Постанова

від 19.03.2024 по справі 922/1429/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/1429/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області у м. Харкові, повний текст якої складений 18.01.2024 (суддя Кухар Н.М.),

за розглядом матеріалів за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,

до відповідача за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ,

про визнання нікчемним договору, поданим в межах провадження

у справі №922/1429/19

за первісним позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд", м. Харків,

до відповідача-2: фізичної особи ОСОБА_2 , м. Харків,

до відповідача-3: фізичної особи ОСОБА_3 , м. Харків,

до відповідача-4: фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,

про стягнення 2933473,26грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.12.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до АТ "ПроКредит Банк", в якій просив суд повернутись у стадію підготовчого судового засідання; відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору за подання зустрічного позову на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; визнати нікчемним укладений між ОСОБА_1 та АТ "ПроКредит Банк" договір поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 пропущено процесуальний строк, встановлений чинним законодавством для пред`явлення зустрічного позову. Щодо клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, суд зазначив, що позивачем не доведено поважності причин неподання доказів щодо нікчемності спірного договору поруки у встановлений законом строк, через що суд не вбачав підстав для задоволення клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження у справі, що розглядається.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 щодо повернення зустрічної позовної заяви; ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується із сумою нарахованих банком штрафів, пені та процентів. За доводами скаржника, з зустрічного позову ТОВ "МЛК Трейд" стало відомо, що кредитний договір №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, а також оригінал договору про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, в розмірі 1882700,14грн, повинен був бути нотаріально посвідчений. А тому скаржник вважає, що договір поруки є нікчемним. Апелянт вважає, що є усі підстави повернення у підготовче судове засідання, оскільки необхідно встановити всі обставини щодо дійсності договору поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди №FW202.677 від 17.04.2015 та №FW202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 відкрито апеляційне провадження та ухвалено здійснити розгляд справи №922/1429/19 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ "ПроКредит Банк" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 залишити без змін. Позивач за первісним позовом розцінює подання ОСОБА_1 зустрічного позову з тих підстав, що викладені у ньому, зловживанням своїми правами учасником судового процесу.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа ухвала Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 про відкриття апеляційного провадження доставлена до електронних кабінетів АТ "ПроКредит Банк" та представника ОСОБА_1 адвоката Розумовського О.С. 19.02.2024 о 18:12год.

Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 про відкриття апеляційного провадження, що надсилалися на поштові адреси "МЛК Трейд", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися до апеляційного суду неврученими у зв`язку з відсутністю адресатів, що відповідно до положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення учасників судового процесу.

Крім того, відповідно до копії ордера від 24.05.2022 серії АХ №1082298 (т. 5, а.с. 155) та ордера від 23.05.2023 серії АХ №1079206 (т. 9, а.с. 215) адвокатом Розумовським О.С. надається правнича допомога у Східному апеляційному господарському суді Слєпнєру Д.М. та ОСОБА_3 .

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 242 ГПК України).

Відтак, сторони належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи від учасників справи не надходило; жодних заяв і клопотань від учасників справи не надходило.

Крім того, ТОВ "МЛК Трейд", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не скористалися своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, судова колегія здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що у травні 2019 року АТ "ПроКредит Банк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути на свою користь з позичальника - ТОВ "МЛК Трейд" заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466717,96грн (з яких: капітал - 451444,26грн, проценти за неправомірне користування кредитом 6902,91грн, пеня 8370,79грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2466755,30грн (з яких: капітал 2242674,37грн, проценти 45125,20грн, проценти за неправомірне користування кредитом 62151,39грн, пеня - 116804,34грн). Стягнути на користь АТ "ПроКредит Банк" з поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як солідарних із ТОВ "МЛК Трейд" боржників, заборгованість за кредитним договором №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 466717,96грн (з яких: капітал 451444,26грн, проценти за неправомірне користування кредитом 6902,91грн, пеня 8370,79грн); заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 17.04.2015 у розмірі 2466755,30грн (з яких: капітал 2242674,37грн, проценти 45125,20грн, проценти за неправомірне користування кредитом 62151,39грн, пеня 116804,34грн).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "МЛК Трейд" в порушення умов кредитних договорів та вимог законодавства не забезпечило своєчасного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/1429/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України.

Відповідно до штампу реєстрації вихідної поштової кореспонденції Господарського суду Харківської області, що міститься на звороті ухвали від 20.05.2019, копія вказаної ухвали 20.05.2019 направлена п`ятьом адресатам.

Як свідчать матеріали справи, копія ухвали Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/1429/19, що надсилалася ОСОБА_1 за поштовою адресою, яка повідомлена Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області у відповіді на запит суду, а саме: АДРЕСА_1 , повернулася до суду першої інстанції неврученою.

Відповідно до довідки АТ "Укрпошта" Ф.20 причина повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", а рукописним текстом зазначено "адресат відсутній", дата на поштовому штемпелі - 29.05.2019 (т. 1, а.с 90-91).

Судом встановлено, що Господарським судом Харківської області повторно направлено на адресу ОСОБА_1 копію ухвали суду першої інстанції від 20.05.2019 про відкриття провадження, проте, вказане відправлення також повернулося відправнику з підстав: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", а рукописним текстом зазначено "адресат відсутній"(т. 1, а.с 122-123).

Як свідчать матеріали справи, копія ухвали-повідомлення від 13.06.2019 про відкладення підготовчого засідання вручена ОСОБА_1 , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 111).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/1429/19 закрито та призначено розгляд справи по суті на 15.08.2019.

Відповідно до протоколу судового засідання від 15.08.2019 Господарським судом Харківської області розпочато розгляд справи по суті (т. 1, а.с. 154-155).

З матеріалів справи судом встановлено, що розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

13.09.2019 до Господарського суду Харківської області від ТОВ "МЛК Трейд" надійшла зустрічна позовна заява до АТ "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) кредитного договору № 202.45296/FW202.672 від 08.07.2016 та договору про відкриття кредитної лінії № 202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, укладених між ТОВ "МЛК Трейд" та АТ "ПроКредит Банк".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд".

Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "МЛК Трейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 922/1429/19.

21.10.2020 до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до АТ "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) рамкової угоди № FW 202.677 від 17.07.2015 та договору поруки №63871-ДП1 від 17.04.2015, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ "ПроКредитБанк", яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 повернута заявнику.

25.03.2021 до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до АТ "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015 та договору поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "ПроКредитБанк", яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2021, що залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, повернута заявнику.

27.09.2021 до Господарського суду Харківської області від ОСОБА_3 надійшла зустрічна позовна заява до АТ "ПроКредит Банк" про розірвання (припинення) рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015 та договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015, укладених між ОСОБА_3 та ПАТ "ПроКредитБанк", яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2021, що залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, повернута заявнику.

04.01.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.672 від 08.07.2016, та визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд" повернуто позивачеві без розгляду.

22.09.2022 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки № 63871-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.09.2022, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , а також зазначено про відсутність підстав для повернення на стадію підготовчого судового засідання.

08.02.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки № 350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_4

10.05.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору поруки №79855-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3

15.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "МЛК Трейд" до АТ "ПроКредит Банк" про визнання нікчемними кредитного договору №202.45296/FW202.672 від 08.07.2016, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016; договору про відкриття кредитної лінії № 202.46216/FW202.672 від 23.03.2018, який є невід`ємною частиною рамкової угоди № FW 202.672 від 08.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.08.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "МЛК Трейд" та зазначено про відсутність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

30.10.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до АТ "ПроКредит Банк" про визнання нікчемним договору поруки № 79855-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023, повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 та зазначено про відсутність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

28.12.2023 до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк", в якій просив суд повернутись у стадію підготовчого судового засідання; визнати нікчемним укладений між ОСОБА_1 та АТ "ПроКредит Банк" договір поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди №FW 202.677 від 17.04.2015 та №FW 202.672 від 17.04.2015.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Право на судовий захист передбачено статтею 55 Конституції України, яка встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Права та обов`язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2019, зокрема, прийнято позовну заяву АТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "МЛК Трейд", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення 2933473,26грн до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзивів на позов із урахуванням ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 6, ч. 7 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

За змістом відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області у відповіді на запит Господарського суду Харківської області, адресою місця реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Як свідчать матеріали справи, копія ухвали Господарського суду Харківської області від 20.05.2019 у справі №922/1429/19, що надсилалася ОСОБА_1 за вказаною вище поштовою адресою, повернулася до суду першої інстанції неврученою з причин: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", а рукописним текстом на довідці АТ "Укрпошта" Ф20 зазначено "адресат відсутній"(т. 1, а.с 90-91).

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Пунктами 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції, чинні на момент відкриття провадження у справі), визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Таким чином, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічні висновки викладено у поставах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №873/534/23, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.03.2019 у справі №916/2349/17.

Отже, враховуючи положення ст. ст. 165, 242 ГПК України, обчислення процесуального строку для надання зустрічного позову відповідачем-4 почалося з дня проставлення у поштовому відділенні відмітки про відсутність особи за адресою місця реєстрації - 29.05.2019, а тому він міг подати відзив, а відтак і зустрічну позовну заяву, не пізніше 13.06.2019, тобто до спливу строку, встановленого судом.

З матеріалів справи судом встановлено, що із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 28.12.2023, тобто більше, ніж через 4 роки та 6 місяців після спливу встановленого судом строку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Однак, ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві не заявлялось клопотання про поновлення або продовження пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви, не наведено жодних причин пропуску процесуального строку.

За відсутності обґрунтування підстав пропуску на звернення із зустрічною позовною заявою суд позбавлений можливості здійснити оцінку поважності причин пропуску учасником справи процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 до звернення з цим зустрічним позовом вже двічі, 25.03.2021 та 08.02.2023, звертався до суду із зустрічними позовними заявами у даній справі, що свідчить про наявність об`єктивної можливості на вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, вказані позовні заяви були повернуті судом першої інстанції з підстав пропуску ОСОБА_1 строку на звернення із зустрічним позовом.

Згідно з п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "ІОніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Окрім цього, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

Щодо клопотання ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Частиною 1 ст. 177 ГПК України встановлено, що завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі та подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Обґрунтовуючи необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, позивач за зустрічним позовом посилався на необхідність встановити всі обставини щодо дійсності договору поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди №FW202.677 від 17.04.2015 та №FW202.672 від 17.04.2015.

Проте, питання недійсності вказаних договорів не є предметом розгляду даної справи.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався в межах цієї справи із зустрічними позовними заявами 25.03.2021 (про розірвання (припинення) рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015 та договору поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до Рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015, укладених між ОСОБА_1 та ПАТ "ПроКредитБанк"), та 08.02.2023 (про визнання недійсним договору поруки № 350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015).

Зокрма, у попередньому зустрічному позові від 08.02.2023 про визнання недійсним договору поруки № 350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.677 від 17.04.2015 та № FW 202.672 від 17.04.2015, який обґрунтований фіктивністю оспорюваного договору, оскільки був підписаний відповідачем-4 під психологічним впливом попереднього керівництва ТОВ "МЛК Трейд", ОСОБА_1 не порушував питання про нікчемність договору поруки №350958-ДП1 від 17.04.2015 до рамкової угоди № FW 202.672 від 17.04.2015.

Отже, відповідачем-4 не надано належних обґрунтувань необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.

Посилання скаржника на висновки, викладені в ухвалі Господарського суду м. Києва від 09.10.2018 року у справі №910/5622/18 та в ухвалі від 11.10.2018 у справі №910/7960/18 судова колегія апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Висновки щодо застосування норм права, викладені у судових рішеннях місцевих судів, не є обов`язковими для застосування судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву, клопотання про поновлення або продовження цього строку ОСОБА_1 не заявлено, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 у справі №922/1429/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза