Ухвала

від 14.03.2024 по справі 126/1633/23

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 126/1633/23

Провадження № 2-о/126/3/2024

"14" березня 2024 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить встановити факт належності йому трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , виданої 10.12.1985 колгоспом "Мир".

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 вказаної постанови визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У судовому порядку, відповідно до п. 26 зазначеної постанови, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Відтак, встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що заявник просить фактично підтвердити його наявний трудовий стаж у зв`язку з відмовою посадових осіб органу Пенсійного фонду України зарахувати період його роботи для призначення пенсії за віком, то, з огляду на вищевикладене вказана заява не може бути розглянута судом у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи діючий порядок та отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі ст. 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та частини 2 ст. 124 Конституції України, позивач має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку цивільного судочинства, а з позовною заявою (скаргою) до УПФУ про визнання неправомірними дій органу ПФУ, щодо відмови у зарахуванні періоду його роботи до стажу для обчислення пенсії, за правилами адміністративного судочинства.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 року у справі № 61-751св17.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Верховний Суд неодноразово вказував, що не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова ПФУ у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року справа № 401/2020/17-ц, провадження № 14-362цс18, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18, провадження № 14-369цс19).

До такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 589/2794/16-ц, провадження № 14-589цс19.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Також, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України суд роз`яснює заявнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. І. Гуцол