ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський
суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру
20
Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем
України
ПОСТАНОВА
"15" листопада 2007 р.
Справа № 11/309а
За позовом: Управління Пенсійного
фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
15000, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8
До: Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 15021, Ріпкинський район, смт.
Радуль, АДРЕСА_1
Про стягнення 584,26 грн.
заборгованості
Суддя Ю.М.Бобров
Секретар О.Ю.Михальова
ПРЕДСТАВНИКИ
СТОРІН:
Від Позивача: Головань І.О. - провідний
спеціаліст, довіреність № 1750/06 від 07.08.2007 р.
Від Відповідача: не прибув.
СУТЬ СПОРУ :
Управлінням Пенсійного фонду
України в Ріпкинському районі подано позов до Суб'єкта підприємницької
діяльності, фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1373,26 грн. по страхових
внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Представник позивача в судовому
засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.
Судове засідання відкладалося на
підставі ст. 150 КАС України.
Представником позивача у судовому
засіданні 25 жовтня 2007 року подано
заяву про зменшення суми позовних вимог в зв'язку зі сплатою частини суми боргу
відповідачем. Просить стягнути 584,26 грн., з яких 490,80 грн. заборгованість
по страхових внесках, 84,61 грн. фінансова
санкція, 8,85 грн. пеня.
Відповідач у судовому засіданні 25
жовтня 2007 року позов визнав частково, в сумі 499,65 грн., не визнає в сумі
84,62 грн. фінансових санкцій.
Відповідач у призначене судове
засідання 15.11.2007 р. не прибув, не використавши свого права на участь в засіданні. Про дату, час і місце
судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути
справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності
відповідача.
Дослідивши матеріали справи та
проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення
представника позивача, суд встановив наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності,
фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в
Управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі як платник страхових
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 16115528 з
28.09.2005 р., відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі -Закон №
1058).
Станом на 01.09.07 р. сума
нарахованих і несплачених відповідачем своєчасно страхових внесків за травень - липень 2007 р. становить 849,92
грн. (за травень 2007 року - 283,08 грн., за червень 2007 року -283,08, за
липень 2007 року -296,56 грн.). Вказана сума недоїмки з внесків виникла на
підставі самостійно поданих відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст.
17 Закону № 1058 розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за травень - липень 2007
р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Також, згідно рішень позивача від
10.05.07 р. № 190 та від 05.07.07 р. № 230 про застосування фінансових санкцій
та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі
донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, якими відповідно
до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до
відповідача були застосовані фінансові санкції в сумі 984,28 грн. та 85,64 грн. відповідно, нарахована пеня в сумі
249,30 грн. та 8,96 грн. відповідно.
Станом на 20 вересня 2007 року заборгованість по рішенню від 10.05.2007 року
№ 190 становить 429,88 грн., в тому числі
фінансова санкція 342,97 грн., пеня 86,91 грн. По рішенню від 05.07.07
р. № 230 становить 93,46 грн., в тому
числі фінансова санкція 84,61 грн., пеня
8,85 грн.
Вказані рішення відповідачем у
встановлені законом строки оскаржені не були, недійсними в судовому порядку не
визнавались.
Загальна сума нарахованих і
несплачених відповідачем своєчасно страхових внесків становить 1373,26 грн.
З 1 січня 2004 р. набрав чинності
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від
09.07.03 року № 1058-IV. Порядок стягнення заборгованості за страховими
внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по
страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058
встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших
нормативно -правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках,
передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1058
страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти,
сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15
Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є
страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи,
зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників
страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного
фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності
договором про їх добровільну участь.
Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло
страхувальників, зокрема якими, відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 1 ст. 14
цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України,
незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі
філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених
підприємств, установ, організацій,
об'єднань громадян, профспілок,
політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із
застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності
та інші особи (включаючи юридичних та
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий
спосіб оподаткування (фіксований податок,
єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,
придбали спеціальний торговий патент), які
використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору
(контракту) або на інших умовах,
передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового
характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону
Згідно ст. 17 Закону № 1058
страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені
строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним
органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими
Пенсійним фондом.
Страхувальники зобов'язані
сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,
не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6
ст. 20 Закону № 1058).
Відповідач вказаний обов'язок
належним чином не виконує.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058
суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені
страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі
обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених
ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати
страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням
фінансових санкцій.
Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону №
1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені
правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку,
вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів
із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити
суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Позивачем була направлена
відповідачу вимога № Ф 47 від 04.09.07 р. про сплату 1373,26 грн. боргу, в т.ч. 1373,26 грн.
недоїмки, яка отримана відповідачем 07.09.07 р.
Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст.
106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу
територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти
робочих днів після
її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки
разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не
узгодив вимогу з відповідним
органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а
також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки
протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний
орган Пенсійного фонду звертається в установленому
законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу
державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також
має право звернутися до суду чи господарського суду з
позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з
позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені
законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Оскільки вимога про сплату боргу
відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою.
На день прийняття рішення, згідно
заяви позивача про зменшення суми боргу, суб'єктом підприємницької діяльності,
фізичною особою ОСОБА_1. було сплачено 789,00 грн. Всього розмір позовних вимог
складає 584,26 грн.
Відповідно до п. 5 Положення „Про
Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р.
№ 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків
несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені
законом.
Строк давності щодо стягнення
недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058).
Враховуючи наведене вище, суд
доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню. Оскільки позовні
вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, суд вважає за можливе
прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні відповідача.
Представник позивача проти
прийняття рішення по справі без участі представника відповідача не заперечує.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу
адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт
владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати,
здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Прийняти визнання відповідачем
позову в сумі 490,80 грн. заборгованості по страхових внесках та в сумі 8,85
грн. пені.
2. Позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької
діяльності, фізичної особи ОСОБА_1 (15021, Ріпкинський район, смт. Радуль,
АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 в Райфайзен банк „Аваль”, ідн. номер НОМЕР_2) на користь
Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області
(15000, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8) 490,80 грн. заборгованості по страхових
внесках на загальнообов'язкове держане пенсійне страхування, 84,61 грн.
фінансових санкцій та 8,85 грн. пені, всього 584,26 грн. на р/р 2560131205216 в
Ріпкинському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 343165.
Постанова набирає законної сили
після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку
заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим
Кодексом, постанова набирає законної
сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги
постанова, якщо її не скасовано,
набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду
справи.
Про апеляційне оскарження постанови
спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і
вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в
апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та
апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду
через господарський суд Чернігівської області.
Копія апеляційної скарги
одночасно надсилається особою,
яка її подає, до Київського
апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження
постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному
обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову
подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС
України, в судовому засіданні 15.11.07 р. проголошено тільки вступну та
резолютивну частини постанови.
Постанова суду в повному обсязі
виготовлена 20.11.07 р.
Сторони можуть отримати копію
постанови, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну заяву на ім'я судді
через канцелярію суду.
Суддя
Ю.М. Бобров
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2007 |
Оприлюднено | 06.12.2007 |
Номер документу | 1177339 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Бобров Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні