Рішення

від 04.03.2024 по справі 183/6141/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6141/23

№ 2/183/464/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

за участю:

представника позивача Пікулика В.В. ,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Служба у справах дітей Піщанської сільської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому з урахуванням уточнень від 21.12.2023 року просили:

- позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно його малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- стягнути з ОСОБА_1 аліменти в розмірі частин усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь особи чи закладу, де будуть перебувати діти, на їх утримання та до досягнення ними повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі частин усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь особи чи закладу, де будуть перебувати діти, на їх утримання та до досягнення ними повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за час проживання однією сім`єю у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народились четверо дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Їх батько на теперішній час відбуває покарання у ДУ «Криворізькій виправній колонії № 80» за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.09.2019 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 року, згідно якого останнього, за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 2,3 ст. 185 КК України, ув`язнено строком на 4 роки.

Діти проживають разом із матір`ю та дідусем ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .

Безпечних та комфортних умов проживання, виховання та розвитку малолітніх дітей матір`ю створено не було, внаслідок чого 14.03.2022 року КЗ «Центром надання соціальних послуг» Піщанської сільської ради сім`ю взято на супровід.

Фахівцями соціальної роботи постійно здійснювались виїзди за адресою проживання сім`ї ОСОБА_10 , під час яких було зафіксовано, що мати дітей зловживає алкогольними напоями та часто не ночує вдома, в цей момент діти залишаються замкнутими в будинку наодинці; в самому помешканні панує безлад, речі невипрані, розкидані; відсутня приготована їжа й продукти харчування; діти постійно голодні, брудні.

З ОСОБА_1 проводились бесіди щодо зміни ставлення до виховання дітей, створення належних умов для їх проживання, а також її було попереджено про відповідальність за належне виконання батьківських обов`язків. Остання зобов`язалась сумлінно ставитись до виконання своїх обов`язків по догляду за дітьми, але жодних змін так і не відбулося.

У подальшому відповідачка була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Опікою над дітьми фактично займались працівники КЗ «ЦНСП», яким також допомагав дідусь. Так, фахівці приносили родині продуктові набори, готували їжу, надавали необхідні ліки, коли діти були покусані комахами та мали високу температуру, прибирали в кімнатах, розшукували й доставляли матір додому.

25.07.2022 року ОСОБА_1 та четверо її дітей переїхали проживати у смт. Міліоративне Новомосковського району. Фахівці із соціальної роботи відвідали родину за новою адресою. В ході бесіди мати вкотре була попереджена про необхідність виконання батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей. В квартирі було брудно. Газо- та електропостачання відключено за борги. Встановлено, що матір постійно просила своїх сусідів приготувати їжу, підігріти воду адже в її квартирі відсутні комунікації.

Незабаром родина знову переїхала до дідуся у с. Піщанка, так як, за словами матері, сусіди в смт. Меліоративному відмовилися їй допомагати.

Крім того, матір`ю не була проведена організація навчання старшої доньки ОСОБА_11 , дівчинка не виходить на відео уроки, адже ОСОБА_1 не знає аккаунту для входу до додатку для навчання своєї дитини. ФСР запропонувала відвідати школу та переговорити з програмістом Піщанського ліцею щодо допомоги по налаштуванню телефону для освітнього навчання дитини. 28.11.2022 року фахівцю із соціальної роботи відповідачка повідомила, що загубила телефон старшої доньки, у відповідь, ? їй було запропоновано виконувати домашні завдання письмово та відносити їх до навчального закладу класному керівнику.

Протягом 2023 року за дітьми доглядав ОСОБА_9 , а 14.02.2023 року о 7:30 годині дідусь зателефонував ФСР та повідомив, що його донька відсутня вдома, а йому треба їхати на роботу. Фахівець із соціальної роботи разом із працівниками ювенальної поліції знайшли ОСОБА_1 о 13 годині того ж дня по АДРЕСА_2 та прийняли рішення відвезти її до дітей, від чого відповідачка категорично відмовилась і, в присутності свідків, виявила бажання написати заяву про відмову від дітей.

За період перебування родини на обліку з ОСОБА_1 проводилась постійна робота щодо: формування навичок відповідального батьківства, планування бюджету, ведення домашнього господарства, забезпечення старшій дитині повної загальної середньої освіти та соціально-профілактичної роботи.

Матір неодноразово залишала дітей одних без нагляду. Після кожного випадку з нею проводилась профілактична бесіда, щодо її аморального способу життя, припинення вживання алкогольних напоїв, належного виконання своїх батьківських обов`язків та забезпечення безпечних, комфортних умов проживання дітей. Але позитивних результатів так отримано і не було. ОСОБА_1 ухилялась від рекомендацій фахівців соціальної роботи, які їй надавались, продовжувала нехтувати їх допомогою та порадами.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, орган опіки та піклування розцінює, як свідоме ухилення батьків від виконання своїх обов`язків.

27 листопада 2023 року відповідачкою по справі ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідачка спростовує доводи позивача про зловживання нею спиртних напоїв, матеріали справи не містять доказів про перебування її на обліку у нарколога чи психіатра.

По-друге, в позовній заяві є посилання, що відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності, але самі адміністративні матеріали у справі відсутні.

Сам по собі факт заперечення нею проти вимог даного позову свідчить про інтерес матері до дітей, бажання займатися вихованням своїх дітей.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що належних та допустимих доказів її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, які б могли бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав позивачем не надано.

01 грудня 2023 року позивач надав суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідачки, посилаючись на те, що майже усі виїзди фахівців соціально роботи КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради закінчувались проведенням профілактичних бесід з ОСОБА_1 щодо припинення зловживання спиртними напоями, пропозиціями пройти курс лікування від алкогольної залежності, створення безпечних та комфортних умов проживання дітей та належного виконання своїх батьківських обов`язків. Проте на шлях виправлення остання не встала.

До компетенції Служби у справах дітей Піщанської сільської ради не відноситься підтвердження вживання відповідачкою спиртних напоїв, а відсутність знаходження відповідача на обліку у лікаря психіатра та нарколога є особистим припущенням її представника.

Про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності позивачу стало відомо із повідомлення Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 04.11.2022 року № 47/6875. Вказане повідомлення є офіційною інформацією відповідно до законодавства та вказані адміністративні матеріали можуть бути витребувані в разі потреби за вимогою кожної із сторін процесу.

У запереченнях на відповідь на відзив від 07 грудня 2023 року, відповідачка зазначає, що позивачем не наведено, які позитивні зміни та покращення відбудуться у неповнолітніх дітей, при позбавленні батьківських прав їхньої матері. Просить суд звернути увагу, що вона є інвалідом ІІІ групи, з 20.08.2020 року.

Також, відповідачка шукає роботу та намагається працювати, змінила образ життя та бажає виховувати та піклуватися про своїх дітей.

Будь-яких об`єктивних підстав вважати, що позбавлення відповідачки батьківських прав сприятиме захисту прав чи інтересів дітей або призведе до позитивних змін у їх житті немає.

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 49).

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року залучено співвідповідачем по справі ОСОБА_2 (а.с. 161).

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року призначено розгляд справи по суті (а.с. 206).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник під час судового засідання надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у відзиві та запереченнях по справі.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань чи письмових пояснень на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідачі по справі мають чотирьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області) (а.с. 17);

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Меліоративнівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області) (а.с. 16);

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області) (а.с. 14);

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Сідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) (а.с. 15).

Батько дітей, відповідно до повідомлення від 03.03.2023 року № 21/19/964-23 Новомосковського районного відділу філії державної установи «центр пробації» у Дніпропетровській області, перебував на обліку, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, від 05.06.2019 року, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік та за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, від 27.02.2019 року, за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 роки (а.с. 109).

Однак, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2020 року скасовано звільнення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.09.2019 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.06.2019 року та направлено його для відбуття призначеного покарання в місця позбавлення волі, строком на 4 роки (а.с. 85-86).

Із відповіді на запит Служби у справах дітей Піщанської сільської ради ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» Міністерства юстиції України від 10.11.2023 р. № 80/5-6476 встановлено, що ОСОБА_2 відбуває покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» з 04.02.2021 року та по теперішній час (а.с. 87).

13.03.2022 року до комунального закладу «ЦНСП» Піщанської сільської ради надійшло повідомлення щодо складних життєвих обставин в яких знаходиться сім`я ОСОБА_1 . Фахівцем із соціальної роботи було здійснено виїзд за адресою проживання родини. Матір повідомила, що не отримала дитячі виплати і у зв`язку із цим не має коштів на купівлю продуктів. Фахівецьіз соціальної роботи привезла родині крупи та макаронні вироби. В ході бесіди матір була попереджена про необхідність виконання своїх батьківських обов`язків (а.с. 18-23).

Судом встановлено, не спростовано сторонами, що під час відбування покарання батька в місцях позбавлення волі, про їх спільних дітей піклувалась мати, якій в свою чергу допомагав дідусь ОСОБА_9 .

Наказом № 52 від 14.03.2022 року КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради сім`я була взята під соціальний супровід.

За період часу з 25.03.2022 по 14.02.2023 року працівниками КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради здійснювались постійні виїзди за місцем проживання родини.

Підчас вказаних виїздів було встановлено наступне:

- мати дітей ОСОБА_1 майже кожного візиту перебувала в стані алкогольного сп`яніння, часто не ночувала вдома;

- в будинку панує антисанітарія, відсутні продукти харчування та готова їжа;

- діти в занедбаному стані, брудні, голодні, коли мати йде з дому вони залишаються без нагляду;

- старша дочка не відвідує шкільні заняття.

Зазначене також підтверджується: висновком оцінки потреб сім`ї від 14.03.2022 року (а.с. 25); актом обстеження умов проживання від 03.10.2022 року (а.с. 32); актом обстеження умов проживання від 03.11.2022 року (а.с. 30); актом обстеження умов проживання від 12.11.2022 року (а.с. 33); актом обстеження умов проживання від 19.12.2022 року (а.с. 29); актом обстеження умов проживання від 08.02.2023 року (а.с. 27); актом обстеження умов проживання від 09.02.2023 року (а.с. 26); актом відсутності сім`ї вдома (а.с. 28).

Зі змісту листа КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради до начальника служби у справах дітей № 50 від 15.02.2023 року встановлено, що протягом 2022 року з відповідачкою проводилась постійна робота та бесіди стосовно її неналежної поведінки, та ухилення від виконання батьківських обов`язків (а.с. 37-38).

Старша донька ОСОБА_12 навчається у Піщанському ліцеї з 01.09.2021 року. Шкільна мотивація в дитини розвинена недостатньо, про що свідчить низький рівень успішності, що пов`язано з недостатнім розвитком концентрації та довільної уваги. Має слабкі когнітивні навички. Рівень пам`яті низький. Темп роботи невисокий. Увага може бути достатньо стійкою, якщо діяльність для учениці цікава, але на короткий час.

Ментальне здоров`я на середньому рівні розвитку, негативні виховні впливи родини та мікросоціального середовища призводить до деформації психіки та поведінки. Дитина потребує постійної підтримки та контролю з боку соціально-психологічної служби, класного керівника, про що свідчить довідка про морально психологічний стан дитини № 65/01-14 від 02.03.2023 року, видана за місцем її навчання (а.с. 187).

До того ж, як встановлено із подання адміністрації Піщанського ліцею від 16.02.2023 року та характеристики № 75/01-14 від 03.03.2023 року, ОСОБА_14 не відвідує онлайн уроків, діагностичні роботи не здає без поважної причини.

Зі слів матері у дитини відсутній гаджет, для отримання освітніх послуг. Класний керівник намагається постійно тримати зв`язок з матір`ю, але ОСОБА_15 не виходить на контакт і не реагує на повідомлення вчителя. Вчитель декілька разів відвідувала сім`ю для залучення учениці до навчання й проведення із матір`ю бесід на теми: «Відповідальність батьків у вихованні своїх дітей», «Важливість виконання режиму дня», « Кожна дитина має право на освіту ». Однак, проведена робота не дала ніякого результату (а.с. 188-189).

09.10.2023 року Службою у справах дітей Піщанської сільської ради передано ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в дитячий будинок сімейного типу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 56).

Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідачі свідомо ухиляються від своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер. Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідачі не тільки свідомо ухиляються від виконання обов`язків з виховання дітей, визначених ст. 150 СК України, а ще й негативно впливають на їх емоційний та психологічний стан.

У лютому 2024 року за зверненням Служби у справах дітей Піщанської сільської ради з дитиною ОСОБА_5 проводилась робота щодо з`ясування відношення дівчинки до біологічних батьків.

За результатами діагностичних бесід, з використанням спеціальних методик, психологом КЗ «ЦНСП» Піщанської сільської ради Шевченко Ю.В. постановлено висновок про наступне.

Під час гри дитина розповіла, що їй дуже подобається сім`я, в якій вони з молодшим братиком та двома сестричками зараз перебувають. Дівчинка з радістю повідомила, що вона пішла в школу де навчається дистанційно у 3-му класі, також їй сподобалося готувати, але вже це вона стала робити тільки в новій сім`ї, до цього разом із матір`ю вона нічим не займалась.

Стосовно того, що їй не подобається ОСОБА_12 згадала поліцію, матір та батька.

Зі спогадів дитини, коли вона проживала в сім`ї матері до них додому постійно приїжджала поліція й просила їх матір перестати пити алкогольні напої. Коли мати була напідпитку діти її боялися, оскільки відповідачка дозволяла собі не тільки підвищувати на них голос, без наявної на те причини, а ще й піднімати на дітей руку. Але частіше їх бив батько. Про нього згадувати дівчинка не хоче.

Розповідаючи про своїх батьків дитина змінювала свій вираз обличчя, помітно нервувала, для неї це дуже неприємний, болючий спогад, що спричиняє страждання.

ОСОБА_12 відчуває страх, неприязнь, недовіру до біологічних батьків, на підставі чого у дівчинки погано розвинуті соціальні навички. У старій родини дитина була позбавлена батьківського піклування, тож вона була вимушена самостійно піклуватись про себе, молодших сестричок та братика. Повертатися назад до матері ОСОБА_12 не бажає.

Після проведеного спілкування, потенційні опікуни та психолог помітили підвищений рівень тривожності у дівчинки. Вона гостро реагувала на появу сторонніх людей, весь час намагалась бути біля знайомих їй дорослих. Зі слів батьків-вихователів, дитина почала погано спати, просиналась серед ночі, часто запитувала, чи не повернуть їх назад батькам. При спробі з`ясувати чого вона боїться, дівчинка починала плакати, оскільки її психоемоційна сфера не є стабільною, сформувати свої думки щодо страхів вона також не може.

Біологічні батьки асоціюються в неї з постаттю агресорів, від яких вона зазнала фізичних знущань.

Зазначені обставини щодо психоемоційного стану старшої дитини стосовно якої, в тому числі вирішується питання про позбавлення батьківських прав, в судовому засіданні повідомила

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачами по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених в позові. Батько дітей з позовними вимогами був ознайомлений, між тим, взагалі не виявив ніякого зацікавлення у справі.

29 березня 2023 року виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області постановлено рішення, яким затверджено висновок служби у справах дітей Піщанської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей (а.с. 39, 40-43).

Аналізуючи викладене, суд виходячи з якнайкращого забезпечення прав, свобод та інтересів дітей, приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітніх дітей обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів, суд керується наступними нормами закону.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

-стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

-стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина;

-наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

-інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони у шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі змін матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а суд одночасно з позбавленням батьківських прав може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Таким чином, суд вважає за доцільне стягнути з кожного із відповідачів аліменти на користь закладу (особи), де будуть знаходитись діти, у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину щомісяця та до досягнення дітьми повноліття.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст.ст. 12, 13, 80, 89, 141, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Служби у справах дітей Піщанської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на користь особи чи закладу, де будуть перебувати діти, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 19.05.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на користь особи чи закладу, де будуть перебувати діти, на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 19.05.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради, код ЄДРПОУ 43582391, адреса: вул.Покровська,1, с.Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя Сорока О.В.