Рішення

від 18.03.2024 по справі 398/4488/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4488/20

провадження №: 2/398/46/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"18" березня 2024 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

суддіНероди Л.М.,

за участі секретаряМіщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача-адвокат Гулий Андрій Васильович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКОНІКА» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної (немайнової) шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Представник позивача-адвокат Гулий А.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт перебуванян у трудових відносинах, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 19759,00 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня по день фактичного розрахунку. Стягнути з відповідача на користь позивача моральну(немайнову) шкоду в розмірі 10000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що на початку березня 2020 року ОСОБА_1 влаштувався на роботу до ТОВ «ОКОНІКА» на посаду водія, де пропрацював близько п`яти місяців. 31.07.2020 року позивач був звільнений з займаної помади за власним бажанням. Керівник повідомив, що позивач буде працювати без належного трудового оформлення «неофіційно». Між позивачем та відповідачем були обговорені всі аспекти стосовно істотних умов праці, за якими встановлено: ненормативний графік роботи, який залежав від кількості замовлень та відстані від складу до кінцевої точки вивантаження, куди було необхідно доставити товар замовнику; заробітна плата нараховувалась у твердій грошовій формі, але не менше 12000,00 гривень на місяць та мала виплачуватись в останнє число кожного місяця. За позивачем було закріплено автомобіль марки ТАТА, моделі LPT 613, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , між сторонами неодноразово виникали спірні питання щодо технічного обслуговування транспортного засобу. За словами позивача, за весь період роботи у відповідача, заробітна плата була нарахована та виплачена тільки за березень - травень 2020 року. В силу того, що позивач був офіційно не працевлаштований, заробітну плату він отримував на руки «в конверті», що в свою чергу унеможливлює належним чином підтвердити доказ грошової винагороди за працю. Внаслідок довготривалої невиплати заробітної плати, позивач вирішив звільнитися з місця роботи, проте виплата всіх сум, що належить йому від відповідача не проводилася. У добровільному порядку відповідач заборгованість погашати відмовляється.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи була повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Усвою чергу,відповідачка скористаласьсвоїм правомта надалавідзив напозовну заяву,відповідно доякого просила взадоволенні позовувідмовити,посилаючись нате,що для захисту відвнутрішньої корозіїсистеми повинні бутипостійно заповненіхімічно очищеноюдеарованою водоюпід надлишковимтиском ненижчим за 50кПА.Зважаючи нате,що мережа має бутизаповнена водою,про відсутність рідинив мережі їйповідомлень ненадходило,стан мережі не викликавзанепокоєння на предметпротікання.Про усунутіпричини таподачу гарячої води настояк ванної кімнати вонапопереджень не отримувала,тому заїї відсутності вдома відбулася подача води тасталося витікання зтеплоносія.З даними актомвона неознайомлена,її підпис в наданихдокументах відсутній,викласти своїзауваження щодоакту вонаможливості немала.Також вакті незазначено,що вона відмовиласьвід підпису вакті про залиттяквартири 15.Будь-якихінших даних проте,що комісіяЖЕО здійснювала оглядсантехнічного обладнання вкв. АДРЕСА_1 ,суду ненадано,що свідчитьпід сумнів висновок позивача пропричини залиття.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020 року справу №398/4488/20 (провадження №2/398/2077/20) розподілено судді ОлександрійськогоміськрайонногосудуКіровоградськоїобласті Орловському В.В.

Ухвалою судді від 11 грудня 2020 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.10.2021 року №867-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.10.2021 року справа №398/4480/20 (провадження №2/398/697/21) розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероді Л.М.

06.01.2022року ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероди Л.М.,прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача-адвокат Гулий Андрій Васильович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКОНІКА» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної (немайнової) шкоди та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до товарно-транспортних накладних № 190 від 05.06.2020 року та від 23.06.2020 року, вбачається, що автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_3 і замовник ТОВ «ОКОНІКА» водій ОСОБА_4 , здійснив перевезення вантажу з с. Войнівка до м. Херсон та до м. Одеса.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2020 року, вбачається, що на ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження на примусове виконання постанови ЕАМ 2552076, що видана Управлінням патрульної поліції м. Кременчук щодо штрафу в розмірі 1020,00 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Судом установлено, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач ОСОБА_5 писав заяву про прийняття на роботу, надавав відповідачу трудову книжку та інші документи, отримував наказ про прийняття на роботу, укладав з відповідачем трудовий договір.

Позивач зазначає, що перебував у трудових відносинах з ТОВ «ОКОНІКА». Однак цей факт залишається недоведеним з огляду на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували те, що позивач приступив фактично до виконання трудових обов`язків в цейперіод.

Позивач на підтвердження позову щодо встановлення факту перебування у трудових відносин із відповідачем надав товарно-транспортні накладні, копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, суд зазначає, що дані докази не можуть вважатися належним підтвердженням того, що позивач перебував саме в трудових відносинах з ТОВ «ОКОНІКА».

Суд звертає увагу, що позивачем не надано копії трудової книжки, для встановлення того факту, що він в спірний період не був працевлаштований, чи перевірки відомостей про те, чи не отримував він за цей період виплату по безробіттю.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2020 року у справі №344/2293/19 (провадження №61-1121св20).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Разом з тим, належних доказів, наявності між сторонами трудових відносин у вказаний період, позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.

З огляду на те, що факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем судом не встановлено, позовні вимоги про встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ТОВ «ОКОНІКА» задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині встановлення факту трудових відносин інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Що стосується позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за усе, гарантується Конституцією України (статті 32, 56, 62).

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому доведенню підлягають : наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено протиправність дій чи бездіяльності відповідача ТОВ«ОКОНІКА», тобто вини останнього, а також причинного зв`язку між його винними діями та завданою позивачеві оспорюваною моральною шкодою в розмірі 10000 грн., лише за умов чого законом передбачена цивільна відповідальність щодо її відшкодування заподіювачем на користь потерпілого, у зв`язку із чим у задоволенні слід відмовити.

НОРМИ ПРАВА

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує практику Верховного Суду щодо розмежування цивільно-правового договору та трудового договору, адже особі, яка покликається на наявність трудових відносин, необхідно належними доказами підтвердити, що відносини саме такого характеру склалися у сторін.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Верховний Суд у справі № 761/2846/16-ц відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач, який просив встановити факт перебування його загиблого сина у трудових відносинах з товариством, не довів обставини, що його син перебував у трудових відносинах, оскільки відсутня заява про прийняття на роботу та трудова книжка, не доведено факту роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця та відсутні докази виплати заробітної плати за трудовим договором (постанова ВС від 23.01.2018 у справі № 761/2846/16-ц).

При покликанні роботодавця на те, що між сторонами існують договірні зобов`язання за договором підряду, для спростування таких доводів необхідно звертати увагу на те, чи визначено таким договором обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання; відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові; перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик (постанова ВС від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц).

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2020 року у справі №344/2293/19 (провадження №61-1121св20).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Разом з тим, належних доказів, наявності між сторонами трудових відносин у вказаний період, позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263- 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача-адвокат Гулий Андрій Васильович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКОНІКА» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної (немайнової) шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18.03.2024 року.

Учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ,

Представник позивача-адвокат Гулий Андрій Васильович, адреса місцезнаходження: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Першотравнева, 43;

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКОНІКА», юридична адресою: 28000, Кіровоградська область, Олександрійського району, с. Войнівка, вул. Квітнева, 25.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА