Постанова

від 11.03.2024 по справі 908/2958/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 року м. Дніпро Справа № 908/2958/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні

на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023р. (суддя Зінченко Н.Г.) у справі № 908/2958/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні, с. Осипенко, Бердянський район, Запорізька область

до відповідача Приватного нотаріуса Пузанової Наталії Анатоліївни, м. Бердянськ, Запорізька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Осипенко, Бердянський район, Запорізька область

про визнання дій приватного нотаріуса протиправними та скасування нотаріальної дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Юні звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного нотаріуса Пузанової Наталії Анатоліївни про визнання дій приватного нотаріуса протиправними та скасування нотаріальної дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на частку 50% статутного капіталу ТОВ Агро-Юні без перевірки фактичної сплати відповідного внеску спадкодавцем вчинені із грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Реєстрація ОСОБА_1 як співзасновника на підставі свідоцтва, що оскаржується, призводить до порушення права товариства на незалежне здійснення фінансово-господарських операцій та цілей для яких воно створювалось, оскільки наведене приводить до того, що особа, яка входить до складу засновників не має права здійснювати розпорядчу діяльність.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на користь Приватного нотаріуса Пузанової Наталії Анатоліївни 15 000 грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на користь ОСОБА_1 6 000 грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- спір щодо наявності права на частку в товаристві може виникнути лише між учасниками товариства, за своєю правовою природою є корпоративним і може бути розглянутий за позовом відповідної особи у передбачений законом спосіб;

- позивач не довів порушення своїх прав видачею свідоцтва про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства спадкоємцю померлого учасника ОСОБА_2

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Юні звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- при зверненні до суду позивачем було обрано спосіб захисту: припинення дії, яка порушує право (п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України), але за своєю суттю це є: витребування з володіння частки статутного капіталу ТОВ Агро-Юні;

- порушене право в даному випадку полягає в тому, що на момент отримання ОСОБА_1 незаконного свідоцтва про спадщину на частку в статутному капіталі ТОВ Агро-Юні, спадкодавець вже був виключений з кола засновників останнього (протокол загальних зборів засновників ТОВ Агро-Юні від 26.05.2021);

- за життя спадкодавець не сплатив частку, визначену в статутному капіталі ТОВ Агро-Юні, а отже спадкодавець не мав законного права на вказану частку, у зв`язку з чим право на таку частку не могло бути передано спадкоємцю в порядку спадкування;

- у зв`язку із незаконним спадкуванням спірної частки в статутному капіталі позивача, у останнього виник обов`язок по сплаті дивідендів від господарського діяльності товариства ОСОБА_1 , чим порушено право на плоди від господарської діяльності (прибуток);

- відповідно до статуту ТОВ Агро-Юні лише за погодженням загальними зборами товариства можливо укладати господарські договори вартість яких перевищує 100 000,00 грн та лише загальні збори призначають директора товариства, тому позивач постає в залежність від рішень незаконного власника.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Березкіної О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2023 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/2958/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2023 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 залишено без руху; надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 8 172 грн.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 01.09.2023 скаржником надані докази сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.11.2023 на 09:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням у відставку суддів ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 колегією суддів у наведеному вище складі прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.01.2024р. на 14:45

Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.01.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.02.2024р. на 15:30 год.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.02.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 09.02.2024 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

12.02.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2024р. до 15:15 год.

11.03.2024 у судове засідання в режимі відеоконференції з`явився ОСОБА_1 , який надав відповідні пояснення.

Позивач та відповідач наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за їх відсутністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Статуту ТОВ Агро-Юні, затвердженого в новій (третій) редакції у зв`язку зі змінами до статутного фонду, зміною адреси юридичної особи та зміною відомостей про засновників, на підставі протоколу №12 Загальних зборів засновників товариства від 20 грудня 2012 року (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Кальченко Ольги Валеріївни 08.02.2013р., номер запису: 10791050011000171), товариство:

- створено шляхом об`єднання майна засновників товариства і участі в підприємницькій діяльності Товариства з метою одержання прибутку;

- засновниками товариства є: громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Бердянським РВ УМВС України в Запорізькій області 26 лютого 2002 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Бердянським РВ УМВС України в Запорізькій області 02 червня 1998 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Директором ТОВ Агро-Юні було обрано ОСОБА_2 (протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ Агро-Юні від 05 жовтня 1999 року).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.07.2021, 01.02.2021 була зареєстрована реєстраційна дія - зміна керівника або відомостей про керівника, та керівником та підписантом підприємства значиться ОСОБА_4 .

Відповідно до п.п. 5.4. Статуту: для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків Засновників товариства створюється статутний фонд у розміні 110615 грн, 87 коп.

Внески засновників у статутному фонді розподіляються наступним чином: ОСОБА_2 , вклад засновника в грн. - 55307,94, розмір частки - 50%, 50% голосів, що володіє засновник; ОСОБА_4 , вклад засновника в грн. - 55307,94, розмір частки - 50%, 50% голосів, що володіє засновник.

Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (згідно з витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань доданим до позовної заяви).

Відповідно до п.п. 8.1. Статуту: вищим органом товариства є збори засновників товариства, у якому беруть участь засновники або призначені ними представники.

06.11.2020р. ОСОБА_2 - учасник ТОВ Агро-Юні помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.11.2020р. серія НОМЕР_5 .

11.11.2020р. за заявою сина померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Коноваловою О.В. було заведено спадкову справу №99/2020.

Загальними зборами ТОВ Агро-Юні від 26.05.2021 (протокол №1/21) прийнято рішення про виключення ОСОБА_2 учасника ТОВ Агро-Юні з кола учасників ТОВ Агро-Юні, як такого що має заборгованість із внесення вкладу в статутний капітал товариства.

Доказів внесення відомостей про зміни у складі засновників до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань матеріали справи не містять.

22.07.2021р. приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Пузановою Н.А. видано свідоцтво про спадщину № 455, у відповідності до якого ОСОБА_1 було отримано у спадщину 50 % статутного капіталу ТОВ Агро-Юні.

27.07.2021р. ОСОБА_1 у приватного нотаріуса Бердянського районного нотаріального округу Дмитренко М.Р. було засвідчено справжність підпису на заяві про вступ до ТОВ Агро-Юні та зареєстровано в реєстрі за №806.

28.07.2021р. державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради Кальченко О.В. проведено реєстраційні дії, відповідно до яких ОСОБА_1 став засновником ТОВ Агро-Юні, який володіє 50% статутного капіталу та 50% голосів.

Позивач вважає, що дії приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на частку 50% статутного капіталу ТОВ Агро-Юні без перевірки фактичної сплати відповідного внеску спадкодавцем вчинені із грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").

Через визначення юрисдикційності спору забезпечується дотримання принципу правової визначеності, за яким необхідно не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами різних юрисдикцій. Тому потрібно визначати юрисдикційність відповідного спору так, щоб унеможливити повторне звернення особи до суду іншої юрисдикції після відповідного коригування позовних вимог та формування іншого складу учасників справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає склад сторін справи, вказуючи відповідачів у справі, визначає предмет та підстави позову. Однак правила розгляду юридичного конфлікту у суді необхідно встановлювати, виходячи з дійсного змісту спірних матеріальних правовідносин та складу сторін таких правовідносин, не обмежуючись сформованим позивачем складом сторін справи (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19, у пункті 6.8 постанови Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, у пункті 23 постанови Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 920/225/22, у пункті 5.12 постанови від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3); справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (пункт 4); справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

За змістом частин першої - третьої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Водночас, за змістом частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: наявність у них спору про право цивільне та - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Разом із цим критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі (Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22).

У даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю заявлено вимогу до Приватного нотаріуса Пузанової Наталії Анатоліївни про визнання дій приватного нотаріуса протиправними та скасування нотаріальної дії.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України Про нотаріат.

Частиною першою статті 1 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною другою статті 1 Закону України Про нотаріат передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про право на спадщину (п.3 ч.1 ст.34 Закону України Про нотаріат).

Статтею 50 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про нотаріат нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, реєстрації підписувачів згідно із законодавством у сфері електронних довірчих послуг, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (ч.4 ст.3 Закону України Про нотаріат).

Нотаріус є самозайнятою особою, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За ч. 1 чт. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 4 ГПК України фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи викладене, зміст позовних вимог позивача та відсутність між сторонами спору корпоративних правовідносин, а також те, що приватний нотаріус не є суб`єктом господарювання, а спірні правовідносини не є господарськими (підприємницькими), колегія суддів доходить до висновку, що приватний нотаріус Пузанова Н.А. не може мати статус відповідача у господарському процесі, а даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої ст. 278 Господарського процесуального кодексу, України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За приписами п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Частиною 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалено з порушенням правил юрисдикції господарських судів та закрити провадження у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачеві, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юні на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/2958/21 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі № 908/2958/21 - скасувати.

Провадження у справі № 908/2958/21 закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 18.03.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз