Ухвала

від 15.03.2024 по справі 757/12010/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12010/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62021100020000265 від 27.07.2021,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62021100020000265 від 27.07.2021.

Клопотання обґрунтовує тим, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100020000265 від 27.07.2021 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч.ч. 2, 4 ст. 358, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ОСОБА_7 під час огляду території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), точна дата проведення якого не встановлена але не пізніше квітня 2020 року, виник умисел на заволодіння вільними від забудови земельними ділянками, розміщеними на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) для власних комерційних інтересів шляхом обману.

Так, встановлено, що розпорядженням Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 05.01.2021 №4-к «Про прийняття на роботу ОСОБА_5 » ОСОБА_5 прийнято на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації та архітектурно будівельного контролю Пірнівської сільської ради з 06 січня 2021 року.

Так, у відповідності до відведеної ролі, ОСОБА_5 будучи державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, мала отримати від ОСОБА_7 документи, які слугували підставою державній реєстрації права власності так званих «підставних осіб» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221885200:03:059:0164, 3221885200:03:059:0002, 3221885200:03:059:0205, 3221885200:03:059:0174, 3221885200:03:059:0170, 3221885200:03:059:0004, 3221885200:03:059:0173, 3221885200:03:059:0165, 3221885200:03:059:0169, 3221885200:03:059:0171, 3221885200:03:059:0003, 3221885200:03:059:0167, 3221885200:03:059:0166, 3221885200:03:059:0172, 3221885200:03:059:0168 та, за результатом їх розгляду, забезпечити прийняття рішення про їх державну реєстрацію шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до відведеної ролі, ОСОБА_5 , діючи у змові з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , отримала у невстановлений слідством час, проте не пізніше 19.01.2022 від ОСОБА_7 заздалегідь підготовлені вказані вище документи та 19.01.2022, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Пірнове, вул. Спортивна, 1, усвідомлюючи та розуміючи законодавчу визначену необхідність особистої присутності та ідентифікації заявників, протиправно склала від імені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 картки прийому заяв №№ 295234456, 295261812, 295244949, 295289776, 295259468, 295371183, 295307632, 295264979, 295304976, 295237901, 295302944, 295308960, 295239967, 295287730, 295243136 від 19.01.2022 та заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №№ 50469254, 50472178, 50470272, 50475772, 50471932, 50487033, 50477955, 50472593, 50477535, 50469535, 50477319, 50478151, 50469823, 50475519, 50470076 від 19.01.2022, тим самим засвідчивши факт отримання документів для державної реєстрації прав та їх обтяжень від вищевказаних осіб, які не були присутні при їх подачі.

Надалі, продовжуючи реалізацію заздалегідь розробленого злочинного плану та завершуючи його, ОСОБА_5 , діючи у змові з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав №№ 63027827, 63030290, 63028320, 63027664, 63029937, 63027703, 63027760, 63028913, 63027616, 63027911, 63027632, 63028089, 63028572, 63028192 від 25.01.2022 з відкриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з внесенням відомостей про речові права на нерухоме майно.

Після вказаного, ОСОБА_5 сформовано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:1) № 296103839 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0164 площею 0,0889 га належить на праві приватної власності ОСОБА_9 ;2) № 296125396 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0173 площею 0,0783 га належить на праві приватної власності ОСОБА_15 ;3) № 296108010 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0170 площею 0,0889 га належить на праві приватної власності ОСОБА_13 ;4) № 296102368 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0003 площею 0,0992 га належить на праві приватної власності ОСОБА_19 ;5) № 296121162 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0004 площею 0,0740 га належить на праві приватної власності ОСОБА_14 ;6) № 296102668 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0168 площею 0,0992 га належить на праві приватної власності ОСОБА_23 ;7) № 296103317 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0172 площею 0,0992 га належить на праві приватної власності ОСОБА_22 ;8) № 296112411 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0165 площею 0,0991 га належить на праві приватної власності ОСОБА_16 ;9) № 296101914 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0167 площею 0,0991 га належить на праві приватної власності ОСОБА_20 ;10) № 296104510 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0002 площею 0,0889 га належить на праві приватної власності ОСОБА_10 ;11) № 296102087 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0166 площею 0,0992 га належить на праві приватної власності ОСОБА_21 ;12) № 296105955 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0205 площею 0,0889 га належить на праві приватної власності ОСОБА_11 ;13) № 296109766 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0169 площею 0,0906 га належить на праві приватної власності ОСОБА_17 ;14) № 296107006 від 25.01.2022, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 3221885200:03:059:0174 площею 0,0889 га належить на праві приватної власності ОСОБА_12 .

Оформивши у такий протиправний спосіб шляхом обману право власності на земельні ділянки на так званих «підставних осіб», організатор ОСОБА_7 та співвиконавці ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, забезпечили свій фактичний контроль над земельними ділянками державної форми власності, та набули можливість вільно розпоряджатися ними на власний розсуд.

Установлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221885200:03:059:0164, 3221885200:03:059:0002, 3221885200:03:059:0205, 3221885200:03:059:0174, 3221885200:03:059:0170, 3221885200:03:059:0004, 3221885200:03:059:0173, 3221885200:03:059:0165, 3221885200:03:059:0169, 3221885200:03:059:0171, 3221885200:03:059:0003, 3221885200:03:059:0167, 3221885200:03:059:0166, 3221885200:03:059:0172, 3221885200:03:059:0168 накладаються на землі, які перебували в постійному користуванні Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (код ЄДРПОУ 00152595) згідно проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» за 2014 рік та викопіювання з планшету № 6 Старопетрівського лісництва квартал 94 лісовпорядкування 2014 рік.

Території, які на даний час сформовані у земельні ділянки з кадастровими номерами 3221885200:03:059:0164, 3221885200:03:059:0002, 3221885200:03:059:0205, 3221885200:03:059:0174, 3221885200:03:059:0170, 3221885200:03:059:0004, 3221885200:03:059:0173, 3221885200:03:059:0165, 3221885200:03:059:0169, 3221885200:03:059:0171, 3221885200:03:059:0003, 3221885200:03:059:0167, 3221885200:03:059:0166, 3221885200:03:059:0172, 3221885200:03:059:0168, станом на 19.01.2022 належали до земель лісогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (код ЄДРПОУ 00152595) згідно проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» за 2014 рік та викопіювання з планшету № 6 Старопетрівського лісництва квартал 94 лісовпорядкування 2014 рік.

Розроблена документація із землеустрою, а саме - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 15 громадянам України для індивідуального дачного будівництва на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту), розроблений ФОП ОСОБА_8 у 2020 році, та її погодження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

Загальна ринкова вартість відведених у власність земельних ділянок із кадастровими номерами 3221885200:03:059:0164, 3221885200:03:059:0173, 3221885200:03:059:0170, 3221885200:03:059:0003, 3221885200:03:059:0004, 3221885200:03:059:0168, 3221885200:03:059:0172, 3221885200:03:059:0165, 3221885200:03:059:0167, 3221885200:03:059:0002, 3221885200:03:059:0166, 3221885200:03:059:0205, 3221885200:03:059:0169, 3221885200:03:059:0174 станом на 19.01.2022 становить 9 014 294,00 грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до п. 4 Примітки 1 до статті 185 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у співучасті в заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, слідчий вказує, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 є згідно ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що у органу досудового розслідування на даний час є достатні підстави вважити, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, відповідно до санкції статті за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції станом на момент вчинення злочину) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, набувши після повідомлення їй про підозру іншого процесуального статусу - підозрювана, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Підозрюваній ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, остання може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Також, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі осіб, яким здійснювалось надання у власність земельних ділянок, з метою зміни останніми наданих показань. ОСОБА_5 шляхом отримання консультацій, порад чи допомоги від сторонніх осіб, самостійно або ж опосередковано, може вживати інших заходів, які стануть перешкодою у кримінальному провадженні.

З метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_5 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього.

З огляду на наведене, дії підозрюваної та загроза можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності може реалізувати будь який із вищевказаних дій, що становлять ризики визначені в п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Підозрювана та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики є не підтвердженими.

Також, адвокат зазначив, що відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона кримінального правопорушення. Слідство триває з 2021 року, а тому посилання на ризики передбачені ст.. 177 КПК України, є безпідставним.

Адвокат зазначив, що підозрювана має належну процесуальну поведінку, добровільно з`являється до органів слідства, має родину, на утриманні малолітню дитину та маму з інвалідністю, міце роботи та проживання, є інвалідом ІІ групи.

Відтак, просили відмовити в задоволенні клопотання, у зв`язку з його необгрунованістю.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Так, за вказаних вище обставин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами оперативного підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві;повідомленням ДП «Київська ЛДНС» від 19.07.2021 № 172; матеріалами ВО «Укрдержліспроект» від 22.02.2022 № 178;листом ДП «Клавдієвська ЛДНС» від 07.02.2023 № 58/08;листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30.11.2022 № 25043/0/2-22;листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 19075/0/2-22;розпорядженням Вишгородської РДА Київської області від 15.06.2020 № 282; договором № 0820/1 від 12.08.2020 між ОСОБА_8 та 15 громадянами;завданням на виконання робіт як додатком № 2 до Договору № 0820/1 від 12.08.2020;проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок 15 громадянам України для індивідуального дачного будівництва на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту);листом ОСОБА_8 до Петрівської сільської ради від 14.09.2021;рішенням Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2021 № 887;рішенням Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 18.02.2022 № 1051;інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна;висновком експерта за результатами проведення комплексної судової експертизи з питань землеустрою, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 04.07.2023 № 1635-1649, 4143-4158/32-21;висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15.08.2023 № СЕ-19/111-23/39763-ПС;протоколами огляду інформації, вилученої в операторів мобільного зв`язку від 26.01.2024, 27.01.2024 та 31.01.2024; протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_5 від 05.12.2023; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 ; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні державного реєстратора Пірнівської сільської ради Київської області ОСОБА_5 ;іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованому йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу, так як на думку слідчого судді він є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Зокрема, при розгляді клопотання встановлено, що вищенаведені у клопотанні слідчого ризики не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Оскільки в матеріалах провадження відсутні достатні дані стосовно можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, перешкоджання ходу досудового розслідування та здійснення тиску на свідків, не знайшли свого підтвердження, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, дані про особу підозрюваної, в тому числі, що остання працює, має постійне місце проживання та має на утриманні дитину, матір з інвалідністю, приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Саме домашній арешт випений період доби, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням на підозрюваного обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62021100020000265 від 27.07.2021 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження , а саме: до 13.05.2024 включно.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженнні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_25