Рішення

від 18.03.2024 по справі 398/2993/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2993/23

провадження №: 2/398/392/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" березня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2023 року керівник Олександрійської окружної прокуратури в інтересах держави, звернувся до суду із позовом до Попельнастівської сільської ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 11.06.2021 №256 «Про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельних ділянок в оренду для городництва» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва (01.07) площею 3 га з присвоєним кадастровим номером 3520380400:51:001:0001. Цим же рішенням передано ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку в оренду для городництва терміном на 10 років. 01.09.2021 ОСОБА_1 та Попельнастівською сільською радою укладено на підставі вказаного рішення відповідний договір оренди земельної ділянки. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.06.2023 №334409866 щодо вищевказаної земельної ділянки зареєстровано речове право оренди за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 44050006. Натомість, прийняте сільською радою рішення про передачу земельної ділянки в оренду є незаконним, що тягне за собою недійсність укладеного договору оренди з наступних підстав. Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Між тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ (чинний з 27.05.2021) частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абз. 2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара». Тобто, у органу місцевого самоврядування наявні лише повноваження щодо передачі земельної ділянки в оренду для городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара. Таким чином, орган місцевого самоврядування не мав права надавати в оренду для городництва вищевказану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження.

05.10.2023 від представника відповідача Попельнастівської сільської ради Кривоноса А.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що 22 жовтня 2020 року рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Олександрівської сільської ради Олександрійського району № 442 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років загальною площею 3,0 га, в тому числі для ведення городництва площею 3,0 га, із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 . За замовленням ОСОБА_1 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га в оренду на строк 10 років для городництва (код згідно КВЦПЗ:01.07) за адресою: АДРЕСА_1 , який погоджено експертом державної експертизи щодо його відповідності чинному законодавству. Також, на виконання вимог Закону України "Про державний земельний кадастр" державним кадастровим реєстратором земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 3520380400:51:001:0001. У зв`язку з децентралізацією, Олександрівська сільська рада Олександрійського району увійшла та перебуває у складі об`єднаної територіальної громади Попельнастівської сільської ради Олександрійського району, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Олександрівської сільської ради. В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Попельнастівської сільської ради із заявою про затвердження зазначеного проекту землеустрою та передачу в оренду на строк 10 років для городництва даної земельної ділянки. Важливо зазначити, що під час розгляду даного питання на сесії сільради голова Попельнастівської сільської ради ОСОБА_3 довів до депутатського корпусу, що законодавцем з 27.05.2021 року внесено зміни до ст. 36 Земельного кодексу України щодо обмеження максимального розміру площі земельної ділянки, яка надається громадянину в оренду для городництва, який не може перевищувати 0,6 га. Проте, депутати наполягли на іншій правовій позиції, що 22.10.2020 - на час надання Олександрівською сільською радою Олександрійського району відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою, присвоєння кадастрового номеру, проведення державної експертизи такого обмеження не було. Фізична особа відповідно витратила власні кошти на виготовлення технічної документації із землеустрою. Таким чином, корегування документації з метою зменшення площі земельної ділянки в ході сесії неможливо, а в разі відмови в її затвердженні у заявника виникне необхідність повторного звернення до органу місцевого самоврядування щодо отримання нового дозволу на розробку проекту із землеустрою, нових витрат, чим буде порушено права фізичної особи. В результаті депутати проголосували за рішення, яким зокрема затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва (01.07) площею 3,0 га, з присвоєним кадастровим номером 3520380400:51:001:0001. Цим же рішенням передано відповідачу зазначену земельну ділянку в оренду для городництва терміном 10 років. Отже, втручання держави в право на мирне володіння майном спірною ділянкою, зважаючи на тривале добросовісне користування ділянкою, який протиправних дій для заволодіння нею в певному розмірі не вчиняв, має ознаки непропорційного втручання в право відповідача на мирне володіння майном. У зв`язку з чим у задоволені позову просить відмовити.

09.10.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що в даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом ОСОБА_1 , оскільки остання не позбавляється права повторно звернутися до органу місцевого самоврядування для отримання в оренду земельної ділянки в законний спосіб. З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Обраний спосіб захисту порушеного права власності на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

17.11.2023представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ШилоА.О.подала відзивна позовнузаяву,в якомузазначає,що 22вересня 2020року відповідачподала доОлександрівської сільськоїради (заразПопельнастівська)заяву нанадання згодина розробкупроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкив орендудля веденнягородництва площею4,0га рілляза адресою: АДРЕСА_1 .Рішенням сільськоїради від22.10.2020відповідачу булонадано дозвілна розробкупроекту.Висновком пророзгляд документаціїіз землеустрою№ 6084/82-21від 26.04.2021року Проектземлеустрою булопогоджено.В подальшомупроект землеустроюбуло затвердженона сесіїПопельнастівської сільськоїради. Правовідносини між Відповідачем та Попельнастівською селищною радою виникли з моменту подачі Заяви на надання дозволу щодо розробки проекту землеустрою, з 20 вересня 2020 року. Рішення про надання дозволу було 22.10.2020 року. Висновок про те, що земельна ділянка може бути надана складений 26.04.2021 року. Всі документи були винесені у рамках закону, який діяв до набрання чинності Закону від 28.04.2021 року № 1423-ІХ. Визначення норми закону, яку слід застосувати до спірних правовідносин, які виникли у минулому, але на момент виникнення спору та/або розгляду справи в суді (тривалості відповідної адміністративної процедури) така норма втратила чинність або була суттєво змінена (шляхом розширення або звуження правомочностей суб`єкта приватного права або суб`єкта публічного права). З урахуванням наведеного, при вирішення питання законності прийняття рішення сільською радою про затвердження проекту землеустрою та надання дозволу на оренду земельної ділянки, треба користуватися нормами права які діяли до набрання чинності Закону від 28.04.2021 року № 1423-ІХ, оскільки розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом. У зв`язку з чим у задоволені позову просить відмовити.

01.12.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що посилання представник відповідача, що надання сільською радою згоди на розроблення землеустрою відбулося до прийняття законодавчих змін, які обмежують максимальний розмір земельної ділянки, що передається для городництва, а тому і затвердження даного проекту землеустрою необхідно здійснювати з урахуванням норм, що діяли на момент надання дозволу на його розроблення, є хибним, оскільки правильне нормозастосування у таких випадках наведено у висновках Верховного Суду, про що ним зазначалось у попередньому відзиві.

Ухвалою суду від 19.12.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Прокурор подав заяву про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача Попельнастівської сільської ради Кривонос А.І. подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені позову.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача ОСОБА_4 подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проходженням курсів підвищення кваліфікації.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 КПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи, що розгляд справи було тричі відкладено за клопотанням представника відповідача, суд вважає, що представник відповідача безпідставно затягує розгляд справи та їх неявка викликана неповажними причинами, а отже приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та її представників. Крім того, відповідач ОСОБА_1 має ще одного представника ОСОБА_5 , від якої будь яких клопотань до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії витягу з рішення від 11.06.2021 № 256 «Про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельних ділянок в оренду для городництва», Попельнастівська сільська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва (01.07) площею 3,00 га ріллі, кадастровий номер 3520380400:51:002:0003, площею 3,00 га ріллі, кадастровий номер 3520380400:51:001:0001 площею 3,00 га ріллі, ха рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах населеного пункту села Олександрівка Попельнастівської сільської ради (а.с.11).

Згідно з копією договору оренди землі від 01.09.2021 Попельнастівська сільська рада передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3,00 га ріллі, кадастровий номер 3520380400:51:001:0001. Категорія земель визначена землі сільськогосподарського призначення. Договір укладено на 49 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.12-17).

Відповідно до копії рішення Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 22.10.2020 № 442 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років орієнтованою площею 4,000 га ріллі, в тому числі для ведення городництва площею 4,0000 га ріллі (код КВЦПЗ-А01.07) із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.56).

У 2021 році розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років ОСОБА_1 для ведення городництва (код КВЦПЗ 01.07 для городництва) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.89-125).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст. 36 Закону України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України (з відповідними змінами), площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіций, емфітевзис) окремими лотами га конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 12 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з п. 15 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди с земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом ст. ст.13, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Вказані договори оренди складені в письмовій формі, мають усі суттєві умови, як передбачено Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до підпункту в частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.11.2020 року у справі №154/883/19.

Як встановлено, в ході розгляду справи, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, діяла норми ст. 36 Земельного кодексу України у редакції, яка не передбачала обмеження розміру земельної ділянки. Між тим, на момент ухвалення Попельнастівською сільською радою рішення щодо затвердження проекту землеустрою, Законом № 1423-IX від 28.04.2021 року, набрав чинності 27.05.2021 року, були внесені зміни до ст. 36 Закону України, якими передбачено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Таким чином, рішення Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області №256 від 11.06.2021 року «Про затвердження проекту із землеустрою ОСОБА_1 » ухвалено з порушенням вимог, передбачених ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Оскільки, наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов`язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває у державній і комунальній власності, враховуючи, що рішення про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 є незаконним і підлягає скасуванню, то, відповідно, і договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, також підлягає визнанню недійсними.

Щодо скасування державної реєстрації, враховуючи зазначене, а також те, що дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, яка була визнана судом обґрунтованою та задоволена, суд дійшов висновку про необхідність скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що посилання сторони відповідача на те, що намагання виправити допущену в минулому органом влади помилку не може мати наслідком непропорційне втручання в нове право громадянина та перекладати на нього всі негативні наслідки такої помилки, оскільки задоволення позову з формальних підстав покладатиме надмірний індивідуальний тягар на особу, яка користується ділянкою протягом тривалого часу, а отже, порушить справедливий баланс інтересів сторін, не може вказувати на наявність у такої сторони законних сподівань на отримання у користування земельної ділянки, отриманої з порушенням норм законодавства.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 визначено, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Отже, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц та від 30.05.2018 року по справі № 826/5737/16.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає, що відповідачу - сільській раді при реалізації владних управлінських функцій необхідно було застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття спірних рішень, чого не було дотримано сільською радою в межах цих правовідносин. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2021 року у справі №1940/1505/18, від 15 травня 2019 року у справі №825/1496/17.

Зрештою, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, Верховний Суд, зазначав, якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд таким чином вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, до Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 11.06.2021 № 256 «Про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельних ділянок в оренду для городництва строком на 10 років» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3 га з кадастровим номером 3520380400:51:001:0001 та передачі її в оренду для городництва (01.07) ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,00 га з кадастровим номером 3520380400:51:001:0001, який укладено 01.09.2021 між Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію та припинити речове право право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 3,00 га з кадастровим номером 3520380400:51:001:0001.

Стягнути з Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області (Кіровоградська область, Олександрійський район, село Попельнасте, вулиця Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 04366293) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Молонова