Рішення

від 18.03.2024 по справі 910/12042/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2024Справа № 910/12042/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенір Верт"

про стягнення 68 016,63 грн

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" (далі також - позивач, ТОВ "Тріанекс-Агро") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенір Верт" (далі також - відповідач, ТОВ "Авенір Верт") про стягнення збитків у розмірі 68 016,63 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12042/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду про відкриття була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата (10.08.2023), вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.08.2023.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авенір Верт» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» (як покупцем) було укладено договір поставки № 1094ТА (далі також - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є просо жовте врожаю 2021, що надалі іменується - товар.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється партіями до 12.06.2022 включно на умовах FCA, склад м. Костопіль, Рівненська обл., відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010, що застосовуються з урахуванням умов даного договору та його внутрішньодержавного характеру. Під однією партією сторони розуміють товар, поставлений відповідно до однієї видаткової накладної.

У розділі 3 договору сторони погодили, що, ціна однієї тони товару становить 7 000,00 грн, у т.ч. ПДВ. Загальна вартість договору становить 420 000,00 грн в т.ч.ч ПДВ. Покупець здійснює попередню оплату партії товару після отримання рахунку до моменту поставки такої партії.

Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунка покупця. У випадку, коли за даними накладних кількість оставленого товару не відповідає кількості товару за умовами договору, сторони проводять додаткові розрахунки за фактично відвантажений товар протягом 5 календарних днів з дати поставки (п.п. 4.4., 4.5. договору).

Згідно з п. 9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором, у тому числі щодо обміну оригіналами бухгалтерських документів.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору відповідач здійснив поставку товару на суму 408 099,78 грн, згідно з видатковими накладними № 5 від 19.05.2022, № 6 від 20.05.2022, № 3 від 19.05.2022, № 4 від 19.05.2022.

ТОВ «Тріанекс-Агро» частково оплатило товар на суму 340 083,33 грн відповідно до платіжних доручень № 1018 від 18.05.2022, № 1044 від 20.05.2022 та № 1058 від 23.05.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як наголошує позивач, що станом на момент звернення до суду відповідач не здійснив реєстрації податкових накладних № 5 від 18.05.2022 (сума ПДВ 21 333,33 грн), № 7 від 20.05.2022 (сума ПДВ 23 349,98 грн), № 6 від 19.06.2022 (сума ПДВ 21349,99 грн), № 8 від 19.05.2022 (сума ПДВ 1 983,33 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позові доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 1094ТА від 12.05.2022, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наданими позивачем доказам підтверджується, що відповідач поставив, а позивач прийняв товар, зокрема, за наступними видатковими накладними:

- № 3 від 19.05.2022 на суму 128 099,93 грн;

- № 4 від 19.05.2022 на суму 11 899,99 грн;

- № 5 від 19.05.2022 на суму 128 000,00 грн;

- № 6 від 20.05.2022 на суму 140 099,86 грн;

Всього на суму 408 099,78 грн.

Крім того, позивачем доведений факт оплати поставленого товар на суму 340 083,33 грн.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд наголошує, щ покупець товарів/ послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи (див. пункт 201.11 статті 201 ПК України)), а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 ПК України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Відсутність реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Реєстрі не дає покупцю можливості (права) включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що відповідач не здійснив реєстрації податкових накладних № 5 від 18.05.2022 (сума ПДВ 21 333,33 грн), № 7 від 20.05.2022 (сума ПДВ 23 349,98 грн), № 6 від 19.06.2022 (сума ПДВ 21349,99 грн), № 8 від 19.05.2022 (сума ПДВ 1 983,33 грн) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з рішенням податкового органу № 6909102/44261459 від 08.06.2022, в реєстрації податкових накладних № 5 від 18.05.2022, № 7 від 20.05.2022, № 6 від 19.06.2022 відмовлено. Реєстрацію податкової накладної № 8 від 19.05.2022 зупинено.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України належним чином не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68 016,63 грн.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ у розмірі 68 016,63 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Отже, оскільки після отримання відповідачем рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних та квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної ним не було вчинено подальших дій щодо реєстрації таких податкових накладних (не подано пояснень із копіями документів, як вимагалося квитанцією та не оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до ДПС України та до суду), відповідно позивач втратив право на податковий кредит з ПДВ, що і спричинило йому збитків на суму 68 016,63 грн, завдані внаслідок порушення контрагентом обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних. Позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенір Верт" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, оф. 1; код ЄДРПОУ 44261459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс-Агро" (35320, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Олександрія, вул. Свято-Преображенська, 254; код ЄДРПОУ 35567492) збитки в розмірі 68 016, 63 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.03.2024.

Суддя Ю.О. Підченко