Постанова

від 11.03.2024 по справі 908/2520/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 року м. Дніпро Справа № 908/2520/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Боєва О.С.) від 08.09.2023р. у справі № 908/2520/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання, м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя

про стягнення 1 484 903,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар про стягнення 1 484 903,42 грн., з яких: 1 405 024,32 грн - основний борг, 55 452,06 грн - пеня, 11 198,71 грн - 3% річних та 13 228,33 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1207 від 01.11.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду запорізької області від 08.09.2023 у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання 1 405 024 грн. 32 коп - основного боргу, 55 452 грн. 06 коп. - пені, 11 198 грн. 71 коп - 3% річних, 13 228 грн 33 коп. - інфляційних втрат, 22 273 грн. 55 коп - витрат з ісплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з оплати виставлених позивачем рахунків на оплату за постачання електричної енергії за період з січня по червень 2021 року виконав не в повному обсязі, часткові оплати здійснювались із порушенням обумовленого договором строку.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- обсяги спожитої відповідачем електричної енергії за період з січня по червень 2021 року не відповідають обсягу електричної енергії, який вказаний у сформованих позивачем рахунках, тому заборгованість фактично відсутня;

- у сформованих позивачем рахунках на оплату електричної енергії неможливо встановити зазначений позивачем обсяг електричної енергії як спожитої відповідачем, обсяг послуг з розподілу електроенергії та обсяг послуг з передачі електроенергії;

- позивачем безпідставно збільшена сума заборгованості відповідача за договором;

- за фактичними даними лічильників електроенергії місць загального користування, встановлених на об`єктах споживання відповідача, позивач безпідставно перевищив дані про розмір обсягу поставку відповідачу електроенергії за період з серпня 2018 року до червня 2021 року на 3 303 675,97 кВт.год на суму 5 550 175,63 грн.;

- розрахункові засоби обліку побутових споживачів знаходяться у незадовільному стані, який веде до великих втрат електричної енергії;

- у спірних правовідносинах вбачається, що мешканці багатоповерхових будинків оплачують спожиту електричну енергію в квартирах по окремим прямим договорам, а відповідач, як управитель оплачує спожиту електричну енергію за освітлення під`їзду, ліфту, східці і двору для забезпечення потреб мешканців будинку на підставі показів, встановлених у будинку розрахункових засобів обліку;

- відповідач вважає безпідставним використання загальнобудинкових лічильників для розрахунку обсягу споживання відповідачем електричної енергії, з огляду на укладення мешканцями будинку прямих договорів з енергопостачальною організацією і наявність у будинку лічильників, по яким сплачується спожита електрична енергія на загальні потреби освітлення місць загального використання, ліфт, двір тощо;

- підтвердженням порушень під час нарахування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії є кримінальне провадження №12020080000000147, відкрите за заявою ТОВ Місто для людей Енергодар за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України;

- відповідач не має можливості надати докази неправомірності нарахування заборгованості з поважної причини, оскільки вони знаходяться на територій тимчасово окупованого міста Енергодар.

Позивач у додаткових поясненнях просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає:

- спожитий обсяг електричної енергії відповідачем за січень червень 2021 року підтверджується повідомленням/листом за №998/063 від 19.07.2021 адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ Запоріжжяобленерго;

- в рахунках, які виставлялися споживачу зазначені всі необхідні реквізити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду відомостей про наявність/відсутність у відповідача, адвоката відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, а також зазначено про обов`язок апелянта зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у відповідності до вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, подання належних доказів сплати судового збору у сумі 33 410,32 грн.

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 поновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2023р. Витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/2520/21. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.03.2024р. на 11:30 год.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.03.2024 клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання та Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

11.03.2024 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, які надали відповідні пояснення.

Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго наданим йому процесуальним правом не скористалося та не забезпечило у судове засідання явку повноважного представника.

Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка представника третьої особи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за його відсутністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України Про ринок електричної енергії та починаючи з 01.01.2019 ТОВ Запоріжжяелектропостачання виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до статей 6, 63 та пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону У країни Про ринок електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26.10.2021 було прийнято Постанову № 1268, якою було затверджено Методичні рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, а також рекомендовано суб`єктам господарювання, які провадять діяльність з передачі електричної енергії локальними (місцевими) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які мають намір отримати ліцензію на розподіл електричної енергії та на яких не поширюються вимоги пункту 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону, здійснити передачу даних побутових та малих непобутових споживачів відповідному постачальнику універсальної послуги на закріпленій території відповідно до Методичних рекомендацій до дня, що є останнім днем здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 63 Закону України Про ринок електричної енергії універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п. 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ) фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Так, подання електропостачальнику заяви - приєднання до публічного договору є прямим наміром укладання такого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання до умов цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар (споживач) на підставі поданої споживачем заяви-приєднання укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір), шляхом приєднання споживача до договору на умовах Комерційної пропозиції Універсальна - додаток № 3 до договору. Початок постачання електричної енергії 01 листопада 2019 року.

Підписана споживачем заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії є додатком №1 до договору. У додатку до заяви приєднання визначено перелік об`єктів споживача ТОВ Місто для людей Енергодар з їх адресами та ЕІС кодами точок комерційного обліку (всього 532 об`єкта (житлові будинки).

За змістом п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п.2.2 договору).

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію визначається у комерційній пропозиції постачальника (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п.5.5 ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України Про ринок електричної енергії і ПРРЕЕ.

Згідно з п.4 Комерційної пропозиції Універсальна на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підстав самостійно отриманого споживачем у постачальника рахунку. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок постачальника. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

У п.6 комерційної пропозиції визначено, що споживач здійснює оплату послуг з передачі та розподілу електричної енергії через постачальника в складі ціни універсальної послуги.

У відповідь на лист від 13.07.2021 № 5455 Щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії позивачем було отримано від ПАТ Запоріжжяобленерго, яке виконує функції ОСР на території Запорізької області, лист від 19.07.2021 №998/063 з додатком про інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії у розрахункових періодах з 01.01.2021 по 30.06.2021 по об`єктам ТОВ Місто для людей Енергодар.

ТОВ Запоріжжяелектропостачання на підставі отриманих даних були сформовані та виставлені ТОВ Місто для людей Енергодар рахунки на оплату електричної енергії Постачальником універсальних послуг: № 93_1207/01пуп від 31.01.2021 на суму 498971,76 грн, № 93_1207/02пуп від 28.02.2021 на суму 366915,36 грн; №93_1207/03пуп від 31.03.2021 на суму 364328,16 грн, № 93_1207/04пуп від 30.04.2021 на суму 386683,92 грн, №93_1207/05пуп від 31.05.2021 на суму 206760,96 грн, № 93_1207/06пуп від 30.06.2021 на суму 400364,16 грн. Всього загальна сума до сплати за виставленими рахунками склала 2 224 024,32 грн з ПДВ.

Відповідачем в період з 18.02.2021 по 29.06.2021 були здійснені часткові оплати за спожиту електроенергію за період: січень-червень 2021 року, на загальну суму 819 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням часткових оплат заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію склала 1 405 024,32 грн.

Позивач звернувся до відповідача вимогою від 21.07.2021 № 93/312 про сплату в семиденний строк заборгованості у розмірі 1 405 024,32 грн. та повідомив, що у разі несплати вказаної заборгованості він буде змушений звернутись до суду для примусового стягнення боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Невиконання відповідачем належним чином своїх зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови (пункти), визначені до типових умов договорів певного виду, прилюднених у встановленому порядку (ч.1 ст.630 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно із пунктом 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (п.1.1.2 ПРРЕЕ).

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

У пункті 4.13 ПРРЕЕ встановлено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.14 ПРРЕЕ).

Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п.4.21 ПРРЕЕ).

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що дані про обсяги спожитої за об`єктами ТОВ Місто для людей Енергодар електричної енергії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021, який складає 1323824 кВТ/год, позивачем було отримано від ПАТ Запоріжжяобленерго.

В свою чергу ПАТ Запоріжжяобленерго при наданні позивачу інформації щодо обсягів спожитої відповідачем електроенергії керувався даними відповідно до актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за період січень червень 2021 року, які були надані йому ТОВ Місто для людей Енергодар за формою додатку № 6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного з 01 січня 2019 року між оператором системи розподілу та відповідачем на підставі поданої ним заяви-приєднання.

Як вже зазначалося позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату за постачання електричної енергії постачальником універсальних за період: з січня по червень 2021 року на загальну суму 2 224 024,32 грн, які були отримані споживачем під розпис.

Зі змісту виставлених рахунків вбачається, що крім вартості обсягів спожитої електричної енергії за відповідні розрахункові періоди, також включені послуги з розподілу та передачі електричної енергії, як то визначено у п. 6 Комерційної пропозиції Універсальна на період з 01.01.2021 по 31.12.2021, відповідно до умов якої ці послуги сплачуються через постачальника в складі ціни універсальної послуги.

Також в рахунках відображені суми сплачених відповідачем у відповідних періодах грошових коштів за договором, які згідно з наданим суду 07.09.2023 письмовим поясненням ТОВ Запоріжжяелектропостачання були зараховані позивачем як в рахунок погашення заборгованості за договором за попередні періоди, в тому числі за договорами реструктуризації, так і в рахунок часткового погашення боргу за спірний період січень червень 2021 року.

Так, в рахунок погашення заборгованості за спірний період зараховані здійснені відповідачем часткові оплати згідно з платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: №160 від 18.02.2021 (50000,00 грн), №175 від 23.02.2021 (100000,00 грн), № 183 від 23.02.2021 (100000,00 грн), № 194 від 25.02.2021 (100000,00 грн), № 45589226 від 23.03.2021 (100000,00 грн), № 45589251 від 25.03.2021 (50000,00 грн) №45589262 від 30.03.2021 (50000,00 грн), № 52048797 від 29.04.2021 (100000,00 грн) №52048805 від 30.04.2021 (58000,00 грн), №52048894 від 31.05.2021 (61000,00 грн), №52048989 від 29.06.2021 (50000,00 грн), всього на загальну суму 819 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідно до наданого позивачем розрахунку розміру стягуваної суми основного боргу, з урахуванням усіх вищезазначених здійснених відповідачем часткових оплат, заборгованість відповідача за спірний період складає 1 405 024,32 грн (2 224024,32 819000,00), яка заявлена позивачем до стягнення. Розрахунок позивача підтверджується вищенаведеними доказами, які містяться у матеріалах справи.

За приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч.3 ст.58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Підпунктом 1 пункту 6.2 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг встановлено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.

За змістом п. 4 комерційної пропозиції остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з оплати виставлених позивачем рахунків на оплату за постачання електричної енергії за період з січня по червень 2021 року, виконав не в повному обсязі, часткові оплати здійснювались із порушенням обумовленого договором строку.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності заборгованості за поставлену електричну енергію.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ Місто для людей Енергодар, позивачем та третьою особою здійснювалось листування (копії листів додано до заяви про приєднання доказів, відповідно до змісту якого відповідач виказував свою незгоду із застосовуваними розрахунковими схемами обліку електроспоживання, неправильним застосуванням показів приладів обліку, та у зв`язку із цим, з порядком розрахунків за постачання та розподіл електроенергії й виставленими у рахунках до сплати обсягами електроенергії. Відповідачем також зазначалось про необхідність укладення окремих договорів про постачання та розподіл по кожному буднику.

Порядок розв`язання спорів, визначений у розділі 11 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктами 11.1, 11.2 договору встановлено, що під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим ПРРЕЕ та Положенням про Інформаційно-консультативний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.03.2009 № 299. У разі недосягнення сторонами згоди шляхом проведення переговорів або у разі незгоди споживача із рішенням ІКЦ, або недотримання ним, в у встановлені ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ строки, відповіді, споживач має право звернутися із заявою про вирішення спору до регулятора чи його територіального підрозділу, та/або до енергетичного омбудсмена, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та Антимонопольного комітету України. Врегулювання спорів регулятором чи його територіальним рід розглядом здійснюється відповідно до затвердженого регулятором порядку. Звернення споживача до регулятора чи його територіального підрозділу не позбавляє сторони права щодо вирішення спору в судому порядку.

Отже, у разі неможливості вирішення спірних питань з постачальником електричної енергії та оператором розподілу, споживач повинен звертатись до відповідних повноважних суб`єктів щодо їх врегулювання або до суду, в тому числі у зв`язку із виникненням спору щодо внесення змін до діючого договору або його розірвання, укладення відповідних договорів за наявності для цього правових підстав.

Доказів врегулювання у встановленому порядку спору з питань, що виникли при виконанні укладеного з позивачем договору, відповідачем не надано.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника, що підтвердженням порушень під час нарахування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії є кримінальне провадження №12020080000000147, відкрите за заявою ТОВ Місто для людей Енергодар за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України, оскільки в силу приписів частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ді ції (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт проведення досудового розслідування за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України, не свідчить про спростування презумпції правомірності договору №1207 від 01.11.20219 про постачання електричної енергії та не може бути підставою для незастосування його положень.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 405 024,32 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11 198,71 грн 3% річних за період з 16.02.2021 по 10.08.2021 та 13 228,33 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2021 по 30.06.2021.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних, колегія суддів вважає, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення річних у розмірі 11 198,71 грн за загальний період прострочення з 16.02.2021 по 10.08.2021 та 13 228,33 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2021 по 30.06.2021.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 55452,06 грн за період з 16.02.2021 по 10.08.2021.

В абз. 2 пункту 5.11 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню і порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до положень п. 7 Комерційної пропозиції на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

За приписами ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції вважає, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду відсутні.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2023р. у справі № 908/2520/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.09.2023р. у справі № 908/2520/21 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Місто для людей Енергодар.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 18.03.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз