Постанова

від 11.03.2024 по справі 916/2663/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2663/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючої судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича Черненко В.О.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвейл"- Гудкова Н.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича

на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 (повний текст складено 09.11.2023)

у справі №916/2663/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвейл"

до Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича

про стягнення 435 021,76 грн.,

(суддя першої інстанції: Найфлейш В.Д., дата та місце ухвалення рішення: 31.10.2023 року, Господарський суд Одеської області),

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ванвейл" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича про стягнення заборгованості у розмірі 435021,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір перевезення №07111/5 від 07.10.2022 відповідно до якого сторони взяли на себе взаємні обов`язки. Разом з тим, в момент виконання Договору відповідачем внаслідок попадання в ДТП було пошкоджено вантаж, в результаті чого завдано позивачу збитки у розмірі 435 021,76 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича на користь ТОВ Ванвейл 348 162 (триста сорок вісім тисяч сто шістдесят дві) грн. 32 коп., судовий збір у сумі 5222 (п`ять тисяч двісті двадцять дві) грн. 43 коп., в решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на пошкодження вантажу в процесі перевезення, що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/7506/22, перевізник ФОП Мальцев О.П., як власник автомобіля, несе відповідальність за пошкодження вантажу у розмірі вартості вантажу відповідно до розрахунку EUROSWEET FZE наданого у претензії від 20.01.2023, а саме на суму 348162,32 грн. За таких обставин суд зазначив, що позов цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд в частині стягнення витрат щодо утилізації, перепакуванню та перемаркуванню вантажу відмовив, у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів, що підтверджують заявлену суму.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФОП Мальцев О.П. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 скасувати та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ванвейл".

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

На переконання заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції, встановивши відсутність факту порушеного права або господарського інтересу з боку відповідача, а також обрання неефективного способу захисту позивачем, повинен був відмовити у задоволенні позову.

При цьому, суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення взяв за основу обставини та норми права, якими не були обґрунтовані позовні вимоги, чим порушив принцип змагальності, так як відповідачем були надані заперечення та докази в межах обставин, викладених у позовній заяві.

Також заявник апеляційної скарги зазначає, що місцевий господарський суд при обґрунтуванні свого рішення взяв до уваги докази, які не відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, а також використав концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності.

Відповідач вказує, що між сторонами по справі жодних перемовин щодо перевезення вантажу не проводилось, а тим більше жодного договору останні не укладали, тому твердження суду першої інстанції щодо виникнення договірних правовідносин на підставі перевізного документа (CMR) не мають не тільки правового обґрунтування, а є також непослідовним та алогічним.

Крім того, ні Акт невідповідності при прийманні №В59, ані Акт експертизи Київської ТПП №В-756 не відповідають критерієм належного та допустимого доказу, а тим більше не містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо претензії EUROSWEET FZE від 20.01.2023, то вказаний документ взагалі не є доказом в розумінні господарського процесу, тому цей документ неможливо використовувати як підставу для розрахунку позовних вимог.

Отже, підсумовуючи зазначене, апелянт вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 не може вважатися законним, так як ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права, дане рішення є необґрунтованим, оскільки докази на підставі яких воно було ухвалене, не відповідають критеріям належності та допустимості. З огляду на що, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову ТОВ "Ванвейл" в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2663/23.

19.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2663/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 на: 12.02.2024 року о 12-00 год.

12.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвейл" про відкладення розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 12.02.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи викладені ним письмово, проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги заперечував. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою від 12.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розпочато розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по справі № 916/2663/23 до 11.03.2024 року о 14-00 год.

23.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвейл" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванвейл" надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з клопотання про поновлення строку на його подання.

11.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича надійшли письмові пояснення, у яких апелянт повторює правову позицію викладену в апеляційній скарзі, зазначаючи, що між позивачем та відповідачем жодних договірних відносин не виникало.

В судове засідання 11.03.2024 з`явився представник відповідача та позивача. Колегією суддів у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також прийнято рішення повернути додані відповідачем до письмових пояснень документи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ванвейл" та Фізичною особою-підприємцем Мальцевим Олександром Павловичем укладено Договір №07111/5 на організацію перевезень автомобільним транспортом.

Відповідно до умов Договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується організувати за рахунок замовника перевезення вантажів замовника вантажним автомобільним транспортом на умовах, погоджених сторонами (п.1.1. Договору).

Відповідно до умов п.2.3. Договору перевезення здійснюються відповідно до чинного законодавства України, умовами Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ, Женева, 1956 (CMR)), Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів, Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (AETR), Цивільним і Господарським кодексом України, чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.1. Договору всі розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки сторін. Суми, зазначені в Договорі в іноземній валюті, сплачуються в національній валюті України за курсом НБУ на зазначену дату, якщо інше не погоджено сторонами в заявці на перевезення.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що у разі виникнення претензії з боку замовника, пов`язаною з втратою, псуванням, пошкодженням або нестачею вантажу, замовник повинен негайно повідомити про це виконавця та протягом 30 днів оформити зі свого боку претензію з калькуляцією шкоди та підтверджуючими документами, і надати її виконавцю разом з актом незалежної експертизи за станом вантажу, інвойсом та оригіналом експортної (імпортної) декларації на пошкоджений вантаж для підтвердження вартості вантажу.

Згідно з п.6.10. Договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту його прийняття до перевезення і до його передачі вантажоодержувачу. У разі втрати або пошкодження вантажу, вартість вантажу відшкодовується виконавцем виходячи з ціни одиниці товару, вказаної в інвойсі, збільшену на суму ПДВ, вартість витрат по залученню експертів з оцінки вартості спричинених збитків, представників Торговельнопромислової палати, митних платежів, інших витрат, які замовник та/або його клієнти вимушені були здійснити у зв`язку з доставкою вантажу та оформленням його втрати, нестачі або пошкодження. При умові, що вина виконавця буде доведена, відшкодування відбувається в рамках Міжнародного та діючого законодавства України.

18.10.2022 розпочалось перевезення вантажу за маршрутом м. Вінниця (Україна) порт Констанца (Румунія) (водій ОСОБА_1 ). Замовником перевезення є компанія EUROSWEET FZE, ванвантажоодержувач - Gulf Catering Food Factory.

Відповідач забезпечив надання транспортного засобу (державний номер тягача BH8502OC, державний номер напівпричепа НОМЕР_1 ) з контейнером GESU6572224 під завантаження у м. Вінниці.

18.10.2022 ДП Кондитерська корпорація "РОШЕН" здійснила завантаження вантажу.

Факт перевезення вантажу відповідачем підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 18.10.2022, яка містить печатку ФОП Мальцев О.П. і відповідний підпис перевізника.

Згідновід 18.10.2022 транспортний засіб, яким здійснювалось перевезення вантажу перебував у власності ФОП Мальцева О.П., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №320369 25.10.2022 на автомобільній дорозі М-15 за участю транспортного засобу, що перевозив вантаж сталася дорожня транспортна пригода, у наслідок чого контейнер GESU6572224 було пошкоджено.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/7506/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн., стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. зараховано його до спеціального фонду державного бюджету України.

Пошкоджений контейнер GESU6572224 з вантажем було повернуто на місце завантаження. 04.11.2022. ДП Кондитерська корпорація "РОШЕН" складений акт невідповідності при прийманні №В-59, згідно якого ящики, мають механічні пошкодження тарного пакування, частина продукції без тарного пакування, частина продукції в порушеній індивідуальній упаковці. Контейнер має наскрізні отвори, через які сталося замокання частини продукції. Водій 08.11.2022 здійснив запис у акті відповідно до якого останній з актом не погоджується, з поміткою, що при проведенні розвантаження та підрахунку збитків присутність водія не була забезпечена, а також відмітка про намір протягом 15 днів надіслати заперечення щодо акту, проте докази їх надання в матеріалах справи відсутні.

Київською торгово-промисловою палатою надано акт експертизи №В-756 від 08.11.2022. Відповідно додатку до акту експертизи №В-756 від 08.11.2022, всього в контейнері фактично знаходилось 3598 пошкоджених ящиків, на яких згідно з маркуванням значиться загальна кількість 54208 упаковок з кондитерськими виробами в асортименті, у тому числі: 504 ящики - 2016 упаковок з вафельними цукерками "Johnny Krocker" choco ВКФ; 448 ящиків - 1792 упаковок з вафельними цукерками "Johnny Krocker" milk ВКФ; 630 ящиків -2400 упаковок з печевом здобним "Lovita" Classic Cookies з какао і шматочками глазурі ККФ; 432 ящики - 8640 упаковок з вафлями "Roshen Wafers" choco шоколад ВКФ; 576 ящиків - 11520 упаковок "Roshen Wafers" choco шоколадом ККФ; 1008 ящиків - 20160 упаковок "Roshen Wafers" hazelnut горіх ВКФ.

При перевірці якості зовнішнім оглядом оглянутого товару фактично встановлено: вафельні цукерки "Johnny Krocker"ВКФ: в 128 деформованих ящиках - 512 упаковок повністю сплющені; 178 деформованих ящиках з доступом до товару - 712 упаковок з частково поламаними цукерками; вафельні цукерки "Johnny Krocker" milk ВКФ: в 104 деформованих ящиках - 416 упаковок повністю сплющені; 112 деформованих ящиках з доступом до товару - 448 упаковок з частково поломаними цукерками.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Між сторонами склались відносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до положень якої Україна приєдналась 01.08.2006.

Статтею 1 Конвенції передбачено, що її положення застосовуються до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачено для доставки, знаходяться в двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.

За правилом ч. ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: в разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; в разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до ч. 2ст. 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Судова колегія, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вантажна накладна CMR від 18.10.2022, є первинним доказом укладання договору саме між ТОВ "Ванвейл" та ФОП Мальцев О.П., а доводи апелянта стосовно незгоди з даним твердженням колегією суддів до уваги не приймаються.

Доводи апелянта стосовно того, що копія перевізного документа CMR наданого позивачем містить печатку, яка не використовується апелянтом, а також стосовно того, що він містить підпис водія Коверного Є.Л., а не ФОП Мальцева О.П., колегією суддів відхиляється, оскільки зазначене не підтверджено будь-якими доказами.

Апелянт у своїй скарзі, а також під час розгляду справи неодноразово звертав увагу колегії суддів, що позивач в суді першої інстанції не заперечував, що підпис CMR не належить відповідачу, а також наголошував на тому, що були відсутні підстави для проведення почеркознавчої експертизи, оскільки на його переконання дана обставина була визнана учасником процесу.

Разом з тим, зазначене твердження апелянта не обґрунтовано жодним доказом, матеріали справи не містять підтверджень того, що позивач погодився з невідповідністю печатки та підпису, натомість, відповідач мав можливість подати заяву про призначення судової експертизи щодо справжності підпису та печатки, якою скріплено CMR, але матеріали справи не містять клопотання відповідача про призначення експертизи, не подано заяв про підроблення/втрату печатки, тощо. Окрім того, здійснення перевезення підтверджується іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2022, при цьому відповідачем в обґрунтування своїх тверджень не надано інші товарно-транспортні документи (СMR), підтверджуючі перевезення вантажу іншою особою. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що факт здійснення перевезення вантажу відповідачем на замовлення позивача є встановленим.

Судова колегія звертає увагу, що позовні вимоги в даній справі стосуються відшкодування шкоди, заподіяної перевізником в результаті ДТП, тому для цілей вирішення спору правовідносини між сторонами є позадоговірними, які регламентовані ст. 1187 Цивільного кодексу України, ст. 17, 25 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вимоги щодо оплати по договору перевезення не заявлялись, тому відсутність узгодженого тексту договору не впливає на висновки суду щодо відшкодування шкоди.

Також судовою колегією не приймаються доводи апелянта про те, що акт невідповідності при прийманні № В-59 та акт експертизи Київської ТПП № В-756 складені з чисельними порушеннями та суперечать один одному, що унеможливлює встановлення суми збитків, оскільки відповідач в порушення ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України не надав суду інших доказів, підтверджуючих перевірку пошкодження товару, а також не надав іншого висновку експерта, та/або рецензії на наявний висновок експерта на власне замовлення, які у встановленому порядку можуть підтвердити відповідний контррозрахунок, тобто в даному випадку відповідач не скористався своїм правом встановити та довести іншу суму завданих збитків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Київська торгово-промислова палата є незалежною професійною організацією, яка діє на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону має право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За змістом ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Доводи апелянта стосовно невірно обраного позивачем способу захисту і застосування судом першої інстанції норм права, якими не були обґрунтовані позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 червня 2021 року у справі №904/5726/19 в процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що активна роль суду проявляється, зокрема, в самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду, на переконання Великої Палати Верховного Суду, носить імперативний характер.

Зважаючи на наведену правову позицію, колегія суддів наділена повноваженнями самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, зокрема, шляхом вирішення питання застосування до спірних правовідносин відповідних норм права.

Відтак, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сума до стягнення заявлена як заборгованість, суд першої інстанції правомірно самостійно здійснив кваліфікацію правовідносин і застосував до спірних правовідносин відповідні норми права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Ванвейл" отримало претензію замовника перевезення компанії EUROSWEET FZE від 20.01.2023 №2001 на суму 11712,09 дол. США.

Відповідно до платіжних доручень від 28.03.2023 на суму 7217,09 дол. США та від 30.03.2023р. на суму 4495 дол. США, ТОВ "Ванвейл" сплатило завдані збитки вантажовласнику.

Позивач у своїх позовних вимогах, розрахувавши збитки просив стягнути з відповідача: загальну вартість втраченого товару з урахуванням ПДВ - 9520,80 дол. США; загальну вартість послуг по утилізації товару з урахуванням ПДВ - 273,88 дол. США; загальну вартість робіт по перепакуванню та перемаркуванню вантажу товару з урахуванням ПДВ - 183,32 дол. США.

Дочірнім підприємством "Кондитерська корпорація "РОШЕН" здійснено розрахунок згідно інвойса №3311 від 18.10.2022, щодо відшкодування пошкодженого товару з урахуванням ПДВ, а саме: розрахунок втраченого вантажу:Krocker choco 1kg/4bag (19 коробок 76 одиниць, ціна за одиницю - 2,85 дол. США)- загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн.( курс 36,5686) - 9522,46 грн.; Johnny Krocker milk - 1kg/4bag (11 коробок, 44 одиниць, ціна за одиницю - 2,85 дол. США)- загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн.(курс 36,5686) - 5485,29 грн.; Roshen Wafers choco 216g/20 item (79 коробок, 1580 одиниць, ціна за одиницю - 0,58 дол. США)- загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн.(курс 36,5686) - 40196,21 грн.; Roshen Wafers choco 216g/20 item (222 коробок, 4440 одиниць, ціна за одиницю - 0,58 дол. США)- загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн. (курс 36,5686) - 112996,97 грн.;Wafers huzelnut 216g/20 item (167 коробок, 3340 одиниць, ціна за одиницю - 0,58 дол. США)- загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн.(курс 36,5686) - 85000,05 грн.; Lovita Classic Cookies cacao with cacao drops 150g/16items (356 коробок, 5696 одиниць, ціна за одиницю - 0,38 дол. США) - загальна вартість з урахуванням ПДВ в грн.( курс 36,5686) - 94961,34 грн. Всього 348 162,32 грн. При цьому, вартість товару підтверджується наданим позивачем інвойсом №3311 від 18.10.2022, у зв`язку з чим доводи апелянта щодо відсутності документів, підтверджуючих вартість товару, апеляційним судом не приймаються.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу /орендарю.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України, місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Враховуючи що товар у контейнері GESU6572224 був повернутий на адресу ДП "КК "РОШЕН" після настання подій, на які сторони не мали вплив та фактично перебуває на митній території України, на такий товар нараховується сума податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23.

Відповідно до ч .2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи, що пошкодження вантажу відбулось у процесі перевезення, що підтверджується постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/7506/22, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що перевізник ФОП Мальцев О.П., як власник автомобіля, несе відповідальність за пошкодження вантажу у розмірі вартості вантажу відповідно до розрахунку EUROSWEET FZE наданого у претензії від 20.01.2023, а саме на суму 348162,32 грн. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат щодо утилізації, перепакуванню та перемаркуванню вантажу колегією суддів не переглядається оскільки не оскаржується відповідачем.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржників, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мальцева Олександра Павловича на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по справі №916/2663/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.03.2024 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош