Ухвала

від 13.03.2024 по справі 206/717/24

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/717/24

Провадження № 2-з/206/12/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

за участю секретаря Тимченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ Україна"</a>, третя особа: комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про захист прав споживачів, -

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представниці відповідача Волошиної Г.О.,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2024 року представник позивача Виприк С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ Україна"</a>, третя особа: комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про захист прав споживачів.

Свою заяву ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що представнику позивача стало відомо про те, що в провадження Київського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява за позовом відповідача до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, в якому відповідач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення 0761120707 від 01.12.2023 в частині застосування штрафних санкцій на суму 4963844239 грн., податкове повідомлення рішення №00761410703 від 01.12.2023 в частині застосування штрафних санкцій на суму 169140185 грн., податкове повідомлення рішення №00761430702 від 01.12.2023 в частині застосування штрафних санкцій на суму 95726961 грн., податкове повідомлення рішення N07570524025 від 30.11.2023 в частині застосування штрафних санкцій на суму 298464653,39 грн., податкове повідомлення рішення №07571824025 від 30.11.2023 в частині застосування штрафних санкцій на суму 24872054,45 грн.

Починаючи з 11 серпня 2023 року позивач на вебсайті в мобільному додатку Відповідача брав участь у віртуальній азартній грі Joker Triple Double та за результатами якої було виграно грошову суму, залишок виграшу який знаходився на особистому клієнтському (ігровому) рахунку Позивача складав 6 597 159, 94 гривні (шість мільйонів п`ятсот дев`яносто сім тисяч гривень 94 копійки).

18.08.2023 відповідачем без жодних повідомлень було заблоковано акаунт Позивача, що відповідно унеможливило вхід до особистого кабінету та виплату/виведення виграшу.

Того ж дня на вимогу позивача надати пояснення причини вищезазначеного блокування відповідач пояснив таке, необхідністю додаткової Ідентифікації позивача та необхідності надати інформацію про дохід позивача.

16.09.2023 року, позивачем на електронну адресу documents@vbet.ua було направлено перекладенні та нотаріально засвідченні трудові договори, відповідно до яких він був офіційно працевлаштований та отримував дохід працюючи в Республіці Польщі.

04.10.2023 року позивачем було виявлено, що його акаунт розблокований Відповідачем та на його особистому клієнтському (ігровому) рахунку відсутні виграні грошові кошти.

Того ж дня на вимогу позивача пояснити куди ділись грошові кошти, відповідач пояснив такі дії тим, що відповідно до п.6.4 Правил, Організатор залишає за собою право здійснити повернення ставки, зробленої Гравцем, у випадку визначення та/або встановлення факту: будь-якого збою в системі веб-сайт.

У судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 підтримав заяву та просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала, надала банківську гарантію та просила звернути увагу на те, що виграш становить 567 тисяч гривень і повністю забезпечується банківською гарантією.

Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України.

Так, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, згідно пунктів 1, 5 частини першої статті 150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а саме: у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що вважає, що заявлений вид забезпечення позову спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову; є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається; вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Стверджує, що невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення суду, що є недопустимим.

Проте, суд не може погодитись з доводами позивача.

Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб застосування арешту грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ Україна"</a>, на відкритих нею рахунках в банківських установах, що може призвести до утруднення чи неможливості виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі, заходи забезпечення позову запропоновані позивачем є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та можуть порушувати права відповідача, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі. А тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ Україна"</a>, третя особа: комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, про захист прав споживачів- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Малихіна