Ухвала

від 19.03.2024 по справі 917/1259/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/1259/23

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Россолов В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. №684 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 917/1259/23

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про зобов`язання здійснити перерахунок,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернувся Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" з позовом про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача стосовно приміщення за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Миру, буд. 9-А, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувалися до позивача станом на 24.02.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 917/1259/23 відмовлено в задоволенні позову.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України суддя доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Приписами статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що справляється з апеляційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 3220,80 грн з урахуванням коефіцієнту 0,80.

Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме до скарги не додано документ, що підтверджують сплату судового збору.

Таким чином, з боку апелянта не надано доказів сплати судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано скрутним матеріальним станом та особливістю фінансування за рахунок міського бюджету.

Розглянувши вказане клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

"Право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Окрім цього, суд звертає увагу, що 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX.

Зокрема, приписами частини 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч.2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що у Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відсутній електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд апеляційної інстанції констатує, що п. 2 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України визначає застосування процесуальних наслідків, передбачених цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат, тобто навіть якщо представник сторони має електронний кабінет, а сторона, яку представляє представник ні.

Відповідно частини 2 статті 260 до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу на виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази реєстрації Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області електронному кабінеті відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи вищевикладене, суддя доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2.Апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 у справі № 917/1259/23 залишити без руху.

3.Кременчуцькому закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області встановив строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду:

-докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн;

-докази реєстрації Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 70 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області електронного кабінету відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

4.Роз`яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Россолов