Рішення

від 11.03.2024 по справі 732/1453/23

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1453/23

Провадження 2/732/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2024 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді КарпинськоїН.М., секретар - Воропаєва К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до агропромислового кооперативу «Старосільський» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача адвокат Слєпченко С.А., який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги від 04.05.2023, в інтересах позивача звернувся до суду із позовом і просив: 1) розірвати договір оренди землі, укладений 23.07.2013 між ОСОБА_2 та АПК «Старосільський», предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 4,0829 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0281; 2) розірвати договір оренди землі, укладений 09.12.2020 між ОСОБА_2 та АПТ «Старосільський», предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 5,4774 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:3221; 3) стягнути із АПК «Старосільський» заборгованість із орендної плати за договором від 23.07.2013 р. із урахуванням індексу інфляції у розмірі 26010,15 грн із 2018 по 2022 роки; 4) стягнути із АПК «Старосільський» заборгованість із орендної плати за договором від 09.12.2020 р. із урахуванням індексу інфляції у розмірі 3394,27 грн із 2020 по 2022 роки. Також просив стягнути судові витрати: по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним.

Обидві земельні ділянки перейшли у порядку правонаступництва (спадкування) до онука попереднього власника, тобто від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (позивача). За твердженням адвоката, викладеним у позові (абзац 2 на а.с.6) після направлення адвокатського запиту, відповідач погасив заборгованість з орендної плати, проте без врахування індексу інфляції за всі періоди з моменту укладення договорів оренди. У договорі від 23.07.2013 у пункті 38 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни або розірвання договору Тобто за цим договором встановлена самостійна підстава для розірвання договору оренди, якщо новий власник не виражає волі на збереження умов оренди, погодженої його попередником (спадкодавцем). Щодо договору від 09.12.2020, то дія такого Договору згідно п. 12.3 припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду за позовом однієї із сторін внаслідок систематичного невиконання іншою стороною умов договору. Оскільки сторони домовилися, що обчислення орендної плати здійснюється із урахуванням індексів інфляції, то, не виконавши ці умови договору, сплачуючи суму оренди без показників інфляції, відповідач систематично порушував умови оренди, а тому згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди від 09.12.2020 також підлягає розірванню. Вирахування сум орендної плати, які підлягають стягненню із відповідача позивач наводить на а.с.9-12).

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, надав підтверджуючі документи (а.с.75-82), зазначивши, що суми орендної плати були виплачені. Також до позову додано відзив, долучений до справи на а.с. 67-72. У подальших засіданнях представник відповідача участі не приймав.

Представник позивача прийняв участь в останньому судовому засіданні, зазначивши, що підтримує аргументи, заявлені у позові і що всі розрахунки письмово ним викладені. Аркуші паперу, які представник відповідача, називає доказами сплати орендної плати з індексацією, представник позивача називає неналежними доказами, недостатніми та недостовірними, оскільки такі не відповідають вимогам, які ставляться до фінансових (бухгалтерських) документів. Позов просив задовольнити повністю.

Заслухавши учасників, встановивши їх вимоги і заперечення, норму права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Доведено, що між ОСОБА_2 та АПК «Старосільський» 23.07.2013 був укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 4,0829 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0281, а також договір оренди землі від 09.12.2020 предметом якого є земельна ділянка (рілля) загальною площею 5,4774 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:3221. Строк дії кожного договору 15 років.

При цьому у договорі від 23.07.2013 сторони домовилися, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для розірвання договору оренди, що чітко визначено у пункті 38 Договору.

Оскільки згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.04.2023, виданого приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (позивач), то перехід до нього права власності є законною підставою для вимоги розірвати договір оренди, якщо він не приймає попередні умови, які узгодила за свого життя орендар-спадкодавець.

Так, відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом договору, який просить розірвати позивач (п.38), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зокрема, у постановівід 23 травня 2018 року у справі№ 647/1460/17,оскільки договір містить чітку умову щодо можливості його розірвання в односторонньому порядку у випадку зміни власника ділянки та не містить обмежень щодо способу зміни власника, наведене свідчить про те, що відбувся перехід права власності на ділянку і спадкоємець, як новий власник, отримав право розірвання в односторонньому порядку договір оренди, укладеного із спадкодавцем.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (ч.5 ст. 1268 ЦК). Тобто, хоча оформлення спадкових прав триває певний час, згідно із законодавством вважається, що спадкоємець отримав права з дня смерті особи. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (спадкоємця) не є підставою для припинення договору, якщо інше не передбачено таким договором (ч.4 ст.32 Закону від 06.10.1998 № 161-Х1V «Про оренду землі»).

Як вбачається із заяви, на заявлений позивачем позов також вплинуло те, що він своєчасно не отримав від відповідача те, на що очікував як спадкоємець, хоча мав право на отримання невиплаченої у строки орендної плати із індексацією.

Обставини, визнані сторонами доведенню не підлягають. Оскільки у позові (абзац 2 на а.с.6) стороною позивача визнається, що після направлення адвокатського запиту, відповідач погасив заборгованість з орендної плати, проте без врахування індексу інфляції за всі періоди з моменту укладення договорів оренди, то предметом дослідження судом є не суми орендної плати за 2018 по 2022 роки, а суми індексації за 2018-2022 роки. Разом з тим, суд не погоджується із розрахунком таких сум, які наводить представник позивача.

Дійсно, згідно ч.3 ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-Х1V «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати здійснюється із урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У відповідності до договору оренди від 23.07.2013 у пункті 12 сторони чітко визначили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Такий індекс у справі, що розглядається повинен визначатися шляхом перемноження індексів інфляції, тобто кумулятивним методом (1,0х1,249 х 1,433х1,124х,1,137 х1,098 х 1,041х1,05х1,10 х1,266 х 1,008 х 1,007 х 1,015 = 3,93), тобто по березень 2023, коли мала бути здійснена виплата за останній період, на який вказував позивач (2022 рік). Далі коефіціент, визначений кумулятивним методом слід помножити на суму орендної плати, тобто 3,93 х 2263,91 і таким чином сума індексації, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача за договором від 23.07.2013 становить 8897,17 гривень.

Щодо договору оренди від 09.12.2020, то суми оренди позивачем також не стягуються, однак обрунтовується право сторони позивача на стягнення індексації.

Однак, згідно пункту 4.2 договору від 09.12.2020 сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, передбаченої статтею 289 Податкового кодексу України. Таким чином, сторони узгодили саме особливу індексацію, яка передбачена статтею 289 Податкового кодексу України, а тому при визначенні особливого порядку проведення такої індексації не може застосовуватися індекс споживчих цін. Сторони узгодили саме індексацію нормативної грошової оцінки земель, який мав би застосовуватися акумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки землі (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України). Відповідно доп. 9 підрозд. 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУіндекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100%: Коефіціент індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років: 2020,2021,2022 становить 1,0 для сільськогосподарських угідь. Таким чином, представник позивача помилково застосовує індекси інфляції у позові до правовідносин сторін за договором оренди, укладеним 09.12.2020, підмінюючи різні по суті поняття врегульованої у договорі індексації. В цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, представником відповідача, належними доказами не доведено, що виплата орендної плати була проведена у чітко врегульовані договором строки, а затримка виплати оренди до 2023 року (після досудової претензії у 2023 році) є самостійною підставою для розірвання договору згідно статті 32 Закону України «Про оренду».

Із відповідача слід стягнути суми сплаченого судового збору на користь позивача за вимоги немайнового характеру повністю, а за вимогу майнового характеру пропорційно частині задоволених позовних вимог (30%).

У відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити. Так, у справі договір про правову допомогу і копія квитанції має різні анкетні дані платника, що унеможливлює встановити тотожність особи, не співпадає і сума послуг, вказана у договорі та у квитанції, крім того, відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги (детальний опис виконаних доручень клієнта, акт прийому-передачі виконаних робіт). Це є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду усправі № 922/2604/20,

Керуючись ст.2,4-5, 12-13, 43,82,83,89, 259,263-265,268,273,274,279,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РБ Білорусь, має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до агропромислового кооперативу «Старосільський» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Достроково розірвати договір оренди землі, укладений 09.12.2020 між ОСОБА_2 та АПК Старосільський", предметом якого є земельна ділянка загальною площею 4,0829 га з кадастровим номером 7421480400:05:000:0281.

Достроково розірвати договір оренди землі, укладений 23.07.2013 між ОСОБА_2 та АПК Старосільський", предметом якого є земельна ділянка загальною площею 5,4774 га з кадастровим номером 7421480400:05:000:3221.

Стягнути із АПК Старосільський" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РБ Білорусь, має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , 8897,17 гривень як заборгованість із орендної плати за договором від 23.07.2013, з урахуванням індексів інфляції, з подальшим вирахуванням із цієї суми обов"язкових платежів.

Стягнути із АПК "Старосільський" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина РБ Білорусь, має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в рахунок повернення сплаченої суми судового збору 2469,28 гривень судового збору.

У частині стягнення витрат на правову допомогу та в решті позову- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складення повного тексту судового рішення є 16.03.2024.

Суддя Карпинська Н.М.