Постанова

від 04.03.2024 по справі 920/679/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. Справа№ 920/679/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Валігура Олександр Олександрович (поза межами приміщення суду);

від відповідачів: 1. не з`явився;

2. Мукорез Олександр Леонідович (поза межами приміщення суду);

від третьої особи: Лебедєв П.В. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Коп-Агро і К"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024

про скасування заходів забезпечення позову

у справі № 920/679/23 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Фермерського господарства "Коп-Агро і К"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"

2) Приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача: Кофко Ресорсіз СА

про стягнення 338 100 грн 00 коп., звільнення з-під арешту грошових коштів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 заяву приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича (вх. № 223 від 09.01.2024) про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 у справі № 920/679/23.

Ухвала мотивована тим, що оскільки суд не встановив протиправних дій приватного виконавця, відмовив у задоволенні позову в частині вимог про звільнення коштів з-під арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 71079849, зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів з депозитного рахунку приватного виконавця, суд вважає обґрунтованою та задовольняє заяву приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича (вх. № 223 від 09.01.2024), скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 у справі № 920/679/23.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Фермерське господарство Коп-Агро і К звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Сумської області у справі № 920/679/23 від 17.01.2024 скасувати.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що аналізуючи мотивувальну підставу звернення заявника із заявою про скасування заходів забезпечення позову і підставу суду за якими скасовано заходи забезпечення позову вбачається, що суд їх взяв до уваги частково, а саме застосував підставу для скасування виключно частковість задоволення позовних вимог (мотивація приватного виконавця) і відмова у задоволенні позову в частині вимог про звільнення коштів з-під арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 71079849, зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів з депозитного рахунку приватного виконавця (мотивація суду). Щодо невстановлення протиправних дій з боку приватного виконавця заявник у своїй заяві не зазначав, але судом першої інстанції така мотивація взята, як мотивація, про яку зазначав приватний виконавець. Також, на думку скаржника, судом не було взято до уваги та проігнорована така мотивувальна частина заявника, і не надана їй оцінка, як "існування заборони приватному виконавцю Мукорезу О.Л. розпоряджатися стягнутими коштами порушує права та законні інтереси, як самого виконавця, так і сторін виконавчого провадження".

Також скаржник вказує на те, що статтею 145 ГПК України передбачено те, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Скаржник вважає, що скасовуючи захід забезпечення позову, судом першої інстанції через часткове задоволення позову та відсутність протиправних дій приватного виконавця (заявника про скасування заходів забезпечення позову) повністю проігноровані права позивача (апелянта) і надана можливість приватному виконавцю реалізувати його право, як він зазначив в своїй заяві, розпоряджатися стягнутими коштами не порушуючи права та законні інтереси, як самого виконавця, так і сторін виконавчого провадження № 71079849, що є в свою чергу нелогічним та протиправним.

На думку скаржника, вмотивованість приватного виконавця щодо скасування заходу забезпечення позову ґрунтується виключно на частковому задоволенні позову та тих обставин, що до нього жодних позовних вимог задоволено не було, що на думку скаржника, не є обставиною, яка передбачає належну мотивувальну причину. Скасовуючи спосіб забезпечення позову, визначений ухвалою від 23.06.2023, судом першої інстанції не бралось до уваги причини та підстави застосування такого способу забезпечення, яким чином не скасування заходів забезпечення позову порушує інтереси приватного виконавця, яким чином приватний виконавець може під час скасування визначеного способу забезпечення позову розпорядитись грошовими коштами щодо яких було постановлено забезпечення та як таке скасування співмірне із тим, з якою метою постановлялась ухвала про таке забезпечення, судом не дано обґрунтування чи може бути належним чином виконано судове рішення від 16.11.2023 в разі скасування способу забезпечення позову, яке прийнято судом 23.06.2023.

Скаржник вважає, що постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову від 17.01.2024 та задовольняючи клопотання заявника про скасування заходів забезпечення позову, суд виходив із вмотивованого клопотання учасника справи, а саме приватного виконавця Мукореза О.Л., яке на погляд скаржника не є належним чином вмотивоване, адже не відповідає причинам звернення позивачем до суду із заявою про забезпечення позову та мотивам за якими суд таке забезпечення застосував. Тому причина скасування заходу виключно через відмову у задоволенні позову в частині вимог про звільнення коштів з-під арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 71079849, зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів з депозитного рахунку приватного виконавця (тобто часткового задоволення позову) не є таким, що відповідає обставинам справи згідно яких застосовувався відповідних спосіб забезпечення позову 23.06.2023. Натомість, скасування заходів забезпечення позову із згаданих мотивів унеможливлює зберегти безпідставно отримані ТОВ "Агрохім-Партнер" кошти, ускладнить і унеможливить виконання рішення суду та не призведе до поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертався і скасовуючи заходи забезпечення позову судом першої інстанції порушується ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що відповідно до положень ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Другий відповідач зазначає про те, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо другого відповідача, таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені частково, лише щодо стягнення коштів з першого відповідача, існування заборони приватному виконавцю Мукорезу О.Л. розпоряджатися стягнутими коштами порушує права та законні інтереси як самого виконавця, так і сторін виконавчого провадження, тому зазначена заборона має бути знятою.

Також другий відповідач вважає аргументи скаржника, що зняття заходів забезпечення позову унеможливить або ускладнить виконання рішення, необгрунтованими, оскільки обов`язок виплати заборгованості покладено на ТОВ "Агрохім-Партнер", а не на приватного виконавця Мукореза О.Л.

Узагальнені доводи правового обґрунтування щодо скасування ухвали Господарського суду Сумської області про скасування заходів забезпечення позову № 920/679/23 від 17.01.2024, поданого позивачем до Північного апеляційного господарського суду 01.03.2024

Позивач вказує на те, що ухвала про скасування заходів забезпечення позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 136, 145 ГПК України, оскільки суд, скасовуючи забезпечення позову, виходить з позиції вмотивованого клопотання учасника справи, в даному випадку, приватного виконавця Мукореза О.Л., а не з власної ініціативи (дана позиція знаходить своє відображення із змісту ухвали про скасування заходів забезпечення позову від 17.01.2024).

Позивач зазначає, що потреба у забезпеченні позову не відпала, адже виконання судового рішення не розпочалось, обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову не змінились. Наявність часткового забезпечення позову не дає підставу для скасування забезпечення позову.

Скасування заходів забезпечення позову призведе до порушення права позивача, передбаченого ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України, також відсутність на даний час можливості виконувати судове рішення усуває можливість при скасуванні забезпечення позову реалізувати право позивача на належне його виконання лише після скасування воєнного стану та припинення проведення бойових дій в м. Середино-Буда Шосткинського району, Сумської області, коли буде можливість відкрити виконавче провадження та вживати заходи примусового виконання судових рішень. Скасування забезпечення позову ставить у нерівне положення позивача та третю особу, інших стягувачів (де відкриті виконавчі провадження), де стягується заборгованість з першого відповідача, адже приватний виконавець Мукорез О.Л. за рахунок скасування забезпечення позову має намір реалізувати право на стягнення заборгованості на користь третьої особи, де виконавче провадження відкрито і в той час, коли позивач не може звернутись до виконавчої через підстави, які позивач навів вище щоб відкрити виконавче провадження та розпочати виконання судового рішення, що усуває забезпечення та дотримання ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Узагальнені доводи пояснень до судових дебатів (письмових)

Другий відповідач у поясненнях до судових дебатів, поданих до суду 01.03.2024, вказав на те, що скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з поданої вмотивованої заяви учасника справи та діяв відповідно до вимог ГПК України, водночас, відповідно до положень ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" вказані кошти є коштами виконавчого провадження та не можуть бути повернуті на рахунок боржника, оскільки заборгованість за виконавчим провадженням не погашена. Крім того, згідно із ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто. Перерахування коштів на користь інших осіб не допускається, таким чином у позивача не виникає жодних прав на отримання коштів, які перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця та належать до виплати стягувачу Кофко Ресорсіс СА.

Третя особа у письмових поясненнях до судових дебатів, зареєстрованих судом 04.03.2024, заперечила проти доводів скаржника та зазначила про те, що перереєстрація першого відповідача у зоні бойових дій не є підставою для зупинення перебігу процесуальних строків та те, що кошти на рахунку другого відповідача не належать скаржнику чи першому відповідачу.

На думку третьої особи, скаржник чітко не довів у своїй апеляційній скарзі та в ході судового засідання, що суд першої інстанції допустив "порушення" норм процесуального права.

Безпідставне відновлення заборони розпоряджатись коштами у розмірі 338 100,00 грн буде перешкоджати виконавчому провадженню, в яких стягувачем виступає третя особа та пріорітизуватиме права скаржника над правами інших кредиторів першого відповідача, у тому числі і третьої особи, що є недопустимим, крім того, скаржник не позбавлений права відкрити виконавче провадження та виконувати рішення суду першої інстанції по суті справи у встановленому законом порядку. Скаржник має право вимоги до першого відповідача суми, яка дорівнює 338 100,00 грн і ця сума має бути відшкодована будь-якими грошами, які знаходяться на балансі першого відповідача, а не конкретно визначеними.

Також третя особа зазначила, що оцінює свої витрати на розгляд даної справи в суді в межах суми 3 000,00 грн доларів США та наголошує, що зберігає за собою право стосовно доведення іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, а докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішенні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді -Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Коп-Агро і К" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі № 920/679/23. Призначено справу № 920/679/23 до розгляду у судовому засіданні 27.02.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2023 задоволено клопотання Фермерського господарства Коп-Агро і К про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 оголошено перерву у розгляді справи № 920/679/23 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Коп-Агро і К" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 до 04.03.2024 о 13 год. 45 хв. в режимі відеоконференції.

Враховуючи воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/679/23 розглядалась протягом розумного строку.

Явка представників сторін та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 04.03.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23.

Представники другого відповідача та третьої особи у судовому засіданні 04.03.2024 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23.06.2023, до подання позовної заяви, Фермерське господарство "Коп-Агро і К" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 23.06.2023 господарський суд задовольнив заяву (вх. № 2260 від 23.06.2023) про вжиття заходів забезпечення позову; заборонив приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Мукорезу Олександру Леонідовичу (місцезнаходження: м. Суми, вул. Привокзальна, 25, офіс 412) та іншим особам вчиняти дії щодо грошових коштів в розмірі 338100 грн., які перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк (списані з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547) № НОМЕР_2 в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 71079849) або здійснювати платежі щодо цих коштів, або передавати дані грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547), або виконувати щодо цих коштів інші зобов`язання.

27.06.2023 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд: 1) стягнути з ТОВ Агрохім-Партнер 338 100 грн 00 коп. безпідставно отриманих грошових коштів; 2) звільнити з-під арешту, накладеного в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 71079849, грошові кошти в сумі 338100 грн 00 коп., які безпідставно перераховані на рахунок № НОМЕР_2 "Агрохім-Партнер" в АТ ПУМБ, згідно з платіжною інструкцією № 310 від 20.06.2023, що перебувають в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 71079849 на депозитному рахунку приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк ; 3) зобов`язати приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича вчинити дії щодо повернення грошових коштів Фермерського господарства Коп-Агро і К в сумі 338100 грн 00 коп. з депозитного рахунку приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк на розрахунковий рахунок Фермерського господарства "Коп-Агро і К" № НОМЕР_3 в Хмельницька Філія АТ КБ ПРИВАТБАНК шляхом надання розпорядження до АТ КБ ПРИВАТБАНК про списання цих грошових коштів з депозитного рахунка № НОМЕР_1 .

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.11.2023 у справі № 920/679/23 позов задоволено частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на користь Фермерського господарства "Коп-Агро і К" 338 100 грн 00 коп., 5071 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовив. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.11.2023 у справі № 920/679/23 набрало законної сили 15.12.2023.

20.12.2023 на примусове виконання рішення суду виданий відповідний наказ за яким стягувачем є позивач, боржником - перший відповідач.

09.01.2024 другий відповідач подав заяву (вх. № 223 від 09.01.2024), в якій просить суд скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 у справі №920/679/23. Другий відповідач в обґрунтування заяви зазначає, що суд відмовив у задоволені позовних вимог до другого відповідача про зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів, рішення суду набрало законної сили, тому існування заборони приватному виконавцю розпоряджатися коштами в межах виконавчого провадження порушує права та законні інтереси як самого виконавця, так і сторін виконавчого провадження.

10.01.2024 позивач подав заперечення (вх. № 76, № 77 від 10.01.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Позивач зазначає, що ухвала про забезпечення позову постановлялась судом виходячи з того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Рішення суду у справі 920/679/23 набрало законної сили. 20.12.2023 господарським судом Сумської області виданий наказ про примусове виконання рішення № 920/679/23, який стягувач отримав лише 30 грудня 2023 року. Скасування заходів забезпечення позову призведе до порушення ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України, стягувач не зможе реалізувати своє гарантоване право на звернення протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили до виконавця, в результаті чого заходи забезпечення позову можуть діяти до повного виконання судового рішення. Виходячи з норм ч. 9 ст. 145 ГПК України не встановлено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову може бути наявність часткового задоволення позовних вимог. Відповідно, клопотання приватного виконавця Мукореза О.Л. щодо скасування заходів забезпечення позову не є належним чином вмотивоване.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 заяву приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича (вх. № 223 від 09.01.2024) про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 у справі № 920/679/23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновками господарського суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваній ухвалі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Інститут забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову - це, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, в тому числі забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, які передбачені п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України застосовуються за критерієм пов`язаності з предметом спору (об`єктною ознакою).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Статтею 145 Господарського процесуального кодексу України врегульовано порядок скасування заходів забезпечення позову.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 20.06.2023 перерахував на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" грошові кошти в розмірі 338 100 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 310 від 20.06.2023. У призначенні платежу заявник зазначив часткова оплата ЗЗР згідно договору № 71/21/ХМ від 29.04.2021 року рах. № 1224 від 17.05.2023 року. Водночас будь-яких господарських правовідносин (договірних правовідносин) станом на 2023 рік між ФГ "Коп-Агро і К" та ТОВ "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547) не існує. За цих обставин заявник має намір звернутися до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" безпідставно отриманих коштів в розмірі 338 100 грн. Безпідставно перераховані заявником грошові кошти на користь ТОВ "Агрохім-Партнер (код ЄДРПОУ 38397547) були списані з рахунку № НОМЕР_2 АТ ПУМБ на депозитний рахунок приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 71079849. Звернувшись до ТОВ "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547) та приватного виконавця Мукореза О.Л. із заявою про повернення безпідставно отриманих грошових коштів були отримані відповіді про відмову в їх поверненні, що підтверджується листами № 5026 від 22.06.2023 та № 2206-23/І-КА від 22.06.2023. У виконавчому провадженні № 71079849 ТОВ "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547) виступає боржником, а стягувачем - нерезидент України COFCO RESOURCES SA, який зареєстрований за межами митної території України. Таким чином безпідставно отримані ТОВ АГРОХІМ-ПАРТНЕР грошові кошти можуть бути перераховані стягувачу в рамках виконавчого провадження № 71079849, що ускладнить для заявника повернення грошових коштів.

Як вже зазначалось, ухвалою від 23.06.2023 господарський суд заборонив приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Мукорезу Олександру Леонідовичу (місцезнаходження: м. Суми, вул. Привокзальна, 25, офіс 412) та іншим особам вчиняти дії щодо грошових коштів в розмірі 338100 грн., які перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк (списані з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547) № НОМЕР_2 в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 71079849) або здійснювати платежі щодо цих коштів, або передавати дані грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (код ЄДРПОУ 38397547), або виконувати щодо цих коштів інші зобов`язання.

В подальшому, рішенням Господарського суду Сумської області від 16.11.2023 у справі № 920/679/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на користь Фермерського господарства "Коп-Агро і К" 338 100 грн 00 коп., 5071 грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Зокрема, у рішенні Господарського суду Сумської області від 16.11.2023 у справі № 920/679/23 зазначено про те, що в частині позовних вимог про звільнення коштів з-під арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 71079849, зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів позивача в сумі 338100 грн 00 коп. з депозитного рахунку приватного виконавця на розрахунковий рахунок позивача шляхом надання розпорядження до банка про списання цих грошових коштів з депозитного рахунка, відмовлено, оскільки право, за захистом якого звернувся позивач, було порушене не в результаті протиправних дій приватного виконавця, а в результаті набуття першим відповідачем належного позивачу майна без достатньої правової підстави. Положення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» не регулюють відносини, пов`язані із набуттям боржником майна без достатньої правової підстави. Ні ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ні інші закони та нормативно-правові акти, прийняті відповідно до цього Закону, не передбачають обов`язку виконавця повертати майно особі, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй. Суд врахував, що грошові кошти на рахунку особи за своєю природою не наділені індивідуальними ознаками, а також те, що чинне законодавство не містить норми, яка б надавала позивачу перевагу перед іншими кредиторами у разі безпідставного перерахування грошових коштів на рахунок боржника.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що на те, що судом не встановлено протиправних дій приватного виконавця та відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про звільнення коштів з-під арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження № 71079849, як і в зобов`язанні приватного виконавця вчинити дії щодо повернення грошових коштів з депозитного рахунку приватного виконавця, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза Олександра Леонідовича (вх. № 223 від 09.01.2024) та наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 у справі № 920/679/23, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 17.01.2023 у справі № 920/679/23, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, колегія суддів зазначає про те, що норми ГПК України не виключають одночасного застосування підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Доводи скаржника про те, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, є безпідставними, враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 16.11.2023 у справі № 920/679/23 повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог до другого відповідача, якого, зокрема, і стосувалась ухвала Господарського суду Сумської області від 23.06.2023 про вжиття заходів забезпечення позову.

Тобто, господарським судом першої інстанції не було задоволено позовних вимог до другого відповідача, тому посилання скаржника на часткове задоволення позову, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на користь Фермерського господарства "Коп-Агро і К" 338 100,00 грн, як підставу, за якої відсутні підстави для задоволення заяви про скасування забезпечення позову, також є безпідставним.

Крім того, скасування заходів забезпечення позову не спростовує того, що скаржник має право вимоги до першого відповідача грошових коштів у розмірі 338 100,00 грн і ця сума має бути відшкодована будь-якими грошами, які знаходяться на балансі першого відповідача, а не конкретно визначеними.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали та не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Фермерського господарства "Коп-Агро і К" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 145, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Коп-Агро і К" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 17.01.2024 у справі № 920/679/23 залишити без змін.

3. Справу № 920/679/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 13.03.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун