Ухвала

від 18.03.2024 по справі 502/2167/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/885/24

Справа № 502/2167/21

Головуючий у першій інстанції Маслеников О.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судової колегій судової палати з розгляду цивільних справ: Кострицького В.В., Громіка Р.Д., Комлевої О.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року

у цивільній справі за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено частково.

Не погоджуючисьз вказаноюухвалою суду,01серпня 2022року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 засобамипоштового зв`язкузвернувся доОдеського апеляційногосуду запеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду з тих підстав, що копію судового рішення від 28 грудня 2021 року ОСОБА_2 отримала 11.01.2022 року, а також посилається на те, що згідно укладеного договору правова допомога відповідачу надана лише з 13.06.2022 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 жовтня 2022 року викладені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року визнанні неповажними та апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року, із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку.

ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснено, що в разі невиконання зазначених вимог ухвали у наданий строк, а також якщо вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвалиОдеського апеляційногосуду від14жовтня 2022року ОСОБА_1 отримав 17 серпня 2023 року, про що розписався в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року. В обґрунтування, якої зазначено, що ОСОБА_2 отримала копію оскаржуваної ухвали 11 січня 2022 року, правова допомога надається лише з 13.06.2022. Також зазначає, що раніше ОСОБА_2 до адвоката звернутись не мала можливості зважаючи на її рівень доходу, тому й пропустила строк на апеляційне оскарження.

На підставі вищевикладених обставин ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можна визнати поважними, за наступних підстав.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.354ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому, в своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії»). Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Європейський Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та забезпечення принципу правової визначеності.

Поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Матеріалами справи встановлено, що ухвала Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року було ухвалено без участі ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 231).

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно супровідного листа від 29.12.2021, суд першої інстанції направив ОСОБА_2 копію ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року, та відповідно до змісту повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримала копію ухвали, про що розписалась 01 грудня 2021 року (т. 1 а.с. 247).

При цьому, апеляційну скаргу на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року представник ОСОБА_2 подав лише 01 серпня 2022 року, тобто із значним порушенням строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 354 ЦПК України.

Вищевикладені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 було достовірно відомо про наявність оскаржуваної ухвали, копію якої вона отримала 11 січня 2022 року, однак ОСОБА_2 на протязі значного періоду часу жодним чином не реалізовувала своє право на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, у визначений вимогами ст.354ЦПК України строк, хоча мала таку можливість.

Згідно ст.2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Апеляційний суд також звертає увагу, що в резолютивній частині ухвали, копію якого отримувала ОСОБА_2 , чітко роз`яснений порядок та строки звернення до суду із апеляційною скаргою.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов`язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та може призвести до порушення прав іншої сторони процесу. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

У ХВ АЛ ИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року по справі за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді Р.Д. Громік

О.С. Комлева