Ухвала

від 19.03.2024 по справі 754/1922/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2229/24

Справа № 754/1922/24

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

Ухвалою судді Десняснького районного суду м.Києва від 12.02.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

На виконання ухвали судді, позивач 07.03.2024 надав суду новий примірник позовної заяви з додатками звернувшись з позовом до Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому, в позовній заяві позивач просить визнати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Така ж правова позиція, викладена й у постанові Касаційного цивільного суд у складі Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що даний спір виник з приводу визначення додатковго строку для прийняття спадщини - квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до Дніпровського районного суду м. Києва, у Деснянського районного суду м. Києва відсутні законні підстави для прийняття справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, до свого провадження, оскільки вона передана за підсудністю з порушенням порядку, встановленого ст. 31 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 27, 30-32, 259, 260, 261 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Передачу справи на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: