Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/7855/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/7855/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Кузмінської О.Р.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 27.02.2024 у справі №910/7855/22 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023, повний текст якої складений 29.12.2023,

про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023

у справі № 910/7855/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник»

про стягнення 854 868,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22, в якій заявник просив розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22 на один рік з оплатою рівними частинами кожного місяця до 20 числа, в розмірі по 71 239,01 грн. на місяць.

В обґрунтування вимог заяви про розстрочення виконання рішення відповідач послався на тяжкий фінансовий стан та наявність наміру здійснити добровільне погашення заборгованості. Відповідач зазначив про те, що через війну джерело надходження доходів фактично припинилось, що унеможливлює погашення відповідачем заборгованості одним платежем та одночасно його обов`язок забезпечити здійснення виробничої діяльності, що свідчить про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду у цій справі, оскільки вказане сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/7855/22 відмовлено повністю.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідачем не доведено шляхом подання суду належних та допустимих доказів збитковості його діяльності та неможливості виконання рішення суду у даній справі;

- з наданої позивачем виписки з рахунку вбачається, що періодично такий рахунок поповнюється готівковими коштами;

- відповідачем не надано доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання державної власності у питаннях відповідальності за порушення господарських зобов`язань;

- розстрочення виконання рішення суду спрямовано саме на забезпечення виконання такого рішення, проте, заявником не надано доказів того, що при наданні розстрочки відповідач виконає рішення суду у даній справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 щодо відмови у розстрочці рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22, прийняти постанову щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22 та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22 на один рік з оплатою рівними частинами кожного місяця до 20 числа, в розмірі по 71 239,01 грн. на місяць.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, порушуючи право на доступ до судочинства та на справедливий суд.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- у поданій заяві було вказано щодо врахування обставин, що свідчать про відсутність можливості у відповідача погасити усю суму заборгованості одним платежем, та одночасно його обов`язок забезпечити здійснення виробничої діяльності, вчинення ним фактичних дій, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем і відсутності мети уникнення сплати заборгованості;

- беручи до уваги фінансовий стан відповідача та наявність наміру відповідача здійснити добровільне погашення решти суми заборгованості, а через війну джерело надходжень доходів фактично припинилось, наявні підстави для розстрочення виконання рішення у даній справі, оскільки вказане сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора;

- розстрочення виконання судового рішення не сприятиме ухиленню від його виконання та не вплине на фінансовий стан позивача;

- до заяви були додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023, справу № 910/7855/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/7855/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/7855/22.

25.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.02.2024 о 10:15 год.

09.02.2024 до суду від Київської міської прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник, з посиланням на те, що:

- заяву про розстрочення судового рішення відповідач обґрунтовував тим, що він має тяжкий фінансовий стан, проте відповідачем, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів, котрі б надавали можливість встановити, допустити, чи стверджувати те, що існує об`єктивна, реальна та дійсна необхідність розстрочення виконання рішення, що така розстрочка не сприятиме ухиленню відповідача від обов`язку його виконання;

- відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про розстрочку, зміняться в майбутньому після можливого розстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення суду в повному обсязі;

- посилання відповідача на погіршення фінансового стану за змістом ст. 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення;

- ч. 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали,

постанови, проте рішення суду у справі № 910/7855/22 ухвалено 02.02.2023, а тому розстрочення його виконання можливе не довше ніж до 02.02.2024,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Станом на 27.02.2024 судді Яковлєв М.Л. та Шаптала Є.Ю. перебували на лікарняному, у зв`язку з чим розгляд справи не відбувся.

04.03.2024 судді Яковлєв М.Л. і Шаптала Є.Ю. повернулись із лікарняного.

Крім того, 22.02.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» надійшла заява, в якій заявник просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» задоволено, учасників справи повідомлено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 19.03.2024 о 10:30 год.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у період із 14.03.2024 по 27.03.2024 у відпустці розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/1123/24 від 14.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7855/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А..

Станом на 19.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представники прокуратури та позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

У серпні 2022 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник», у якому просив стягнути з відповідача 854 868,18 грн. за використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:701:0008 площею 0,7909 га, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Оноре де Бальзака, 55-А, у період з 20.08.2019 по 06.12.2021, без укладання договору оренди.

Рішенням Господарського міста Києва від 02.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, у справі №910//7855/22 позовні вимоги задоволено повністю, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено безпідставно збережені кошти за користування зазначеною земельною ділянкою у розмірі 854 868,18 грн., а на користь Київської міської прокуратури - судовий збір у розмірі 4 716,68 грн.

На виконання вказаного рішення 20.07.2023 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

27.11.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22, в якій заявник просив розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 у справі № 910/7855/22 на один рік з оплатою рівними частинами кожного місяця до 20 числа, в розмірі по 71 239,01 грн. на місяць.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення вказаної заяви, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

За змістом положень ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Колегія суддів зазначає про те, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

В обґрунтування вимог заяви про розстрочення виконання рішення відповідач посилався на тяжкий фінансовий стан та наявність наміру здійснити добровільне погашення заборгованості. Відповідач зазначив про те, що через війну джерело надходження доходів фактично припинилось, що унеможливлює погашення ним заборгованості одним платежем та одночасно його обов`язок забезпечити здійснення виробничої діяльності, що свідчить про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду у цій справі, оскільки вказане сприятиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотримання співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Відповідно до приписів ст. ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в обґрунтування вимог заяви про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на тяжке фінансове становище, а саме відсутність коштів на рахунку, що, на переконання відповідача, підтверджується випискою з його рахунку в АТ «Ощадбанк», проте з наданої позивачем виписки з рахунку вбачається, що періодично такий рахунок поповнюється готівковими коштами.

При цьому слід зауважити і на тому, що відповідачем не надано як доказів того, що він має лише один розрахунковий рахунок, так і доказів того, що у визначені ним строки він матиме можливість виконати рішення суду у цій справі.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання ним рішення суду, а саме лише посилання на тяжке фінансове становище, без підтвердження цього належними доказами, не свідчить про існування виключних обставин, які давали б можливість відстрочити виконання судового рішення.

Слід зауважити і на тому, що виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, що відповідачем порушені майнові зобов`язання перед позивачем, проти віддалення строку виконання яких відповідачем він заперечує, буде несправедливим відстрочити виконання майнових зобов`язань відповідача перед позивачем.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремточпідшипник» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/7855/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7855/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 19.03.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров