Рішення

від 04.03.2024 по справі 179/1873/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1873/23

2/179/116/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року смт.Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3 , Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріально контори Сушко Вікторія Борисівна, Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Салтисюк Юрій Валерійович, з позовом до Магдалинівської селищної ради, треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ОСОБА_1 (позивач) є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (третя особа) між собою являються рідними братами та синами ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Все своє життя до смерті ОСОБА_5 проживала в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Останні декілька років свого життя, у зв`язку з похилим віком та станом здоров`я ОСОБА_5 постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_4 та його дружиною (позивачкою), які доглядали за нею та піклувалися, вели сумісне господарство.

За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 04.03.1991 року, яким заповіла все своє майно, всі будівлі, на які вона буде мати право на день своєї смерті, ОСОБА_4 .

Також ОСОБА_5 , додатково, залишила заповіт на користь обох синів - ОСОБА_4 (чоловік Позивачки) та ОСОБА_3 (третя особа 1), посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 07.03.2000 року за реєстровим номером 25, за змістом якого заповідала їм земельний сертифікат на земельний пай в КСП «Родина» 6.5 га.

Після смерті ОСОБА_5 , її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 реалізували своє право на прийняття спадщини, в частині спадкування майнових прав на земельну ділянку, що належала спадкодавиці, та 06.02.2015 року звернулися до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 27лютого 2015року,у справі№ 179/212/15-цпозовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволеноповністю тавизнано правовласності по частиніза кожнимна земельнуділянку (пай№ НОМЕР_1 )площею 6,720га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222387400:01:001:0331, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії П-ДП № 082174 виданого на ім`я ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 , до складу спадкового майна, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, також входив житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка під вказаним будинком площею 0,85 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га., ведення особистого підсобного господарства 0,60 га.

Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка під будівлями, відповідно до умов заповіту від 04.03.1991 року ОСОБА_5 фактично розпорядилася передати одноосібно на користь сина, ОСОБА_4 , при цьому передача в порядку спадкування майна на користь іншого сина, ОСОБА_3 , обмежувалася виключно правами на частину земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, у відповідності до умов заповіту від 07.03.2000 року.

ОСОБА_3 , дотримуючись волевиявлення матері, не здійснював дій, направлених на прийняття спадщини після її смерті у вигляді майнових прав на житловий будинок та земельну ділянку під будівлями на адресою АДРЕСА_1 та з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, ні за законом, ні за заповітом не звертався.

Фактичного прийняття спадщини на умовах, визначених ч. 3, ч.4 ст. 1268 ЦК України на користь ОСОБА_3 , не відбувалося, так як він не підпадає під визначені законом вимоги.

В свою чергу ОСОБА_4 , чоловік Позивачки, належним чином прийняв спадщину після смерті своєї матері, у вигляді прав на будинок та земельну ділянку під будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Факт прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 її сином ОСОБА_4 підтверджується змістом рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2015 року у справі № 179/212/15-ц.

Крім того, ОСОБА_4 на момент смерті своєї матері постійно проживав разом з нею, без реєстрації, у будинку за адресою АДРЕСА_1 , та відповідно вів сумісне господарство.

Після прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері у вигляді майнового права на житловий будинок, ОСОБА_4 13 серпня 2020 року звернувся до приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Солодовник В.В. з метою отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за заповітом після смерті матері, що узгоджувалося з положеннями ст. 1297 ЦК України.

За заявою ОСОБА_4 нотаріусом була відкрита спадкова справа № 59/2020.

13.08.2020р. приватним нотаріусом Солодовник В.В. винесено Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії з підстав пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини.

Фактично приватним нотаріусом Солодовник В.В. було невірно оцінені правовідносини з приводу прийняття спадщини ОСОБА_4 та хибно зазначено про пропуск ним строків для прийняття спадщини після смерті матері.

Нотаріусом не враховано що факт прийняття спадщини ОСОБА_4 попередньо, до моменту винесення нею постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії було встановлено рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2015 року у справі № 179/212/15-ц, тобто судом визнано відсутність факту пропущення строку для прийняття спадщини

Крім того, приватним нотаріусом Солодовник В.В. не враховано, що прийняття спадщини ОСОБА_4 також відбулося з підставі, визначених ч.3 с. 1268 ЦК України, як особи, що постійно проживала з спадкодавцем.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 видане Новомосковським відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

За життя ОСОБА_4 не здійснив дій, направлених на оскарження постанови приватного нотаріуса Солодовник В.В., однак фактично продовжив користуватися житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 , так як спадщина ним була прийнята, що обґрунтовано вищенаведеним.

22.09.2023 року позивач звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з наміром отримати свідоцтво про право на спадщину за законом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці площею 0,85 га. та фактично перебував у власності спадкодавця після смерті матері ОСОБА_5 , як прийнята спадщина.

22.09.2023 року Державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.

Враховуючи факт відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, позивачка просить суд:

1.Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступні технічні характеристики: А - будинок, загальною площею 59,57 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м.; а - сіни; Б - сарай; ПГ - погріб; В літня кухня; Д - сарай; Г - сарай; Е - навіс; Ж - уборна; К - колодязь; № 1 паркан.

2. Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку площею 0,85 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га., ведення особистого підсобного господарства 0,60 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 01 листопада 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Салтисюк Ю.В. підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Магдалинівської селищної ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та прийняти рішення відповідно до вимог закону (а.с.101).

Третя особа приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник В.В. у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.61).

Крім того, приватним нотаріусом на виконання ухвали суду від 01.11.2023 року в частині про витребування доказів, надано копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.62-100)

Третя особа державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.102).

Крім того, на запит суду державним нотаріусом надана копія спадкової справи №96/2022, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.103- 118).

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, пояснивши, що він не претендує на спірний житловий будинок, оскільки мати заповіла це майно його брату ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вислухав пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбаченост.ст.1213ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_6 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва проукладення шлюбусерії НОМЕР_4 , виданого09.08.1980року Шевченківськоюсільською радоюМагдалинівського районуДніпропетровської області (а.с.16).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними братами, та синами ОСОБА_5 , що підтверджується даними свідоцтва про народження № НОМЕР_5 від 16.09.1957 року та НОМЕР_6 від 14.02.1955 року, які видані Т-Шевченківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області (а.с.15).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 27.06.2011 року Виконкомом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а.с.17).

За життя, 04.03.1991 року ОСОБА_5 склала заповіт, який зареєстровано в реєстрі під №2 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, яким усе своє майно, усі побудови, на які буде мати право на день своєї смерті заповіла сину ОСОБА_4 (а.с.21).

Крім того, ОСОБА_5 залишила заповіт на користь обох синів, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 07.03.2000 року за реєстровим номером 25, за змістом якого заповідала їм свій земельний сертифікат на земельний пай в КСП «Родина» 6,5 га (а.с.18).

Рішенням Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 27лютого 2015року,у справі№ 179/212/15-цза позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Шевченківськоїсільської радиМагдалинівського районуДніпропетровської областіпро визнанняправ алвсностіна спадковемайно впорядку спадкуванняза заповітом,позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволеноповністю.Визнано правовласності по частиніза кожнимв порядкуспадкування зазаповітом від07березня 2000року,посвідченим секретаремШевченківської сільськоїради Магдалинівськогорайону Дніпропетровськоїобласті тазареєстрованим за№25,після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 на земельнуділянку (пай№ НОМЕР_1 )площею 6,720га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222387400:01:001:0331, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії П-ДП № 082174 виданого на ім`я ОСОБА_5 (а.с.19-20).

Крім того, судом встановлено, що у власності ОСОБА_5 також перебував житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка під вказаним будинком площею 0,85 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га., ведення особистого підсобного господарства 0,60 га., який належав останній на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_8 , виданого 05.07.2011 року виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та внесене в реєстрову книгу КП «Магдалинівське БТІ» за № 23-2 від 05.07.2011р. (а.с.22-23).

Як вбачається з інформаційної довідки № 522/02-23 від 17.10.2023р. виданою Комунальним підприємством «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с.29).

Згідно даних Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, будинок за адресою АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики: А - будинок, загальною площею 59,57 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м.; а - сіни; Б - сарай; ПГ - погріб; В літня кухня; Д - сарай; Г - сарай; Е - навіс; Ж - уборна; К - колодязь; № 1 паркан (а.с.22).

Земельна ділянка загальною площею 0,85 га, з яких для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства 0,60 га, яка розташована на території с.Тарасівка Шевченківської сільської ради, належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, виданого Шевченківської сільської ради 22.04.1997 року (а.с30).

Постановою приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В. від 13.08.2020 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки пропустив строк для прийняття спадщини, та ним не надано документів встановлення факту належності правовстановлюючого документу (а.с.80).

Як вбачається з довідки №78/12 від 02.03.2021 року, виданої виконкомом Шевченківського старостинського округу №12 Магдалинівської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 проживав разом без реєстрації та вів сумісне господарство з матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та доглядав її до дня смерті, а також проводив похорони ОСОБА_5 за свій рахунок (а.с.33).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Новомосковським відділом ДРАЦ у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.32).

11 травня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , та нотаріусом заведено спадкову справу №96/2022. Доньки спадкодавця, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовились від прийняття спадщини, про що 11.05.2022 року подали нотаріусу відповідні заяви (а.с.107-108).

Отже, позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, що підтверджується копією спадкової справи (а.с.105-118).

29.06.2023 року державним нотаріусом Сушко В.Б. позивачці були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на наступне майно:

- 1/2 частки приватної спільної часткової власності земельної ділянки площею 6,7200 га., що розташована на території Шевченківського старостинського округу № 12 Магдалинівської селищної ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222387400:01:001:0331;

- 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.113-114).

Постановою державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. від 22.09.2023 року позивачці ОСОБА_9 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку площею 0,6000 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_4 , який не встиг оформити своїх спадкових прав помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.40, 118).

Допитаний у судовому засіданні за його згодою в якості свідка ОСОБА_3 (третя особа) суду пояснив, що позивачка є дружиною його померлого брата ОСОБА_4 . Брат та позивачка постійно жили в АДРЕСА_1 разом з його матір`ю, ОСОБА_5 . Він приїздив туди 2 рази на місяць, оскільки проживав в Магдалинівці. Вказаний будинок належав їх матері ОСОБА_5 , яка проживала в с.Тарасівка. Мати померла у 2011 році. Після смерті матері вони з братом успадкували по частки земельної ділянки в судовому порядку, яка їм залишилася по заповіту. Щодо будинку, він не звертався до нотаріуса, оскільки мати заповіла цей будинок його брату ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивачка її мати, а третя особа ОСОБА_3 рідний дядько. По АДРЕСА_1 мешкала її бабуся, ОСОБА_5 , яка померла у 2011 році. У 2008 році вона (свідок) одружилася, а невдовзі її батьки переїхали до бабусі, де і жили разом до її смерті.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що сім`ю позивачки, її чоловіка та свекруху, вона добре знає, вони мешкають по сусідству. ОСОБА_5 померла у 2011 році. Підтвердила, що позивачка та її чоловік постійно мешкали з ОСОБА_5 приблизно 2-3 роки та на момент її смерті.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилається на те, що її чоловік за життя фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, до складу якої входить і спірний житловий будинок, однак не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину, що не позбавляє його права власності на спадкове майно. А отже, позивачка, як спадкоємець ОСОБА_4 має право на визнання за нею права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом, оскільки при зверненні до нотаріуса отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина другастатті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскільки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не залишив заповіту, то позивачка, як його дружина, є спадкоємицею першої черги за законом.

За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Верховний Суд України, зазначив у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічні роз`яснення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловіка, ОСОБА_4 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,85 га, нотаріусом їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , який був спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 роки ОСОБА_5 , за життя не встиг оформити своїх спадкових прав.

Разом з тим, з матеріалів справи та пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , у тому числі і спірне домоволодіння та земельну ділянку.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянка під будівлями, відповідно до умов заповіту від 04.03.1991 року ОСОБА_5 розпорядилася передати одноосібно на користь сина ОСОБА_4 , при цьому передача в порядку спадкування майна на користь іншого сина ОСОБА_3 обмежувалася виключно правами на частину земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, у відповідності до умов заповіту від 07.03.2000 року.

Третя особа - ОСОБА_3 не здійснював дій, направлених на прийняття спадщини після смерті матері у вигляді майнових прав на житловий будинок та земельну ділянку під будівлями на адресою АДРЕСА_1 , та з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини ні за законом ні за заповітом не звертався.

Положеннями ч.3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину , якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

При визначенні місця проживання спадкодавця та спадкоємця також підлягає застосуванню ч. 1 ст. 29 ЦК України, де зазначається, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Зміст наведених норм закону свідчить про те, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Судом встановлено, що на момент смерті матері, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 фактично мешкав з нею за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Шевченківського старостинського округу №12 від №78/12 від 02.03.2021 року, показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Факт відсутності реєстрації ОСОБА_4 за адресою місця проживання його матері ОСОБА_5 , на момент її смерті, жодним чином не спростовує факту саме постійного проживання спадкоємця і не являється визначальним фактором при оцінці вказаних правовідносин.

Крім того, факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері підтверджується змістом рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2015 року у справі № 179/212/15-ц.

Таким чином, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 та в порядку спадкування за заповітом набув права власності на житловий будинок та земельну ділянку під будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Та обставина, що ОСОБА_4 за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на вказаний житловий будинок та земельну ділянку, не спростовує факту переходу даного майна у його приватну власність, оскільки відповідно до п.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

У своючергу,позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщинупісля смертічоловіка, ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ,до складуякої входитьжитловий будинокта земельнаділянка підбудівлями заадресою АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 відсутні, що підтверджується копією спадкової справи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оскільки за життя ОСОБА_4 не отримав свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок та земельну ділянку, які він успадкував після смерті матері ОСОБА_5 , позивачка, у свою чергу, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане нерухоме майно після смерті чоловіка.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту, а тому з урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 79-81,89,263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3 , Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріально контори Сушко Вікторія Борисівна, Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в прядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та має наступні технічні характеристики: А- будинок, загальною площею 59,57 кв.м., житловою площею 33,8 кв.м; а сіни; Б сарай; ПГ погріб; В літня кухня; Д сарай; Г - сарай; Е навіс; Ж уборна; К колодязь; №1 паркан.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку площею 0,85 га, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства 0,60 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338405, адреса місцезнаходження: 51100, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, 32.

Треті особи:

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Державний нотаріус Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко Вікторія Борисівна, код ЄДРПОУ 02890819, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, буд.32.

Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Солодовник Вікторія Володимирівна, адреса місце знаходження, 51100, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, 47-20.

Повний текст судового рішення складений 14 березня 2024 року.

Суддя О.Ю.Кравченко