурором ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_5 . Із мотивувальної частини вказаної ухвали вбачається, що клопотання слідчого задолено лише в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуто в результаті його вчинення.
Віповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відтак, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , однак, слідчим не доведено, що вилучені в ході його проведення речі можуть бути використані як докази в рамках даного кримінального провадження та містять інформацію, яка має важливе значення для провадження, відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що виявлені та вилучені в ході проведення обшуку 20.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , речі є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Разом з тим, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 961 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
У свою чергу, ч. 2 ст. 962 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини за фактом надання громадянами України (засновниками, співробітниками, керівниками, фактичними керівниками ТОВ Телерадіокомпанія «СОНІКО-Связь», ТОВ «СОНІКО-Связь», ТОВ «МЕШНЕТ») послуг зв`язку, а також телекомунікаційних послуг представникам органів держави-агресора, за таких обставин доводи прокурора про те, що готівкові грошові кошти на суму 110 380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) доларів США, 5 275 (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) Євро, 103 000 (сто три тисячі) гривень, вилучені 20.02.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання співзасновника ТОВ «МЕШНЕТ» ОСОБА_5 мають ознаки речових доказів і відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Наведені обставини, у сукупності із значною сумою таких коштів, легальність походження яких повною мірою не доведена власником майна та його представником, можуть свідчити про обґрунтованість тверджень прокурора у клопотанні про те, що вказані кошти є незаконно здобутими та отриманими злочинним шляхом, а отже відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для часткового арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, в цій частині, порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 98, 117, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, ст.ст. 961, 962 КК України, слідчий суддя
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 20.02.2024 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку використовує ОСОБА_5 , а саме:
1) ноутбук марки «Huawei» темно-зеленого кольору с.н. 7UTBB21305800230;
2) жорсткий диск «Seagate» 2 ТВ c.н. NA7V4B5P;
3) грошові кошти долари США у загальній сумі 110 380 (сто десять тисяч триста вісімдесят) доларів США;
4) грошові кошти Євро у загальній сумі 5 275 (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) Євро;
5) грошові кошти українські гривні у загальній сумі 103 000 (сто три тисячі) гривень;
6) копію договору оренди квартири від 12.01.2022 на 1 арк.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 15 березня 2024 року 11 год 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 117730846 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Антонюк М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні