Рішення

від 19.03.2024 по справі 488/2175/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2175/23

Провадження № 2-а/488/5/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19.03.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2023 р. позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пірога С.В. звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якій просила суд видану начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Туовою Оленою Юріївною 16.12.2021 Постанову № 152 по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. визнати протиправною та скасувати.

Позовна заява мотивована тим, що 16.12.2021 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Туовою О.Ю. винесено Постанову № 152 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.

Позивач вказав, що згідно з постановою остання обвинувачується в тому, що під час проведення позапланової перевірки у періоді з 26.11.2021 по 09.12.2021 ОСОБА_1 не виконала вимоги п.1 припису № 86 від 28.08.2021 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: не надала у визначений термін будівельний паспорт на даний об`єкт, чим порушила: вимоги підпункту «а» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI, підпункту 3 пункту 11 та підпункту 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Проте, з названою постановою позивач не погоджується оскільки інкримінованого їй правопорушення вона не вчиняла.

Пояснила, що перелічені відповідачем у постанові пункти і статті Закону та Порядку передбачають лише права і обов`язки посадових осіб, у зв`язку з чим вона не вчиняла і не могла вчинити порушення передбачених у постанові норм, оскільки її поведінка ніяк не впливає на обсяг повноважень посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки.

Вказала, що підставою для притягнення її до відповідальності, на думку відповідача, було невиконання вимог п. 1 припису № 86 від 28.08.2021, а саме ненадання у визначений термін будівельного паспорту на об`єкт реконструкції домоволодіння по АДРЕСА_1 .

При цьому у постанові № 152 від 16.12.2021 р. відсутнє посилання на конкретні правові норми, що передбачають обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, надавати будівельний паспорт на об`єкт будівництва, що вже введений в експлуатацію. Вказане також не є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, не є порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а значить не є і адміністративним правопорушенням.

Позивач також зазначила, що на момент позапланової перевірки у період з 26.11.2021 по 09.12.2021 вищезазначений будівельний паспорт був відсутній, що пов`язано з тим, що в 2020 році об`єкт, на спорудження якого раніше видавався будівельний паспорт від 26.08.2014 № 374, був введений в експлуатацію і на нього (на об`єкт будівництва) вже було видано технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 355З) від 05.08.2020 року, а будівельний паспорт не зберігся, так як передбачені в ньому будівельні роботи були виконані, а об`єкт будівництва введено в експлуатацію.

Крім того, позивач у позовній заяві звернула увагу суду на те, що про прийняття постанови № 152 від 16.12.2021 р. вона дізналася лише 26.06.2023 від свого представника після його ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Вказала, що в оскаржуваній постанові міститься відмітка про її надсилання поштою 16.12.2021 за № 5405803705826. Але в інформаційній системі Укрпошти інформація про це відсутня та зазначено, що дані про відправлення за номером 5405803705826 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі, про що позивач надає суду роздруківкою з трекінгу поштових відправлень.

Посилаючись на те, що оскільки до 23.06.2023 Постанову ні Свергунова С.Р., ні її представник не отримували, про її наявність позивач не була поінформована, то оскаржити її у передбачений ст. 289 КУпАП десятиденний строк з дня винесення Постанови, ОСОБА_1 з об`єктивних причин не могла, тому просила суд поновити строк на її оскарження.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.07.2023 року відкрито провадження у вказаній справі, копію ухвали надіслано сторонам по справі. Одночасно встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У своєму відзиві представник відповідача не визнав позовні вимоги з підстав, вказаних у відзиві, виклавши у ньому свої міркування стосовно постанов і приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (постанова № 72 від 07.09.2021 р., припис № 171 від 09.12.2021 р., постанова № 14 від 17.02.2022 р. тощо).

В судове засідання позивач не з`явився. Від представника позивача адвоката Пірога С.В. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ч.1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи ухвалені (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом установлено, що 16.12.2021 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Туовою О.Ю. за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, установлено, що на об`єкті Реконструкція домоволодіння. Нове будівництво гаражу та бані на місці демонтованих господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 » під час проведення позапланової перевірки у періоді з 26.11.2021 по 09.12.2021 було встановлено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги п.1 припису № 86 від 28.08.2021 щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: не надала у визначений термін будівельний паспорт на даний об єкт, чим порушила вимоги підпункту «а» пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності № 3038 -VI, підпункту 3 пункту 11 та підпункту 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

За вказане правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.

У вказаній постанові міститься відмітка про надіслання копії даної постанови поштою 16.12.2021 р. за № 5405803705826.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи трекінгу АТ Укрпошти, дані про відправлення за номером 5405803705826 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі (а.с. 15).

Під час розгляду судом також встановлено, що 28.08.2021 р. заступником начальника відділу інспекційної роботи управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Хмельною О.О. відносно ОСОБА_1 був складений Припис № 86 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, згідно з яким за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті: Реконструкція домоволодіння. Нове будівництво гаражу та бані на місці демонтованих господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 пред`явлено вимогу: 1) усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: «Реконструкція домоволодіння. Нове будівництво гаражу та бані на місці демонтованих господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 » шляхом надання необхідних для проведення позапланової перевірки документів, а саме: будівельного паспорту терміном до 10.09.2021; 2) усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: «Реконструкція домоволодіння. Нове будівництво гаражу та бані на місці демонтованих господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 » шляхом приведення системи водовідведення атмосферних опадів з покрівлі незавершеної будівлі гаражу у відповідність до вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019. Термін: до 28.10.2021 р. З вказаними Приписом ОСОБА_1 була особисто ознайомлена, що підтверджується її власноручним підписом від 28.08.2021 (а.с. 95-96).

Слід зазначити, що оскаржувана постанова № 152 від 16.12.2021 р. прийнята за результатами розгляду Акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 235/2021 від 09.12.2021 р.; Припису № 171 від 09.12.2021 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протоколу про адміністративне правопорушення від 09.12.2021 р., документи фотофіксації.

Так, в матеріалах справи міститься копія повідомлення відповідача, адресованого на ім`я позивача ОСОБА_1 про проведення посадовими особами відповідача позапланової перевірки у період з 26.11.2021 до 09.12.2021 щодо дотримання останньою вимог містобудівного законодавства та зазначено про її початок о 09 год. 00 хв. 26 листопада 2021 р.

З вказаного повідомлення вбачається, що воно було зареєстровано 24.11.2021 р. за вих. № 1462/22.01-11-21/1 та направлено засобами АТ Укрпошта 25.11.2021 о 17 год. 36 хв., тобто напередодні призначеної перевірки (а.с. 37, 38).

Відомості про отримання ОСОБА_1 вказаного повідомлення в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи також міститься Протокол про адміністративне правопорушення від 09.12.2021 р., складений відносно ОСОБА_1 стосовно невиконання пункту 1 припису № 86 від 28.08.2021 р, в якому міститься повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 16 грудня 2021 р. об 11 год. 45 хв., а також направлення вказаного Протоколу позивачу поштою 10.12.2021 р.

Докази про направлення та/або отримання ОСОБА_1 вказаного протоколу в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Як вбачається з Акту № 235/2021 від 09.12.2021, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, який став одною з підстав прийняття оскаржуваної постанови № 152, останній був складений у відсутності позивача ОСОБА_1 та згідно з приміткою, зробленою у ньому, надісланий позивачу 10.12.2021 р. поштою (а.с. 43-52).

Докази про направлення та/або отримання вказаного Акту позивачем ОСОБА_1 матеріали справи не містять та відповідачем не надані.

Також матеріали справи не містять підтверджень про те, що позивач ОСОБА_1 була ознайомлена або отримала копію Припису № 171 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.12.2021 р., висновки за яким також лягли в основу оскаржуваної постанови № 152 від 16.12.2021 р. Останній також був складений у відсутності ОСОБА_1 та містив примітку про його направлення поштою 10.12.2021 р. (а.с. 103-104).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553)

Пунктом 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, у відповідності до частини 1 статті 188-42 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. (п.9 Порядку № 553)

Відповідно до п.п. 1 п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно п.12. Порядку №553 у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, серед іншого, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет виконання вимог приписів та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки (на відміну від планової, що врегульовано п.12 Порядку №553) як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Таким чином, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані повідомити суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки з тим, аби надати суб`єкту містобудування право взяти участь у здійсненні позапланового заходу контролю та надати документи з питань, що виникають під час його здійснення.

Управління ДАБК Миколаївської міської ради ані не надало суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 була обізнана про те, що у період з 26.11.2021р. по 09.12.2021р. Управлінням буде проведено позапланову перевірку на об`єкті «Реконструкція домоволодіння. Нове будівництво гаражу та бані на місці демонтованих господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 » на предмет виконання припису від 28.08.2021 р. № 86, а також про необхідність бути присутньою на об`єкті будівництва, допустити посадових осіб Управління до перевірки та надати документи, необхідні для її здійснення.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача щодо того, що позивач ОСОБА_1 була повідомлена про проведення перевірок 26.11.2021 або 09.12.2021 р. враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів отримання позивачем таких листів-повідомлень.

Розміщення направлення про проведення перевірки на офіційному сайті Миколаївської міської ради, на думку суду, не є беззаперечним доказом обізнаності позивача про таку перевірку.

Суд також звертає увагу на суперечності щодо того, який саме припис став підґрунтям винесення оскаржуваної постанови № 152 від 16.12.2021 р. оскільки, як вбачається з вступної частини постанови № 152 від 16.12.2021 р., вона розглянута в тому числі на підставі припису № 171 від 09.12.2021 р., рішення щодо здійснення позапланової перевірки виконання якого було прийнято лише 12.01.2022 р. на підставі наказу начальника управління ДАБК Миколаївської міської ради № 14 (а.с. 9, 68).

За такого, суд доходить висновку, що позивач або її представник були відсутні на об`єкті перевірки, оскільки не знали про її проведення, а отже не могли надати докази виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.08.2021р. № 86.

Щодо доводів позивача про те, що об`єкт містобудування, щодо якого здійснювався архітектурно-будівельний контроль, на час винесення оскаржуваної постанови, вже був введений в експлуатацію, не знайшов свого підтвердження матеріалами справи. Так, надана позивачем копія технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , містить лише його першу титульну сторінку і не відповідає вимогам, визначеним у Додатку 4 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 р. № 127 (з внесеними змінами). До того ж, сам по собі, технічний паспорт не є достатнім та беззаперечним доказом введення будинку в експлуатацію, оскільки Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р. (з внесеними змінами), визначений механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, і не обмежується лише виготовленням технічного паспорту на об`єкт будівництва. Доказів того, що вказаний об`єкт містобудування був прийнятий в експлуатацію належним чином, відповідно до визначеної законом процедури, позивачем суду не надано.

Суд також звертає увагу на те, що законодавством регламентовано чітку процедуру притягнення до відповідальності суб`єктів містобудування органами ДАБК, яка вимагає забезпечення можливості таким суб`єктам бути присутніми при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та їх своєчасне повідомлення про відповідну дату, час та місце її розгляду із забезпеченням реальної можливості реалізувати свої процесуальні права.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Таким чином, про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019р. у справі №489/1004/17, від 30.01.2020р. у справі №308/12552/16-а, від 06.02.2020р. у справі №205/7145/16-а.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Проте, суду не надано доказів належного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права з метою всебічного з`ясування обставин справи.

Недотримання відповідачем вимог щодо належного сповіщення позивача про розгляд відносно неї справи про адміністративне правопорушення, позбавлення її можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, фактично призвели до прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення без всебічного і об`єктивного встановлення обставин по справі, що є додатковою підставою для її скасування.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.12.2021р. № 152.

Що стосується посилань відповідача на пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду, встановленого ст. 286 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

В матеріалах справи відсутні докази як щодо повідомлення позивача про проведення перевірки та розгляд справи про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, так і щодо вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 16.12.2021р. № 152.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на звернення до суду, ОСОБА_1 посилалась на те, що про наявність спірної постанови вона дізналася від свого представника 23.06.2023р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження ВП № 68606741, у зв`язку з чим з об`єктивних причин не змогла реалізувати право на її оскарження у встановлений процесуальним законом строк.

Вказаних доводів позивача відповідачем не спростовано. До того ж, саме на Управління ДАБК Миколаївської міської ради чинним законодавство покладено обов`язок вручення позивачу копії постанови про адміністративне правопорушення, який останнім не дотримано.

Відповідач у своєму відзиві, а також заяві про заяві про залишення позову без розгляду 24.07.2023 р. (а.с.106) стверджує, що 15.05.2023р. позивач зверталася до органу ДВС із заявою про зняття арешту з карткового рахунку, накладеного в рамках виконавчого провадження ВП № 68606741 та № 69851810, що свідчить про те, що ОСОБА_1 знала про наявність спірної постанови.

Проте, суд критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки як слідує з матеріалів справи, відносно позивача неодноразово виносилися Управлінням постанови про накладення адміністративного стягнення і з тим, аби мати можливість оскарження постанови, ОСОБА_1 повинна ознайомитися з її змістом.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з поважних причин.

Проаналізувавши викладені обставини, судом встановлено порушення порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, то оспорювана нею постанова не може вважатись законною та обґрунтованою, та підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи результати розгляду справи, приймаючи до уваги клопотання позивача про відшкодування судових витрат, а також керуючись положеннями ст. 139 КАС України, суд вважає за належне стягнути з відповідача, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача, ОСОБА_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 535,80 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Керуючись ст. ст. 5-6, 8-9, 11, 241-245, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № 152 від 16.12.2021 р., прийняту начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради Туовою О.Ю., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 535,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 41256954, адреса: вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001.

Суддя: Я.А. Чернявська