Постанова

від 28.02.2024 по справі 910/16013/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р. Справа№ 910/16013/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мясков О.Є.;

від відповідача: Крячко О.В.,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року (повний текст складено 08.01.2024)

у справі № 910/16013/23 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»

про стягнення 1 333 177, 20 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» з вимогою про стягнення 1 333 177,20 грн., з яких 962 183,30 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу за договором про закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обгрунтування № 2103000097 від 19.03.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 618 096 грн. 74 коп. пені, 370 993 грн. 90 коп. штрафу, 14 836 грн. 36 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/16013/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи і мотиви апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не оцінив доводи та докази відповідача з приводу того, що позивач при прийнятті робіт за 1-м етапом висував додаткові вимоги, які не передбачені умовами договору, і фактично змусив відповідача для їх здачі виконати додатковий обсяг робіт.

Крім того, суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, щодо наявності форс-мажорних обставин та припинення у зв`язку із цим договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/16013/23 та призначено до розгляду на 28.02.2024.

Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/4532/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 344 086,56 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову є необгрунтованим та незаконним, оскільки прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт зазначив, що умовами договору чітко визначено строк початку та закінчення І етапу, а саме момент укладення договору і є початком перебігу 60-денного терміну виконання робіт, без настання будь-яких фактичних обставин. Своєчасне надання вихідних даних для ТЕО має виключне відношення до ІІ етапу надання робіт.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі №910/16013/23 та призначено до розгляду на 28.02.2024. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» в одне провадження.

09.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зокрема, позивач зазначив, що виконання І етапу робіт не залежить від надання вихідних даних, оскільки вихідні дані були потрібні для виконання ІІ етапу робіт, а не І етапу. Для виконання І етапу робіт вимагалося лише запит на залучення субпідрядної організації, визначення кола осіб, які прийматимуть участь в обстеженні, отримання доступу на об`єкти безпосереднє прибуття для початку обстеження.

Крім того, позивач наголосив, що обставини, на які посилається відповідач не є свідченням наявності форс-мажорних обставин та як наслідок не є підставою для продовження строку договору. Так, місцезнаходження об`єктів, на яких повинні були надаватися послуги є Івано-Франківська та Львівська області, тобто області, які не перебували в безпосередній близькості із зоною активних бойових дій.

12.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач зазначив, що лише після надання замовником вихідних даних в достатньому обсязі відповідач отримав можливість розробити технічні завдання на виконання інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних робіт. Саме ці документи були направлені листом № 01/1-1297э від 17.06.2021 на адресу замовника для отримання допуску на майданчики проектування.

До того ж, відповідач вказує, що позивач обраховує дати початку та кінця етапів виконання робіт розрахунковим шляхом, формально, без врахування вимоги про завершення І-го етапу робіт для початку виконання робіт за ІІ-м етапом.

Також 12.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, згідно якої останній зазначив, що так як замовником не видавалося конкретного завдання на геодезичні та геологічні вишукування, відповідач направив запит - лист № 01/1-831э выд 29.03.2021 щодо надання вихідних даних не тільки для виконання ІІ-го етапу робіт по розробці ТЕО, але і матеріалів, які були обов`язковими для складення технічного завдання на вишукування, тобто на І-й етап робіт.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (замовником) та Акціонерним товариством Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (виконавець) укладений договір про закупівлю послуг з розробки техніко-економічного обгрунтування № 2103000097, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника у визначений договором строк надати послуги з розробки техніко-економічного обґрунтування по об`єктах «Варіанти подальшого використання компресорної станції КС-7 Богородчани, компресорної станції Кам`янка-Бузька, компресорного цеху КЦ-2 компресорної станції Бібрка» аАрхітектурні, інженерні та планувальні послуги), визначені в завданні на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) № 20.74.23, 20.74.24, 20.74.25 (далі - завдання на ТЕО) (додаток 1 до договору), відповідно до календарного графіку надання послуг (додаток 3 до договору) (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належним чином надані послуги.

Згідно з пунктом 1.2 договору склад, обсяги, вартість послуг визначені у завданні на ТЕО (додаток І до договору), у кошторисі на розробку ТЕО (додаток 2 до договору), а також у календарному графіку надання послуг (додаток 3 до договору), які є невід`ємними частинами цього договору.

Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором становить 4 416 594,00 грн.

Ціна договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 5 299 912,80 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору строк надання послуг: виконавець, згідно з календарним графіком надання послуг (додаток 3 до договору), який є невід`ємною частиною договору, зобов`язується надати послуги протягом 270 календарних днів з дати укладання цього договору.

Згідно із календарним графіком надання послуг (додаток 3 до договору) строк надання послуг по етапу І - «Обстеження» становить 60 календарних днів з моменту укладення договору.

Відповідно до календарного графіку надання послуг (додаток 3 до договору) строк надання послуг по етапу II - «Розробка техніко-економічного обґрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації», становить 210 календарних днів з моменту завершення І етапу.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідач прострочив зобов`язання з виконання робіт з розробки техніко-економічного обґрунтування за першим етапом на 181 день (з 19.05.2021 по 15.11.2021), за другим на 182 дні (з 15.12.2021 по 14.06.2022) у зв`язку з чим ним заявлено до стягнення з відповідача 962 183,30 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу.

За змістом частини 2 статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-831э про надання необхідних вихідних даних для виконання робіт та контактні дані відповідальних осіб.

05.05.2021 позивач надіслав відповідачу листа № 1209, вказавши, що запитувані вихідні дані знаходяться на промислових майданчиках об`єктів.

20.05.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-1142э, в якому повідомив, що ним одержано вихідні дані згідно переліків наведених в додатках до даного листа.

27.05.2021 відповідач надіслав позивачу листа № 01/1-1175э, в якому повідомив, що об`єму наданої йому інформації достатньо для початку виконання проектних робіт.

Згідно вимог ч. 1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до умов п. 4.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно надавати необхідні вихідні дані для розробки ТЕО, надати доступ до об`єкту визначеного у додатку 1 до договору.

Заперечуючи проти необхідності надання вихідних даних позивач зазначає, що виконання І етапу робіт можливе було без надання вихідних даних. Надання вихідних даних необхідне було тільки для виконання ІІ етапу робіт.

Водночас, колегією суддів встановлено, що ні умовами договору, ні завданнями № 20.74.23, № 20.74.24, № 20.74.25 на розробку техніко-економічного обґрунтування не зазначено, що саме входить до І етапу робіт та не вказано, що для його виконання виконавцю не потрібні вихідні дані або доступ до об`єкту, надання яких передбачено як завданнями на розробку техніко-економічного обґрунтування, так і п. 4.2 договору.

Крім того, вирішуючи питання щодо надання вихідних даних шляхом вищевказаного листування та вважаючи, що для виконання І етапу робіт виконавцю не потрібна додаткова інформація, замовник не цікавився про хід виконання І етапу робіт, чи розпочато його виконання, зважаючи на те, що листом № 01/1-1175э від 27.05.2021 (тобто вже після спливу 60-денного строку для виконання І етапу робіт) позивач повідомив останнього про достатність об`єму вихідної інформації та початок виконання проектних робіт.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За змістом вимог ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Виходячи з того, що до передачі позивачем обумовлених спірним договором вихідних даних не міг вчасно виконати свій обов`язок за договором, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що прострочення відповідача з надання вказаних робіт настало відповідно до вимог ч. 4 ст. 612, ч. 1 ст. 613 ЦК України після їх фактичної передачі відповідачу, що засвідчено листом відповідача № 01/1-1175э від 27.05.2021.

Доказів надання позивачем відповідачу всіх необхідних вихідних даних для початку виконання робіт за договором до 27.05.2021 суду не подано.

Таким чином, з урахуванням передбаченого сторонами в Календарному графіку надання послуг (додаток 3 до договору) 60 денного строку надання послуг по етапу І - «Обстеження» відповідач мав виконати завдання по першому етапу до 26.07.2021.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних робіт № 5545 послуги по етапу І - «Обстеження» надані відповідачем 16.11.2021, тобто з простроченням в 121 день.

Заперечуючи проти тривалості прострочення виконання І етапу робіт, відповідач зазначив, що позивач отримавши 30.07.2021 на узгодження всі необхідні матеріали в рамках виконання І етапу робіт, почав висувати додаткові вимоги, не передбачені завданнями на розробку техніко-економічного обґрунтування № 20.74.23, № 20.74.24 та №20.74.25.

Відповідно до п. 5.1 договору виконавець зобов`язаний оформити та надати замовнику підписаний зі своєї сторони акт здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках за результатами кожного етапу надання послуг.

Згідно зі п. 5.2 договору за результатами першого етапу надання послуг виконавець зобов`язаний надати замовнику звіт за результатами здійснення обстежень та підписані зі своєї сторони два примірники акту здачі-приймання наданих послуг, а замовник протягом 5 календарних днів з моменту отримання звіту та акту здачі-приймання наданих послуг зобов`язаний повернути виконавцю підписаний примірник акту здачі-приймання наданих послуг або у вказаний строк надати мотивовану відмову від його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 01/1-1573э відповідач направив позивачу на розгляд звіти з обстеження будівель та інженерних вишукувань по етапу І «Обстеження».

У відповідь на вказаний лист, позивач листом № ТОВВИХ-21-8640 повідомив відповідача про наявні зауваження та просив у максимально стислі строки направити на розгляд відкориговані звіти.

Листом № 01/1-1749э відповідач направив позивачу відкориговані звіти з інженерних вишукувань та обстежень будівель згідно наданих зауважень з листом №ТОВВИХ-21-8640.

Як вбачається із подальшого листування, позивачем неодноразово направлялися зауваження на надані відповідачем звіти, а відповідачем, свою чергу, направлялися замовнику для розгляду відкореговані звіти.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із вказаними твердженнями відповідача, враховуючи наступне.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Твердження відповідача про те, що позивач в зауваженнях на подані відповідачем звіти, надані в рамках виконання І етапу робіт наполягав на виконанні робіт не передбачених умовами договору, оцінюються колегією суддів критично, оскільки відповідачем не доведено, що вказані

позивачем зауваження не входять до предмету виконання робіт. При цьому доводи про виконання робіт не передбачених умовами договору відповідач висунув лише після звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, відповідно до п. 4.12 договору у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин сторони мають право продовжити термін (строк) надання послуг, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Щодо посилання відповідача на правову позицію викладену в постанові ВС від 06.04.2018 у справі № 910/23881/16 як на факт встановлення неналежного приймання замовником проектно-кошторисної документації, а отже прострочення кредитора, то колегія суддів зазначає, що вказана постанова не приймається апеляційним судом до уваги, з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів.

Так, в постанові № 910/23881/16 від 06.04.2018 встановлено, що виконавець вживав заходи для завершення виконання робіт у визначені договором строки (надавав необхідну документацію замовнику завчасно, з урахуванням обумовленого договором строку для перевірки наданої документації та підписання акта прийому-передачі), порушення строків остаточного прийняття розробленої відповідачем документації зумовлено несвоєчасним наданням замовником актів про недоліки та вихідних (скорегованих) даних.

Водночас, у даній справі відповідач направив позивачу звіти по обстеженню для закриття І етапу робіт, 30.07.2021 листом № 01/1-1573э, тобто після 60-денного строку встановленого для виконання І етапу робіт, який розпочався 27.05.2021. Крім того, відповідь із зауваженнями на виконанні відповідачем роботи, позивач направив 06.08.2021 листом № ТОВВИХ-21-8640.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено прострочення 5-денного строку для надання позивачем вмотивованої відмови, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення листа № 01/1-1573э від 30.07.2021, а отже не можливо встановити дату отримання його замовником.

Щодо надання послуг по ІІ етапу «Розробка техніко-економічного обгрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації», то колегія суддів зазначає, що вказаний етап відповідачем не виконувався та відповідний акт між сторонами не підписувався. Зазначене не заперечувється сторонами.

В той ще час, відповідач вказує на настання обставин непереборної сили (форс-мажор).

Так, відповідно до п. 10.1 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна.

За п.6.4 договору виконавець зобов`язаний попередити замовника про небажані наслідки за результатами надання послуг, а також своєчасно інформувати замовника про неможливість отримання очікуваних результатів послуг.

Листом від 02.03.2022 № Л-01/5-55 відповідач повідомили позивача, що в зв`язку з введенням воєнного стану на території України, який був оголошений 24.02.2022 через збройний конфлікт з Російською Федерацією, наше підприємство має намір посилатися на дію обставин непереборної сили при виконанні договірних зобов`язань, згідно умов договору №2103000097 від 19.03.2021.

Водночас, згідно із п. 10.2 сторони протягом 10 (десяти) календарних днів зобов`язані сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої сторони про неможливість виконання взятих за цим договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Форс-мажорними обставинами, які впливають на можливість оплати вартості поставленого товару, на думку відповідача, є повномасштабне вторгнення Росії на територію України, що розпочалося 24.02.2022.

Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Отже, факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 внаслідок повномасштабного вторгнення Росії є загальновідомим фактом та саме з цієї дати боржники можуть бути звільнені від відповідальності за порушення зобов`язань, у випадку неможливості виконання зобов`язання саме внаслідок дії обставин форс-мажору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість виконання зобов`язань за договором.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема, сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно невиконання відповідачем спірного договору.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором, є необгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Зі змісту листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист ТПП видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (поставки товару в строк). При цьому відповідачем, зі свого боку, не надано будь-яких доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за спірним договором.

Отже, сама наявність вказаного листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Посилання відповідача на листи позивача № ТОВВИХ-22-3925 від 18.04.2022 та № ТОВВИХ-22-6926 від 30.06.2022 не свідчать про досягнення між сторонами домовленостей про звільнення відповідача від відповідальності за виконання зобов`язань передбачених умовами договору № 2103000097 від 19.03.2021.

Як зазначалося вище, згідно із п. 1.3 договору строк надання послуг: виконавець, згідно з календарним графіком надання послуг (додаток 3 договору), який є невід`ємною частиною договору, зобов`язується надати послуги протягом 270 календарних днів з дати укладення цього договору.

Відповідно до календарного графіку надання послуг вказано, що І етап послуг надається протягом 60 календарних днів з моменту укладення договору, ІІ етап послуг - протягом 210 календарних днів з моменту завершення І етапу, всього - 270 календарних днів.

Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що ІІ етап послуг повинен був бути виконаний у строк до 14.06.2022, тобто через 210 календарних днів з моменту завершення І етап.

Натомість, позивач наполягає на тому, що максимальний строк надання послуг по договору становить 270 календарних днів, а самі роботи повинні бути виконанні протягом 60 та 210 календарних днів, але не більше, ніж за 270 календарних днів.

Колегією суддів встановлено, що як і умовами п. 1.3 договору, так і календарним графіком надання послуг встанволено, що загальний строк надання послуг становить 270 календарних днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами позивача, що максимальний строк надання послуг по договору становить 270 календарних днів.

Водночас, колегія суддів зазначає, що оскільки судом було встановлено факт прострочення кредитора, то строк надання послуг починається з надання позивачем вихідних даних, тобто з 27.05.2021.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із виснвоками суду першої інстанції, що з урахуванням передбаченого сторонами в календарному графіку надання послуг (додаток 3 до договору) 60 денного строку надання послуг по етапу І - «Обстеження» відповідач мав виконати завдання по першому етапу до 26.07.2021, а по другому етапу «Розробка техніко-економічного обґрунтування з наданням експертної оцінки експертної організації» до 21.02.2022.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 8.3 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості прострочених за кожний день такого прострочення, а за прострочення надання послуг понад 30 календарних днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості прострочених послуг.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було допущено прострочення виконання робіт за спірним договором (за першим етапом на 121 день з 27.07.201 по 15.11.2021, за другим, в межах заявлених вимог, на 113 днів з 22.02.22 по 14.06.2022), доказів спростування вказаних обставин суду не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача за вищевказаний період підлягає стягненню 618 096,74 грн. пені та 370 993,90 грн. штрафу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах є такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржників не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржників ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/16013/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 у справі № 910/16013/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи № 910/16013/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 19.03.2024 (після виходу головуючого судді Суліма В.В. )