Ухвала

від 24.05.2021 по справі 760/12709/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/12709/21

Провадження №6/760/596/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2021 р. до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про примусове проникнення до житла боржника, в якому державний виконавець просить:

надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ляпіну Д.В. на примусове проникнення до житла боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1 , з метою опису й арешту майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з подальшою його реалізацією для виконання виконавчого напису в примусовому порядку.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. перебуває виконавче провадження№НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису №1156 виданого 15.02.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Альянс «Фін-Інвест» грошової суми в розмірі 7 856 424,87 грн.

Боржником самостійно виконавчий документ не виконується. В ході проведення виконавчих дій, грошових коштів та будь-якого іншого майна боржника не розшукано.

За результатами вжитих виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника встановлено, що майно, на яке за виконавчим документом можливо звернути стягнення, є квартира АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві власності.

З метою проведення перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем було здійснено виход за вказаною адресою, проте потрапити до квартири для проведення перевірки та огляду приміщення не виявилося можливим.

Боржник за вказаною адресою фактично не проживає, але в квартирі наявне рухоме майно, яке належить боржнику. Відповідно до інформації, наданою мешканцем квартири, який її орендує, надати доступ до вказаної квартири, останній відмовився.

На вимогу приватного виконавця від 28.04.2021 боржника було зобов`язано надати доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення виконавчих дій 07.05.2021 з 08:00 до 08:30 год. Вимогу було надіслано боржнику, та отримано ним 30.04.2021.

Згідно з актом приватного виконавця від 07.05.2021 боржник, який відповідно до вимоги №1139 був зобов`язаний бути присутнім при проведенні виконавчих дій та надати доступ до житлового приміщення в зазначений час був відсутній, доступу не надав. Таким чином, боржником не виконано вимогу приватного виконавця, що свідчить про свідоме ухилення ним від виконання виконавчого документа.

На підставі викладеного приватний виконавець просить задовольнити подання.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця чи приватного виконавця. Прохальна частина подання містить клопотання про розгляд справи за відсутності приватного виконавця.

З огляду на положення ч. 2 ст. 439 ЦПК України розгляд подання здійснено судом без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до пунктів 4, 13, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право приватного виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Процесуальний порядок вирішення цього питання регламентовано ст. 439 ЦПК.

Згідно з ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

З матеріалів виконавчого провадження, наданих суду приватним виконавцем, судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису №1156 виданого 15.02.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Альянс «Фін-Інвест» грошової суми в розмірі 7 856 424,87 грн.

Так, 18.02.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1156 виданого 15.02.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Альянс «Фін-Інвест» грошової суми в розмірі 7 856 424,87 грн., копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.

В матеріалах подання містяться копії постанов, винесених приватним виконавцем про вчинення виконавчих дій в рамках даного виконавчого провадженн.

Так, вбачається, що 11.03.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про арешт коштів боржника.

12.05.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д.В. винесено постанову ВП № НОМЕР_2 про арешт майна боржника.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання №14758112 від 27.04.2021 та Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва №14758116 від 27.04.2021, божник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, в ході виконавчого провадження встановлено, що боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254663869 від 27.04.2021 р.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника та опису належного йому нерухомого майна, 01.03.2021 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 . На стук у двері квартири виконавцю ніхто не відкрив.

Вбачається, що приватним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника та опису належного йому нерухомого майна здійснено повторний вихід за адресою: АДРЕСА_2 . На стук у двері квартири виконавцю відкрив мешканець квартири, який її орендує, та повідомив, що ОСОБА_1 фактично в квартирі не проживає, та здає її в оренду, надати доступ до вказаної квартири, останній відмовився. Щодо зазначених обставин складено акт від 28.04.2021 р.

На вимогу приватного виконавця від 28.04.2021 боржника було зобов`язано надати доступ до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення виконавчих дій 07.05.2021 з 08:00 до 08:30 год. Вимогу було надіслано боржнику, та отримано ним 30.04.2021.

Згідно з актом приватного виконавця від 07.05.2021 боржник, який відповідно до вимоги №1139 був зобов`язаний бути присутнім при проведенні виконавчих дій та надати доступ до житлового приміщення в зазначений час був відсутній, доступу не надав. Таким чином, боржником не виконано вимогу приватного виконавця, що свідчить про свідоме ухилення ним від виконання виконавчого документа.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В силу статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 53 Конституції України громадянам України гарантується недоторканність житла. Ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.

Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла.

В силу положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, державний/приватний виконавець повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Звертаючись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, приватним виконавцем не додано до матеріалів подання документи, що підтверджують відсутність у боржника іншого майна або доходів.

Подання приватного виконавця не містить доказів того, що боржник достовірно знає про наявність виконавчого провадження, уникає викликів приватного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій.

Матеріали виконавчого провадження, надані суду приватним виконавцем, не містять доказів, що незважаючи на вихід за місцем реєстрації боржника, виконавцю неможливо здійснити перевірку майнового стану боржника, виявити інше майно та кошти, що належать боржникові, та на які можливо звернути стягнення, з причин незалежних від приватного виконавця, а примусове проникнення до житла боржника, залишається єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення, встановлення майнового стану боржника, виявлення майна та коштів, що належать боржникові.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що приватним виконавцем вживались всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного повідомлення боржника за адресою місця проживання/адресою місця знаходження майна боржника про необхідність з`явитись до державного виконавця, а також, що боржник ухилявся від такої явки.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця про проникнення до житла боржника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.