Рішення

від 26.02.2024 по справі 760/14403/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/14403/21

2/760/6316/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 лютого 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський науково-дослідний Інститут Гідроприладів», треті особи: державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Мотицький Ігор Леонідович, Державна служба України з питань праці про стягнення заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 02.06.2021 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 129387,66 грн., 3% річних в розмірі 11825,66 грн., індекс інфляції у розмірі 25476,30 грн., а також судовий збір у розмір 1946,90 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до відповідача, позивач посилається на наступне.

Так, ОСОБА_2 був працівником ДП «Київського науково - дослідного Інституту Гідроприладів», однак 06 листопада 2017 року - помер.

28.09.2018 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Матицьким І.Л. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №6-746), що складається з: суми заборгованості, у вигляді заробітної плати, у розмірі 129 387,66 грн., що знаходиться в Державному підприємстві «Київського науково - дослідного Інституту Гідроприладів», яка належала померлому ОСОБА_2 .

18.12.2018 року зі сторони єдиного Спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 була подана Заява №70 від 18.12.2018 року на ім`я Директора ДП «Київського науково-дослідного Інституту Гідроприладів» стосовно виплати по заборгованості заробітної плати у розмірі 129 387 грн. 66 коп., яка належала працівнику даного підприємства, а саме - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №6-746 від 28 вересня 2018 року.

Однак, станом на 31.08.2020 року, ДП «Київського науково- дослідного Інституту Гідроприладів» так і не здійснив розрахунок з позивачем по заробітній платі у розмірі 129 387 грн. 66 коп., яка належала померлому - ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №6-746 від 28 вересня 2018 року.

Отже станом на 31 серпня 2020 року заборгованість ДП «Київського науково- дослідного Інституту Гідроприладів» перед позивачем склала 129 387 грн. 66 коп.

19.10.2020 року була подана повторно Претензія про сплату заборгованості по заробітній платі на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом (Вх. № 63/АДМ від 19.10.2020р.) на ім`я Директора ДП «Київського науково- дослідного Інституту Гідроприладів» стосовно виплати по заборгованості заробітної плати у розмірі 129 387 грн. 66 коп., яка належала працівнику даного підприємства, а саме - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №6-746 від 28 вересня 2018 року.

Однак, станом на 27.05.2021 року, ДП «Київського науково- дослідного Інституту Гідроприладів» так і не здійснив розрахунок, та не надав жодної відповіді ані на первинну заяву, ані на повторну претензію.

27.05.2021 року Позивач звернулася до Державної служби з питань праці зі скаргою щодо проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання - ДП «Київського науково-дослідного Інституту Гідроприладів» вимогам трудового законодавства і притягнення до відповідальності уповноважених осіб за порушення не своєчасної виплати заробітної плати померлій особі та її спадкоємцям, однак станом на день звернення з позовною відповіді позивач не отримала.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та просить стягнути з ДП «Київський науково-дослідний Інститут Гідроприладів» на його користь заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом в розмірі 129387,66 грн., 3% річних в розмірі 11825,66 грн., індекс інфляції у розмірі 25476,30 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 02.06.2021 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 07.06.2021 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.09.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує, та просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та позивача.

Представник відповідач ДП «Київський науково-дослідний Інститут Гідроприладів» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином, про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Третя особа державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Мотицький І.Л. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи його за відсутності.

Представник Державної служби України з питань праці в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі за відсутності учасників процесу на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує сторона позивача.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Стаття 1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер гр. ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 07.11.2017 р.

28.09.2018 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Мотицьким І.Л. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за №6-746), що складається з: суми заборгованості, у вигляді заробітної плати, у розмірі 129387,66 грн., що знаходиться в Державному підприємстві «Київського науково - дослідного Інституту Гідроприладів», яка належала померлому ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов`язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого і визнання права власності.

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України, положення якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20)).

У постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17 Верховний Суд зазначив, що виходячи з аналізу зазначених правових норм (статей 1218, 1219, 1219 ЦК України), предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Свідоцтво про право на спадщину від 28.09.2018 не оспорено та є чинним, а тому відмова відповідача у виплаті заборгованості по заробітній платі спадкодавця у вказаному розмірі є безпідставною.

Відмова у виплаті успадкованих позивачем коштів становить порушення його права на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 129387,66 грн. у порядку спадкування недоотриманої померлим ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі є обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6- 49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України. Отже, приписи цього розділу поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої ЦК України). Тобто, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Позивачем не надано до позовної заяви розрахунку 3% річних в розмірі 11825,66 грн., індексу інфляції у розмірі 25476,30 грн., доказів вручення відповідачу вимоги про виплату заборгованості по заробітній платі спадкодавця від 18.12.2018 суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та не підлягають зодоволенню.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вище викладеного, наявні обґрунтовані підстави стверджувати про порушення прав позивача на своєчасне отримання ним належних до сплати їй коштів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву щодо заявлених позовних вимог, будь-яких пояснень/заперечень в спростування зазначеного позивачем, суду надано не було.

За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_4 , є доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 1293,87 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 3, 21, 47, 83, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 16, 328, 392, 549, 611, 625, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1227, 1230, 1222 ЦК України ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський науково-дослідний Інститут Гідроприладів», треті особи: державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Мотицький Ігор Леонідович, Державна служба України з питань праці про стягнення заборгованості нарахованої але не виплаченої заробітної плати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний Інститут Гідроприладів» (код ЄДРПОУ: 14310098, адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова,3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори 28.09.2018 року, зареєстровано в реєстрі № 6-746, в розмірі 129387,66 грн., 3., а також судовий збір у розмір 1293,87 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Кушнір